Отчет о прохождении практики в аудиторской фирме "Диктум-Фактум"

б) Зовнішній фінансовий аналіз здійснюють податкові інспекції, аудиторські фірми, банки, страхові компанії з метою вивчення правильності відображення фінансових результатів  діяльності підприємства, його фінансової стійкості і кредитоспроможності.

2. По обсягу дослідження виділяють повний і тематичний фінансовий аналіз підприємства.

а) повний фінансовий аналіз проводиться з метою вивчення всіх аспектів фінансової діяльності підприємства в комплексі.

б) тематичний фінансовий аналіз обмежується вивченням окремих  аспектів фінансової діяльності підприємства. Предметом тематичного фінансового  аналізу може бути ефективність використання активів підприємства: оптимальність  фінансування різних активів з окремих  джерел: стан фінансової стійкості  і платоспроможності підприємства; оптимальність інвестиційного портфеля: оптимальність фінансової структури  капіталу і ряд інших аспектів фінансової діяльності підприємства.

3. По об'єкту аналізу виділяють наступні його види:

а) аналіз фінансової діяльності підприємства, об'єднання в цілому. У процесі такого аналізу об'єктом  вивчення є фінансова діяльність підприємства в цілому без виділення  окремих його структурних одиниць  і підрозділів.

б) аналіз фінансової діяльності окремих структурних одиниць і підрозділів (центрів економічної відповідальності). Такий аналіз базується в основному на результатах управлінського обліку підприємства.

в) аналіз окремих фінансових операцій. Предметом такого аналізу можуть бути окремі операції, зв'язані з короткостроковими чи довгостроковими фінансовими вкладеннями; з фінансуванням окремих реальних проектів і інші.

4. По періоду проведення виділяють попередній, поточний і наступний фінансовий аналіз.

а) попередній фінансовий аналіз зв'язаний з вивченням умов фінансової діяльності в цілому чи здійснення окремих фінансових операцій підприємства (наприклад, оцінка власної платоспроможності при необхідності одержання великого банківського кредиту).

б) поточний (чи оперативний) фінансовий аналіз проводиться в процесі реалізації окремих фінансових чи планів здійснення окремих фінансових операцій з метою оперативного впливу на результати фінансової діяльності. Як правило, він обмежується коротким періодом часу.

в) наступний (чи ретроспективний) фінансовий аналіз здійснюється підприємством за звітний період (місяць, квартал, рік). Він дозволяє глибше і повніше проаналізувати фінансовий стан і результати фінансової діяльності підприємства в порівнянні з попереднім і поточним аналізом, тому що базується на завершених звітних матеріалах статистичного і бухгалтерського обліку.

Внутрішній і зовнішній  фінансовий аналіз

Фінансовий аналіз є частиною загального аналізу господарської  діяльності, що складається з двох взаємозалежних розділів: фінансового  аналізу і виробничо-управлінського аналізу. Фінансовий аналіз, що ґрунтується  на даних тільки бухгалтерської звітності, здобуває характер зовнішнього аналізу, тобто аналізу, проведеного за межами підприємства його зацікавленими контрагентами, чи власниками державними органами.

Основний зміст зовнішнього  фінансового аналізу:

• аналіз абсолютних показників прибутку;

• аналіз відносних показників рентабельності;

• аналіз фінансового стану, ринкової стійкості, ліквідності балансу, платоспроможності підприємства;

• аналіз ефективності використання позикового капіталу;

• економічна діагностика  фінансового стану підприємства.

Внутрішньогосподарський (управлінський) фінансовий аналіз використовує як джерело  інформації й інші дані системного бухгалтерського обліку, дані про  технічну підготовку виробництва, нормативну, планову й іншу інформацію.

Особливостями управлінського аналізу є:

• орієнтація результатів  аналізу на своє керівництво;

• використання всіх джерел інформації для аналізу;

• відсутність регламентації  аналізу з боку;

• комплексність аналізу;

• інтеграція обліку, аналізу, планування і прийняття рішень;

• максимальна закритість результатів аналізу з метою  збереження комерційної таємниці.

У залежності від цілей  та обсягу аналізу можна виділити наступні види аналізу:

- експрес-діагностика підприємства;

- оцінка фінансової діяльності  підприємства;

- підготовка обґрунтування  для інвестицій.

