Ефективність інноваційної діяльності на підприємствах харчової промисловості на прикладі ВАТ «Галактон»

              Частка витрат на персонал, що займається інноваційною діяльністю показує скільки припадає витрат на персонал, що займається інноваційною діяльністю та розраховується за наступною формулою:

де ФЗпІД – розмір фонду заробітної плати працівників, що займаються інноваційною діяльністю;

ФЗп – розмір фонду заробітної плати.

.

Коефіцієнт персоналу зайнятого в НДДКР, характеризує  професійно-кадровий склад підприємства. Він показує частку персоналу, зайнятого безпосередньо розробкою нових продуктів і технологій, виробничим та інженерним проектуванням, іншими видами технологічної підготовки виробництва для випуску нових продуктів або впровадження нових послуг, відносно середньоспискового складу всіх постійних і тимчасових працівників підприємства. Даний коефіцієнт визначається за формулою:

де  Ч1 –  кількість зайнятих у сфері НДР і ДКР, осіб;

ЧП  –  загальна чисельність працівників підприємства, осіб.

Коефіцієнт оновлення продукції відображає частку нової продукції у загальному обсязі продажу продукції підприємства. На основі даного показника можна зробити висновок про доцільність фінансування інноваційної діяльності, оскільки нова продукція, як правило, є конкурентоспроможною і проблем з її збутом, як правило немає, при умові, що ефективно працює маркетингова служба. Його можна розраховувати за наступною формулою:

де КОП – коефіцієнт оновлення продукції;

ОВНП – кількість видів нової продукції, од.;

ОЗОП – загальна кількість товарної продукції, од.

              Коефіцієнт освоєння нової продукції дає можливість оцінити здатність підприємства до впровадження інноваційної або  підвладної технологічним змінам продукції та розраховується  за формулою:

де ВРНТ – виручка від реалізації нової або удосконаленої продукції та продукції, виготовленої за допомогою нових або удосконалених технологій, грн.; 

ВР З  – виручка від реалізації всієї продукції підприємства, грн.

Коефіцієнт освоєння нової техніки показує спроможність підприємства до освоєння устаткування новітніх виробничо-технологічних ліній. Визначається співвідношення знову введених за останні три роки в експлуатацію новітніх основних виробничо-технологічних засобів у порівнянні з іншими засобами, включаючи будівлі, споруди, транспорт. Розраховується за формулою:

  де ОЗН – вартість нововведених  новітніх основних засобів, грн.;

     – середньорічна вартість виробничих засобів підприємства, грн.

Коефіцієнт оновлення технології відображає частку вартості нових технологій у загальному обсязі вартості технологій, розраховують за формулою:

де КОТ – коефіцієнт оновлення технології;

NНТ – кількість впроваджених нових технологічних процесів;

ТП – сумарна кількість технологічних процесів.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І

              Дослідивши у першому розділі теоретичні основи такого поняття як „інновації” та „інноваційна діяльність” ми можемо зробити наступні висновки та узагальнення.

Інновація являє собою матеріалізований результат, отриманий від вкладення капіталу в нову  техніку чи технологію, у нові форми організації виробництва, праці, обслуговування і управління, включаючи нові форми контролю, обліку, методи планування, прийоми аналізу і т.п..

Термін "інновація" як нова економічна категорія ввів у науковий оборот австрійський (пізніше американський) учений Йозеф Алоіз Шумпетер (J. A. Schumpeter, 1883-1950) у першому десятилітті ХХ ст. У своїй роботі "Теорія економічного розвитку" (1911) Й. Шумпетер уперше розглянув питання нових комбінацій змін у розвитку (тобто питання інновації) і дав повний опис інноваційного процесу.

Українськими офіційними термінами по інновації є терміни, використовувані в Концепції інноваційної політики України. Такими термінами є: "Інновація (нововведення)", "Інноваційна діяльність", "Державна інноваційна політика", "Інноваційний потенціал (держави, галузі, організації)",  "Інноваційна сфера", "Інноваційна інфраструктура", "Інноваційна програма".

Інновація - це економічна категорія. Як категорія (грець. kategorіa - висловлення, судження) інновація відбиває найбільш загальні й істотні властивості, ознаки, зв'язки і відносини виробництва і реалізації нововведень.

Сутність категорії виявляється в її функціях. Функція (лат. functіo - виконання, здійснення) економічної категорії виражає зовнішній прояв її властивостей у даній системі відносин. Функції інновації відбивають її призначення в економічній системі держави і її роль у господарському процесі.

Підставою для управлінських нововведень є зміна задач, розв'язуваних підприємством, що, у свою чергу, викликано об'єктивними змінами, які відбуваються в зовнішнім середовищі його діяльності. Це вірно як для країн з розвинутою ринковою економікою, так і для вітчизняного бізнесу, що розвивається.

