Термін "діагностика"

Економічна  діагностика

I.

1.Предмет  і завдання дисципліни.

Предмет і завдання навчальної дисципліни

Предмет: кількісна характеристика і якісна ідентифікація стану під-

приємства.

Мета: формування системи теоретичних знань і прикладних вмінь і

навичок щодо використання методичного  апарату та інструментарію

економічної діагностики  для дослідження підприємства за різними аспек-

тами його діяльності в  конкурентному середовищі.

Завдання: оволодіння навичками економічної діагностики для за-

безпечення ефективного  управління підприємством.

До вивчення навчальної дисципліни ''Економічна діагностика" сту-

дент приступає, прослухавши  більшість навчальних дисциплін  гуманітар-

ного циклу. З циклу  загальноекономічних навчальних дисциплін  необхідно,

щоб студент прослухав: "Економіку  підприємства", "Маркетинг", "Еко-

номічний аналіз", "Фінансовий аналіз", "Внутрішній економічний  механізм

функціонування підприємства", "Стратегію підприємства", "Потенціал  під-

приємства: формування та оцінка" та ін.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати,

сутність категорії діагностика, методичні основи проведення

діагностичного дослідження; склад чинників зовнішнього й  внутрішнього

середовища, механізм їх впливу на рівень конкурентоспроможності

підприємства; інструментарій оцінки конкурентного середовища підпри-

ємства, особливості діагностики  конкурентоспроможності підприємства та

його продукції (залежно  від її призначення); методичні основи оцінки

вартості підприємства за різними підходами; цілі, завдання, послідовність, й

особливості застосування управлінської (або само-) діагностики

підприємства; принципи та інструментарій діагностики результатів

діяльності та стану підприємства: систему показників і послідовність  оцінки

економічної безпеки підприємства.

Термін "діагностика" запозичений  з медицини. Слово "діагноз" (від

грецького "diagnosis") означає  розпізнавання, визначення, тобто процес

дослідження об'єкта діагнозу з метою одержання результату — діагнозу —

висновку про стан об'єкта.

Об'єктом діагностики можуть бути: підприємство в ці-

лому як виробничо-економічна система, її елементи; функціонування ок-

ремих підрозділів, виробничі  функції, види діяльності, та ін.

Діагностичний аналіз — визначення об'єктивного стану обраних

параметрів у діяльності підприємства щодо відповідності поставленим

цілям і завданням, вивчення відхилень від нормального стану  об'єкта

діагностування, причин цих  відхилень, тривалості їх протікання, їх

інтерпретація для формування висновків і рекомендацій.

Економічна діагностика  близька до економічного аналізу, але  це не те

саме. Вони розрізняються  за цілями, завданнями, інструментарієм. Аналіз

встановлює кількісне  значення параметрів, виявляє відхилення різних

параметрів від норми. Діагностика, яка орієнтована на пізнання

економічних протиріч, основну  увагу приділяє інтерпретації тих  або інших

економічних результатів  діяльності підприємства.

Процес діагностування, безумовно, містить у собі процедури аналізу.

При цьому його основними  завданнями є:

вивчення і оцінка стану  об'єкта в умовах обмеженої інформації;

визначення відхилень  від нормального або оптимального стану об'єкта

дослідження. Слід звернути увагу на те, що поняття "оптимальний  стан" і

"нормальний стан" є  різними за економічним змістом;

дослідження причин цих відхилень  та виявлення причинно-

наслідкових зв'язків між  показниками;

інтерпретація параметрів, процесів і тенденцій, що відбуваються;

підготовка коригувальних  рішень щодо оптимізації діяльності об'єкта

(окремих його елементів)  та способів реалізації цих  заходів;

розробка й адаптація  інструментарію діагностики для  проведення

досліджень.

Залежно від масштабів, цілей  і напрямків діагностичного аналізу, а

також доступної інформації про проблемні області діяльності, доцільно

проводити:

діагностичний експрес-аналіз;

комплексний діагностичний  аналіз;

діагностичний аналіз функціональних напрямків (підсистем

управління);

діагностичний аналіз прикладних питань;

діагностику _______проблемних зон;

діагностику в проекті  організаційного розвитку.

