Отчет о прохождении практики в аудиторской фирме "Диктум-Фактум"

існуючого порядку їх бухгалтерського  обліку та інше.

Для того, щоб зробити  однозначні висновки про причини  зміни даної пропорції в структурі  активів, проводиться детальнийаналіз  розділів і окремих статей активу балансу.

Аналіз основних засобів та інших необоротних  активів

Враховуючи те, що питома вага основних засобів та необоротних  активів може змінюватись внаслідок  впливу зовнішніх факторів (наприклад, порядок їх обліку, при якомукоригування вартості основних фондів в умовахінфляції здійснюється з запізненням, в той  час як ціни на сировину, матеріали, готову продукцію можуть збільшуватися  досить високими темпами), необхідно  звернути особливу увагу на зміну  абсолютних показників формиN1 за звітний  період, яка відтворює рухосновних  засобів (зміну норм амортизації  та груп розподілу основних фондів, вибуття та введення в експлуатацію нових).

Аналізується рух основних фондів та амортизаційних відрахувань  за попередній та поточний роки (форма 11-ОФ (річна), дані аналітичного бухгалтерського  обліку за звітний період). Звертається  увага на основні фонди підприємства, які придбані, реалізовані, ліквідовані  або здані в оренду протягом поточного  року.

Аналіз структури  оборотних засобів

Оборотні засоби підприємства складаються із запасів і затрат та грошових коштів,розрахунків та інших активів.

Швидкість обороту оборотних  засобів підприємства є однією з  якісних характеристик фінансової політики підприємства. Чим більша швидкість обороту, тим ефективніше  працює підприємство.

Тому абсолютне чи відносне зростання оборотних засобів  може свідчити не тільки про розширення виробництва або дію факторів інфляції, але й про уповільнення їх обороту, що викликає збільшення їх маси.

Збільшення питомої ваги виробничих запасів у структурі  активів може свідчити про:

- зростання виробничого  потенціалу підприємства;

- прагнення за рахунок  вкладень у виробничі запаси  захистити грошові активи підприємства  від знецінення під впливом  інфляції;

- нераціональність обраної  господарської стратегії, внаслідок  чого значна частина поточних  активів іммобілізована в запасах,  ліквідність яких може бути  незначною.

При значному збільшенні запасів  і затрат необхідно проаналізувати, чи не відбувається це збільшення за рахунок  необґрунтованого відволікання активів  звиробничого обороту, що призводить до збільшення кредиторської заборгованості і погіршення фінансового стану підприємства.

При аналізі розділу "Грошовікошти,розрахункитаінші активи" активу балансу необхідно  звернутиувагу на темпи росту  дебіторської заборгованості, в тому числі безнадійної. Зростання цих  статей балансу свідчить про надання  підприємствомтоварнихпозик дляспоживачів  своєї продукції.Кредитуючи їх, підприємство фактично ділиться з ними частиною свого прибутку.Втойжечас підприємство може брати кредити для забезпечення своєї господарської діяльності, що призводить до збільшення власної  кредиторської заборгованості.

2.3. Класифікація, порядок  розрахунку та методи оцінки  показників, що характеризують стан  використання майна підприємства

Аналіз основних коефіцієнтів, що характеризують майновий стан підприємства

Для аналізу майна підприємства можуть застосовуватися фінансові  коефіцієнти:

·коефіцієнт зносу основних засобів;

·коефіцієнт відновлення  основних засобів;

·коефіцієнт вибуття основних засобів;

·активна частина основних засобів.

Ці коефіцієнти розраховуються за такими формулами:

Коефіцієнт зносу основних засобів 

З(ф)

К1 = -------------,,

Б(ф)

де: З(ф) - знос основних фондів; Б(ф) - балансова вартість основних фондів.

Коефіцієнт відновлення

Б(п)

К2 = --------------,,

Б(к)

де: Б(п) - балансовавартість  основних засобів,що надійшлиза період;

Б(к) - балансовавартістьосновнихзасобівна кінець періоду.

Коефіцієнт вибуття

Б(в)

К3 = -------------, (8),

Б(н)

де: Б(в) - балансова вартість основних засобів,що вибули за період;

Б(н) - балансовавартістьосновнихзасобів на початок періоду.

