Методологічні засади інвестиційного аналізу

Тема 1. Методологічні засади інвестиційного аналізу

1. Інвестиції, інвестування, інвестиційна діяльність
2. Сутність та види інвестиційного аналізу
3. Методи інвестиційного аналізу
4. Інформаційне та організаційне забезпечення інвестиційного аналізу
5. Концепція оцінки вартості грошей у часі, теперішня та майбутня вартість
6. Концепція врахування фактора інфляції, ризику та ліквідності

 

1. Інвестиції, інвестування, інвестиційна діяльність

Саме поняття інвестиції (від лат. Investio - одягаю) значить вкладення капіталу в галузі економіки як в самій країні так і за її межами.

Інвестиції – це грошові, майнові, інтелектуальні цінності, які вкладають в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку (основні (будівлі, споруди, машини и й устаткування тощо) та оборотні (для формування виробничих запасів товарно – матеріальних цінностей тощо) фонди, у нематеріальні ресурси й активи (цінні папери. патенти, ліцензії тощо).

Валові  інвестиції (ВІ) – це сукупний обсяг інвестицій за конкретний період, спрямованих на будівництво, придбання засобів праці і приріст товарно-матеріальних цінностей.

 Чисті інвестиції (ЧІ) – це сума нових інвестицій, зменшена на суму амортизаційних відрахувань (А) за деякий період часу.

Реальні інвестиції – це вкладання грошових коштів у реальні активи (матеріальні і нематеріальні). Вкладання засобів у нематеріальні реальні активи, пов’язані з НТП, називають інноваційними інвестиціями.

Фінансові інвестиції – це вкладання грошових коштів у різні фінансові активи, передусім у цінні папери для придбання прав на участь у діяльності інших фірм, боргових прав тощо.

Прямі інвестиції – це безпосередня участь інвестора у виборі об’єкта інвестування і вкладанні коштів.

Непрямі інвестиції – це опосередкована участь у виборі об’єкта інвестування і вкладання коштів іншими способами (фінансовими посередниками). Інвестор купує цінні папери фінансових посередників, наприклад, інвестиційні сертифікати інвестиційних компаній.

Короткотермінові  інвестиції – це вкладення капіталу на період не більше одного року.

Довготермінові  інвестиції – це вкладання капіталу на період понад один рік. У практиці великих інвестиційних компаній довготермінові інвестиції деталізують так:

а) до двох років;

б) від двох до трьох років;

в) від трьох  до п’яти років;

г) понад п’ять років.

За формою власності інвестиції поділяються  на приватні, державні, іноземні та спільні.

Приватні  інвестиції – це вкладання коштів які роблять громадяни та приватні підприємства.

Державні  інвестиції – це вкладання капіталу яке провадять центральні та місцеві органи влади й управління бюджетних, позабюджетних фондів і позичених коштів.

Іноземні  інвестиції – це вкладання капіталу іноземних громадян, юридичних осіб і держав.

Спільні інвестиції – це вкладання юридичних осіб та громадян країни та іноземних держав.

Розрізняють також поняття “пряме інвестиційне підприємство” та “іноземна пряма  інвестиція”.

Пряме інвестиційне підприємство – це акціонерне чи неакціонерне підприємство, у якому іноземний інвестор є власником не менше 10% звичайних акцій або їхнього еквівалента в неакціонерному підприємстві, або ж має право голосу в акціонерному підприємстві.

Іноземна  пряма інвестиція – вкладення капіталу, яке передбачає контроль інвестора над закордонними підприємствами чи компаніями.

Економісти  розділяють також інвестиції з огляду на спрямованість дій, виділяючи чотири їхні види: нетто-інвестицій, екстенсивні інвестиції, реінвестиції, брутто-інвестиції.

Нетто-інвестиції – це інвестиції на заснування проекту (початкові інвестиції).

Екстенсивні інвестиції – це інвестиції на розширення (збільшення) виробничого потенціалу.

Реінвестиції – повторні інвестиції за рахунок використання прибутку, отриманого від первинного вкладення капіталу.

Брутто-інвестиції – це нетто-інвестиції плюс реінвестиції.

