Лекции по "Менеджменту"

ЗМІСТ

 

Вступ…………………………………………………………………………………………….   Тема 1. Сутність, роль та методологічні основи  менеджменту……………………….. 1.1. Предмет, об’єкт та суб’єкт  менеджменту…………………………………………. 1.2. Менеджмент як специфічна  сфера людської діяльності…………………………. 1.3. Менеджери та підприємці – ключові фігури ринкової економіки………………. 1.4. Категорії менеджерів……………………………………………………………….. Тема 2. Закони, закономірності та принципи менеджменту……………………………. 2.1. Закони та закономірності  менеджменту…………………………………………… 2.2. Сутність, природа та роль принципів менеджменту в досягненні мети організацій………………………………………………………………………………....... Тема 3. Історія розвитку менеджменту……………………………………………………. 3.1. Передумови виникнення науки  управління………………………………………. 3.2. Класичні теорії менеджменту………………………………………………………. 3.3. Інтегровані підходи у менеджменті……………………………………………….. Тема 4. Організації як об’єкти управління……………………………………………….. 4.1. Поняття організації. Класифікація  організацій……………………………………. 4.2. Організація як відкрита динамічна  система……………………………………….. 4.3. Концепції життєвого циклу  організації……………………………………………. 4.4. Типи організацій  в Україні…………………………………………………………. 4.5. Внутрішнє та зовнішнє  середовище організацій………………………………….. 4.6. Культура організації…………………………………………………........................ Тема 5. Функції та технологія менеджменту……………………………………………… 5.1.Класифікація і характеристика  функцій менеджменту…………………………… 5.2. Технологія менеджменту…………………………………………………………… 5.3. Особливості процесу  управління…………………………………………………... Тема 6. Планування як загальна функція менеджменту……………………………….. 6.1. Сутність і зміст планування. Види планів………………………………………… 6.2. Етапи процесу планування…………………………………………………………. Тема 7. Організування  як загальна функція менеджменту…………………………….. 7.1. Основні поняття організування як функції управління…………………………... 7.2. Типи повноважень…………………………………………………………………... 7.3. Принципи делегування  повноважень………………………………........................ 7.4. Організаційні структури  управління організацією……………………………….. 7.5. Схеми побудови  структур управління……………................................................. Тема 8. Мотивування як загальна функція управління………………………………… 8.1.Основні поняття мотивації………………………………………………………….. 8.2. Змістовні теорії мотивації…………………………………………………………... 8.3. Процесуальні теорії мотивації………………………………………........................ Тема 9. Контролювання  як загальна функція менеджменту…………………………… 9.1. Сутність і сенс контролю………………………………………………………….... 9.2. Етапи контролювання………………………………………………………………. 9.3. Види контролю………………………………………………………………………   9.4. Процес контролювання. Зворотній зв'язок при контролі…………………………   Тема 10. Регулювання як загальна функція менеджменту…………………………….. 10.1.Поняття регулювання та його місце в системі управління……………………… 10.2. Види регулювання…………………………………………………………………. 10.3. Етапи  процесу регулювання……………………………………………………… Тема 11. Методи менеджменту……………………………………………………………… 11.1. Сутність  та класифікація  методів менеджменту………………………………... 11.2. Сутність та особливості  економічних методів менеджменту…………………... 11.3. Сутність та особливості  соціально психологічних методів  менеджменту………………………………………………………………. …………………... 11.4. Сутність та особливості   адміністративних методів менеджменту…………….. Тема 12. Управлінські  рішення……………………………………………………………. 12.1. Сутність та процес вироблення  управлінських рішень…………………………. 12.2. Класифікація управлінських  рішень. Умови прийняття управлінських  рішень. 12.3. Фактори які впливають на  прийняття управлінських рішень…………………. 12.4. Моделі прийняття управлінських рішень………………………………………... Тема 13. Інформація та комунікації  в менеджменті…………………………………….. Інформація, її види та роль в менеджменті. Класифікація інформації ………... 2. Носії інформації…………………………………………………………………… 13.3. Вимоги, які пред’являються  до інформації……………………………………… 13.4. Поняття та характеристика  комунікацій. Види комунікацій……........................ 13.5. Комунікаційний процес…………………………………………………………… 13.6. Комунікаційні бар'єри…………………………………………………………….. Тема 14. Керівництво  та лідерство…………………………………………………………. 14.1. Поняття та загальна характеристика  керівництва. Основні фактори  та визначальні аспекти керівництва……………………………………………………….. 14.2. Основи керівництва: вплив,  лідерство, влада…………………………………… 14.3. Влада як елемент примушення. Форми впливу та влади……………………….. 14.4. Характеристика та класифікація  стилів керування………………....................... 14.5.Теорії лідерства…………………………………………………………………….. Тема 15. Відповідальність та етика в менеджменті……………………………………… 15.1. Юридична та соціальна відповідальність у менеджменті…................................. 15.2. Етика у менеджменті………………………………………………………………. Тема 16. Організаційні  зміни та ефективність  менеджменту………………………….. 16.1. Сутність та основні параметри організаційного розвитку……….. ……………. 16.2. Організаційні зміни та управління ними…………………………………………. 16.3. Моделювання процесу організаційних  перетворень……………………………. 16.4. Опір змінам. Система подолання  опору організаційних змін…………………... 16.5. Ефективність менеджменту………………………………………………………..   Список використаної літератури…………………………………………………………..

