Основні заходи щодо удосконалення управління підприємством у кризовій ситуації

text-align:justify">Антикризове регулювання - макроекономічна категорія. Вона містить заходи організаційно-економічного та нормативно-правового впливу з боку держави, які спрямовані на захист підприємств від кризових ситуацій, запобігання банкрутству або ліквідації у випадках недоцільності їх подальшого функціонування.

Суб'єктом антикризового управління є певне коло осіб, що реалізують його завдання. Можна виділити сім груп суб'єктів антикризового процесу:

1) власник підприємства;

2) фінансовий директор підприємства;

3) функціональний антикризовий менеджер — співробітник підприємства;

4) функціональний антикризовий менеджер - співробітник консалтингової фірми, яка залучається на підприємство;

5) державні та відомч і органи;

6) арбітражний керуючий;

7) представники кредиторів або фахівці з кризового управління, що залучені ними, для яких здійснення фінансового оздоровлення підприємства - вимушений захід, спрямований на повернення боргів.

Мета антикризового управління полягає не тільки в ліквідації зовнішніх ознак та недопущенні подальшого поглиблення кризи, але й у відновленні здатності підприємства як мікроекономічної системи до самоорганізації.

Процес управління прийнято визначати як послідовність дій, які могли бути здійснені та які формують управлінський вплив. Головним в організації процесу антикризового управління є дотримання таких принципів:

1) цілеспрямованості;

2) послідовності розв'язання проблем;

3) своєчасності прийняття управлінських рішень;

4) гнучкості, маневреності;

5) оцінки позитивних та негативних наслідків рішень.

Принципи антикризового управління (об'єктивні правила управління поведінкою, що випливають з потреб об'єкта управління) є такими:

1) об'єктивності;

2) комплексності;

3) відповідності;

4) контролю;

5) оптимальності;

6) основної ланки (розв'язання основних проблем у першу чергу);

7) законності;

8) ефективності.

У системі антикризового управління виділяють функції антикризового управління: визначення цілей, планування, організації, мотивації, контролю.

Крім цього існує два з'єднувальних процеси: прийняття рішень та комунікації, що об'єднують окремі функції в єдиний процес управління. Функції антикризового управління також можна розглядати як види діяльності, які відображають предмет управління (в даному випадку — проблеми та уявні й реальні фактори кризи) й визначають його результат. Вони відповідають на запитання: що необхідно зробити для того, щоб успішно керувати в передкризовій ситуації, в умовах кризи та в процесі виходу з кризи. Стосовно цього можна виділити шість функцій:

- передкризове управління;

- управління в умовах кризи;

- управління процесами виходу з кризової ситуації;

- стабілізація нестійких ситуацій (забезпечення керованості);

- мінімізація втрат та втрачених можливостей;

- своєчасність прийняття рішень.

Кожен з перелічених видів діяльності (функцій управління) має свої особливості, але в сукупності вони характеризують антикризове управління.

Система антикризового управління складається з таких підсистеми:

> підсистема діагностики;

> антикризовий операційний менеджмент;

> антикризове фінансове управління;

> антикризовий маркетинг;

> антикризове управління персоналом;

> антикризове організаційне управління.

Антикризове управління, як і будь-яке інше, може бути менш ефективним або більш ефективним. Ефективність антикризового управління характеризується ступенем досягнення цілей пом'якшення, локалізації або позитивного використання кризової ситуації у зіставленні з витраченими на це ресурсами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. СУЧАСНИЙ СТАН УПРАВЛІННЯ ТА ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

2.1. Організаційно-економічна характеристика ДП ДГ “Елітне”

 

ДП ДГ «Елітне» Інституту рослинництва ім. Юр’єва Українській академії аграрних наук засноване у 1937 році. Воно розташоване неподалік від м.Харкова (на відстані 18 км). Його юридична адреса: Харківська область, Харківський район, с. Радгоспне, вул. Насіннєва, 19.

