Методологічні засади інвестиційного аналізу

5. Банк має можливість  не тільки проаналізувати бізнес-план, а й самостійно обстежити підприємство  з метою перевірки достовірності відомостей, що містяться у бізнес-плані.

6. Результати аналізу  бізнес-плану реалізації інвестиційного  проекту та обстеження підприємства-позичальника, зокрема його інвестиційної програми, мають відбиватися на змісті прав та обов’язків сторін у договорі (або сукупності договорів) про надання інвестиційного кредиту.

Тема 3. Аналіз інвестиційної привабливості суб’єктів господарювання

Сутність та фактори інвестиційної  привабливості

Інвестиційний клімат держави

Особливості аналізу інвестиційної  привабливості міст та регіонів

Особливості аналізу інвестиційної  привабливості галузі

Особливості аналізу інвестиційної  привабливості підприємств

 

Сутність та фактори  інвестиційної привабливості

Інвестиційна привабливість — це сукупність об’єктивних і суб’єктивних умов, що сприяють або перешкоджають процесу інвестування національної економіки на макро-, мезо- і мікрорівнях

Часто інвестиційну привабливість  певної території ототожнюють з  поняттям “інвестиційний клімат”, що в свою чергу має численні трактування, зокрема:

Інвестиційний клімат — це багатофакторна система цілеспрямованих вчинків і дій, що свідомо формується на державному та регіональному рівнях в інтересах більш широкого залучення на конкретну територію додаткових ресурсів як у грошовій, так і в матеріальній формах

Інвестиційний клімат — це сукупність політичних, правових, економічних, організаційних і соціальних умов, що визначають привабливість і доцільність інвестування певної господарської системи.

Інвестиційна привабливість підприємства – це інтегральна характеристика підприємств з позиції перспектив розвитку, обсягу і можливостей збуту продукції, ефективності використання активів і їх ліквідності, стану платоспроможності і фінансової стійкості. Тобто її можна охарактеризувати як доцільність вкладення в підприємство вільних грошових коштів.

Інвестиційна привабливість підприємства - рівень задоволення фінансових, виробничих, організаційних та інших вимог чи інтересів інвестора щодо конкретного підприємства, яке може визначатися чи оцінюватися значеннями відповідних показників, у тому числі інтегральної оцінки - показника, у якому відтворюються значення інших показників, скоригованих у відповідності до їх вагомості та інших чинників.

Значна частка факторів інвестиційної  привабливості та їх показників є  спільною для переважної більшості структурних рівнів економіки, наприклад, таких, як обсяги внутрішніх інвестиційних ресурсів підприємства, темпи зміни прибутку та обсягів промислового виробництва, відсоток збиткових підприємств порівняно із загальною їх кількістю в країні, або в регіоні, або в конкретній галузі. Для розрахунку міри інвестиційної привабливості будь-якого об'єкта дослідження, необхідно врахувати велику кількість факторів, що чинять суттєвий вплив на його діяльність. Тому, кожен об'єкт повинен розглядатися як багатомірний та такий, що описується системою показників. Фактори інвестиційної привабливості підприємства можна умовно розділити на дві групи - зовнішні (галузь, місце розташування, власники, відносини з владою) і внутрішні (виробничий потенціал, фінансовий стан, менеджмент, інвестиційна програма).

 

Інвестиційний клімат держави  та фактори, що його утворюють

Інвестиційна привабливість країни або інвестиційного клімат держави – сукупності політичних, правових, економічних і соціальних умов, що забезпечують інвестиційну діяльність вітчизняних і закордонних інвесторів. Значимість кожного чинника в окремо взятій країні різна, оскільки це залежить від рівня економічного розвитку, історичних та національних тенденцій.

Для оцінки можна використати наступні узагальнюючі синтетичні показники:

– політична і фінансова стабільність;

– рівень загальноекономічного розвитку країни;

– рівень розвитку ринкової та інвестиційної  інфраструктури;

– ємність внутрішнього ринку;

– вартість робочої сили;

– купівельна спроможність населення;

– рівень криміногенних, екологічних  та інших ризиків.

Увесь комплекс чинників, що визначають інвестиційний клімат, можна поділити на три групи.

1) Інституціональні: внутрішня і  зовнішня політична стабільність, національне законодавство в цілому і політика держави щодо іноземних інвестицій, господарське і фінансове право, міцність державних інститутів, український менталітет, ступінь державного втручання в економіку, культура; рівень усвідомленості, доступ до інформації і знань, культура та менталітет.

