Магістерська програма «Фінансова аналітика та інжиніринг у банку»

Оціночні  показники являють собою коефіцієнти, що розраховуються на основі даних  балансу комерційного банку та звіту  про прибутки і збитки.

Виділяють наступні завдання аналізу фінансового стану:

- дослідження  ліквідності, платоспроможності  та фінансової стійкості підприємства;

- прогнозування  можливих фінансових результатів,  економічної рентабельності, виходячи  з реальних умов господарської  діяльності й наявності власних  і залучених коштів, розробка  моделей фінансового стану при  різних варіантах використання  ресурсів;

- дослідження  ефективності використання майна  (капіталу) підприємства, забезпечення  підприємства власними оборотними  коштами;

- вивчення  відповідності між коштами та  джерелами, раціональності їх  розміщення та ефективності використання;

- об'єктивна  оцінка динаміки та стану ліквідності,  платоспроможності та фінансової  стійкості підприємства;

- оцінка  становища суб'єкта господарювання  на фінансовому ринку та кількісна  оцінка його конкурентоспроможності;

- аналіз  ділової активності підприємства  та його становища на ринку  цінних паперів;

- визначення  ефективності використання фінансових  ресурсів;

- визначення  причинно-наслідкових зв'язків між  різними показниками виробничої, комерційної та фінансової діяльності  і на основі цього оцінка  виконання плану щодо надходження  фінансових ресурсів та їх  використання з позицій зміцнення  фінансового стану підприємства;

- розробка  конкретних заходів, спрямованих  на більш ефективне використання  фінансових ресурсів і зміцнення  фінансового стану підприємства.

То ж  здійснимо аналіз та оцінку фінансового  стану банку, безпосереднього місця  моєї практики, АТ «Райффайзен банку Аваль» за вищевказаними напрямками.

Розглянемо  першу групу коефіцієнтів, що характеризують фінансову стійкість банку. Для цього на основі даних балансу [53; с.53], (табл.2.1), розрахуємо вибрані показники, проаналізуємо їх рівень, тенденції і зробимо висновок про рівень фінансової стійкості банку.

Отже, як зазначалося раніше, основними коефіцієнтами, які характеризують фінансову стійкість  банку, є: коефіцієнт надійності; коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів; коефіцієнт захищеності дохідних активів власним капіталом; коефіцієнт мультиплікатора капіталу.

З наведенних данних (табл. 2.1) видно, що за аналізований період власний капітал банку збільшився на 40,59%, , тоді як в 2009 році порівняно з 2008 р. зменшився на 19,93%. Разом з тим, пропорційне зростання та зменшення відбулося і в засновницькому (акціонерний) капіталі, але з дещо більшим розривом; цей показник зріс у 2008 році на 37,80 % , та зменшився у 2009 році на 52, 58%. За результатами 25-ї емісії акцій банку у 2010 році, його капітал збільшено на 932,54 млн. грн., у т.ч. статутний капітал – на 582,84 млн. грн., до понад 3 млрд. грн.

Сумма залучених  коштів за період 2007-2008рр. також збільшилась  на 46,89%. Це свідчить, що клієнти та інвестори  довіряють банку і були готові розмістити свої кошти в АТ «Райффайзен Банк аваль», це свідчить про зростання довіри клієнтів. Та, на жаль, у 2009 році розмір залучених коштів зменшився на 6,77%, що безумовно пов’язано з погіршенням економічної ситуації в країні , а відповідно і фінансового станку клієнтів банку.

Таблиця 2.1

Основні балансові показники розвиту  АТ «Райффайзен банку Аваль» (тис.грн)

Пасиви  Райффайзен Банку Аваль протягом 2010 року не зазнали значних змін. Банк продовжував нарощувати ресурсну базу, залишаючись одним із лідерів ринку за обсягами приросту коштів резидентів – юридичних осіб. Загальний обсяг коштів клієнтів банку зріс протягом минулого року на 2,6% проти 1,8% приросту в 2009 році. Активи загальні та дохідні зросли  відповідно у 2008 році на 35,28% та 41,88%, та зменшились у 2009 році відповідно на 7,93% та 3,89%.

Активи  не доходні за результатами діяльності в 2008 році порівняно з 2007 роком зросли на 77,86%, та скоротились у 2009 році на 27,64%. Чисті активи банку в 2010 році мали позитивну динаміку зростання, їхній обсяг збільшився на 1,6% у річному вимірі і на кінець року становив 56,8 млрд. грн.

Також збільшення відбулося  і в активах капіталізованих  на 54,31%. У 2008 році порівняно з 2007, та на 2,06% у 2009.

За фактичної  відсутності кредитування та слабкої  економічної активності клієнтів у  посткризовий період, банку вдалося  поступово відновити нормальну  діяльність і отримати позитивний фінансовий результат – його чистий прибуток за 2010 рік склав 84 млн. грн., на противагу збитку за попередній рік. Головним фактором прибуткової діяльності банку стало зменшення на 57% відрахувань до резервів порівняно з аналогічним показником за 2009 рік. Обсяг відрахувань у резерви на можливі втрати банку в 2010 році становив 2,1 млрд. грн.

