Банкывський кредит

Дослідження впливу банківського кредиту на грошову сферу має безпосереднє практичне значення для нашої країни. Нині банківський кредит не виконує свого стабілізуючого впливу на грошовий обіг, а значною мірою спрямований на підтримання витрат бюджету і його величезного дефіциту. Внаслідок бюджетної емісії господарський оборот насичується надлишковими грошима, які не мають реального матеріального забезпечення, що призводить до виникнення диспропорцій в економічному розвитку.

Протягом останніх років  спостерігається стійка тенденція  до зростання банківських кредитних  вкладень, загальний обсяг яких на початок 2008 p. склав понад 19000 млн. грн., а вже у кінці грудня 2012р. – 88579 млн. грн. або на 452% більше у порівнні з 2008р. При цьому можна відзначити позитивним моментом даної тенденції є збільшення питомої ваги кредитів, наданих безпосередньо суб'єктам господарювання (табл. 1.3).

Зростання обсягів банківського кредитування викликане здебільшого кредитними емісіями на поповнення ресурсів для покриття бюджетних витрат. Сьогодні все очевиднішою стає необхідність зміщення акцентів у кредитній політиці в Україні. Не викликає ніяких сумнівів щодо сприяння кредитної рестрикції спаду у виробництві. В силу цього дуже важливо, щоб нарівні із скороченням загальної грошової маси і кредиту в господарському обороті відбувався поступовий перерозподіл і навіть збільшення кредитних вкладень у галузі, що виробляють товари народного споживання та надають послуги населенню, визначають розвиток науково-технічного прогресу і впровадження нових технологій, щоб при цьому кредитувались найефективніше працюючі підприємства.

Таблиця 1.3.

 Динаміка обсягів кредитних вкладень українських банків*

*3а даними Національного банку України.

Кредитна політика, окрім  завдань стабілізації грошового  обігу, повинна служити активним засобом реалізації структурної  перебудови економіки та розвитку приватизаційних  процесів. Становлення і розвиток системи комерційних банків в  країні, що базуються у своїх відносинах з клієнтами на критеріях ефективної діяльності, формування цивілізованого грошового ринку і ринку капіталів сприятимуть цьому процесу. Одночасно і Національний банк своєю політикою за допомогою системи економічних пільг, а не адміністративних вказівок, повинен заохочувати комерційні банки спрямовувати кредитні вкладення у розвиток перспективних галузей господарства. Тільки на цих засадах може бути відновлена роль кредиту як найважливішого фактора розвитку економіки і стимулювання підприємницької активності.

3. Кредитний механізм, його суть та значення в ринкових умовах

Необхiднiсть кредитного  механiзму в ринкових умовах обумовлена  органiзацiєю  i управлiнням кредитного забезпечення на макро - та мiкро -  рiвнях з метою ефективного розвитку економiки країни - з однiєї  сторони i, враховуючи практичну реалiзацiю антицинацiйної функцiї кредиту, регулювання грошового обiгу -  з другої. Метою функцiонування кредитного механiзму є вплив через практичну реалiзацiю функцiй кредиту на дiяльнiсть господарюючих суб'єктiв економiки країни у цiлому, сприяючи при цьому розширеному суспiльному вiдтворенню на вiдповiдностi  з дiєю  економiчних законiв. Призначення його випливає iз необхiдностi та мети i полягає в тому, що з участю кредитного механізму забезпечується використання сутi кредиту, реалiзацiєю на практицi його функцiй i ролi, використання рiзноманiтних кредитних вiдносин, а також функцiй банкiв в процесi кредитування. Специфiчне призначення i мета кредитного механiзму, є необхiдною i важливою умовою для розкриття  його сутi. Тодi ж  як функцiонування кредитного механiзму слiд вбачати через призму дiй та використання сутi i функцiй кредиту, тобто через методи грошово - кредитного забезпечення та регулювання .

Таким чином, суть кредитного механiзму обумовлена змiстом, i функцiями та роллю кредиту як  самостiйної економiчної категорiї, роллю  та видами кредитних вiдносин, органiзацiйною структурою  банкiвської системи та  її функцiями  щодо регулювання  кредитних вiдносин .

Практичне використання функцiй кредиту вiдбувається в процесi кредитування, який складається iз  слiдуючих стадiй: надання, використання  та повернення вартостi. Таким чином, кредитний механiзм являє собою систему дiй або органiзацiйно - економiчних прийомiв з допомогою яких  реалiзується роль кредиту в суспiльному вiдтвореннi, тобто проводиться в дiю процес кредитування у вiдповiдностi до потреб  суспiльства. Склад кредитного механiзму являє собою елементи, блоки, тобто те, з чого складається останнiй, а структура кредитного механізму являє собою iснуючi мiж ними взаємозв'язки,  взаємодiї, якi забезпечують  зберiгання його основних  властивостей при рiзних зовнiшнiх та внутрiшнiх змiнах. Органiчний зв'язок кредитного механiзму з  суспiльним вiдтворенням дозволяє  видiлити його головнi елементи. Одначе, виходячи iз вищезазначеного слiд вiдмiтити деякi методологiчнi основи сутi кредитного механiзму.