РОЗДІЛ ІІ Аналіз ефективності виробничо – господарської діяльності підприємства, економічна оцінка

2.1.         Аналіз фінансового стану ВАТ «Галактон»

                                                                                                   Таблиця 2

Активи ВАТ «Галактон» за 2009 -2010 роки

Питома вага 2.1.-2.3. розрахована по відношенню до поточних активів, які прийняті за 100 %. Активи підприємства у 2010 році збільшились на 46,6% порівняно з 2009 роком, причому довгострокові активи не змінилсь, поточні активи збільшились на на 78,8%. Змінилась структура активів заводу: матеріальні оборотні коштів і грошові кошти суттєво зменшилися, коли відповідно збільшилася питома вага оборотних активів і дебіторської заборгованості. Збільшення питомої ваги поточних активів сприяє прискоренню оборотності всього капіталу.

Склад обігових коштів

Обігові кошти – це засоби виробництва, які беруть участь тільки в одному виробничому циклі, по якому повністю переносить свою вартість на вартість готової продукції.

Обігові кошти складаються із двох частин – обігових фондів і фондів обігу.

У сфері виробництва до обігових фондів відносять:

- виробничі запаси, які включають сировину, основні й допоміжні матеріали, тару, купівлю напівфабрикатів, паливо й запчастини для ремонту

-  малоцінні й швидкозношувані предмети;

- незавершене виробництво, тобто продукцію, яка підлягає подальшій обробці в зоні одного підприємства;

- витрати майбутніх періодів – це витрати на підготовку й освоєння нової продукції, яка виготовляється в даний період, але підлягає відшкодуванню в майбутньому;

- напівфабрикати власного виробництва;

Фонди обігу являють собою частину засобів виробництва, які перебувають у сфері обігу (готова продукція на складах до моменту реалізації, відвантажена продукція, але неоплачена, вільні кошти).

По джерелах утворення обігові кошти підприємств діляться на наступні групи:

- власні й прирівняні до них;             

- позикові (у формі кредитів банків);

- притягнуті ( зокрема, через акціонування).

На ВАТ «Галактон» власні кошти становлять 60%, а притягнуті – 40% усього капіталу. Позикові кошти являють собою кредити     таких банків, як АКБ «Промінвест» під 18% річних і ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” під 20% річних.

Для характеристики ефективності використання обігових коштів використовуються наступні показники:

1.      швидкість оборотності

V об =

де V об – строк оборотності обігових коштів (днів);

С – середні залишки нормативних обігових коштів;

Д – тривалість періоду, за який розраховується оборотність (днів);

Р – обсяг реалізованої продукції (грн.)

V об 2009 = = 19,8

V об 2010 = = 35,4

2.     коефіцієнт оборотності характеризує кількість оборотів обігових коштів за період, який реалізується. Чим більше оборотів роблять обігові кошти, тем краще вони використовуються.

К об =

К об 2009 = = 18,4

К об 2010 = = 10,3

3.     коефіцієнт завантаженості характеризує участь обігових коштів у кожній гривні реалізованої продукції ( чим менше обігових коштів випадає на одну гривню, тем краще використовуються обігові кошти)

К з =

К з2009 = =  0,05

К з 2010= =0,09

4.     коефіцієнт ефективності (прибутковості) обігових коштів характеризує, скільки прибутку випадає на одну гривню обігових коштів

К е =

К е 2009= = 0,9

К е2010 = = 0,18

де П – прибуток від реалізації продукції (грн.)

5.    рентабельність позначає щабель використання обігових коштів. Чим більше коефіцієнт ефективності й коефіцієнт рентабельності, тим ефективніше використовуються обігові кошти

Р = *100%

Р 2009 = 0,9*100% = 90%

Р 2010 = 0,18*100% = 18%

Швидкість обороту коштів на підприємстві є однією з якісних характеристик фінансової політики підприємства. Відомо, що чим швидше обертаються кошти, тим ефективніше працює підприємство. Для аналізу цього боку фінансової діяльності використовуються показники ділової активності підприємства:

-         Коефіцієнт оборотності активів

К об = ф2 р.035/ ф1 р.280

К об 2009 = 316569 / 150820 = 2,09

К об 2010 = 219452 / 211130 = 1,04

-         Коефіцієнт оборотності основних засобів

     К об оз = ф2 р.035/ф1р. 031

     К об оз 2009 = 316569 / 91344 = 3,5

     К об оз 2010 =219452 / 97828 =  2,2

-         Коефіцієнт оборотності власного капіталу

  К в к = ф2 р.035/ф1р.380

  К в к 2009 = 316569 / 94250 = 3,4

  К в к 2010 = 219452 / 100764 = 2,2

Результати розрахунків за даними показниками подано в таблиці 3

Таблиця 3

Результати розрахунків показників оборотних коштів