Активна частина основних засобів

В(а)

К4 = -----------, (5),

Б(ф)

де: В(а) - вартість активної частини основних засобів;

Б(ф) - балансова вартість основних засобів.

Активна частинаосновнихзасобів визначає частку виробничих основних засобів основного виду діяльності в основних засобах.

Для характеристики майна  підприємства можуть використовуватися  іншікоефіцієнти. Зокрема, для вирішення  питання щодозабезпеченняпідприємства власними коштами розраховується коефіцієнт забезпеченнявласними коштами (Кзк). Цей  коефіцієнт розраховується як відношення різниці між обсягами джерел власнихтаприрівнянихдонихкоштіві фактичною вартістюосновнихзасобів  та інших позаоборотних активів  дофактичноївартостінаявниху підприємства оборотних коштів:

В окремих випадках для  характеристики використання майна  підприємства використовуються коефіцієнти  рентабельності, які будуть розглянуті в іншій лекції.

2.4. Основні напрямки поліпшення  використання майна підприємства  та оптимізації джерел його  формування.

Зростання ефективності використання майна підприємства дозволяє скоротити  потребу в ньому, так як між  цими показниками існує зворотній  взаємозв’язок.

Таким чином, по забезпеченню підвищення ефективності використання майна можна розглядати як заходи по скороченню потреби в позиковому капіталі і підвищенню темпів економічного розвитку підприємства за рахунок більш  раціонального використання власних  фінансових ресурсів.

Формування оптимальної  структури джерел фінансування майна  підприємства полягає в тому, що основним джерелом фінансування повинен  буьти лише власний капітал і  в деякій мірі довгостроковий позиковий  капітал. Не є оптимальним фінансування майна (необоротних активів) за рахунок  короткострокового позикового капіталу.

 

3. Аналіз оборотних коштів на підприємстві

Аналіз оборотних  коштів.

Аналіз обертання  активів підприємства.

Для нормального  функціонування підприємства необхідно  скорочувати час перетворення в  гроші на розрахунковому рахунку, що знаходяться в запасах сировини, готової продукції та дебіторської заборгованості. Ці зусилля по зменшенню  періоду обертання оборотних  коштів, притому, що підприємство зацікавлено  у подовженню строку сплати кредиторської  заборгованості, можуть окупитися зведенням  ФЕП (фінансо-експлуатаційні потреби) до нуля або навіть перетворенням  у від'ємну величину, коли у підприємства залишається навіть більше грошових фондів, чим їх потрібно для безперервної роботи. Тоді, правда, постає питання  про ефективність використання залишків оборотних коштів. Величину ФЕП часто  визначають як потреба в оборотних  коштах або просто як експлуатаційні потреби і визначають як різницю  між сумою коштів, вкладених в  запаси сировини, готової продукції, а також дебіторську заборгованість та кредиторської заборгованості. Широко відомі різні способи визначення ФЕП. Дуже зручно для практики виражати ФЕП у відсотках до виручки  від реалізації:

ФЕП

----------------------------------

середня виручка  від реалізації*100

Якщо результат, скажімо, 50%, то це означає, що нестача  оборотних коштів підприємства еквівалентна цілій поповні його річної виручки, 180 днів у році підприємство працює тільки на те, щоб покрити свої фінансово - експлуатаційні потреби.

Нижче пропоную оборотних  коштів на ВАТ.

На заводі випускається продукція для машинобудівного  комплексу. Виробничий цикл на підприємстві досить тривалий і тому необхідно  залучати більше грошових коштів для  поповнення запасів сировини та виробництво  готової продукції.

Після проголошення незалежності України для цього  підприємства прийшли нові тяжкі  часи. У зв‘язку із розділом економік країн колишнього Радянського Союзу  перервались зв‘язки з партнерами, постачальниками продукції та покупцями. Виробництво опинилося на шляху  до краху. Дуже тяжко налагоджувати  контакти з минулими партнерами.

Якщо проаналізувати стан оборотних коштів на підприємстві, то можна зазначити, що в основному  джерелами поповнення оборотних  коштів являється кредиторська заборгованість. Другим джерелом поповнення оборотних  коштів можна назвати кошти, що будуть від оренди приміщень, які завод  віддає іншим заводам або фірмам, але це досить мала частка.

Вагомою проблемою  для підприємства є недостатність  оборотних коштів та погіршення їх структури, тобто зростання незавершеного  виробництва.

