Організація обліку і контролю операцій з дебіторською заборгованостю

Перераховані джерела інформації використовуються для проведення ретроспективного аналізу. Оперативний аналіз проводиться за даними первинного обліку (за інформацією на рахунках 16, 36, 37 тощо). Прогнозний аналіз дебіторської заборгованості застосовується при оцінці відповідних альтернативних управлінських рішень.

Дані фінансової звітності виступають не лише основою аналізу та оцінки результатів звітного періоду, а є підставою для їх прогнозування. Майно знаходиться у русі, а рух утворює майно, формуючи джерело його утворення – дохід, прибуток.

Економічний аналіз фінансового стану базується, по-перше, на повному розумінні бухгалтерського обліку, його мови, значення, важливості та обмеженості фінансової інформації, що міститься у звітності, по-друге, на спеціальних методичних прийомах аналізу, за допомогою яких вивчаються найважливіші питання для отримання обґрунтування висновків.

Методика аналізу фінансового стану, деталізація її процедурної сторони залежить від поставлених цілей, а також різноманітних факторів інформаційного, часового, методичного, кадрового та технічного забезпечення. Передусім, аналітик дослідним шляхом визначає пріоритетні напрями дослідження, а після цього їх послідовність. Аналітична робота може проводитися у два етапи:

-   попередня оцінка або експрес-аналіз фінансового стану;

-   деталізований аналіз фінансового стану.

Завдання експрес-аналізу полягає у простій і наочній оцінці фінансового стану господарюючого суб’єкту. Деталізований аналіз фінансового стану – більш детальна характеристика майнового та фінансового стану підприємства, результатів його діяльності у звітному періоді, а також прогнозування розвитку на перспективу. Він конкретизує, доповнює і розширює окремі процедури експрес-аналізу.

Фінансова діяльність підприємства становить систему грошових відносин у процесі утворення, розподілу та використання різних фондів коштів. Фінанси підприємства насамперед мають забезпечить грошовими ресурсами безперервний виробничий процес через своєчасну і повну сплату необхідних для підприємства засобів виробництва [45, с.117].

Між фінансовою і виробничо-збутовою сторонами діяльності підприємства існує тісний зв’язок і взаємозалежність. Так, фінансовий успіх дуже часто є наслідком добрих виробничих показників. Зростання обсягів виробництва, поліпшення якості і асортименту продукції, ритмічне виробництво і відвантаження продукції сприяє своєчасному, а інколи і достроковому одержанню грошових коштів на розрахунковий рахунок.

Нормальна фінансова діяльність, в свою чергу, створює належні умови для виробництва продукції, забезпечує додаткові можливості для понадпланового його збільшення.

Під час аналізу потрібно вирішити такі основні завдання [45, с118]:

1. Виконати оцінку виконання фінансового плану і фінансового стану підприємства.

2. Визначити вплив факторів на фінансові показники платоспроможності підприємства.

3. Знайти, визначити резерви і розробити спеціальні заходи щодо їх реалізації.

Проте крім цих головних завдань є такі:

1. Оцінка розрахунково-платіжної дисципліни і стану незавершених розрахунків.

2. Оцінка дебіторсько-кредиторської заборгованості.

3. Оцінка забезпеченості підприємства обіговими коштами, зокрема власними.

4. Оцінка взаємовідносин з банками і фінансовими органами.

5. Оцінка стану обіговості оборотних коштів тощо.

Аналіз термінів заборгованості забезпечує керівництво корисною інформацією щодо можливих втрат внаслідок неоплачених рахунків, якщо підприємства використовують її з метою визначення сум, по очікуваних витратах на безнадійну заборгованість.

Аналіз фінансового стану здійснюється управлінським персоналом ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат” – це внутрішній аналіз. Інформаційна база для його проведення набагато ширша і включає будь-яку інформацію, циркулюючу всередині підприємства та корисну для прийняття управлінських рішень. Його метою є забезпечення надходження грошових коштів, розміщення власних і залучених коштів таким чином, щоб отримати максимальний прибуток і уникнути банкрутства. Результати аналізу використовуються для планування, контролю і прогнозування фінансового стану підприємства.

Аналіз дебіторської заборгованості доцільно проводити за двома напрямами:

      аналіз контрагента (покупця, замовника) – для визначення його платоспроможності;

      аналіз на власному підприємстві – для з’ясування можливості щодо надання комерційних позик та дотримання ліквідності.

Аналіз дебіторської заборгованості включає: вивчення даних балансу про рівень збільшення або зменшення заборгованості протягом звітного періоду; виявлення недопустимої заборгованості і з’ясування причини її утворення; встановлення строків задавнення позиву за даними пояснювальної записки або відомостей про період виникнення кожної суми заборгованості.

На основі даних економічного аналізу управлінський персонал ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат” приймає відповідні рішення щодо зменшення сум дебіторської заборгованості, а також виявлення причин її непогашення.