Ми можемо стверджувати, що ДП ДГ «Елітне» Інституту рослинництва ім. Юр’єва Українській академії аграрних наук знаходиться у високоефективній зоні. Під цим мається на увазі таке місцезнаходження господарства, котре забезпечує зручність реалізації продукції, закупки матеріально-технічних ресурсів. Відстань від залізничних доріг, районного і обласного центру, баз постачання та збуту, скорочення обсягів транспортних робіт і витрат на перевезення збільшують можливість вивозу продукції нетривалого зберігання та малорентабельної продукції. До того ж необхідно брати до уваги вид транспортних шляхів і – основне – покриття. В даній місцевості асфальтоване покриття, що збільшує швидкість та якість транспортування, зменшує при цьому знос транспортних засобів.

На землях ріллі в господарстві розташовані сівозміни: 2 – польові, 3 – овочеві, 3 – кормові та одна ґрунтозахисна. Невеликі роздрібні ділянки використовуються поза сівозміною. Кліматичні умови Харківського району сприяють вирощуванню зернових культур. Територія, на якій розташовано господарство, входить до складу центрального середньо-зволоженого агрокліматичного району Харківської області.

Географічне положення господарства обумовлює особливості землекористування, спеціалізацію. Господарство розташоване в лісостеповій зоні України. Клімат помірно-континентальний. Сума опадів за період переходу температури повітря через 110`С  складає 270-280 мм, а сума температури – 2700`С, що достатньо для вирощування основних сільськогосподарських культур.

В ґрунтах домінують чорноземи з середньою кількістю гумусу. В цілому природні умови господарства дають можливість успішно вирощувати озиму пшеницю, ячмінь, овес, горох, просо, соняшник, кукурудзу.

Кількість тепла і опадів сприятлива для вирощування районованих сільськогосподарських культур. Середньорічна температура становить +6,5 С.

Ґрунти чорноземні та дерново-піщані. Рівнини плавно переходять в пагорби. На вирівняних платформах та їх схилах розташовані потужні чорноземи. Рельєф господарства сприяє розвитку сільськогосподарського виробництва і дає можливість застосувати сільськогосподарську техніку.

На основі даних річних звітів ДП ДГ «Елітне» ІТ УААН за 2008-2010 рр. порахуємо найважливіші економічні показники діяльності підприємства. Розглянемо склад і структура посівних площ на підприємстві таблиця 2.1.1.

Згідно  даних таблиці, ми бачимо, що на протязі трьох років структура земельного фонду коливається, а також і посівна площа господарства. Найбільші показники посівних площ сільськогосподарських культур спостерігається в 2010 році. Загальна площа сільськогосподарських угідь з 2008 року не змінюється і складає 2131 га, площа ріллі 1857,0 га. Найбільшу питому вагу в структурі посівних площ займають зернові культури  - 55,2% в 2010 році.  Озимі зернові в 2010 році займають 13,2% від загальної посівної площі, а проект становить 23,3%. Посівна площа технічних культур за досліджуваний період має тенденцію до незначних змін. Серед технічних культур найбільшу питому вагу  займає соняшник – 10,9%.

Розмір підприємства визначається розмірами виробничих ресурсів (площею сільськогосподарських угідь, ріллі, засобами виробництва, працівниками) і розмірами виробництва (валовою продукцією, товарною продукцією, прибутком).

Щоб визначити, яке за розмірами є досліджуване господарство (велике, середнє, мале) використовуємо таблицю 2.1.2.