 

Інвестиційна  діяльність — це комплекс заходів і практичних дій юридичних та фізичних осіб (українських або іноземних), а також держави щодо здійснення інвестицій у будь-якій формі з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Об’єктами інвестиційної  діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні і оборотні активи в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об’єкти власності, а також майнові права. Забороняється інвестування в об’єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом.

 

 

2. Сутність  та види інвестиційного аналізу

Інвестиційний аналіз — це процес дослідження інвестиційної активності й ефективності інвестиційної діяльності підприємства з метою виявлення резервів їхнього росту.

Предметом інвестиційного аналізу виступають інвестиції й інвестиційна діяльність підприємства, а також кінцеві результати її здійснення, що складаються під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів, які одержують відображення через систему інвестиційної інформації.

Особливості інвестиційного аналізу:

1. Інвестиційний аналіз  пов'язаний з дослідженням інвестиційних  процесів у їхньому тісному  взаємозв'язку, взаємозалежності й  взаємозумовленості. Установлення  взаємозв'язку, взаємозалежності й  взаємозумовленості — це найбільш важливий момент аналізу.

2. Інвестиційний аналіз  пов'язаний з науковим обґрунтуванням  інвестиційних проектів й об'єктивною  оцінкою їхнього виконання. 

3. Інвестиційний аналіз  спрямований на виявлення позитивних  і негативних факторів, що впливають на інвестиційну активність підприємства, і кількісними вимірами їхнього впливу.

4. Інвестиційний аналіз  розкриває тенденції господарського  розвитку, з визначенням невикористаних  внутрішніх резервів.

5. Інвестиційний аналіз  сприяє контролю інвестиційної діяльності, а також прийняттю оптимальних управлінських інвестиційних рішень.

Завдання інвестиційного аналізу:

1. Підвищення науково-економічної  обґрунтованості інвестиційних  планів підприємства.

2. Об'єктивна й всебічна  оцінка інвестиційних планів підприємства й показників їхнього виконання.

3. Оцінка динаміки  й структури реальних і фінансових  інвестицій підприємства.

4. Визначення економічної  ефективності інвестиційних проектів  і вкладень у цінні папери.

5. Оцінка інвестиційного  ризику реальних і фінансових інвестицій підприємства.

6. Виявлення й вимірювання  внутрішніх інвестиційних резервів  підприємства.

7. Обґрунтування привабливості  підприємства для потенційного  інвестора. 

Завдання інвестиційного аналізу можуть змінюватися залежно від інвестиційних цілей підприємства й етапу розвитку його інвестиційної діяльності.

Види інвестиційного аналізу за різними класифікаційними ознаками:

- Залежно від періоду проведення:

= Перспективний або попередній інвестиційний аналіз полягає у вивченні зовнішніх і внутрішніх умов інвестиційної діяльності до початку її здійснення.

= Оперативний інвестиційний аналіз проводиться для контролю в процесі здійснення інвестицій.

= Ретроспективний інвестиційний аналіз здійснюється за підсумками діяльності за звітний період (місяць, квартал, рік).

- Залежно від суб'єкта аналізу:

= Внутрішній інвестиційний аналіз проводиться усередині самого підприємства інвестиційними менеджерами з метою контролю ходу інвестиційної діяльності й виявлення внутрішніх резервів зростання її ефективності.

= Зовнішній інвестиційний аналіз проводиться зовнішніми організаціями, компетентними в проведенні інвестиційного аналізу (податковими органами, аудиторськими фірмами, комерційними банками, зовнішніми експертами), у випадку необхідності проведення такого аналізу.

- Залежно від об'єкта аналізу:

= Повний інвестиційний аналіз, що складається в повному комплексному вивченні інвестиційної діяльності підприємства;

= Тематичний інвестиційний аналіз, підвидами якого є аналіз ефективності реального інвестування, аналіз ефективності фінансового інвестування, аналіз ризиків інвестиційної діяльності, аналіз структури інвестиційних ресурсів.

- Залежно від методу проведення:

= Комплексний аналіз припускає вивчення не тільки інвестиційної діяльності, а й технічних, виробничих, соціальних аспектів діяльності підприємства у взаємозв'язку.

= Горизонтальний інвестиційний аналіз заснований на вивченні динаміки окремих показників інвестиційної діяльності в часі.