По - перше, кредитний  механiзм включає в себе не тiльки  процес кредитування, але тi управлiнськi суб'єкти в основi держави та її органiв, якi впливають через органiзацiйно економiчнi прийоми  на регулювання кредитних вiдносин. В даному контекстi, важливу  роль в управлiннi кредитним процесом має органiзацiйна структура,  побудова банкiвської системи з  однiєї сторони та тип  зв'язкiв останньої з суб'єктами пiдприємництва та фiзичними особами з iншої. Вiд цього наскiльки забезпечується єднiсть iнтересiв рiвноправних та рiвновiдповiдальних суб'єктiв кредитних вiдносин залежiть  успiшне функцiонування кредитного  механiзму. I навпаки,  чим менше вони будуть вiдповiдати об'єктивним економiчним iнтересам банку i клiєнтiв, тим нижчi  будуть результати функцiонування  кредитного механiзму.

По - друге, реалiзацiя  ролi кредиту в суспiльному  вiдтвореннi проходить через дiю специфiчних властивостей та його функцiй, якi надають останньому  внутрiшнiй iмпульс  i  певну направленiсть. Остання не  можлива без дiї кредитного  механiзму, який  повинен включати в себе в якостi обов'якового компонента процес  кредитування.

По - третє, кредитний  механiзм не являється статичним,  а постiйно розвивається. Процес його розвитку  дiалектичний, що означає, що управлiнська система не заперечує  повнiстю попереднi стадiї розвитку, вбирає i пiдпорядковує собi елементи, процеси i способи органiзацiї цих стадiй. Початковий  етап розвитку кредитного механiзму  - проста функцiональна  система, в якiй видiляються елементи i процеси, об'єднанi в блок кредитування, який забезпечує реалiзацiю основної функцiї системи. На  даному етапi кредитний  механiзм задовiльняє лише  рiвень кредитних вiдносин. Подальший їх розвиток ставить досить жорсткi вимоги  до стiйкого функцiонування  системи. Для  цього необхiдно  врахувати конкретнi економiчнi умови, в яких функцiонує кредитний  механiзм i у вiдповiдностi  з його змiнами,  а точнiше з  вiдхиленнями вiд нормального функцiонування,  вносити корективи в дiї системи. Iншими словами, для коректування вiдхилення необхiдно здiйснювати регулювання кредитного механiзму, проводячи заходи для адаптацiї системи до швидкомiняючої господарської ситуацiї.

По -  четверте, вiд взаємодiї елементiв кредитного механiзму, ступiню їх пiдпорядкованостi та виконання спiльної мети  залежить ефективнiсть та успiх його функцiонування, який полягає в забезпеченнi економiчних iнтересiв суб'єктiв кредитних відносин [ 17, 52]. 

Разом з тим усвiдомлення особливостей функцiонування кредитного механiзму, тобто  врахування конкретних  економiчних умов  в яких вiн функцiонує, дозволяє видiлити його головнi блоки  та елементи.   Першим блоком можна  вважати суб'єкти кредитних вiдносин, елементами якого  є їх  органiзацiйна структура  банкiвської системи з однiєї сторони та юридичнi  особи рiзних форм власностi,  а також фiзичнi - з іншої (рис.  1.1)

У формуваннi  та функцiонуваннi кредитного механiзму активну  роль відіграють банки, оскiльки саме  вони приводять в дiю процес кредитування, здiйснюють контроль та регулювання кредитних вiдносин у вiдповiдностi до економiчних умов, якi склалися в країнi.

В умовах ринку, економiчнi вiдносини, якi виникають мiж суб'єктами  в  процесi  кредитування  оформляються  кредитними угодами. Вибiр суб'єктiв кредитних  вiдносин здiйснюється на  добровiльнiй договiрнiй основi, яка базується на певних економiчних  iнтересах їх учасникiв.

Рис. 1.1.   Склад кредитного механізму [ 17, 14].

Так, вибiр клiєнтiв  банком для кредитування  пiдпорядкований  загальнорозробленiй кредитнiй полiтицi, яка виражається в розробцi та впровадженню стратегiї та тактики  надання кредиту враховуючи економiчну  ситуацiю в  країнi з однiєї  сторони та  фiнансовим становищем окремо взятого клієнта  - з iншої. Для  господарських суб'єктiв вибiр банку в якостi кредитора обумовлене сумою,  строками, цiною та умовами кредитування.