86

 

Таблиця 2.1.1. Склад і структура посівних площ на підприємстві

 

Види культур	2008р.		2009р.		2010р.		Відхилення 2010р. у % до:		Проект
	га	%	га	%	га	%	2008р.	2009р.	га	%
Зернові – всього	1027,0	55,3	1059,0	57,0	1025,0	55,2		-3,2	1400	46,7
в т.ч. озимі зернові	420,0	22,6	459,1	24,7	245,0	13,2	-41,7	-46,6	700	23,3
ярі зернові	279,0	15,0	305,8	16,5	295,0	15,9	5,7	-3,5	-	-
горох, квасоля	107,0	5,8	111,3	6,0	197,0	10,6	84,1	77,0	-	-
з них:  ячмінь	201,0	10,8	231,0	12,4	22,0	12,1	1,1	-3,0	400	13,3
горох	107,0	5,8	111,3	6,0	197,0	10,6	84,1	77,0	50	1,7
кукурудза	157,0	8,5	140,7	7,6	288,0	15,5	83,4	104,7	200	6,7
просо	24,0	1,3	-	-	-	-	-	-	50	1,7
Технічні культури - всього	273,0	14,7	222,9	12,0	330,0	17,8	20,9	48,0	350	11,7
в т.ч. соняшник	232,0	12,5	150,1	8,1	202,0	10,9	-12,9	34,6	350	11,7
цукрові буряки	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
соя	41,0	2,2	72,8	3,9	128,0	6,9	212,2	75,8	-	-
Овоче-бахчеві культури, картопля - всього	-	-	-	-	-	-	-		100	3,2
в т.ч.: овочі	-	-	-	-	-	-	-	--	-	-
баштанні  культури	-	-	-	-	-	-	-		50	1,6
картопля	-	-	-	-	-	-	-	-	50	1,6
Кормові культури - всього:	-	-	-	-	-	-	-	-	950	31,7
в т.ч. – багаторічні трави	-	-	-	-	-	-	-	-	300	10,0
з них: на сіно, сінаж	-	-	-	-	-	-	-	-	100	3,3
на з/к	-	-	-	-	-	-	-	-	200	6,7
- однорічні трави - з/к	-	-	-	-	-	-	-	-	250	8,3
з них: на сіно, сінаж	-	-	-	-	-	-	-	-	150	5,0
на з/к	-	-	-	-	-	-	-	-	100	3,3
кормовий буряк	-	-	-	-	-	-	-	-	50	1,7
кукурудза на силос, з/к	-	-	-	-	-	-	-	-	350	11,7
Всього посівів	1300,0	70,0	1277,0	68,8	1335,0	73,0	4,2	6,1	2800	93,3
Площа парів	557,0	30,0	580,0	31,2	502,0	27,0	-9,9	-13,4	200	6,7
Площа ріллі	1857,0	100,0	1857,0	100,0	1857,0	100,0	0,0	0,0	3000	100,0

 

86

 

Таблиця 2.1.2. Забезпеченість підприємства основними ресурсами

 

Показники	2008р.	2009р.	2010р.	Проект
Загальні угіддя – всього, га	2350	2350	2350	3600
у т.ч. – с.-г. угіддя	2131	2130,5	2131	3515
з них: рілля	1857	1857	1857	3000
сінокоси	60	60	60	110
пасовища	214	214	214	220
багаторічні насадження	-	-	-	185
Середньооблікова чисельність працівників – всього, чол.	48	50	49	160
у т.ч. у  с.-г. виробництві	48	50	49	136
з них: у рослинництві	46	50	49	95
у тваринництві	2	-	-	41
Чисельність працівників апарату управління, чол.	13	11	12	31
Середньорічна вартість основних виробничих фондів  с.-г.  призначення, тис. грн	13768	9885	8667	9951
Середньорічна вартість оборотних фондів, тис. грн	5826,5	6035,5	6337,5	7065
Наявність енергетичних потужностей, м.к.с.	5072	5075	3730	4995
Наявність, фізичних од.
– тракторів	14	14	12	21
– автомобілів	12	11	9	18
– зернових комбайнів	2	2	2	7
– кормозбиральних комбайнів	-	-	-	5
– іншої самохідної техніки	-	-	-	11
Поголів’я ВРХ, голів	-	-	-	1685
у т.ч. корів	-	-	-	610
Поголів’я свиней, голів	-	-	-	400
Поголів’я овець, голів	-	-	-	-
Поголів’я курей, голів	-	-	-	-