Корпоративна соціальна відповідальність, як інструмент ПР - технологій

2.2.                                    Методичні підходи для оцінки рівня корпоративної соціальної відповідальності

              Відповідно до Глобального договору ООН рівень соціально відповідальної діяльності підприємств оцінюється за такими основними групами показників [40]:

     економічна та екологічна результативності; результативності організації праці; результативність у сфері прав людини;

     результативність взаємодії з суспільством;

     результативність у сфері відповідальності за продукцію.

              Наведені показники узагальнюються та опубліковуються на добровільних засадах у складі соціальної звітності підприємств, які приєднались до Глобального договору ООН щодо соціальної відповідальності бізнесу.

              Зростання зацікавленості підприємств до проблем соціальної відповідальності призводить до появи методів її оцінки. В основі оцінки соціальної відповідальності стають соціальні інвестиції. Соціально відповідальне інвестування є процесом прийняття інвестиційних рішень, які враховують в межах традиційного фінансового аналізу соціальні та екологічні наслідки інвестицій. В його основі знаходиться вивчення та визначення, в якості прийнятних об’єктів для інвестування, тих компаній, які задовольняють певним критеріям корпоративної відповідальності. Найбільш відомим фондовим індексом є Dow Jones Sustainability Indexes – індекс включає світові індекси стійкості Dow Jones Sustainability World Indexes (10% кращих з точки зору стійкості та корпоративної відповідальності компаній з найкрупніших 2500 компаній) та європейські Dow Jones STOXX Sustainability Indexes (кращі 20% компаній, що складають індекс Dow Jones STOXX 600 Index). При виборі компаній для включення в індекси стійкості Dow Jones використовується принцип визначення кращих в своїй галузі компаній. Оцінка здійснюється за такими напрямами:

     економічна основа для стійкого розвитку компанії (система управління, інтелектуальний капітал, спроможність до інновацій тощо);

     активність компанії в соціальній сфері;

     заходи, спрямовані на захист навколишнього середовища.

              Визначають кількісні та якісні індекси соціальних інвестицій. До кількісних індексів належать [21, 47]:

     індекс питомих соціальних інвестицій (IL), що характеризує суму соціальних інвестицій в розрахунку на одного робітника (формула 2.1):

де Сі - обсяг соціальних інвестицій компанії з урахуванням обов’язкових та добровільних витрат на соціальні програми;

Lі              - середньоспискова чисельність персоналу компанії;

n - кількість компаній, що беруть участь у дослідженні

     частка соціальних сумарному обсязі продажів (формула 2.2):

де Сі - обсяг соціальних інвестицій компанії з урахуванням обов’язкових та добровільних витрат на соціальні програми;

Sі - валовий обсяг продажів;

n - кількість компаній, що беруть участь у дослідженні.

     частка соціальних інвестицій в сумарному обсязі прибутку до оподаткування (формула 2.3):

де Сі - обсяг соціальних інвестицій компанії з урахуванням обов’язкових та добровільних витрат на соціальні програми;

Рі - загальна сума прибутку до оподаткування;

n - кількість компаній, що беруть участь у дослідженні.

              На відміну              від кількісного індексу соціальних інвестицій, що характеризує їх масштаб, якісний індекс соціальних інвестицій дозволяє отримати оцінку рівня комплексності [6, с. 48-49]:

     якісний індекс соціальних інвестицій для і-го підприємства (ІК(і)) показує рівень комплексності соціальної діяльності підприємства, % (формула 2.4):

де Х - булева змінна, приймаюча значення 1, коли j-а ознака має місце у i -ої компанії; та дорівнює 0, якщо ознака відсутня;

m - кількість ознак, за якими оцінюється соціальна діяльність компанії, що беруть участь у дослідженні.

     якісний індекс соціальних інвестицій для j -ої              ознаки (ІК( j )) показує ступінь присутності цієї якісної ознаки в статистичній виборці підприємства, % (формула 2.5):

де n - кількість компаній, що беруть участь у дослідженні.