Експрес-діагностика дає миттєвий погляд на ситуацію в компанії і призначена для пошуку і виділення найбільш важливих і складних проблем у керуванні фінансами. Її основною задачею є звуження масштабів пошуку проблем і їхнього вирішення.

Цей вид аналізу припускає  незначні витрати часу для одержання  результату і наступне проведення додаткових аналітичних досліджень по виділених  напрямках. Експрес-діагностика підприємства припускає вивчення поточних (тактичних) аспектів діяльності компанії.

Комплексна оцінка фінансової діяльності компанії - більш глибокий і комплексний аналіз. У запропонованому варіанті він будується на основі комплексу показників, а такожмоделі Du Pont і розглядає всі сторони діяльності компанії з погляду стратегічного розвитку бізнесу.

При ухваленні  рішення про інвестиції, з боку підприємства значна увага приділяється ефективності використання позикових засобів, а з боку потенційного інвестора - здатності підприємства повернути борги і відсотки по них. У рамках даної програми цей вид аналізу не розглядається.

1.5. Основні етапи фінансового  аналізу

Можна виділити такі основні етапи фінансового аналізу підприємства:

1. Збір і підготовка  вхідної інформації

2. Аналітична обробка

3. Аналіз, оцінка і інтерпретація  результатів

4. Підготовка висновків  і рекомендацій

На 1-му етапі проводиться збір внутрішньої і зовнішньої інформації, оцінка її достовірності. На цьому етапі з’ясовують особливості облікової політики підприємства, відбирають необхідні форми бухгалтерської звітності та проводять їх звірку, збирають статистичну інформацію.

На 2-му етапі здійснюють переведення типових форм бухгалтерської звітності в аналітичні форми, які дозволять проаналізувати структуру звітів і динаміку змін, проводять розрахунок і групування показників по основних напрямках аналізу.

На 3-му етапі проводиться аналіз структури і динаміки змін основних показників фінансових звітів, виявляють взаємозв'язки між основними показниками, здійснюють інтерпретацію отриманих результатів.

На 4-му етапі готують висновок щодо фінансового стану підприємства, виявляють "вузькі" місця і резерви підвищення ефективності діяльності, розробляють рекомендації щодо поліпшення фінансового стану підприємства.

 

1.6. Можливості і значення  фінансового аналізу

 

Можливості аналітичних  досліджень

Аналіз дає можливість оцінити:

Фінансове положення компанії.

Майновий стан підприємства.

Ступінь підприємницького ризику (можливість погашення зобов'язань  перед третіми обличчями).

Достатність капіталу для  поточної діяльності і довгострокових інвестицій.

Потреба в додаткових джерелах фінансування.

Здатність до нарощування  капіталу.

Раціональність використання позикових засобів.

Ефективність діяльності компанії.

Результати аналізу можуть цікавити багатьох.

Потенційні власники і  кредитори хочуть бути упевнені у вигідності інвестування своїх капіталів у компанію, тому використання методик аналізу і керування фінансами, а також показників, звичних і зрозумілих більшості інвесторів і ділових партнерів, є однією з необхідних умов для рішення питання про можливе співробітництво.

Партнери, що уже ведуть справи з підприємством (постачальники, кредитори), також зацікавлені в одержанні аналітичної інформації про нього, щоб визначити для себе доцільність подальшого співробітництва, умови висновку контрактів, гарантії повернення кредитів і т.п.

Для потенційних партнерів дуже привабливим є той факт, що компанія проводить політику відкритості: публікує свої фінансові й аналітичні звіти в засобах масової інформації, готова надати дані про результати і плани роботи.

1.7. Фінансовий аналіз  та інші економічні науки

У вузівському підручнику з Загальної економічної теорії, виданому у 1995 році авторським колективом Російської економічної академії ім. Г.В.Плеханова було розміщено схему  взаємозв’язку економічних наук, яка з деякими доповненнями (Макроекономіка, мікроекономіка, менеджмент, фінансовий менеджмент, бухгалтерський облік, аудит, фінансовий аналіз) наводиться нижче (мал.1.2).