2) Економічні: загальна характеристика  економіки, ємність фондового  ринку, характеристика банківської  сфери, стабільність національної  валюти, ринкова та інвестиційна  інфраструктура, інформаційна відкритість  і традиційність, податки і  тарифи, вартість робочої сили, доступ до факторів виробництва.

3) Соціально-психологічні: соціальний  рівень розвитку суспільства,  рівень кваліфікаційної підготовки  робочої сили, доступ до факторів  виробництва.

До числа найбільш відомих західних систем оцінок інвестиційної привабливості і ризику належать рейтинги Institutional Investor, Euromoney, Business Environment Risk Index (BERI).

Рейтинг Institutional Investor оцінює насамперед кредитоспроможність країн і  складається при участі експертів 100 провідних міжнародних банків.

Рейтинг Euromoney базується на дослідженні  таких груп індикаторів: ринкових - 40 %; кредитних - 20 %; політико-економічних, що включають у себе політичний ризик, економічний стан і прогноз економічного розвитку - 40 %.

У рейтингу BERI оцінюється політична стабільність, ставлення закордонних інвестицій, націоналізація, девальвація, платіжний баланс, темпи економічного зростання, витрати по заробітній платі, продуктивність праці, інфраструктура, умови коротко- і довгострокового кредитування та інше.

Результати експертних оцінок, проведених у 1990-х роках, свідчать про достатньо  низьку привабливість України. У  різноманітних рейтингах їй приділяється місце від 120-го до 150-го серед держав світу. Невисоке положення займає Україна  і серед країн із перехідною економікою.

 

«Согласно исследованию американской неправительственной организации Freedom House, в рейтинге свободы за 2010 год Украина попала в категорию "частично свободных государств".

рейтинг свободы слова: По версии международной организации "Репортеры без границ", мы заняли 131-ю позицию из 178 возможных, в то время как еще в прошлом году Украина занимала 90-е место.

рейтинг демократии (Democracy Index 2010) Украина потеряла сразу 14 пунктов, заняв 67-е место и пропустив вперед не только постсоветские демократии, но и такие африканские страны, как Гамбия. Европа признала, что в Украине происходят политические репрессии.

критерий "эффективность  функционирования правительства" (Democracy Index 2010), то у нас дела, как выясняется, даже хуже, чем в Лесото, Намибии, Папуа " Новой Гвинее и Суринаме. Однако, невзирая на упомянутые выше рейтинги, украинцы выгодно отличаются от папуасов, банту или зулусов. У нас не распространены человеческие жертвоприношения, сравнительно низкий уровень убийств и изнасилований.

рейтинг экономических свобод:  ежегодно составляет исследовательский  центр Heritage Foundation совместно с газетой Wall Street Journal - Украина опустилась с 162-го на 164-е место. По удобству ведения предпринимательской деятельности нас обогнали Россия, Беларусь и Узбекистан.

уровень свободы экономической  деятельност (рейтинг Heritage Foundation) Украина опустилась на последнее место среди европейских стран, включая Молдову

глобальный рейтинг конкурентоспособности  Всемирного экономического форума 2010–2011 гг. - Украина тоже съехала вниз на семь позиций, оказавшись на 89-м месте среди 139 стран.

Если верить отчетам ООН, индекс человеческого развития в  Украине выше, чем в целом по миру, а индекс образования" один из самых высоких. По уровню образования граждан мы опережаем Швейцарию, Великобританию и Японию.»

 

Особливості аналізу  інвестиційної привабливості міст та регіонів

При розгляді мірі інвестиційної привабливості міста чи регіону повинна використовуватись якомога більша кількість показників, що характеризують потенційний об'єкт інвестування, однак у реальних умовах існують певні обмеження. Врахування великої кількості показників, з одного боку, збільшує, трудомісткість розрахунків, а з іншого - підвищує якість інформаційної моделі, що описує регіональну економічну систему.

Існують різні підходи до проблеми відбору показників, які повинні  бути враховані при аналізі інвестиційної  ситуації в регіоні. Найчастіше за базу оцінки використовуються показники, запропоновані і. Бланком, які містять:

1)Рівень загальноекономічного розвитку регіону:

питому вагу регіону у ВВП і національному доході;

обсяг виробленої промислової продукції  на душу населення;

рівень самозабезпечення регіону  основними продуктами;

обсяг та динаміку капітальних вкладень у регіоні на душу населення;

кількість компаній та фірм різних форм власності та ін.