= Вертикальний інвестиційний аналіз ґрунтується на структурному розкладанні окремих показників інвестиційної діяльності підприємства (інвестицій у цілому, інвестиційних ресурсів, грошових потоків).

= Порівняльний інвестиційний аналіз заснований на порівнянні фактичних і запланованих показників інвестиційної діяльності, а також на порівнянні показників інвестиційної діяльності підприємства з аналогічними середньогалузевими показниками й показниками конкурентів.

- Залежно від періодичності здійснення:

= Періодичний інвестиційний аналіз — проводиться періодично (річний, квартальний, місячний, декадний, щоденний);

= Неперіодичний інвестиційний аналіз, проведення якого обґрунтовано необхідністю.

На практиці окремі види інвестиційного аналізу у відособленому  вигляді трапляються рідко, найчастіше вони тісно взаємозалежні. Різні види інвестиційного аналізу використовуються для обґрунтування різних управлінських інвестиційних рішень.

 

3. Методи інвестиційного  аналізу

Інвестиційний аналіз ґрунтується  на використанні таких загальнонаукових методів:

1. Метод індукції. При використанні методу індукції дослідження інвестиційних процесів починається з одиничного — з окремого господарського факту або ситуації, які в сукупності й представляють інвестиційний процес. Метод індукції використовується для вивчення показників окремого інвестиційного проекту.

2. Метод дедукції. При  використанні методу дедукції  дослідження інвестиційних процесів  починається із загального —  наприклад, показників інвестиційної  діяльності в цілому по підприємству, а потім переходять до показників окремих структурних підрозділів та їхнього значення в загальній системі інвестиційних показників підприємства.

Використання методів  індукції й дедукції в інвестиційному аналізі взаємозалежні, що зумовлено  нерозривним взаємозв'язком об'єктів  аналізу. Основними методами інвестиційного аналізу є аналіз рядів динаміки, системний аналіз, структурний аналіз, аналіз фінансових коефіцієнтів, порівняльний аналіз, кореляційний аналіз та ін.

 

Комплексний аналіз — припускає вивчення не тільки інвестиційної діяльності, а й технічних, виробничих, соціальних аспектів діяльності підприємства у взаємозв'язку.

Горизонтальний (трендовий) ІА – вивчає динаміку окремих показників інвест.діяльності у часі, розраховуються темпи приросту окремих інв.показників і визначається загальна тенденція їх зміни(тренд)

   = вивчення динаміки показників звітного періоду у порівнянні з показниками попереднього року;

   = вивчення  динаміки показників звітного  періоду у порівнянні з показниками  аналогічного періоду попереднього  року;

    = дослідження динаміки показників за ряд попереднніх періодів.

 

- Вертикальний (структурний) ІА – дослідження структури окремих показників інвест.діяльності підприємства, розрахунок питомої ваги окремих структурних складових агрегованих показників

     =  структурний аналіз інв. – визначення питомої ваги окремих форм інвестування;

  = структурний  аналіз інв.ресурсів – визначення  питомої ваги окремих джерел  інвестування (структура власного  та позичкового капіталу);

  = структурний  аналіз грошових потоків від  інв.діяльності – визначення структури грошового потоку  - питомої ваги грош.потоку від інвест.діяльності у загальному гр.потоці, структура притоку і відтоку грошових коштів, склад чистого гр.потоку за окремими елементами.

 

- Порівняльний ІА – порівняння значень окремих груп аналогічних показників між собою, визначаються відхилення показників один від одного

  = порівняння  з середньогалузевими показниками;

  = порівняння  з показниками підприємств-конкурентів;

  = порівняння  звітних показників з плановими  показниками інвест.діяльності;

  = порівняння  показників інвест.діяльності окремих  підрозділів і одиниць підприємства (центри інвестицій чи зони  господарювання).

 

- Аналіз фінансових коефіцієнтів (R-аналіз) – розрахунок співвідношень абсолютних показників інв.діяльності – визначення відносних показників інв. діяльності та її вплив на рівень фінансового стану підприємства. Основні групи показників: коефіцієнти оцінки рентабельності інвестиційної діяльності, оборотності операційних активів, оборотності інвестованого капітала, фінансової стійкості підпр., платоспроможності та ліквідності.