Магістерська програма «Фінансова аналітика та інжиніринг у банку»

Коефіцієнт (частка) інвестицій у дохідних активах  у 2008 році порівняно з 2007 зменшився  на 0,01, але  зріс у 2009 році на 0,02 п.п. і  до значення 0.05.

Ділова  активність активів характеризується рівнем вкладень ресурсів банку в  дохідні активи, кредитний портфель, у цінні папери і розкриває  як досягнутий рівень, так і можливості банку в даний період. Різке  підвищення дохідних активів у цілому, з їх диверсифікацією в кредитний  та інвестиційний портфелі, за більшістю показників свідчить про ескалацію ділової активності комерційного банку і розширення власного місця на фінансовому ринку.

Внаслідок активної роботи з реструктуризації проблемної заборгованості та дострокового погашення кредитів кредитний портфель корпоративного бізнесу за рік зменшився  на 9%. З огляду на виважену кредитну політику, якої дотримується банк, а також через поки що низькі кредитні рейтинги значної кількості потенційних позичальників, кількість та обсяги нових кредитів не перекрили падіння, викликаного реструктуризацією та форсованим достроковим погашенням кредитного портфеля. Однак динаміка нових видач наприкінці року, а також завершення основного обсягу робіт із планової реструктуризації надають впевненості у тому, що вже у 2011 року розпочнеться зростання кредитного портфеля за рахунок якісних нових кредитів.

Отже, найбільш зростаюча ділова активність банку  проявилася у вкладенні ресурсів банку в дохідні активи, що є  позитивним фактором впливу на діяльність банку.  Вона базується на зростанні  коефіцієнта (частки) інвестицій у дохідних активах (з 0,03 до 0,05), так і досить високого рівня активності використання залучених коштів у дохідні активи (відповідно 0,99 і 1,02), що видно із даних  аналізованої табл. 2.4 та табл.2.6.

Одночасно слід зазначити що, несвоєчасне виконання  зобов’язань клієнтами призвело до зростання обсягів формування резервів банками під кредитну заборгованість, якість якої значно погіршилася. Так, станом на 01.01.2010 року банками України було сформовано резервів під кредитну заборгованість на суму 99 238 млн. гривень, що в 2,23 рази більше ніж станом на 01.01.2009 року, де сума дорівнювалася 44 502 млн. гривень1. При цьому кредити надані станом на 01.01.2010 р. зменшились на 5,7% порівняно із залишками станом на 01.01.2009 року.

Серед перших двадцяти банків України найбільші резерви під кредитну заборгованість клієнтів сформовані у АБ «Укргазбанк» – 46%, АТ «Родовід Банк» - 45%, АТ «Сведбанк» - 38 %, у Райффайзен Банк Аваль і Промінвестбанку по 20%; найбільші резерві під кошти в інших банках сформовані у Ощадбанку – 25%,  АТ «Родовід Банк» - 20%, «Фінанси та кредит» - 18%2, АБ «Укргазбанк» – 17%, що також свідчить про знижену ліквідність банківської системи України в 2009 році.

Оосновні  напрямки керівництва банку мають  бути спрямовані на поліпшення якості кредитного портфелю, продовження реструктуризація заборгованості клієнтів та зменшення  проблемних активів.

Зміни обсягів  статей активу і пасиву балансу, таких  як інвестиції в державні цінні папери, грошові кошти в касі і на коррахунку в НБУ, інвестиції в акції, міжбанківські  кредити надані, строкові депозити в інших банках, міжбанківські  кредити одержані, кредити надані, кредити до запитання, строкові депозити залучені та інші,  виступають у ролі факторів сповільнення і прискорення  ділової активності банку.

Якщо  зважати на показники цих факторів, взяті з балансу банку, та проведений вище аналіз ділової активності банку, то можна говорити про доволі помірковану  політику банку, спрямовану не захист і виживання на фінансовому ринку, що сприяє підвищенню ефективності віддачі  активів капіталу, і в кінцевому  рахунку — зростанню чистого  прибутку.

2.3. Аналіз ліквідності банку

Поняття “ліквідність комерційного банку» означає можливість банку  своєчасно і повно забезпечувати  виконання своїх боргових і фінансових зобов'язань перед усіма контрагентами, що визначається наявністю достатнього  власного капіталу банку, оптимальним  розміщенням і величиною коштів по статтях активу і пасиву балансу  з урахуванням відповідних термінів. Іншими словами, ліквідність комерційного банку базується на постійній  підтримці об'єктивно необхідного  співвідношення між трьома її складовими - власним капіталом банку, залученими і розміщеними ним коштами  шляхом оперативного керування їхніми структурними елементами.

Таким чином, ліквідність комерційного банку - здатність швидко і в повному обсязі задовольняти невідкладні потреби у грошових коштах [37; с.406].

