Отчет о прохождении практики в аудиторской фирме "Диктум-Фактум"

Перевага довгострокових джерел у структурі позикових  засобів є позитивним фактом, що характеризує поліпшення структури  балансу і зменшення ризику утрати фінансової стійкості.

Які зобов'язання переважають у структурі комерційної кредиторської заборгованості на початок і на кінець аналізованого періоду?

Як змінилися за аналізований період короткострокові зобов'язання перед бюджетом, перед постачальниками і підрядниками, з оплати праці, зі страхування, з векселів виданих, із внутрішніх розрахунків, з одержаних авансів?

Збільшення суми отриманих авансів може бути позитивним моментом.

Зменшення суми отриманих  авансів може бути негативним моментом.

Які види короткострокової заборгованості в аналізованому періоді характеризуються найбільшими темпами росту?

Негативним моментом є  висока частка заборгованості (більш 60 %) перед бюджетом, оскільки затримки відповідних платежів викликають нарахування  пенею, процентні ставки по який досить високі. Крім того, підвищується імовірність  банекрутства. Негативним моментом є  висока частка (більш 60%) заборгованості перед позабюджетними фондами.

3. Класифікація, порядок  розрахунку та методи оцінки  показників, що характеризують стан  використання капіталу підприємства.

Для аналізу капіталу підприємства можуть застосовуватися фінансові  коефіцієнти, які належать до таких груп коефіцієнтів:

фінансової стійкості:

• коефіцієнта фінансової незалежності (автономії);
• коефіцієнта концентрації позикового капіталу;
• коефіцієнта фінансування;
• коефіцієнта фінансового лівериджу.

ділової активності (оборотності):

• коефіцєнта оборотності власного капіталу;

рентабельності:

• коефіцієнта рентабельності власного капіталу.

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність.

Частина власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів повинна бути не меншою 50%, тобто коефіцієнт незалежності >= 0,5.

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу - розраховується як відношення позикового капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому позикового капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність.

Коефіцієнт фінансування розраховується як співвідношення залучених та власних засобів і характеризує залежність підприємства від залучених засобів.

Коефіцієнт фінансування повинен бути меншим 1,0.

Коефіцієнт фінансового  лівериджу розраховується як співвідношення довгострокового позикового капіталу і власного капіталу.

Показник фінансового  лівериджу характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань.

Коефіцієнт відношення основних засобів до власних коштів.

Характеризує наскільки  основні засоби забезпечені власними джерелами фінансування.

Коефіцієнт структури  позикового капіталу – розраховується як віднощення короткострокових зобов’язань до всього позикового капіталу.

Характеризує частку короткострокових зобов’язань у струкутрі позикового капіталу.

Коефіцієнт оборотності  власного капіталу розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власного капіталу підприємства і показує ефективність використання власного капіталу підприємства.

Рентабельність власного капіталу розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості власного капіталу і характеризує ефективність вкладення коштів до даного підприємства.

4.4. Основні напрямки поліпшення  використання капіталу підприємства  та оптимізації джерел його  формування.

Одним з основних напрямів поліпшення використання капіталу підприємства є, перш за все, забезпечення максимального  обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахнок внутрішніх джерел: чистого прибутку і амортизаційних відрахувань.

Збільшення чистого прибутку можливе за рахунок підвищення еефктивності використання власного капіталу –  збільшення оборотності та підвищення рентабельності власного капіталу.

Збільшення обсягів фінансування за рахунок амортизаційних відрахувань  можливе шляхом застосування прискореної  амортизації основних засобів.

Залучення капіталу за рахунок  зовнішніх джерел (випуск акцій для  залучення власного капіталу чи випуск облігацій або залучення довгострокового  банківського кредиту) повинен проводитися  з урахуванням вартості залученого капіталу.

Підприємство повинне  відслідковувати середньозважену  вартість капталу (середньозавжена  вартість капіталу ввизначається як сума добутків капіталу кожного виду на вартість капіатлу цього виду) і  не допускати значного його росту. Критерієм  є перевищення рентабельності власного капіталу, рентабельності інвестицій над сердньозваженою вартістю капіталу.

 

5. АНАЛІЗ ВХІДНИХ  І ВИХІДНИХ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ

5.1. Поняття грошового  потоку та його значення для  фінансової діяльності підприємства.

Існує три найбільш важливих фінансових показники діяльності підприємства:

·виручка від реалізації;

·прибуток;

·потік грошових коштів.

Сукупність цих трьох  показників і тенденцій їх зміни  характеризує ефективність роботи підприємства і його головні проблеми.

Основні відмінності цих  понять.

Виручка – звітний дохід від реалізації товарів, робіт, послуг за певний період, який враховує як грошові так і не грошові форми доходу.

Прибуток – різниця між звітними доходами від реалізації товарів, робіт, послуг і нарахованими витратами на реалізовану продукцію.

Рух грошових коштів – надходження і вибуття грошових коштів в процесі здійснення господарської діяльності підприємства.