Найчастіше для проведення оцінки результатів або стану  підпри-

ємства застосовують наступні види діагностики;

1. Експрес-діагностика —  коротке дослідження різних аспектів  ді-

яльності підприємства з  метою виявлення проблемних областей і одержання

попередніх оцінок поточного  стану. Експрес-діагностика є первісним

етапом перетворень, проведених із залученням сторонніх консультантів,

допомагає виробити єдине  бачення керівництвом і зовнішніми

консультантами поточного  стану й проблем підприємства.

2. Детальна (комплексна) діагностика  — докладне аналітичне до-

слідження, що дає глибоке  розуміння поточної ситуації, є основою  для

розробки як стратегії  перетворень у розглянутих сферах діяльності, так і

переліку конкретних заходів  для досягнення запланованих результатів.

Така діагностика може проводитися за всіма аспектами  діяльності або

сфокусуватися на якому-небудь одному чи декількох напрямках. Комп-

лексна діагностика необхідна, коли існуюча (або відсутня) на підприємстві

система моніторингу поточної діяльності не дозволяє визначити основні

проблеми, причини їх виникнення, послідовність їх розв'язання. Проте

навіть коли області перетворень  очевидні й чітко окреслені, бажано, щоб за

іншими (суміжними) напрямками була проведена експрес-діагностика. Це

забезпечить сумісність перетворень, проведених в одній сфері зі

сформованою практикою господарювання в інших сферах.

 

2.Сутність  і етапи економічної діагностики  підприємств.

Діагностика не є чимось новим  у розвитку економіки

вітчизняних підприємств. Від  визначення і оцінки стану функціонування

суб'єктів економічного процесу  залежить розроблення комплексу  профілактич-

них заходів, рекомендацій і  процедур, спрямованих на поліпшення цього стану

або попередження несприятливих  для його функціонування ситуацій і  подій у

невизначеному ринковому  середовищі. Тобто економічна діагностика  повинна

виступати як обґрунтована та достовірна процедура, від якої залежить подаль-

ший напрям дій суб'єкта господарювання. Будь-який невірно зроблений діагнос-

тичний висновок може звести нанівець усі зусилля і сподівання підприємства на

ринку в пошуку стабільності чи кращих перспектив розвитку [10, c. 53].

Термін "діагностика" походить з грецького diagnōstikόs – здатний  роз-

пізнавати, і розглядають  його як вчення про методи і принципи розпізнавання

проблемних ситуацій (хвороб у медицині, поломок у пристроях, незадовільних

результатах функціонування економічних об'єктів) і постановки діагнозу. Ін-

шими словами діагностика  передбачає розпізнавання стану  об'єкта за другоряд-

ними ознаками; дослідження  стану об'єкта; формування уявлення про об'єкт.

Щодо економічних об'єктів, то на сьогодні в науковій літературі можна знайти

різні підходи до визначення діагностики. Досі не вироблено єдиної концепції,

не визначено її змісту і функцій, різноманіття панує у  методичному апараті.

Так, наприклад, А.І. Муравйов трактує діагностику як спосіб встанов-

лення характеру збоїв  нормального перебігу господарського процесу на під-

ставі типових ознак, властивих  тільки цьому об'єкту [11, c.1 7]. Тобто автор ак-

центує увагу лише на аналізі  і контролі відхилень від нормального  перебігу

господарської діяльності підприємства. Але це не розкриває повністю зміст  ді-

агностики, її потенційні можливості як сучасного управлінського інструменту.

Подібними є трактування  діагностики й у інших авторів. Зокрема, А.П. Гра-

дов, В.І. Кузін, Н.Г. Данілочкіна  діагностику розглядають як напрямок еконо-

мічного аналізу, що дає змогу  виявити характер порушення нормального  пере-

бігу економічних процесів на підприємстві [8, c. 24].

Частина дослідників взагалі  ототожнюють діагностику з аналізом (еко-

номічним або фінансовим), не виділяючи спеціальних функцій  і задач власне

діагностики як окремого етапу  управління. Зокрема, Г.О. Швиданенко

та О.І. Олексик, розглядаючи  фінансову діагностику, акцентують увагу на фі-

нансово-економічному аналізі  діяльності підприємства. Автори вважають, що

система діагностики базується  на використанні алгоритмів, технологій, мето-

дів і показників економічного аналізу, тобто "економічна діагностика" та "еко-

номічний аналіз" є тотожними  поняттями [14, c. 25].

