Отчет о прохождении практики в аудиторской фирме "Диктум-Фактум"

Методи оптимізації надлишкового грошового потоку 
Методи оптимізації надлишкового грошового потоку підприємства пов'язані з забезпечення росту його інвестиційної активності. 
Для цього можуть бути використані такі заходи: 
збільшення розширеного відтворення операційних необоротних активів; 
прискорення періоду розробки реальних інвестиційних проектів і початку їх реалізації; 
здійснення регіональної диверсифікації операційної діяльності підприємства; 
активне формування портфелю фінансових інвестицій; 
дострокове погашення довгострокових фінансових кредитів.

6. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ  СТІЙКОСТІ (ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ) ПІДПРИЄМСТВА. АНАЛІЗ ЛІКВІДНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

6.1. Сутність фінансової  стійкості (платоспроможності) підприємства  та її значення для оцінки  його фінансового стану.

Фінансова стійкість –  характеристика стабільності фінансового стану підприємства, яка забезпечується високою часткою власного капіталу в загальній сумі використовуваних фінансових засобів.

Фінансова стійкість відбиває рівень ризику діяльності компанії і  її залежності від позикового капіталу.

За результатами розрахунків фінансової стійкості  можна зробити висновки:

• про інтенсивність використання позикових засобів;

• про ступінь залежності від короткострокових зобов'язань;

• про рівень довгострокової стійкості компанії без позикових  засобів.

Аналіз фінансової стійкості (платоспроможності) підприємства здійснюється за даними балансу підприємства, характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності.

6.2. Основні показники  фінансової стійкості підприємства

Аналіз фінансової стійкості (платоспроможності) підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких основних показників (коефіцієнтів):

• коефіцієнта фінансової незалежності (автономії);
• коефіцієнта фінансування;
• коефіцієнта фінансового лівериджу;
• коефіцієнта покриття процентів;
• коефіцієнта забезпеченості власними оборотними засобами;
• коефіцієнта маневреності власного капіталу.

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність.

Частина власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів повинна бути не меншою 50%, тобто коефіцієнт незалежності >= 0,5.

Коефіцієнт незалежності характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних активів, його незалежність від позикових  джерел.

Чим нижче значення коефіцієнта, тим вище ризик неплатоспроможності. Низьке значення коефіцієнта говорить про можливість дефіциту грошових коштів.

Коефіцієнт фінансування розраховується як співвідношення залучених та власних засобів і характеризує залежність підприємства від залучених засобів.

Коефіцієнт фінансування повинен бути меншим 1,0.

Коефіцієнт фінансового  лівериджу розраховується як співвідношення довгострокового позикового капіталу і власного капіталу.

Показник фінансового  лівериджу характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань.

Коефіцієнт покриття процентів - відношення чистого прибутку до виплати процентів і податків до процентних виплат.

Характеризує ступінь  захищеності кредиторів від несплати процентів за наданий кредит і  демонструє, в скільки разів зароблені  підприємством протягом звітного періоду  кошти перевищують суму процентів  позики.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами розраховується як відношення величини чистого оборотного (робочого) капіталу до величини оборотних активів підприємства і показує забезпеченість підприємства власними оборотними засобами.

Робочий капітал - різниця  між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов'язаннями, тобто він складається з частини  оборотних активів, які фінансуються за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов'язань.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка - капіталізована. Коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховується як відношення чистого оборотного капіталу до власного капіталу.

6.3. Оцінка показників фінансової стійкості

Аналіз фінансової стійкості  повинний показати наявність чи відсутність  у підприємства можливостей по залученню  додаткових позикових засобів, здатність  погасити поточні зобов'язання за рахунок  активів різного ступеня ліквідності.

Основним може бути аналіз коефіцієнта фінансової незалежності, інші коефіцієнти дають додатковий матеріал для аналізу.

Про який запас міцності свідчить рівень власного капіталу (коефіцієнт фінансової незалежності) підприємства?

Підприємство характеризується

значним запасом міцності (> 0,5)

незначним запасом міцності (0 < - <= 0,5)

вкрай низьким запасом міцності (<= 0)

Чи має підприємство можливості по залученню додаткових позикових засобів без ризику утрати фінансової стійкості? Як змінилася ситуація на кінець аналізованого періоду?

Аналіз рівня власного капіталу на початок періоду дозволяє виявити:

широкі можливості залучення додаткових позикових  засобів без ризику втрати фінансової стійкості (> 0,5)

обмежені можливості залучення додаткових позикових  засобів без ризику втрати фінансової стійкості (0<--<= 0,5)

відсутність можливостей  залучення додаткових позикових  засобів без ризику втрати фінансової стійкості (<= 0)

6.4. Сутність ліквідності підприємства та її значення для оцінки його фінансового стану

Ліквідність – термін, який характеризує здатність окремих видів майнових цінностей швидко і без значних втрат своєї вартості перетворюватися у грошові кошти.

Ліквідність активів – характеристика окремих видів активів підприємства по їх здатності до швидкого перетворення в грошову форму без втрати своєї балансової вартості з метою забезпечення необхідного рівня платоспроможності підприємства.

З цієї точки зору можна  виділити ліквідні і важко ліквідні активи.

До ліквідних активів відносяться оборотні активи підприємства:

·грошові кошти та короткострокові  фінансові вкладення;

·дебіторська заборгованість;

·запаси.

До важко ліквідних  активів відносяться необоротні активи підприємства.

Аналіз ліквідності балансу  показує, у якій мірі підприємство здатне розплатитися по короткострокових зобов'язаннях  поточними активами.