Різниця між сумою отриманого прибутку і величиною грошових коштів:

·прибуток відображає облікові грошові і не грошові доходи протягом певного часу, що не співпадає з  реальним надходженням грошових коштів;

·прибуток визнається після  здійснення продажу, а не після надходження  грошових коштів;

·при розрахунку прибутку витрати на виробництво продукції  визнаються після її реалізації, а  не в момент їх оплати;

·грошовий потік враховує рух грошових коштів, які не враховуються при розрахунку прибутку: амортизацію, капітальні витрати, податки, штрафи, боргові  виплати і чисту суму боргу, позикові і авансовані кошти.

В умовах інфляції і неплатежів управління грошовими потоками є  однією з найбільш важливих задач  підприємства.

Слід чітко розуміти, що прибуток за звітний період і грошові  кошти, отримані підприємством протягом періоду не одне і те ж. Наявність  прибутку не завжди означає наявність  у підприємства вільних грошових коштів, доступних для використання.

Основні поняття, що характеризують рух грошових коштів.

Грошові кошти - готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.

Еквіваленти грошових коштів - короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

Рух грошових коштів - надходження і вибуття грошових коштів та їхніх еквівалентів.

Грошовий потік підприємства це сукупність розподілених в часі надходжень і виплат грошових коштів, які генеруються його господарською діяльністю.

Управління грошовими  потоками включає:

• облік руху грошових коштів;
• аналіз потоків грошових коштів;
• складання бюджету грошових коштів.

Управління грошовими  потоками важливо для підприємства з точки зору необхідності:

• управління оборотним капіталом (оцінки короткострокової потреби в готівкових коштах і управлінні запасами);
• планування часових параметрів капітальних витрат;
• управління капітальними потребами (фінансування їх за рахунок власних коштів або кредитів банків);
• управління затратами і їх оптимізація з точки зору більш раціонального розподілу ресурсів підприємства в процесі виробництва;
• управління економічним ростом.

Основне завдання аналізу грошових потоків полягає в з’ясуванні причин нестачі(надлишку) грошових коштів, визначенні джерел їх надходжень і напрямків використання.

Для визначення грошових потоків  використовують прямий і непрямий методи.

Основним документом для  аналізу грошових потоків є Звіт про рух грошових коштів (ф.3).

Значення ефективного  управління грошовими потоками підприємства визначається наступним:

• грошові потоки обслуговують здійснення господарської діяльності підприємства у всіх її аспектах;
• ефективне управління грошовими потоками забезпечує фінансову рівновагу підприємства в процесі його стратегічного розвитку;
• раціональне формування грошових потоків сприяє підвищенню ритмічності здійснення операційного процесу управління;
• ефективне управління грошовими потоками дозволяє скоротити потреби підприємства в позиковому капіталі;
• управління грошовими потоками є важливим фінансовим важелем забезпечення прискорення обороту капіталу підприємства;
• ефективне управління грошовими потоками забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства;
• активні форми управління грошовими потоками дозволяють підприємству отримувати додатковий прибуток, який генерується безпосередньо його грошовими активами.

5.2. Класифікація грошових  потоків підприємства та їх  характеристика і аналіз. Аналіз  грошових коштів від основної, інвестиційної і фінансової діяльності.

При аналізі потоки грошових коштів розглядаються по трьом видам  діяльності: операційна (основна), інвестиційна і фінансова,

Операційна діяльність - основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Інвестиційна діяльність - придбання та реалізація необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

Фінансова діяльність - діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Розрізняють також надходження  грошових коштів до підприємства –  “притоки”, і вибуття грошових коштів – “відтоки” по кожному з 3-х  видів діяльності.

Потоки грошових коштів по операційній діяльності

“притоки”“відтоки”

Виручка від реалізації товарів, робіт, послуг				Оплата рахунків постачальників і підрядників
Аванси, отримані від покупців				Виплата заробітної плати
Погашення дебіторської заборгованості				Відрахування до бюджету  та позабюджетних фондів
Надходження від погашення  бартеру				Оплата процентів за кредит

Оскільки операційна діяльність підприємства є головним джерелом прибутку, то вона повинна бути і головним джерелом грошових коштів.

Потоки грошових коштів по інвестиційній діяльності

“притоки”“відтоки”

Виручка від реалізації основних засобів і нематеріальних активів				Придбання основних засобів  і нематеріальних активів
Дивіденди, проценти від  довгострокових капітальних вкладень				Капітальні вкладення
Повернення інших фінансових вкладень				Довгострокові фінансові  вкладення

Оскільки при нормальному  ході справи підприємство прагне до розширення і модернізації існуючих виробничих потужностей, то інвестиційна діяльність в цілому приводить до відтоку  грошових коштів.

Потоки грошових коштів по фінансовій діяльності

“притоки”“відтоки”

Короткострокові кредити  і позики				Повернення короткострокових кредитів і позик
Довгострокові кредити і  позики				Повернення довгострокових кредитів і позик
Надходження від емісії акцій				Виплата дивідендів
			Погашення векселів

Фінансова діяльність покликана  збільшувати грошові кошти в  розпорядженні підприємства для  фінансового забезпечення операційної  і інвестиційної діяльності.

5.3. Звіт про рух грошових  коштів. Прямий і непрямий методи  складання звіту про рух грошових  коштів.