Iнтереси  учасникiв   кредитних  вiдносин,  на перший  погляд, не спiвпадають. Для банкiв - це отримання процентiв за надання кредитних ресурсiв i як правило в максимально-допустимих межах, вiдповiдно для клiєнтiв - продуктивне використання цих ресурсiв для забезпечення  комерцiйної  дiяльностi,  тобто отримання прибутку. Спiльнiсть iнтересiв цих суб'єктiв досягається на основi конкурентного середовища, рiвноправностi i взаємної вiдповiдальностi мiж собою. Банки встановлюючи проценти по позицi, виходять з того, що розмiр плати повинен бути більшим, а нiж сплаченi проценти за купленi ресурси, а верхню  межу встановлюють у вiдповiдностi  попиту та пропозицiї на ринку капiталiв. Для клiєнтiв основною умовою сплати боргу та процентiв по ньому є конкурентоздатнiсть продукцiї, яку можна реалiзувати, i реалiзувати вiдповiдно з прибутком необхiдним для забезпечення  внутрiшньої потреби пiдприємства  та сплати обов'язкових платежiв та податкiв. Формою реалiзацiї  спiльностi iнтересiв  в кредитних  вiдносинах є  укладення кредитних угод, тобто  приведення в  дiю процесу  кредитування. Особливiстю договiрних вiдносин в процесi кредитування  є те, що вони :  по-перше, виникають мiж суб'єктами, якi виступають як юридично самостiйнi особи,  по- друге, забезпечують  майнову вiдповiдальнiсть один перед одним, по-третє, виникають мiж суб'єктами, якi проявляють взаємний економiчний iнтерес. Отже, кредитний договiр  являється складовим елементом блоку "суб'єкти кредитних вiдносин" i являє собою важливий елемент кредитного механiзму.

Центральним блоком кредитного механiзму виступає процес  кредитування, який являється виразником сутi кредиту i здiйснюється на основi чiткого дотримання принципiв кредитування суб'єктами  кредитних вiдносин. На основi принципiв кредитування проходить побудова сучасного процесу кредитування, тобто надання,  використання та  повернення  банкiвських  позик.  У вiдповiдностi з принципами кредитування визначаються основнi умови кредитування, зокрема, надання банкiвських позик, якi виступають на практицi формою реалiзацiї принципiв кредитування i таким чином виступають невiд'ємним елементом блоку "процес кредитування”. Вiдсутнiсть умов, за яких вiдбуваються кредитнi вiдносини приводить або до автоматизму кредитування,  або  до  жорсткого  адмiнiстративного втручання в цей процес. Отже умовами короткострокового кредитування є: - правочиннiсть боржника та його кредитоспроможнiсть ; - наявнiсть  кредитних ресурсiв кредитора;  - специфiчнi умови суб'єктiв  кредитних вiдносин, якi обумовлюються i  зазначаються в кредитнiй угодi; - строге дотримання позичальниками кредитної дисциплiни та  прiоритетнiсть в кредитнiй полiтицi. Надання позик вiдбувається пiд конкретнi цiлi або об'єкти кредитування, якi в залежностi вiд  приналежностi до стадiї кругообороту оборотних коштiв можуть подiлятися на  об'єкти безпосереднього  процесу виробництва  та об'єкти сфери обiгу. Наступним елементом кредитного  механiзму i даного блоку являються методи кредитування. Ми розглядаємо методи кредитування як способи органiзацiї процесу кредитування, який  базується на способах участi банкiвського кредиту в кругооборотi коштiв пiдприємства, тобто формою зв'язку мiж кругооборотом фондiв i рухом позичкових  коштiв. В залежностi вiд об'єктiв та  методiв кредитування в практицi розрiзняють конкретнi види кредитiв,  кожен з яких виступає необхiдною ланкою органiзацiї кредитних  вiдносин i одночасно елементом кредитного механiзму.

Особливим елементом  кредитного механiзму є плата  за кредит. В умовах  ринкової економiки його суть полягає в тому, що процент  є платою за користування позичковим капiталом, його цiною. При цьому мiж  кредитором i позичальником вiдносно величини проценту, строкiв,  методiв його сплати виникають певнi економiчнi вiдносини.

Цiна кредиту, або процент, який виплачують банку за надання  позики, має економiчно обумовленi границi, якi були визначенi, зокрема, в  роботах О.I.Лаврушина [ 34, 27]. Критерiєм  верхньої межi процентних ставок являється рiвень середньогалузевої рентабельностi суспiльного виробництва, об'єктивний критерiй нижньої границi проценту за кредит - суспiльно необхiдна норма затрат банкiвської системи на акумулювання i розмiщення ресурсiв. Найбiльшу практичну цiннiсть для банку має  знання нижньої межi позичкового  проценту, яка дозволяє  компенсувати затрати  банку на  здiйснення активних операцiй. Для її кiлькiсного визначення використовується прийнята в мiжнароднiй банкiвськiй  практицi методика розрахунку  внутрiшньої вартостi банкiвських послуг, або так званої "мертвої точки" доходностi банку. Показник "мертвої точки" являє собою  мiнiмально доходну маржу банку, тобто такий розрив ставок по активних i пасивних операцiях, який дає можливiсть банку покрити необхiднi видатки, але не приносить прибуток у виглядi коефiцiєнту  внутрiшньої вартостi банкiвських послуг :