Правове регулювання екологічної експертизи

Однак, дослідження надбання науки екологічного права щодо правового регулювання екологічної експертизи свідчить, що сьогодні існує ще багато неврегульованих питань у механізмі організаційно-правового та регулювання екологічної експертизи які потребують розв’язання на рівні законодавства.

По-друге, одним із завдань екологічної експертизи є ОВНС – оцінка впливу діяльності об’єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища та якість природних ресурсів; оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища. Являючись складовою частиною передпроектної або проектної документації, ОВНС одночасно, являє собою закінчене дослідження і є одним із головних інструментів екологічного планування і прогнозування, а відповідно і важливим кроком забезпечення екологічної безпеки. У поєднанні з державною екологічною експертизою ОВНС є потужним засобом забезпечення екологічної безпеки на стадії проектування екологічно небезпечної діяльності. ОВНС це комплексний прогноз змін стану природного, соціального і техногенного середовищ, який роблять на підставі аналізу впливів передбачуваної господарської діяльності з урахуванням можливих заходів забезпечення екологічної безпеки та оптимізації використання ресурсів з метою досягнення рівноваги між розвитком суспільства і збереженням якості довкілля – екологічно безпечного розвитку суспільства. ОВНС посідає вагоме місце серед проектних матеріалів, які подають на екологічну експертизу, об’єктивність якої перевіряється у ході державної екологічної експертизи або екологічного контролю. І, на відміну від державної екологічної експертизи, яка є зовнішнім, обмежувальним заходом щодо суб’єктів екологічно небезпечної діяльності, ОВНС є внутрішньою діяльністю самих таких суб’єктів. ОВНС є ефективним заходом збільшення екологічної правосвідомості ініціаторів екологічно небезпечної діяльності, формування у них почуття відповідальності за стан довкілля. Незважаючи на те, що ОВНС здійснюється самим проектантом екологічно небезпечної діяльності, практика застосування ОВНС показує її ефективність у нашій країні: у ході її здійснення проекти екологічно небезпечної діяльності доповнюються заходами щодо мінімізації негативного впливу на довкілля, які органічно вплетені у сам проект екологічно небезпечної діяльності. Це значно ефективніше, ніж коли б такі вимоги просто спускалися в адміністративному порядку ініціаторам екологічно небезпечної діяльності. Однак, практика інформування громадськості про ОВНС в нашій країні потребує вдосконалення, оскільки за висновками експертів і представників громадських екологічних організацій, мають місце численні порушення як у якості підготовки ОВНС, так і у наданні можливості ознайомлення з ними громадськості.

По-третє, екологічна експертиза, хоча й має важливе значення для забезпечення екологічної безпеки, проте, вона не є єдиним видом експертиз, що здійснюються в екологічній царині. Не можна применшувати значення також інших експертиз, висновки яких можуть мати значення в системі екологічних правовідносин. Така система експертиз у царині екології охоплює: Наукову і науково-технічну експертизу – завданнями якої є оцінка відповідності об’єктів експертизи вимогам екологічної безпеки. Судову експертизу, одним із видів якої є судова екологічна експертиза яка проводиться для з’ясування обставин справи, що мають значення для прийняття відповідних рішень органами дізнання, досудового та судового слідства. Державну експертизу землевпорядної документації – у ході здійснення якої перевіряється відповідність землевпорядної документації вимогам екологічного законодавства. Медико-соціальну експертизу втрати працездатності, яка може мати еколого-правове значення у разі, якщо втрата працездатності зумовлена порушенням екологічного законодавства або надзвичайною екологічною ситуацією. До того ж, екологічне значення мають висновки ветеринарно-санітарної та фітосанітарної експертиз. Окрему підсистему еколого-значимих експертиз складають наукові і науково-техначні експертизи що підпадають під сферу дії ЗУ «Про наукову і науково-технічну експертизу».