Аналіз ліквідності  дозволяє відповісти на питання:

• У якій мірі підприємство може покривати свої поточні борги?

• Який рівень надійності цього  покриття?

• Чи можливе додаткове  залучення короткострокових зобов'язань  без критичного погіршення ліквідності?

Показники ліквідності балансу  є обмежуючими чинниками для  ефективності. Отже, ріст ефективності діяльності компанії часто відбувається при зниженні загального рівня ліквідності  і навпаки. Необхідно контролювати, зіставляти і керувати значеннями цих  показників, виходячи з поточних умов і політики розвитку бізнесу.

Аналіз ліквідності підприємства проводиться на основі даних балансу  і може бути проведений шляхом співставлення  безпосередньо балансових показників активів і пасивів, а також  шляхом розрахунку фінансових коефіцієнтів.

6.5. Аналіз ліквідності балансу

Аналіз ліквідності активів  підприємства допомагає визначити можливість покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких у грошові кошти відповідає строку погашення зобов'язань.

Згідно з “Методикою інтегральної оцінки інвестиційної привабливості  підприємств та організацій”, активи підприємства залежно від швидкості перетворення їх у грошові кошти поділяються на 4 групи:

1. Найбільш ліквідні активи - А(1).

2. Активи, що швидко реалізуються - А(2).

3. Активи, що повільно  реалізуються - А(3).

4. Активи, що важко реалізуються - А(4).

Зобов'язання підприємства (пасиви балансу) залежно від терміну їх сплати поділяються на 4 групи:

1. Найбільш термінові  зобов'язання - П(1).

2. Короткострокові пасиви - П(2).

3. Довгострокові та середньострокові  пасиви - П(3).

4. Постійні пасиви - П(4).

Активи балансу ліквідні, якщо:

А(1) >= П(1);

А(2) >= П(2);

А(3) >= П(3);

А(4) <= П(4).

6.6. Основні показники ліквідності підприємства

Аналіз ліквідності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких основних показників (коефіцієнтів):

• коефіцієнта покриття;
• коефіцієнта швидкої ліквідності;
• коефіцієнта абсолютної ліквідності;
• коефіцієнта співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості;
• чистого оборотного капіталу.

Коефіцієнт покриття розраховується як відношення оборотних активів до поточних зобов'язань підприємства та показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов'язань.

Коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць оборотних  засобів припадає на кожну грошову  одиницю короткострокових зобов'язань.

Критичне значення коефіцієнту  покриття дорівнює 1, значення коефіцієнту  покриття у межах 1 - 1,5 свідчить про  те, що підприємство своєчасно ліквідує борги.

Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується як відношення найбільш ліквідних оборотних засобів (грошових засобів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості) до поточних зобов'язань підприємства.

Він відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов'язань  за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності обчислюється як відношення грошових засобів та їхніх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності  показує, яка частина боргів підприємства може бути сплачена негайно.

Значення коефіцієнта  абсолютної ліквідності повинно  бути у межах від 0,2 до 0,35.

Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості розраховується як відношення кредиторської заборгованості до дебіторської заборгованості.

Значення коефіцієнта  повинно бути менше 1,0.

Якщо кредиторська заборгованість перевищує дебіторську заборгованість, необхідно з'ясувати причини такого стану (що може бути пов'язане з труднощами при реалізації продукції тощо).

Чистий оборотний (робочий) капітал розраховується як різниця між оборотними активами підприємства та його поточними зобов'язаннями.

Його наявність та величина свідчать про спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання та розширювати подальшу діяльність.

6.7. Оцінка показників ліквідності

У якості базового можна  використовувати коефіцієнт загальної  ліквідності. Два інших коефіцієнти  використовуються в разі потреби  поглиблення аналізу для відображення впливу окремих статей поточних активів.

Зниження значення ліквідності  найчастіше говорить про загальне погіршення ситуації з забезпеченістю оборотними коштами і про необхідність серйозних  заходів для керування ними.

Динаміка показників ліквідності  говорить про незначне зниження загальної  ліквідності при різкому падінні  коефіцієнта швидкої ліквідності. Це свідчить про ріст низьколіквідних  елементів (запасів) у структурі  поточних активів. Усе це говорить про  ріст ризикованості діяльності компанії з погляду неповернення боргів і  зниження реального рівня платоспроможності. Крім того, необхідно проаналізувати ступінь ліквідності дебіторської заборгованості і запасів, щоб одержати більш реальну картину.

Збільшення власних оборотних  коштів може говорити про ріст ліквідності  компанії.

Ріст величини власних  оборотних коштів разом з тим  може викликатися збільшенням обсягів  неліквідних запасів або ростом простроченої дебіторської заборгованості, що може негативно позначитися на оборотності.

Зниження величини власних  оборотних коштів, крім погіршення ліквідності, може говорити про ріст потреби в коштах.

Для визначення причин зміни  величини власних оборотних коштів необхідно провести поглиблений  аналіз поточних активів і зобов'язань.

7. АНАЛІЗ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ

7.1. Сутність рентабельності  підприємства та її значення  для оцінки результатів його  діяльності.

Рентабельність – один із головних вартісних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь використання капіталу у процесі виробництва.

Коефіцієнти рентабельності – система показників, які характеризують здатність підприємства створювати необхідний прибуток в процесі своєї господарської діяльності. Коефіцієнти (показники) рентабельності визначають загальну ефективність використовуваних активів і вкладеного капіталу.