Великий вплив на оборотність капіталу, вкладеного в оборотні активи, а отже, і на фінансовий стан підприємства, справляє збільшення або зменшення дебіторської заборгованості. Її величина залежить від обсягу продажу, умов розрахунку з покупцями (передоплати, наступної оплати), періоду відстрочки платежу, платіжної дисципліни покупців, організації контролю за станом дебіторської роботи і претензійної роботи на підприємстві тощо.

Різке збільшення дебіторської заборгованості і її частки в оборотних активах може свідчити про необачну кредитну політику підприємства стосовно покупців або про збільшення обсягу продажів, або про неплатоспроможність і банкрутство частини покупців. Скорочення дебіторської заборгованості оцінюється позитивно, якщо це відбувається за рахунок скорочення періоду її погашення. Якщо ж дебіторська заборгованість зменшується у зв’язку зі зменшенням відвантаження продукції, то це свідчить про зниження ділової активності підприємства.

Отже, зростання дебіторської заборгованості не завжди оцінюється негативно, а зниження – позитивно. Необхідно розрізняти нормальну і прострочену заборгованість. Наявність другої створює фінансові утруднення, тому що підприємство буде відчувати нестачу фінансових ресурсів для придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати і таке інше. Крім того, заморожування коштів у дебіторській заборгованості призводить до уповільнення оборотності капіталу. Прострочена дебіторська заборгованість означає також зростання ризику непогашення боргів і зменшення прибутку. Тому кожне підприємство зацікавлене у скороченні термінів погашення належних йому платежів[ 73, с.485].

Дебіторська заборгованість ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат” виникає внаслідок безготівкових розрахунків з покупцями, фінансовими органами, робітниками, підзвітними особами тощо. Дебіторська заборгованість – це відтягнення з господарської діяльності обігових коштів – причина фінансових труднощів підприємства [35, с.143].

Аналіз дебіторської заборгованості проводиться за даними аналітичного обліку по рахунках третього класу, та передбачає:

–        оцінку розміру і динаміки дебіторської заборгованості, порівнюючи її розмір на початок і кінець звітного періоду або за декілька звітних періодів;

–        вивчення структури дебіторської заборгованості за термінами виникнення з метою з’ясування стану розрахунково-платіжної дисципліни.

У процесі аналізу потрібно вивчити передовсім динаміку дебіторської заборгованості.

Таблиця 2.18. Динаміка дебіторської заборгованості ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат”

Як показують дані проведеного аналізу величина дебіторської заборгованості збільшилась у 2004 році на 2910,3 тис. грн. Це зумовлено зростанням обсягів заборгованості з покупцями і замовниками на 3105,3 тис. грн. тоді як інша дебіторська заборгованість зменшилась на 237,3 тис. грн. Можемо зробити висновок що зростання дебіторської заборгованості відбавається із за несплати своєчасно боргів дебіторами, але це може бути визване уповільнення її оборотності у зв’язку з погіршенням стану розрахунків. Також можна зробити висновок про збільшення обсягів реалізації продукції, що і призвело до збільшення заборгованості за товари і послуги.

За даними відомості обліку розрахунків з покупцями і замовниками можна проаналізувати стан дебіторської заборгованості за строками виникнення.

Таблиця 2.19. Аналіз стану дебіторської заборгованості

За даними таблиці 2.19 ми можемо зробити висновок, що 78,66% дебіторської заборгованості виникло менше ніж за три місяці. На період до 6 місяців припадає 14,46% заборгованості, що становить 597,3 тис. грн. Разом з тим, борг в сумі 283,7 тис. грн., що виник за продукцію дебітори не сплачують підприємству більше ніж півроку.

Система управління дебіторською заборгованістю вимагає постійного контролю за рядом параметрів. До них відносяться: час обороту дебіторської заборгованості; структура дебіторів за різними ознаками; схеми розрахунків з покупцями і можливість їх уніфікації; схема контролю і принципи резервування сумнівних боргів; система заходів, яка стосується несумлінних покупців тощо.

Зміст управління дебіторською заборгованістю полягає в наступному. Її рівень визначається підприємством враховуючи умови розрахунків зі своїми клієнтами. Якщо ці умови жорсткі, то зменшується обсяг продажу продукції так як покупці не мають можливості придбати товар в кредит і, відповідно, зменшується величина дебіторської заборгованості клієнтів.

З іншого боку, якщо розрахункові умови послаблюються, з’являється більше замовників, зростає товарообіг і, відповідно, сума дебіторської заборгованості. Послаблення розрахункових умов, що збільшує дебіторську заборгованість покупців, має свої переваги і недоліки. Так, з одного боку – це зростання обсягу продажу продукції та прибутку, а з іншого – збільшення суми безнадійних боргів та додаткові фінансові витрати через наявність на балансі дебіторської заборгованості.

При аналізі дебіторської заборгованості використовуються наступні показники:

Таблиця 2.20. Показники стану дебіторської заборгованості