Магістерська програма «Фінансова аналітика та інжиніринг у банку»

Про підвищення забезпеченості дохідними активами всіх зобов’язань банку свідчить коефіцієнт ресурсної ліквідності  зобов’язань, який набагато більший  за оптимальне значення цього показника 70-80%, і на 2007 рік  він був 98%,  трохи  зменшившись в 2009 році до 96%.

Багаторічний  досвід роботи казначейства та високі стандарти діяльності стали запорукою успішного управління ліквідністю та грошовими потоками банку. В результаті цього забезпечується суворе дотримання платіжної дисципліни, виконання економічних нормативів НБУ та, головне, досягається оптимальний баланс між ризиком, прибутком та ліквідністю, що є пріоритетним напрямком у роботі казначейства.

Доповнюючим показником ресурсної ліквідності  є коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених  депозитів.

Коефіцієнти такі, як коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених  депозитів та коефіцієнт генеральної  ліквідності зобов’язань не мають  оптимального значення. Як видно із табл. 2.9, цей показник зменшився с з 2,84  у 2007 році до 2,80 у 2008 р. Це означає, що ризик ліквідного погашення основного обсягу зобов’язань перед клієнтами банку має спадаючу тенденцію. Отже, видані кредити забезпечені переважаючим обсягом залучених депозитів і банкові поки що не загрожує незбалансована ліквідність.

Як показує  коефіцієнт генеральної ліквідності, продовжує залишатися високою спроможність банку погашати зовнішні зобов’язання за залученими і позиченими коштами  високоліквідними активами та через  продаж нерухомості (майно і незавершені  капітальні вкладення). Він не змінився протягом 2007-2008 років,  тримаючись на рівні 12%.

Отже, проаналізувавши  ситуацію в цілому по коефіцієнтам, що характеризують ліквідність балансу  банку, подальша діяльність банку повинна  бути направлена на поліпшення таких  коефіцієнтів як коефіцієнт миттєвої ліквідності, коефіцієнт відношення високоліквідних  до робочих активів та коефіцієнт ресурсної ліквідності зобов’язань..

Таким чином, розрахована і розглянута в табл. 2.9 система показників банку показала, що він майже дотримувався в 2007-2009 рр. нормативних вимог НБУ щодо ліквідності і забезпечував активами свою здатність погашати будь-які вимоги за своїми зобов’язаннями перед клієнтами, що розмістили свої гроші в цьому банку на поточних, вкладних, депозитних рахунках, а також перед кредиторами по господарській діяльності та акціонерами.

Досвід роботи комерційних банків показує, що банки одержують більше прибутку, коли функціонують на грані  мінімально допустимих значень нормативів ліквідності, тобто цілком використовують надані їм права по притягненню коштів у якості кредитних ресурсів. 

Та й  цільова функція управління ліквідністю  комерційним банком полягає в  максимізації прибутку при обов'язковому дотриманні встановлюваних і обумовлених  самим банком економічних нормативів.

2.4.Аналіз ефективності управління  банком

Результативним показником діяльності банку є величина одержаного прибутку. Рівень окупності прибутком статутного і загального капіталу, активів (у  тому числі дохідних), а також  витрат банку характеризує їх рентабельність.

Оскільки в сучасних умовах витрати  часто зростають незалежно від  рівня господарської фінансової діяльності банку, а під впливом  погіршення загальної економічної  ситуації в державі, то прибуток, який часто за масою невисокий, не може характеризувати рівень окупності. Рівень ефективності управління банком необхідно визначати поряд з  віддачею прибутком ще і доходом .

Для детального аналізу ефективності управління банком, використовують такі основні показники як: загальний  рівень рентабельності, окупність витрат доходами, чиста процентна маржа, інший операційний дохід, «Мертва  точка» прибутковості банку, продуктивність праці, рентабельність активів, рентабельність дохідних активів, рентабельність загального капіталу, рентабельність статутного фонду (акціонерного капіталу, рентабельність діяльності за витратами, продуктивність праці середньорічного працівника.

І. Рентабельність за доходом

Для розрахунку коефіцієнтів, що характеризують рентабельність за доходом АТ „Райффайзен банк Аваль ” використовуємо дані, наведені в табл.2.10.