5   6 6 7 8 11 14 14   15 18 18 19 21 23 23 24 27 28 34 36 37 37 41 44 48 48 49 55 55 55 57 58 60 68 68 69 75 78 78 79 80 82   87 87 89 97 100 100 101 105   105 107 107   108 111 111 117 117 118 120 120 124 125 128 128 128 130 133 137 139 139 141 144 144 146 148 152 153   155

 

 

 

 

ВСТУП

 

Ринкова система господарювання, яка формується в Україні, передбачає докорінну зміну форм власності, право підприємств на господарську самостійність і розпорядження результатами праці, і зокрема, визначення матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, розподіл прибутку підприємств, вихід на зовнішні ринки, створює об’єктивні економічні умови і викликає необхідність застосування ефективного менеджменту в діяльності підприємств.

Наука менеджменту, що допомагає  знайти відповіді на будь-які практичні  питання, потребує від сучасних керівників підприємств відповідних знань у галузі економіки, психології поводження людини, організації виробництва, роботи з постачальниками ресурсів і споживачем продукції.

Дисципліна «Основи менеджменту» є базовою, яка формує основи для опанування спеціальних дисциплін, що вивчаються у процесі підготовки спеціалістів з менеджменту.

Предметом вивчення дисципліни  є управлінська діяльність менеджера, що працює в царині складної організації. Сутність предмета дисципліни становлять закони управління й загальні принципи, що визначають порядок формування, функціонування і розвитку систем управління організаціями.

Метою вивчення дисципліни «Основи менеджменту» є формування в майбутніх менеджерів сучасного управлінського мислення і системи спеціальних знань у галузі менеджменту, набуття уміння аналізувати складні процеси і явища, що відбуваються в організаціях.

 

 

 

ТЕМА 1. СУТНІСТЬ, РОЛЬ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ

МЕНЕДЖМЕНТУ

1. Предмет, об’єкт і суб’єкт  менеджменту

 

Вивчення науки про  менеджмент є обов’язковою складовою підготовки фахівців економічних спеціальностей в усьому світі. В Україні дисципліни «Менеджмент» і «Основи менеджменту» входять у відповідні державні стандарти і є важливим чинником здобуття економічної освіти. Вони пов’язані з дисциплінами, які характеризують об’єкт управління або окремі його функції – економічні, фінансові, облікові та юридичні дисципліни, маркетинг тощо.

Предметом вивчення науки про менеджмент є:

1. Теоретичні засади  управлінської діяльності (закони, закономірності, принципи, категорії, механізми, моделі тощо).

2. Практика управління  організаціями.