На ліквідність балансу банку  впливає структура його активів: чим більше частка першокласних ліквідних  коштів у загальній сумі активів, тим вище ліквідність банку.

Причинами кризової ситуації у банку  можуть бути стратегічні помилки (у  позиціонуванні на ринку, структурі  та розмірі регіональної мережі філій, внутрішній організації), зовнішні фактори (негативні зміни ринкової ситуації, непередбачені зовнішні потрясіння та кризи), порушення нормативних  вимог або шахрайство (неналежна  кредитна практика, відсутність прозорості у структурі власності банку).

АТ «Райффайзен Банк Аваль»щоденно досліджує коефіцієнти ліквідності, встановлені НБУ та, за необхідності проваджує стрес-тестування та аналіз сценаріїв. Станом на 31 грудня 2010 та 2009 рр. зазначені нормативи були виконано (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Нормативи ліквідності  АТ «Райффайзен Банк Аваль» за 2009-2010 роки

Тож можна виділити такі основні показники, як: коефіцієнт миттєвої ліквідності, коефіцієнт загальної ліквідності зобов’язань банку, коефіцієнт відношення високоліквідних до робочих активів, коефіцієнт ресурсної ліквідності зобов’язань, коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів, коефіцієнт генеральної ліквідності зобов’язань. Саме на їх основі і проведемо аналіз ліквідності банку АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Як свідчать дані, наведені в розрахунковій  таблиці 2.8, банк  показує зростання коштів що знаходяться на коррахунках с становить 892 153 у 2007р. та 1 309 739 у 2008р., і це означає що за даний період даний показник зріс на 46,80%.

За цей же період готівка в  касі збільшилась на 20,99%,  що можна сказати й про зобов’язання в депозитах усіх видів, які зросли на 44,03%, а саме  з 12 738336 у 2007р. до 18 346 901 у 2008р. Також зростання можна побачити в загальних активах, і це зростання складає 35,28% у 2008 році відносно 2007, та їх зменшення на 7,93% у 2009 році відносно 2008.

В той же час і зростають зобов’язання (залучені і позичені кошти) всіх видів  з 39 234 748 у 2007 до 57 985 304 у 2008р, що ілюструє зростання цього показника на 47,80%, але у 2009 році спостерігаємо також зниження цього показника на 6,39% до 54 279 211 відносно 2008 року.

На відміну від інших показників, з таблиці 2.8 видно збільшення високоліквідних активів на 44,44% у 2008 році відносно 2007р., проте робочі активи та дохідні активи за той самий період зростають на 46,58% та 41,88% відповідно, а вже в 2009 році вони пропорційно зменшуються на 8,43% та 3,89% відповідно.

Також з таблиці 2.7 видно, що активи в майні (основні засоби і не матеріальні  активи) збільшились на 54,31% з 2 021 460 у 2007р. ,досягши рівня 3 119 383 у 2008році, та рівня 3 183 777 у 2009 році.  Спостерігаємо збільшення кількості виданих кредитів у 2008 відносно 2007 на 41, 95%, та їх зменшення у 2009 році на 16,90%, відповідно до погіршення фінансового стану банку в зв’язку з економічною кризою в країні.

Якщо  аналізувати коефіцієнти ліквідності, то тут ситуація відрізняється від  загальної, а саме в частині  коефіцієнтів ділової активності та коефіцієнтів фінансової стійкості. Якщо попередні  коефіцієнти мали не значні відхилення,то деякі коефіцієнти ліквідності  не досягають навіть оптимального значення, або значно його перевищують.

Наприклад коефіцієнт миттєвої ліквідності (табл.2.9) в 2007 році був вище навіть оптимального значення — 22%, а у 2008 році знизився до оптимального— 20%. Збільшення цього показника можливе тільки за рахунок збільшення готівки в касі та збільшення залишків на коррахунках. Зменшення депозитного портфелю звісно також призведе до збільшення показника миттєвої ліквідності .

Коефіцієнт  загальної ліквідності знаходиться  на рівні 1,11 у 2009 році, хоч і відбувалось  незначне зменшення цього показника  порівняно з 2007 роком на 0,01 п.п. щороку, проте він залишається на досить високому рівні, при оптимальному значенні 100%. У 2008 році він був на рівні 112%, що й забезпечувало спроможність банку погашати будь-які зобов’язання і борги перед клієнтами.

Коефіцієнт  відношення високоліквідних до робочих  активів як в 2007 так і в 2008 роках  не досягав оптимального значення 20%, і на 2008 рік знаходився лише на рівні 6 %. І саме зростання високоліквідних  активів може позитивно вплинути на збільшення коефіцієнту відношення високоліквідних до робочих активів.