2) Рівень розвитку інвестиційної інфраструктури регіону:

кількість підрядних будівельних  організацій усіх форм власності;

обсяг місцевого виробництва основних видів будівельних матеріалів;

виробництво енергетичних ресурсів на душу населення;

забезпеченість залізничним та автомобільним транспортом.

3)Демографічну характеристику регіону:

питома вага населення регіону  в загальній кількості жителів  України;

співвідношення сільських та міських жителів;

питома вага населення, яке зайняте  у громадському виробництві на підприємствах  усіх форм власності;

рівень кваліфікації працівників  регіону.

4)Рівень розвитку ринкових  відносин та комерційної інфраструктури  регіону:

питома вага приватизованих підприємств у загальній кількості підприємств;

питома вага компаній та фірм недержавних  форм власності у загальній кількості  виробничих підприємств;

чисельність спільних підприємств, банківських  установ, страхових компаній та бірж (фондових, товарних, спеціалізованих).

5) Рівень кримінальних, екологічних та інших ризиків

рівень економічних правопорушень;

питома вага підприємств зі шкідливими виробництвами;

стан навколишнього природного середовища, міра його забруднення;

середній радіаційний фон тощо.

 

Особливості аналізу  інвестиційної привабливості галузі

Інвестиційна привабливість  галузей -  це інтегральна характеристика окремих галузей економіки з позицій перспективності розвитку, дохідності інвестицій та рівня галузевих інвестиційних ризиків.

Інвестиційна привабливість окремої  сфери діяльності (галузі) містить важливість галузі (значення продукції, її особливість, частку експорту, залежність від імпорту, рівень забезпеченості внутрішніх потреб країни тощо); характеристику споживання продукції галузі;  а також такі фактори:

1. ринкові - особливості ринку збуту, фактичні та потенційно можливі обсяги ринку, розмір сегменту ринку, що охоплює галузь, темп його росту та потенціал, циклічність попиту, еластичність цін, прибутковість та диференціал продукції;
2. конкуренція - стан конкуренції чи монопольності галузевого ринку, наявність рівних конкурентів, інтенсивність конкуренції, міра спеціалізації конкурентів, наявність товарів-замінників, завантаження потужностей тощо;
3. бар’єри входження у галузь - наявність каналів розподілу та доступу до них, доступ до сировинних ресурсів, захищеність з боку держави, соціальні проблеми галузі, які можуть здійснити вплив на входження у галузь та ін.;
4. бар’єри виходу підприємства із галузі - наявні обмеження державного та соціального порядку, які перешкоджають виходу із галузі, спеціалізації активів і можливості їх перепрофілювання та використання за іншим призначенням;
5. взаємовідносини із позичальниками - наявність місцевих постачальників, матеріалів-замінників, інтенсивність конкуренції серед постачальників, можливість формування стратегічних союзів та інших взаємовідносин з постачальниками сировини і матеріалів, рішенням вертикальної інтеграції з постачальниками;
6. технологічні фактори - рівень технічних нововведень у галузі, складність продукції і виробництва, патентно-ліцензійна ситуація у галузі, капіталомісткість і науко місткість продукції;
7. рівень державного втручання у розвиток галузі (законодавство, податки, амортизаційна та кредитна політика тощо);
8. соціальну роль галузі (кількість робочих місць, середню зарплатню, екологічну забезпеченість виробництва);
9. фінансові умови роботи галузі (середній рівень прибутковості, оборотність активів тощо) та ін.

 

Особливості аналізу  інвестиційної привабливості підприємств

Визначення інвестиційної привабливості окремого підприємства (фірми) полягає у визначенні інтегральної характеристики окремого підприємства як об'єкта інвестування з позицій перспективності розвитку, менеджменту, обсягів і перспектив збуту продукції, виробничого та експортного потенціалу, ефективності використання активів, їх ліквідності, стану платоспроможності та фінансової стійкості, також враховується сфера діяльності, місце розташування, відносини з владою, розроблена інвестиційна програма.

Найчастіше у світовій та вітчизняній практиці для визначення інвестиційної привабливості підприємства використовується методика визначення стану підприємства за даними бухгалтерської фінансової звітності, яка містить розрахунок групи показників, вибір яких залежить від цілей, що ставить перед собою інвестор.