Об’єкт вивчення менеджменту – процес управління виробничо-господарською діяльністю підприємств, корпорацій, господарських товариств, об’єднань та інших організацій. Дослідження процесу менеджменту, виокремлення його етапів дають змогу послідовно ознайомитись з усіма управлінськими категоріями, виявити взаємозв’язки між ними, зрозуміти характер та особливості здійснення управлінського впливу. Це сприяє формуванню в майбутніх економістів та менеджерів управлінського мислення, керівних навичок, здатності до прийняття управлінських рішень.

Суб’єктом  вивчення менеджменту є працівники керуючої і керованої систем організації, їх професійний та кваліфікаційний рівень, ступінь виконання ними повноважень, обсяги відповідальності, а також взаємозв’язки в системі менеджменту.

На сучасному етапі  розвитку національної економіки України  використання надбань вітчизняного та зарубіжного менеджменту дасть змогу підприємцям та управлінцям забезпечити зростання ефективності діяльності організацій.

 

2. Менеджмент як специфічна сфера людської діяльності

 

Термін «менеджмент» в Україні почали використовувати на початку 90-х років XX ст., що було зумовлено падінням командно-адміністративної економічної системи і початком інтеграції країни у світовий економічний простір.

Феномен менеджменту  викликав зацікавлення представників  багатьох наук і професій. Нині у світі існує понад п’ятдесят визначень поняття «менеджмент». В його основі лежить англійське дієслово «to manage» – керувати, яке походить від латинського «manus» – рука. Парадигми менеджменту дають різнобічне трактування цього поняття і його ролі у виробничо-господарській діяльності.

Поряд із терміном «менеджмент» застосовується термін «управління». Однак між цими термінами існує суттєва відмінність, тому їх не можна ототожнювати. Управління – це цілеспрямована дія на об’єкт з метою змінити його стан або поведінку у зв’язку зі зміною обставин. Управляти можна технічними системами, комп’ютерними мережами, автомобілем, конвеєром, літаком, людьми тощо. Менеджмент є різновидом управління, який стосується лише управління людьми (працівниками, колективами працівників, групами, організацією тощо).

Менеджмент – цілеспрямований вплив на колектив працівників або окремих виконавців з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей.

Нерідко менеджмент трактується  як сукупність принципів, методів, засобів, функцій і форм управління організаціями, установами з метою реалізації стратегічних планів, досягнення ефективності виробництва і збільшення прибутку.

З функціонального погляду  менеджмент – це процес планування, організування, мотивування, контролювання та регулювання, покликаний забезпечити формування та досягнення цілей організацій.

За напрямами реалізації функцій менеджмент поділяють на такі види:

– виробничий менеджмент – управлінський процес, спрямований  на формування комплексної системи  виробництва на засадах оптимального використання ресурсів з метою забезпечення необхідного рівня прибутковості;

– фінансовий менеджмент – управлінський процес, спрямований  на формування системи залучення, ефективного  розподілу та використання фінансових ресурсів організації;

– маркетинг – управлінський процес, спрямований на задоволення потреб споживачів шляхом створення пропозиції товарів і послуг.

 

1.3. Менеджери та підприємці –  ключові фігури ринкової економіки

 

Менеджер – це найманий працівник, який здійснює управління в певній галузі діяльності  організації.

Американський економіст Мінцберг – виділив одну загальну рису керівної роботи – ролі керівника. Роль, за його визначенням, є набором визначених правил поведінки, які відповідають конкретній установі чи конкретній посаді. Так само, як герої п’єси мають свої ролі, які примушують їх поводитися визначеним чином, менеджери займають визначені посади керівника і цей факт визначає їх службову поведінку. «Окрема особа може впливати на характер виконання ролі, але не на її зміст. Як актори, менеджери грають заздалегідь визначені ролі, хоч як особистість можуть давати власне трактування цих ролей». Мінцберг виділив десять управлінських ролей (видів діяльності), які об’єднав у три групи.

1. Міжособистісні ролі:

– головний керівник;

– лідер;

– ланка, яка зв’язує із зовнішніми організаціями та особами.