Таблиця 2.10

Коефіціенти рентабельності за доходом  АТ „Райффайзен банк Аваль ”

За період 2007/2008 рік балансовий прибуток зменшився  на 17,66% з 874 451грн. у 2007 році до 719 987грн. у 2008 році. Якщо досліджувати загальні доходи, то вони збільшились за період 2007/2008рр на 60,09%, це зумовлено зростанням процентних доходів, які зросли на 48,14% і зросли з 4 222 807 у 2007р. до 6 255 516 у 2008р. Також спостерігається значне зростання непроцентних доходів, зростання яких склало 306,81%, в першу чергу за рахунок операцій з іноземною валютою та з цінними паперами. Вже зазначалось, що банк займає 25 % відсотків ринку ввезення іноземної валюти. У 2010 році він активно проводив операції з державними цінними паперами (табл. 2.11)

якщо  аналізувати процентні витрати  за період з 2007 до 2008 року, то ці результати не втішні, тому що зростання цього  показника відбулося на 35,28%, це і  зумовлює балансове зниження прибутку. Проте вже у 2010 році банку вдалося знизити процентні витрати, за рахунок виваженої процентної політи, орієнтованої на підвищення якості пропонованих послуг та перехід на тарифне, комплексне обслуговування.  У 2010 році проентні витрати становили 3 127 562 тис грн. проти 3 681 044 у 2009 році.

Таблиця 2.11

Окремі дані звіту про прибутки АТ „Райффайзен банк Аваль ” у 2010 році

На зменшення  загального балансового прибутку також  впливає середня чисельність  працівників, яка зменшилась незначною  мірою, лише на 2,32% . А чим більше працівників, тим більші витрати на виплати  заробітної плати. Не можна не відмітити і підпроцентні зобов’язання, які збільшились за період 2007/2008рр. на 28,08%, а ще і є джерелом збільшення процентних витрат. 

Оскільки в сучасних умовах витрати  часто зростають незалежно від  рівня господарської фінансової діяльності банку, а під впливом  погіршення загальної економічної  ситуації в державі, то прибуток, який часто за масою невисокий, не може характеризувати рівень окупності. Тому рівень ефективності управління банком необхідно визначати поряд  з віддачею прибутком ще і доходом.

За цим принципом і сформована на підставі даних, наведених в (табл. 2.11), система основних алгоритмізованих показників, які детально характеризують ефективність управління банком (табл. 2.11), здійснено їх розрахунок для аналізу досягнутого рівня і тенденції в часі — як за дохідністю, так і прибутковістю.

Так, загальний рівень рентабельності за доходом (табл. 2.12), показуючи розмір балансового прибутку на 1 грн доходу (він досягав рівня 20 коп. за 2007 рік і 10 коп. за 2008 р.), водночас характеризує, що структура доходів, яка склалася, призвела до зменшення доходності на 10 коп., це відображає зменшення ефективності наданих послуг і здійснюваних банківських операцій.

Таблиця 2.121

Коефіцієнти, що характеризують рентабельність за доходом АТ „Райффайзен банк Аваль»

Чиста процентна маржа, яка мала в зазначені роки відповідно рівні 5,06% і 5,45%, розкриває не тільки рівень дохідності активів від процентної різниці, а й характеризує ефективність контролю банку за дохідними активами і дешевими ресурсами. Ця різниця є головним видом надходжень для підтримання ліквідності, платою за ризики за кредитними, інвестиційними та лізинговими операціями. Збільшення рівня процентної маржі, знижує ризикованість банківських операцій і одночасно збільшує ефективність управління.

Чистий спред, що перебував на рівні 69,58 у 2007 р. і 50,25 у 2008 р., показує не тільки зменшення рівня дохідності від процентних операцій, а й характеризує, яка різниця склалася між ціною придбання ресурсів і ціною від розміщення їх в активи (переважно в кредитний портфель).

Водночас мертва точка прибутковості банку (вона показує, яка мінімальна дохідна маржа повинна бути для покриття всіх витрат, після якої можна заробляти прибуток) з 47 коп. за 2007 р. зросла до 54 коп. на гривню робочих активів за підсумками 2008 р. Як видно з табл. 2.10, у частині іншого операційного доходу дані  свідчать про зростання його за дворічний період активів з 0,0005 до 0,001. і підтверджують активність банку у розвитку нетрадиційних видів діяльності та формуванні постійної тенденції зростання доходів від неї.

ІІ. Рентабельність по чистому прибутку

Аналізуючи  показники необхідні для розрахунків  рентабельності по чистому прибутку, з (табл. 2.13) видно,  що чистий прибуток за період з 2007 по 2008 рр. зменшився з 655 878 до 531 432, що складає 18,97%, разом з тим і середньорічні активи збільшились на 35,28%. А от середньорічні дохідні активи за той самий період зросли на 41,88% з 38 274 688 у 2007р. до 54 305 533 у 2008р.

Якщо ж  аналізувати середньорічний загальний  капітал, то цей показник збільшився з 2007р по 2008р на 40,59%, також зміни, але в позитивну сторону відбулись  з середньорічним статутним фондом, зростання якого було на 37,80%.