	Конкретно-економічні науки
	Економіка галузей Економіка  підприємств Економіка країн
Економіка особливих економічних  форм і організацій	Загальна економічна теорія	Інформаційно-аналітичні науки
Фінанси Кредит  Маркетинг Менеджмент  Фінансовий менеджмент	Макроекономіка  Мікроекономіка  Політична економія	Економіко-математичні методи Статистика Бухгалтерський облік Аудит  Аналіз господарської  діяльності Фінансовий аналіз
	Історико-економічні науки
	Історія економічної думки  Історія народного господарства

Мал.1.2. Взаємозв'язок економічних  наук

Найбільш пов’язаний фінансовий аналіз з такими науками як фінансовий менеджмент, фінанси підприємств, економіка  підприємств, аналіз господарської  діяльності (економічний аналіз), бухгалтерський облік. Всі ці предмети входять до курсу вузівської підготовки фінансових і інвестиційних менеджерів.

2. АНАЛІЗ МАЙНА  ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Значення й методи  аналізу майна підприємства.

Інформаційними  джерелами для аналізу майна  підприємства є баланс підприємства, ф.1, примітки до фінансової звітності, ф.5, а також звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос), ф.11-ОФ. При аналізі діяльності підприємства до 1999 р. можна використовувати також Звіт про фінансово-майновий стан, ф.3 (згідно з НСБУ такий звіт не складається). При аналізі відкритих акціонерних товариств можна також використовувати примітки до фінансової звітності, яка подається до Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку згідно з Положенням про надання регулярної інформації відкритими акціонерними товариствами та підприємствами-емітентами облігацій.

Аналіз майна  підприємства здійснюється на основі агрегованого балансу підприємства та Структури і динаміки оборотних активів.

Аналіз майна підприємства передбачає проведення аналізу складу майна та його структури, вивчення джерел формування майна, зміни складових  майна і джерел його формування.

Основними методами аналізу  майна є вертикальний і горизонтальний методи, які застосовуються до аналізу  балансу, а також метод фінансових коефіцієнтів.

Основні питання, які необхідно  з’ясувати при аналізі майна  підприємства:

1. Загальна оцінка структури  майна.

2. Аналіз виробничого  потенціалу, перш за все, основних  засобів.

3. Аналіз складу і динаміки  оборотних коштів.

4. Аналіз джерел майна  і наявності власних оборотних  коштів.

5. Аналіз основних коефіцієнтів, що характеризують майновий стан  підприємства.

2.2. Аналіз структури майна  підприємства. Аналіз динаміки майна підприємства.

Аналіз динаміки валюти балансу та його структури

Аналіз проводиться шляхом порівняння даних загальної вартості майна підприємства (валюти балансу) на початок ікінець звітного періоду. При цьому зменшення валюти балансу  за звітний період свідчить про скорочення підприємством господарської діяльності, що призводить до його неплатоспроможності.

При аналізі балансу виявляють  такі його статті, які свідчать про  недоліки та незадовільну роботу підприємства і його фінансовий стан.

Аналіз структури  активів підприємства

Аналізу підлягають I, II, III розділи  активу балансу.

Активи підприємства та їх структура вивчаються як з точки  зору їх участі ввиробництві, так і  з точки зору оцінки їх ліквідності. Безпосередньо з'ясовується участь у виробничому циклі основних фондів, нематеріальнихактивів, запасів  і затрат, грошових коштів. При цьому  уточнюютьсянайбільшліквідніактиви  підприємства: грошові кошти на рахунках, а також короткострокові цінні  папери та найменш ліквідні активи - основні фонди, що знаходяться на балансі підприємства та інші позаоборотні активи.

Зміна структури активів  підприємства в бік збільшення частки оборотних засобів може вказувати  на:

- формування більш мобільної  структури активів, що сприяє  прискоренню оборотності засобів  підприємства;

-відволікання частини  поточних активів на кредитування  споживачів товарів, робіт, послуг  підприємства, дочірніх підприємств  та інших дебіторів, що свідчить  про фактичну іммобілізацію цієї  частини оборотних засобів із  виробничого циклу;

- згортання виробничої  бази;

- викривлення результатів  оцінки основних фондів внаслідок