     загальний якісний індекс соціальних інвестицій ІК показує рівень комплексності соціальної діяльності підприємства, % (формула 2.6):

              Така              методика              оцінки може бути застосована для оцінки соціальної  відповідальності, наприклад, залізниць або промислових підприємств залізничного транспорту, так як потребує порівняння підприємств, для яких характерний однаковий набір ознак, який важливий для кожного підприємства. Ознаками, що рекомендуються для якісної оцінки соціальної відповідальності залізниць за даною методикою, можуть бути: застосування альтернативних видів палива; впровадження ресурсозберігаючих та енергозберігаючих технологій; підготовка та перепідготовка персоналу в навчальних закладах; виробниче навчання та система наставництва; вирішення              житлових проблем персоналу; покращення соціально-побутових умов праці персоналу; впровадження міжнародних стандартів безпеки праці; участь у соціальних заходах державного рівня; участь у заходах підтримки спорту; участь у заходах підтримки оздоровчих закладів; участь у заходах допомоги навчальним закладам; відсутність заборгованості по оплаті праці; впровадження нових механізмів стимулювання праці працівників.

              Порівняльна оцінка результатів реалізації соціальної відповідальності пропонується авторами праці [14]. Вони пропонують розраховувати показник конкурентоспроможності підприємства, який відповідає стандартам соціальної відповідальності (формула 2.7):

де Kn - конкурентоспроможність підприємства, частка од.;

Iα ,Iβ ,Iy - відповідно індекси технічних, економічних і соціальних показників підприємства відносно конкурента, частка од.;

α, β, y - коефіцієнти еластичності, які визначаються за даними  статистики реалізації конкретного товару підприємства;

N – кількість документів регламентованих обумовлених нормативними

gi –булева змінна,яка набуває значення - 1 при виконанні обумовленого нормативу, 0 – у протилежному випадку.

              Індекси технічних і економічних показників розраховуються за загальновизнаною методикою як відношення параметра підприємства до відповідного параметра підприємства-конкурента.

              Індекс соціальної відповідальності, що характеризує співвідношення кількості соціальних стандартів,              які              виконують              підприємства- конкуренти, розраховується за (формулою 2.8):

де M              - номенклатура              стандартів соціальної відповідальності;

ki,kik - відповідно, показники соціальної відповідальності підприємства, що аналізується, та підприємства-конкурента.

              Заперечуючи можливість західних              методів оцінки відповідальності підприємств, вітчизняні науковці пропонують методичні підходи, в основі яких знаходяться групи показників, що характеризують напрямки реалізації соціальної відповідальності. Так, Кричевський Н.А. та Гончаров С.Ф. [19] пропонують систему оцінки рівня корпоративної соціальної відповідальності підприємств, яка складається з групи кількісних та якісних показників. Кількісними показниками встановлено: показники соціальної відповідальності перед працівниками, показники соціальної відповідальності перед суспільством (громадою), показники екологічної відповідальності. Якісні показники характеризують: наявність чи відсутність на підприємстві діючого колективного договору; відокремленої структури, яка відповідальна за реалізацію заходів соціальної відповідальності; наявність практики складання соціальних звітів тощо.

              Застосовувати нормативно-індикативний підхід до оцінки корпоративної соціальної відповідальності пропонує Грицина Л.А. Показниками оцінки, на її думку, мають бути [10, 15]:

     екологічної відповідальності: віднесені коефіцієнти сплати екологічних зборів, достатності витрат на природоохоронні заходи, еколого ємності продукції підприємства тощо;             

     суспільної відповідальності: коефіцієнти податкового навантаження, якості продукції, благодійної діяльності підприємства, працевлаштування інвалідів, економічних втрат, інформаційної відкритості тощо;

     трудової відповідальності: показники виробничого травматизму, фінансування заходів з охорони праці, відповідності умов праці санітарно- гігієнічним нормам, загальної плинності кадрів тощо;

     економічної відповідальності: коефіцієнти зносу основних фондів, оборотності активів, рентабельності активів, поточної, швидкої та абсолютної ліквідності тощо.

              Експертною радою «Форуму соціальновідповідального бізнесу України», що проведений у липні 2006 року, розроблено проект документу «Соціальна відповідальність: принципи та рекомендації щодо звітності», метою якого є надання компаніям системи надійних індикаторів оцінки економічних, соціальних та екологічних показників своєї діяльності, а також показників успішності взаємодії із зацікавленими сторонами [39]. Такий підхід до оцінки соціальної відповідальності бізнесу побудований на основі складання соціальних звітів та розглядається як можливість підвищення вартості нематеріальних активів, брендів; підвищення прибутків завдяки підвищенню ефективності управління організацією; доступу до нових інвестиційних фондів; підвищення якості керівництва людськими ресурсами; виявлення потенційних проблем; доступу до нових ринків збуту.

              Таким чином, вивчивши основні підходи до оцінки реалізації соціальної відповідальності, можна зробити такі висновки:

     в багатьох випадках оцінка має необов’язковий характер, а здійснюється виключно за ініціативою суб’єктів господарювання, що пов’язано з недостатньою поширеністю практики оцінки на підприємствах України;

     критеріями оцінки є групи показників за напрямками екологічної, економічної, суспільної та соціальної відповідальності;

     відсутня єдина методика оцінки соціальної відповідальності, що враховує особливості функціонування вітчизняних підприємств;

     використовуються різні бази оцінки: суми соціальних інвестицій, їх результати, рівень результативних показників діяльності після реалізації заходів соціальних програм тощо.

              На думку автора статті, оцінка соціальної відповідальності залізничного транспорту пов’язана з оцінкою результативності формування та функціонування системи соціальної відповідальності залізничного транспорту України (ССВЗТ).

              Отже, об’єктами оцінки можуть бути:

     якість ССВЗТ - критерій, що характеризує потенціал ССВЗТ. Останній розглядається як сукупність фінансових, матеріальних та нематеріальних, трудових, інтелектуальних, інноваційних, інформаційних, соціальних та інших ресурсів та об’єктів, що характеризують можливість суб’єктів ССВЗТ реалізовувати заходи соціальної відповідальності;

     інвестиції у функціонування ССВЗТ;

     результативність функціонування ССВЗТ.

              Кожний об’єкт повинен оцінюватися в конкретних показниках. Найлегше розрахувати витрати (фінансові, часові, матеріальні тощо), так як вони підлягають кількісному виміру. Складніше з розрахунком показників наявності ресурсів та об’єктів, а також результатів функціонування ССВЗТ, так як в багатьох випадках розрахувати їх кількісно неможливо. Показники оцінки мають враховувати, по-перше, специфіку та можливості залізничного транспорту та, по-друге, критерії міжнародних стандартів соціальної звітності.

              Оцінку інвестицій у функціонування ССВЗТ на вирішення проблем суспільства можливо проводити за показниками:

     витрати на охорону навколишнього середовища;

     витрати на ресурсозберігаючі технології;             

     витрати на підтримку закладів освіти;

     витрати на підтримку наукових закладів;

     витрати на підтримку спортивних закладів;

     витрати на підтримку лікувальних закладів та охорону здоров’я;

     витрати на благочинну допомогу; витрати на боротьбу з бідністю;

     витрати на боротьбу з безробіття;

     витрати на науково-дослідні та проектно-пошукові заходи;

     витрати на заходи захисту інвалідів та малозабезпечених верств населення;

     відрахування в бюджет та позабюджетні фонди тощо.

              Інвестицій у функціонування ССВЗТ на вирішення соціальних проблем залізничного транспорту можливо оцінити за показниками: витрати на охорону та безпеку праці; витрати на житлові програми; витрати на обов’язкове медичне страхування; витрати на навчання та перекваліфікацію персоналу; витрати на підтримку молодіжних та дитячих програм; витрати на оздоровлення персоналу; витрати по раціоналізаторським пропозиціям; зростання розміру заробітної плати (у % до попереднього періоду) тощо.

              Інвестицій у функціонування ССВЗТ на вирішення проблем та задоволення потреб інших зацікавлених сторін можливо оцінити за показниками: витрати на маркетингові дослідження; витрати на заходи якості підприємств залізничного транспорту; витрати на заходи інформатизації та сервісного обслуговування пасажирів (на вокзалах, під час руху); витрати на програми оновлення та модернізації основних фондів; витрати на розвиток логістичної інфраструктури; витрати на сертифікацію, стандартизацію та уніфікацію перевізних документів тощо.