Таблиця.2.2

З наведених (табл. 2.2) даних видно, що коефіцієнт надійності (співвідношення капіталу банку і залучених коштів за мінімально допустимого значення не менше 5,0 %) хоч дещо і знизився, але станом на кінець 2008р. становив 13,35%, на кінець 2009 — 11,47%, тоді коли як на кінець 2007р. цей  показник становив 13,94% тобто коефіцієнт надійності зменшився  у 2008 році на 0,59%, а у 2009 році на 1,88%. Таким чином, банк  все одно має достатню забезпеченість власним капіталом і, отже, достатню надійність, тобто він досяг того рівня, за якого не залежить від стихій у залученні вільних коштів грошового  ринку, бо має вдосталь своїх, дешевших ресурсів, які можна розміщати  в кредити господарюючим суб'єктам  та  в інвестиції.

Коефіцієнт  участі власного капіталу у формуванні активів дещо знизився за період 2007-2008 рр. з 11,88 до 11,37, а за період 2008-2009 аж до 9,89% (за оптимального значення не менше 10 %). Він підтверджує вище встановлену  тенденцію його високої ролі. Не дивлячись на зниження цього коефіцієнту на 1,48%  в 2009 році порівняно з 2008 р., цей показник все ж таки майже досягає норми.

Дані (табл. 2.2.) свідчать про значне зменшення  захищеності власного капіталу в 2008 році, цей показник в 2007 р. становив 38,20%, тоді коли  в 2008 цей самий  показник складав лише 4,29%, але в 2009 році  він уже досяг 53,44, що свідчить  про зростання захищеності власного капіталу зростаючим вкладенням його також у свої власні капіталізовані активи — основні засоби і нематеріальні  активи.

Цей коефіцієнт свідчить про захист дохідних активів (чутливих до зміни процентних ставок) мобільним власним капіталом.Щодо до коефіцієнту захищеності дохідних активів власним капіталом, то цей  коефіцієнт свідчить про захист дохідних активів (чутливих до зміни процентних ставок) мобільним власним капіталом

Якщо  на 2007 р. цей коефіцієнт був на рівні  -2,5%, то вже на кінець 2008 року він зріс до  -6,77%, та в 2009 році  покращився до   -4,00%. Це свідчить про те, що розмір власного капіталу за мінусом не дохідних активів ледве покриває дохідні активів, на що вплинуло скорочення не дохідних активів на 27,64% у 2009 році.

Що стосується коефіцієнта мультиплікатора капіталу, який характеризує ступінь покриття активів акціонерним капіталом, то за оптимального співвідношенні 12,0-15,0 разів він на кінець 2007 р. становив 12,02, на кінець 2008 р. зріс до 12,87 рази, а  у 2009 році  збільшився майже в  вдвічі, аж до 24,89 разів, а 2010 роуі він знизився до 18,9 рази, тим самим знизився ризик банківської діяльності. В цілому зростаюча тенденція свідчить, насамперед, що темп зростання активів перевищує темп зростання акціонерного капіталу. Чим вище його значення, тим менш стабільний банк, але зростання цього коефіцієнта є фактором зростання прибутковості акціонерного капіталу. У зростанні даного коефіцієнта заінтересовані акціонери, оскільки прибуток заробляється всім капіталом, включаючи і залучений, а дивіденди отримують лише акціонери.

Як відомо, фінансова стійкість банку залежить від багатьох зовнішніх та внутрішніх факторів, які впливають на фінансову  стабільність як окремого банку,

так і банківської  системи в цілому. Це, зокрема: стійкість  національної валюти; упорядкованість  державних фінансів, поєднана з відсутнім  або невеликим бюджетним дефіцитом; низький рівень інфляції; довіра громадян до кредитно-фінансової системи країни; обсяги відпливу капіталу; сприятливий  інвестиційний клімат за наявності  джерел для довгострокового кредитування; якість менеджменту, пов'язана з грамотним розподілом праці, правильною кредитною та дисконтною політикою банку, стратегією банку, ефективним банківським маркетингом, дотриманням існуючих економічних нормативів, установлених НБУ, та чинного законодавства, професійними якостями керівництва банку тощо.

Отже, крім коефіцієнта мультиплікатора капіталу так коефіцієнта участі власного капіталу у формуванні активів, всі  основні показники взяті нами для аналізу фінансової стійкості  банку, знаходяться в межах норми (коефіцієнт надійності, захищеності  власного капіталу, захищеності ним  дохідних активів) .

Звідси  можна зробити висновок, що  на сьогоднішній фінансова стійкість  банку недостатньо забезпечена  його капіталом і останній не може захищати банк від імовірних ризикованих  втрат сьогодні і в близькому  майбутньому.

Тому, для  покращення фінансової стійкості банку, необхідно, перш за все,  покращити  економічне становище в нашій  країні, яке на сьогодні є досить нестабільним та хитким. Адже саме  інфляція, несприятливий інвестиційний  клімат та  бюджетний дефіцит  є винуватцями такої слабкої  фінансової стійкості банків-учасників  фінансово-банківської системи нашої  країни.

2.2.Аналіз ділової активності  банку

Ділову  активність банку визначають через  аналіз взаємозв’язку оцінки ресурсного потенціалу банку (пасивів) і його використання як у цілому в активах, так і  його окремих вкладень в інвестиції, в кредитний портфель, у матеріально-технічне забезпечення [3; 265с.]

Головним  інформаційним забезпеченням є  бухгалтерський  баланс.

Ділову  активність визначає як рівень залучення  пасивів, так і рівень їх використання в активах. Ресурсами для аналізу  є: 1) власний капітал; 2) залучені і  позич.. кошти (депозити до вимоги,строкові депозити).