Організація обліку і контролю операцій з дебіторською заборгованостю

З точки зору податкового обліку нас цікавить: якщо на Житомирському м’ясокомбінаті виникла дебіторська заборгованість, то яким чином вона пов’язана з податковим обліком? На нашу думку, відповісти на це питання можна розглянувши поняття валові доходи, валові витрати та податок на додану вартість.

Сутність терміну „доходи” трактується по-різному. З точки зору бухгалтерського обліку відповідно до П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності” під терміном „доходи” слід розуміти збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу. Підприємства, що є платниками податку на прибуток, для обліку доходу застосовують термін „валовий дохід ”, під яким в податковому обліку розуміють загальну суму доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Одним із завдань податкового обліку є фіксація появи валових доходів – надходження грошових коштів та відвантаження виробничих запасів, надання послуг, виконання робіт, оплата яких не проведена в звітному періоді (кварталі), з метою визначення прибутку, який підлягає оподаткуванню. Однак, прибуток, розрахований для оподаткування, відрізняється від балансового прибутку підприємства [18, с.36].

При організації податкового обліку дебіторської заборгованості до складу валових доходів будуть включені доходи:

–                     доходи від продажу товарів (робіт, послуг);

–                     доходи від володіння борговими вимогами;

–                     доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, відсотків, роялті, доходи від здійснення операцій лізингу (оренди).

Датою збільшення валових доходів вважають дату, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася.

З метою правильної організації податкового обліку на підприємстві ведеться Книга валових доходів. Облік в Книзі валових доходів ведеться за двома подіями за кожною господарською операцією.

Процес здійснення підприємницької діяльності неможливий без відповідних, пов’язаних з нею, витрат. З точки зору бухгалтерського обліку відповідно до П(С)БО 16 „Витрати” витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками) за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Валові витрати в податковому обліку трактуються як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Перелік валових витрат можна згрупувати наступним чином:

–                     витрати на здійснення господарської діяльності;

–                     витрати на здійснення діяльності, яка не є господарською;

–                     витрати на покращення основних фондів, що підлягають включенню до валових витрат;

–                     збитки минулих років і збитки від операцій з основними фондами та нематеріальними активами;

–                     безнадійни та сумнівні борги.

Для ведення податкового обліку витрат використовується Книга обліку валових витрат [18, с.44].

Порядок відображення в бухгалтерському та податковому обліку операцій пов’язаних з виникненням дебіторської заборгованості відображено в таблиці 2.11.

Таблиця 2.11. Журнал реєстрації господарських операцій ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат”

Зміна сум валових доходів та валових витрат може відбутись за рахунок виникнення безнадійної, сумнівної заборгованості. Чинне податкове законодавство виділяє чотири основні причини виникнення безнадійної заборгованості: закінчення строку позовної давності, недостатність майна боржника для погашення боргу перед кредиторами, дія форс-мажору, смерть або позбавлення волі фізичних осіб-боржників [13, с.122].

Платник податку зменшує суму валових доходів звітного періоду на вартість відвантажених товарів у разі, коли дебітор таких товарів затримує оплату їх вартості. Таке право буде отримане, якщо платник податку звернувся із заявою до суду про стягнення заборгованості з такого покупця або при визнанні покупця банкрутом, а також у випадках, коли за поданням продавця нотаріус вчинив виконавчий напис про стягнення боргу з покупця чи стягнення заставленого майна [18, с.53].

Податок на додану вартість – це непрямий податок, який включається до ціни товару та сплачується незалежно від результатів діяльності підприємства [18, с.82]. При продажу товарів підприємство закладає в його ціну суму податку на додану вартість. Після того, як покупець придбає товар, а кошти від продажу надійдуть на підприємство, одержаний дохід зменшується на суму податку, а податок сплачується до бюджету. Облік ПДВ ведеться на рахунку 64 „Розрахунки за податками та платежами ”, призначеному для узагальнення інформації щодо розрахунків підприємства за всіма видами платежів до бюджету. За кредитом рахунку відображаються нараховані до бюджету платежі, за дебітом – податки, що підлягають відшкодуванню з бюджету, їх сплата, списання тощо [18, с. 97].

Важливим елементом у механізмі сплати ПДВ є визначення податкового кредиту і податкових зобов’язань.

Податкове зобов’язання – це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно із законодавством України.

Суми ПДВ, визначені, виходячі із сум одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, що підлягають відвантаженню відображаються на субрахунку 643 „Податкові зобов’язання”, або 641 „Розрахунки за податками”.

Податковий кредит – це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду. Він складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та основних засобів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підприємство має право на податковий кредит тільки у випадках, визначених законодавством, і лише за наявності відповідних документів.

Суми ПДВ, на які підприємство має право зменшити податкове зобов’язання на підставі відповідних документів, обліковуються на рахунках 644 „Податковий кредит” або на рахунку 641 „Розрахунки за податками”.

Таким чином в обліку податковий кредит та податкове зобов’язання відображаються наступним чином.

Таблиця 2.12. Журнал реєстрації господарський операцій ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат”

Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем товарів протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат” здійснює розрахунки з підзвітними особами. Оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або у підзвіт і не повернутих у встановлені законодавством строки має особливий порядок.

Надміру витрачені кошти визначаються:

1) на відрядження – у сумі перевищення над сумою витрат платника податку на таке відрядження;

2) підзвіт для здійснення окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх надала, - у сумі перевищення над сумою фактичних витрат платника податку на здійснення таких дій.

Якщо платник повертає кошти пізніше встановленого строку, але протягом звітного місяця, на який припадає граничний термін, він має сплатити штраф у розмірі 15% суми надлишкове витрачених коштів. Якщо надлишкове витрачені кошти не повернено протягом місяця, в якому настає строк звітування, то крім штрафу, із суми надлишкове витрачених коштів утримується також податок з доходів фізичних осіб. Причому повернення коштів у подальшому не спричиняє повернення податку або суми штрафу.

Утримати 15% штрафу та суму податку з доходів фізичних осіб з неповернених (невчасно повернених) надміру витрачених підзвітних сум, тобто виступати в ролі податкового агента, зобов’язана особа, яка надала кошти на відрядження або підзвіт для здійснення окремих цивільно-правових дій. Також не має значення, як саме (готівковими коштами чи з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або персональних чеків чи інших платіжних документів) оплачувалися витрати, пов’язані з відрядженням чи виконанням цивільно-правових дій.

І штраф, і податок утримуються підприємством за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після оподаткування його податком) платника податку за відповідний місяць, а за його недостатності – за рахунок доходу наступних місяців.

У бухгалтерському обліку дані операції матимуть наступний вигляд:

Таблиця 2.13. Журнал реєстрації господарських операцій ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат”