Організація обліку і контролю операцій з дебіторською заборгованостю

Для обліку сум дебіторської заборгованості застосовується декілька видів оцінок.

1. Дисконтована вартість майбутніх платежів, що очікуються для погашення цієї заборгованості.

Оцінка за дисконтованою вартістю майбутніх платежів застосовується орендодавцями для відображення платежів за договорами фінансової оренди. Інакше кажучи, сума таких платежів повинна відображатися в сумі чистих інвестицій в оренду, що дорівнює загальній сумі мінімальних орендних платежів і негарантованої ліквідаційної вартості за вирахуванням незаробленого фінансового доходу.

У міжнародній практиці широко застосовується така оцінка. Що стосується українського бухгалтерського обліку, то до прийняття П(С)БО 14 "Оренда" застосування цієї оцінки неможливе. Заборгованість за фінансовою орендою відображається в балансі орендодавця в сумі чистих інвестицій в оренду.

2. Чиста реалізаційна вартість.

Оцінка за чистою реалізаційною вартістю застосовується для поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи і послуги, Значення цієї оцінки полягає в наступному.

Підприємство, відвантажуючи продукцію або товари, виконуючи роботи або надаючи послуги, не завжди отримує оплату від покупців і замовників негайно. Воно змушене йти на певний ризик для того, щоб збільшити обсяг своєї реалізації в умовах конкуренції. По суті, підприємство надає своїм покупцям комерційний кредит. У таких умовах завжди залишається ймовірність того, що оплата від покупця не надійде. У той же час відповідно до принципу нарахування в момент відвантаження товарів (про­дукції), виконання робіт або надання послуг підприємство повинне визнати дохід від їх реалізації. У дохід включаються також борги, що, імовірно, ніколи не будуть оплачені. Це призводить до того, що реальний дохід, який отримає підприємство в майбутньому, необгрунтоване завищується на суму зазначених боргів. Тому при визнанні доходу від реалізації його необхідно зменшити на суму сумнівних боргів. Цього вимагає і принцип обач­ності, згідно з яким не можна завищувати доходи.

Для оцінки суми сумнівних боргів існує спеціальна методика, відповідно до якої підприємство формує резерв сумнівних боргів.

Таким чином, поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи і послуги в момент визнання її активом збільшує дохід від реалізації та оцінюється за первинною вартістю. Але на дату балансу її сума повинна бути зменшена на величину резерву сумнівних боргів. До підсумку балансу заборгованість включається за чистою реалізаційною вартістю, що являє собою різницю між первісною вартістю поточної дебіторської заборгованості і сумою резерву сумнівних боргів.

3. Первісна вартість.             

Оцінка за первісною вартістю застосовується для всіх видів довгострокової і поточної дебіторської заборгованості, які не є заборгованістю за продукцію, товари, роботи чи послуги, або очікуваними платежами за договорами фінансової оренди. Для цих видів заборгованості резерв сумнівних боргів не створюється.

На ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат” поточна дебіторська заборгованість оцінюється в фактичній сумі на дату її виникнення. Резерв сумнівних боргів на даному підприємстві не створюється і тому вся заборгованість оцінюється за первісною вартістю.

ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат” використовує засіб введення проводок за фактами господарської діяльності – складання кореспонденції рахунків за документами.

Документ – це комплексний засіб введення облікової інформації, що забезпечує технологічну процедуру виписки первинного документа, в електронному вигляді та на паперовому бланку. Внесена в діалогову форму інформація використовується програмою для формування та друку первинної (паперової) форми документу і автоматично формування бухгалтерських проводок.

Кожен документ при проведенні формує бухгалтерські проводки, які можна продивитись, використовуючи „Печать движений” в кожному журналі документів. Це значно спрощує роботу бухгалтера.

За допомогою даної програми можна продивитися ріх докумену, що показано у таблиці 2.16.

Таблиця 2.16. Рух документа Авансовій звіт Ж-00004155(09.11.05)

Таким чином на ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат” формується журнал реєстрації господарських операції.

При організації дебіторської заборгованості на підприємстві важливе значення має вибір облікових регістрів, в яких відображається заборгованість. На Житомирському м’ясокомбінаті використовуються комп’ютерні форми регістрів, тобто це звіти які попонує комп’ютерна програма, і за допомогою яких складається звітність.

В програму „1 С: Бухгалтерія 7.7” включено набір стандартних звітів.

Стандартні звіти – це цілісна система, яка дозволяє формувати одні звіти на підставі інших, деталізуючи дані звіту [13 с.252].

Стандартні звіти можуть застосовуватись для отримання як узагальненої, так і детальної інформації по будь-яких ділянках обліку.

ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат” для обліку дебіторської заборгованості використовує наступні стандартні звіти:

      оборотно-сальдова відомість по рахунку 36;

      оборотно-сальдова-відомість по рахунку 37;

      „аналіз счета”

      „главная книга”

      „отчет по проводкам”.

При цьому немає потреби у передачі звітів до центальної бухгалтерів, ці дані зберігаються у комп’ютері. Усі операції з руху дебіторської заборгованості контролюються головним бухгалтером.

2.4 Аналіз розрахунків з дебіторами з метою управління грошовими потоками

Економічний аналіз є самостійною галуззю наукових знань, що має свій зміст і завдання.

Завдання економічного аналізу залежать від соціально-економічного устрою, в умовах якого функціонує підприємство. В одержавленій адміністративно-командній економіці головними в економічному аналізі були оцінка виконання підприємствами планових завдань (головним чином, кількісних показників виробництва та реалізації продукції), що централізовано затверджувалися, та визначення відповідності господарської діяльності підприємств економічній стратегії панівної політичної партії. В ринковій економіці завдання аналізу докорінно змінюються адекватно змінам, які відбуваються у характері та цілях господарської діяльності підприємств – суб’єктів підприємницької діяльності будь-якої форми власності та організаційно-правової форми функціонування.

Основними завданнями економічного аналізу є:

1. Підвищення науково-економічної обгрунтованості цільових програм, бізнес-планів, нормативних планів, прогнозів і нормативів (в процесі їх розробки); сприяння покращенню системи планування, менеджменту. Дане завдання досягається здійсненням детального ретроспективного економічного аналізу; побудова тимчасових рядів за значний період дозволяє встановити певні економічні закономірності в господарському розвитку. Ретроспективний і поточний аналіз завершуються перспективним (прогнозним) аналізом, що є основою для розрахунку прогнозних показників. Отже, бізнес-плани, прогнози докладно обгрунтовуються необхідними економічними розрахунками.

2. Об’єктивне та всебічне дослідження та оцінка виконання планів і дотримання нормативів. За даними обліку і звітності здійснюється контроль виконання встановлених бізнес-планів і дотримання нормативів. На промислових підприємствах, наприклад, досліджуються виконання виробничої програми за кількістю й асортиментом випуску, якістю, реалізацією продукції тощо. В торгівлі основну увагу звертають на обсяг оптового і роздрібного товарообігу, його асортиментну структуру.

3. Визначення економічної ефективності використання ресурсного потенціалу (окремо та в сукупності); сприяння впровадженню в практику роботи підприємства науково-технічних розробок і провідних методів господарювання. Окремо досліджується ефективність використання засобів і предметів праці, робочої сили, фінансових ресурсів у їх сукупності.

4. Об’єктивна і всебічна оцінка роботи підприємства і його підрозділів за певні проміжки часу. Проводиться виявлення позитивних і негативних чинників, що впливають на роботу об’єкту, який аналізується, визначення кількісного розміру їх дії; підготовка даних щодо перспективи розвитку на наступні періоди. У цьому виявляється органічний зв'язок економічного аналізу діяльності підприємства з реальним і обґрунтованим плануванням його роботи.

5. Виявлення і вимірювання внутрішніх резервів. Економічний аналіз як прикладна наука виправдовує себе повною мірою тільки тоді, коли приносить реальну користь. Дійсна користь полягає у виявленні невикористаних резервів на всіх стадіях виробничого процесу; в порівнянні з досягнутим рівнем, збільшення випуску продукції та підвищення її якості, поліпшення використання виробничих ресурсів і зниження собівартості продукції, підвищенням рентабельності та збільшенням прибутку підприємства; розробці заходів щодо їх використання. Реалізація даного традиційного завдання в сучасній економічній ситуації ускладнюється необхідністю враховувати невизначеність і комерційні ризики, імовірнісний характер подій та їх оцінок, інфляційні процеси тощо.

6. Обґрунтування оптимальності управлінських рішень. Успіх господарської діяльності на всіх рівнях управління залежить від своєчасно прийнятих ефективних рішень. Прийняти правильне управлінське рішення, виявити його раціональність і ефективність можна на підставі попереднього економічного аналізу.

Економічний і соціальний розвиток підприємства, перехід до ринкових відносин, комп’ютерізація менеджменту ставлять перед наукою і практикою економічного аналізу нові, більш складні завдання щодо оптимізації функціонування суб’єктів господарювання, успішна реалізація яких сприяє поліпшенню управління виробництвом, зміцненню його економіки і підвищенню ефективності діяльності кожного підприємства.

Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану підприємства є фінансова звітність. Фінансова звітність – це сукупність форм бухгалтерської звітності, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Джерела інформації, що використовуються при проведенні аналізу розрахунків з різними дебіторами наведені у таблиці 2.17.

Таблиця 2.17. Інформаційна база для аналізу дебіторської заборгованості