У-четвертих, відносини в галузі правового регулювання екологічної  експертизи регулюються великою низкою нормативних актів, які потребують суттєвого упорядкування та удосконалення через неврегульованість та протиріччя нормативної бази. Зокрема, розвиток суспільних відносин обумовлює виникнення нових екологічних проблем, тому перелік принципів екологічної експертизи, визначених у законодавстві, на сучасному етапі загострення екологічної кризи потребує дедалі більшого розширення на користь охорони довкілля і забезпечення екологічної безпеки.

У-п’ятих, комплексний підхід до проведення експертизи екологічно значущої діяльності передбачає ієрархічну систему експертиз. Провідне місце в ній повинно належати екологічній експертизі, але водночас вона не може бути універсальним засобом забезпечення екологічної та техногенної безпеки. Очевидно, що така безпека може бути гарантована лише в разі системного розгляду планованої та здійснюваної діяльності всіма у цій сфері видами експертиз: технічною, економічною та екологічною, оскільки технічна та економічна експертизи використовуються у системі державного управління у сфері розвитку продуктивних сил для здійснення внутрішньої системної функції. Екологічна експертиза ж забезпечує міжсистемну корекцію розвитку суспільства і природи.

Виконане дослідження  дозволило сформулювати таки пропозиції:

По-перше, з метою вдосконалення механізму залучення громадськості до екологічно-значимих рішень:

А) в частині послідовності виконання етапів ОВНС передбачити вже на другому етапі ОВНС залучення громадськості до прийняття рішення (в чинній редакції 4-й етап), що на більш ранньому етапі проектування дасть можливість провести еколого-економічний аналіз існуючих варіантів місця розміщення об’єкта (економічна складова). Відповідно на третьому етапі будуть враховуватись матеріали вже розробленої ОВНС та результати громадських слухань і логічним продовженням буде на наступному, четвертому етапі ОВНС проведення комплексної державної експертизи проекту (екологічна складова).

Такий порядок сприятиме прийняттю  всебічно обґрунтованих управлінських рішень, а відповідно – екологічній безпеці території України та реалізації екологічної політики держави в цілому.

Б) внести зміні до законів України що регламентують порядок проведення громадської екологічної експертизи. Зокрема, 1) у ст. 30 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» замінити слова щодо висновків громадської екологічної експертизи "можуть враховуватись" словами "повинні враховуватись"; у ст. 28 Закону України «Про екологічну експертизу» урівняти в правах державного і громадського екологічних експертів, шляхом виключення із речення "права експерта державної екологічної експертизи" слова "державного".

По-друге, визначити загальні засади, принципи, правила й вимоги до всіх експертиз в царині екології в єдиному загальному законі яким би міг стати, наприклад закон «Про експертизу». Зокрема, передбачити в ньому загальних правила технології проведення таких експертиз. Пропонований Закон мав би регулювати відносини, що виникають у зв’язку із призначенням і проведенням експертизи проектів рішень, прийнятих державними органами, незалежно від рівня підготовлюваного й прийнятого рішення, виду експертизи, технології й учасників експертних робіт; встановлював би завдання й принципи проведення державної експертизи, визначав повноваження й відповідальність державних органів, експертних організацій і експертів, а також регулював би міжнародні відносини в галузі організації та проведення експертизи.

По-третє, з метою удосконалення організаційно-правового механізму проведення комплексної державної експертизи проектів будівництва розробити і прийняти на рівні Кабінету Міністрів України постанови про «Правила виконання комплексної державної експертизи проектів будівництва», у якій визначити взаємодію експертних організацій; порядок, терміни проведення по кожній окремо державній експертизі, що здійснюватимуся у комплексній програмі. Зокрема, окремим розділом визначити порядок проведення експертизи проектів будівництва на відповідність їх законодавству про охорону навколишнього природного середовища.

З метою підвищення ефективності комплексної державної експертизи еколого значимої діяльності необхідно відрегулювати стосунки між співвиконавцями різних частин державної експертизи, у т.ч. в частині екологічної експертизи, шляхом доповнення відповідних статей ряду законів окремим положенням із спеціальних питань проведення експертизи у комплексній програмі. Наявність таких вказівок безпосередньо у тексті відповідних законів забезпечить належне, дійсно комплексне проведення державної експертизи з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища і здоров’я людей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