2. Інформаційні ролі:

– приймач інформації;

– розповсюджувач інформації;

– представник (при зовнішніх  контактах організації).

3. Ролі, пов’язані з прийняттям рішень:

– підприємець, який веде пошук можливостей удосконалення організації;

– ліквідатор порушень у  діяльності організації;

– розподілювач ресурсів;

– відповідальний за переговори, які веде організація.

Кожен менеджер виконує  всі ролі. Однак їх значущість визначається конкретними посадами управлінців.

Сучасний менеджер повинен  володіти багатьма важливими для  його успішного професійного функціонування якостями, які можна звести до чотирьох основних груп.

1. Професійно-ділові: високий професіоналізм; здатність генерувати корисні ідеї, приймати нестандартні управлінські рішення та нести відповідальність за них; прагнення до професійного зростання; підприємливість; авторитетність; здатність до інновацій та розумного ризику; уміння здійснювати антикризове управління тощо.

2. Адміністративно-організаційні: оперативність; уміння здійснювати стратегічний і тактичний контроль; уміння залежно від ситуації змінювати стиль управлінської діяльності; уміння розробляти довгострокові програми й організовувати їх реалізацію; здатність стимулювати ініціативу; послідовність у своїх діях; уміння доводити справу до кінця;  уміння формувати єдину команду, використовувати знання підлеглих; усвідомлення меж своєї влади; здатність делегувати повноваження; уміння організовувати час тощо.

3. Соціально-психологічні: психологічна компетентність; управлінська культура; розум; культура ділового спілкування; прагнення до лідерства і влади; уміння керувати своєю поведінкою і регулювати свій психічний стан; колегіальність; толерантність; оптимізм; уміння керувати конфліктами; чітко висловлювати свої думки та публічно виступати; інтелектуальність; здатність оптимізувати соціально-психологічний клімат у колективі, створювати психологічний комфорт; емоційна стійкість та стресостійкість; почуття гумору; уміння створювати та підтримувати свій імідж тощо.

4. Моральні: патріотизм; національна свідомість; державницька позиція; інтелігентність; людяність; порядність; почуття обов’язку; громадянська позиція; готовність допомагати людям; чесність; повага до гідності людей тощо.

Окрім менеджера, в ринковій економіці надзвичайно важливу  роль відіграє ще одна ключова фігура – підприємець.

Термін «підприємець» був запроваджений французьким економістом Кантіллоном /XVIII ст./. Відтоді це слово означає людину, яка бере на себе ризик, пов’язаний з організацією нового підприємства чи розробкою нової ідеї, нової продукції чи нового виду послуг  запропонованих суспільству.

Отже, підприємець – людина, яка готова йти на ризик, нововведення, новаторство, зміни в організації; регулює процес створення нового; несе фінансову, моральну та соціальну відповідальність; отримує грошовий дохід та задоволення від досягнень; розвиває власну справу на засадах вкладення додаткових фінансових коштів (своїх та позичених) і залучення матеріальних цінностей.

Кардинальна відмінність  між підприємцем та менеджером полягає  в тому, що підприємець генерує  ідею, реалізовує й за власні або  позичені кошти та наймає менеджера  для керівної роботи, який здійснює управління створеною підприємцем  організацією.

Певною мірою ролі менеджера і підприємця можуть збігатися. Так, підприємець, який започаткував нове підприємство, може його очолити, тобто стати менеджером. А менеджер може відкрити власну справу й стати підприємцем. Але такий збіг ролей менеджера і підприємця можливий тільки тимчасово, оскільки через певний час функції працівників конкретизуються, і вони займуть відповідні позиції в організації. Тривале поєднання ролей «підприємець-менеджер» можливе тільки на невеликих підприємствах.

 

1.4. Категорії  менеджерів

 

Об’єктивність процесів управління передбачає поділ управлінської праці. З огляду на його спрямування виокремлюють горизонтальний і вертикальний види поділу. Наслідком вертикального поділу праці є створення рівнів управління, горизонтального – поділ менеджерів за сферами.