Досить цікавою щодо призначення  діагностики є думка таких  дослід-

ників як О.О. Гетьман і  В.М. Шаповал: "Діагностика як спосіб розпізнавання

соціально-економічної системи  за допомогою реалізації комплексу  дослід-

ницьких процедур і виявлення  в них слабких ланок і "вузьких  місць" відно-

ситься до методів непрямих досліджень" [4, с. 9]. Близькими є погля-

ди Е.М. Короткова, А.А. Бєляєва, Д.В. Валового, які розуміють під  діагности-

кою визначення стану об'єкта, предмету явища або процесу управління через

реалізацію комплексу  дослідницьких процедур, пошук у  них слабких ланок та

"вузьких місць" [1, c. 146].

Національний лісотехнічний  університет України

144 Збірник науково-технічних праць

Як метод аналізу діагностику  розглядає І.Д. Фаріон: "Діагностика  – це

метод аналізу стану внутрішнього середовища організації, встановлення проб-

лем та вузьких місць, які  спричиняють відхилення та деформації об'єкта від

норми чи цілі, виявлення  потенційно сильних та слабких сторін, що впливають

на формування та реалізацію ефективної стратегії організації" [13, с. 8-9].

З позицій системного підходу, діагностику, зокрема економічну, роз-

глядають у роботах  А.С. Вартанова, І.Г. Сокиринської та З.Н. Соколовської,

що дає змогу не тільки всебічно оцінювати стан об'єкта в  умовах неповної ін-

формації, але і виявляти проблеми його функціонування, а також  визначати

шляхи їх вирішення, враховуючи зміни параметрів системи. А.С. Вартанов,

наприклад, вказує на істотні  відмінності діагностики від  аналізу, яких не вра-

ховують багато авторів: "на відміну від економічного аналізу, який направле-

ний на вивчення динаміки економічних  показників, діагностика дає змогу  ще

й виявляти структуру зв'язків  між цими показниками, щільність  та динаміку

цих зв'язків" [2, c. 9]. Розглянувши основні аспекти проведення діагностики і

зосередившись на такому методі досліджень, як апарат матриці зростання, ав-

тор зауважує, що тільки починається  дослідження проблем діагностики  зага-

лом, і це потребує значних  методичних і прикладних розробок (на наш погляд,

теоретичних також).

Запропонований підхід є  більш перспективним з погляду  виявлення сут-

ності, функцій і методів  економічної діагностики, що дає  змогу широко вико-

ристовувати її можливості в  процесі управління об'єктом як системою, що

складається з взаємопов'язаних елементів, кожний з яких володіє  власними

особливостями і впливає  на поведінку системи загалом. З  позиції цього підхо-

ду, "економічна діагностика  дає змогу вирішувати такі задачі: оцінити еконо-

мічний стан підприємства; стабільність його функціонування; визначити  мож-

ливі варіанти економічної  динаміки, виходячи з структурного зв'язку між по-

казниками; оцінити можливі  наслідки управлінських рішень, що пов'язані з

ефективністю виробництва, фінансовим станом, платоспроможністю" [2, c. 11].

Розширюють межі діагностики  та акцентують увагу на взаємозв'язку

проблем підприємства В.А. Верба  та Т.І. Решетняк. Дослідники розглядають  діаг-

ностику як "процес _______детального та поглибленого аналізу проблем, виявлення  фак-

торів, що впливають на них, підготовки всієї необхідної інформації для прийняття

рішення, а також виявлення  головних аспектів взаємозв'язку між  проблемами, за-

гальними цілями та результатами діяльності підприємства" [3, с. 27].

Під діагностикою М.М. Глазов розуміє "вчення про методи і принципи

розпізнавання дисфункцій і  постановку діагнозу об'єкта, що аналізується з ме-

тою підвищення ефективності його функціонування, підвищення його

життєздатності в умовах вільної конкуренції, вільного, нерегульованого  рин-

ку". Тут дослідник акцентує увагу на існуванні підприємства в умовах доско-

налої конкуренції [4, c. 8].

З терміном "аналіз виробничої (управлінської) діяльності" ототожнює

діагностику А.Є. Воронкова, хоча вона виділяє задачі, що вирішує  діагностика

набагато ширше, ніж аналіз: основним завданням є "оцінити  можливі наслідки

управлінських рішень з точки  зору ефективності системи загалом". Поряд з

цим, зазначено, що діагностика  діяльності підприємства спрямована "на вста-

Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. − Вип. 20.14

4. Економіка, планування  і управління галузі 145

новлення й вивчення ознак, оцінку _______стану організаційної системи  й виявлення