4. АНАЛІЗ КАПІТАЛУ  ПІДПРИЄМСТВА

4.1. Значення й методи  аналізу капіталу підприємства.

Капітал – загальна вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формі, які авансовані у формування активів підприємства. У бухгалтерському обліку відображається у пасиві балансу.

Капітал складається із власного капіталу і зобов’язань. Зобов’язання, у свою чергу, поділяються на довгострокові  і короткострокові (поточні).

Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Зобов'язання –заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Довгостроковізобов'язання – всі зобов'язання,які не є поточними зобов'язаннями.

Поточні зобов'язання –зобов'язання, якібудуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

З метою бухгалтерського  обліку зобов'язання поділяються на:

• довгострокові;
• поточні;
• забезпечення;
• непередбачені зобов'язання.
• доходи майбутніх періодів.

До довгострокових зобов'язань належать:

• довгострокові кредити банків;
• інші довгострокові фінансові зобов'язання;
• відстрочені податкові зобов'язання;
• інші довгострокові зобов'язання.

Поточні зобов'язання включають:

• короткострокові кредити банків;
• поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями;
• короткострокові векселі видані;
• кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;
• поточну заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, за розрахунками з бюджетом, за розрахунками з позабюджетних платежів, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків;
• інші поточні зобов'язання.

Інформаційними  джерелами для аналізу капіталу підприємства є баланс підприємства, ф.1, а також примітки до фінансової звітності, ф.5. При аналізі відкритих акціонерних товариств можна також використовувати примітки до фінансової звітності, яка подається до Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку згідно з Положенням про надання регулярної інформації відкритими акціонерними товариствами та підприємствами-емітентами облігацій.

Аналіз капіталу підприємства здійснюється на основі агрегованого балансу підприємства та Структури і динаміки короткостроковизх зобовязань.

Аналіз капіталу підприємства передбачає проведення аналізу складу капіталу та його структури, зміни складових  капіталу і джерел його формування.

Основними методами аналізу  капіталу є вертикальний і горизонтальний методи, які застосовуються до аналізу  балансу, а також метод фінансових коефіцієнтів.

Основні питання, які необхідно  з’ясувати при аналізі капіталу підприємства:

1. Загальна оцінка структури  капіталу.

2. Аналіз складу і динаміки  позикових коштів.

3. Аналіз джерел капіталу  підприємства.

4. Аналіз основних коефіцієнтів, що характеризують стан капіталу  підприємства.

4.2. Аналіз структури капіталу  підприємства. Аналіз динаміки капіталу підприємства.

Структура пасивів балансу

При аналізі джерел формування майна підприємства повинні бути розглянуті абсолютні і відносні зміни у власних і позикових  коштах підприємства.

Прицьому необхідно визначити:

Які кошти (власні чи позикові) є основним джерелом формування сукупних активів підприємства ?

Як змінюється власний капітал (фактичний, за мінусом збитків і заборгованості засновників) і його частка у балансі підприємства за період, що аналізується?

1) Збільшення сприяє росту фінансової стійкості підприємства.

2) Зниження сприяє  зниженню фінансової стійкості підприємства.

Як змінилася частка позикових засобів у сукупних джерелах утворення активів, про що це свідчить?

збільшилася, що може свідчити про посилення фінансової нестійкості підприємства і підвищенні ступеня його фінансових ризиків.

зменшилася, що може свідчити про підвищення фінансової незалежності підприємства.

не змінилася.

Про що може свідчити скорочення (збільшення) величини резервів, фондів і прибутку підприємства?

У цілому, збільшення резервів, фондів і нерозподіленого прибутку може бути результатом ефективної роботи підприємства.

У цілому, скорочення резервів, фондів і нерозподіленого прибутку може свідчити про падіння ділової  активності підприємства.

Як за аналізований період змінилася структура власного капіталу, на які складові припадала найбільша питома вага?

Які зобов'язання переважають  у структурі позикового капіталу (довгострокові чи короткострокові) ? Як змінилися довгострокові зобов'язання за аналізований період?

Аналіз структури фінансових зобов'язань дає відповідь на питання чи підвищився знизився ризик втрати фінансової стійкості підприємства.

Перевага короткострокових джерел у структурі позикових  засобів є негативним фактом, що характеризує погіршення структури  балансу і підвищення ризику втрати фінансової стійкості.