Термін "діагностика"

насамперед, з метою оцінки мінливості зовнішнього середовища та чутливості до його змін обсягу

реалізації товарів на даному підприємстві.

ЕКОНОМІЧНА  ДІАГНОСТИКА ПІДПРИЄМСТВ

90

ІІІ етап. Аналіз динаміки загального обсягу товарообороту.

Тенденції зміни товарообороту  в часі відносяться до найважливіших  оцінок стану і розвитку

споживчого ринку. Перспективи  розвитку ринку, а відповідно, і масштаби комерційного ризику великою

мірою залежать від характеру  і інтенсивності розвитку товарообороту. Динаміка товарообороту, з

одного боку, відображає основні  закономірності споживчого попиту і  тенденції його задоволення (якщо

не враховувати умовно задоволений попит, тобто вимушено придбані товари, які за рядом

властивостей не відповідають ринковим бажанням покупців), з іншого – визначає потенційні

можливості отримання  підприємством роздрібної торгівлі комерційного доходу, а потім і  прибутку.

Для дослідження динамічних змін в обсязі товарообороту підприємства роздрібної торгівлі

будується динамічний ряд  товарообороту. Аналіз може проводитися  щоденно, подекадно, помісячно,

поквартально, у розрізі  півріч та років. При чому для вивчення розвитку товарообороту по роках

необхідна тривалість динамічного  ряду має становити не менше 5 років. Аналіз проводиться по

торговельному підприємству в цілому, а якщо це торговельна  мережа, то і у розрізі окремих

торговельних об’єктів. Методичним інструментарієм проведення такого аналізу є базисні, ланцюгові  і

середні абсолютні прирости; базисні, ланцюгові і середні  темпи росту (приросту); абсолютне  значення

1% приросту.

У перебігу вивчення динаміки обсягів товарообороту підприємства роздрібної торгівлі має бути

забезпечена порівняльність цін. З цією метою використовуються показники індексу інфляції по

відношенню до першого  аналітичного періоду, які обчислюються Державним комітетом статистики

України і оприлюднюються, або підприємством самостійно розраховуються середні індекси зміни цін

[4, с.141]. При цьому, середній  індекс зміни цін буде враховувати  структуру товарообороту

досліджуваного підприємства та зміну цін реалізації його окремих  товарів і товарних груп. Фактичні

обсяги товарообороту  підприємства роздрібної торгівлі приводять  у співставний вигляд та на основі

розрахунку абсолютного  і відносного приростів оцінюють його динаміку за рахунок зміни кількості

(фізичного обсягу) продажу  товарів при незмінних цінах.

Важливе значення для управління товарооборотом підприємства роздрібної торгівлі має

визначення середнього абсолютного  приросту і середнього темпу росту (приросту) обсягу

товарообороту.

Товарооборот підприємства роздрібної торгівлі є складовою  частиною товарообороту зони його

діяльності і в певній мірі покриває купівельні фонди населення. В зв’язку з цим виконання  плану і

динаміку товарообороту  підприємства слід вивчати у взаємозв’язку  з аналізом розвитку

товарообороту населеного пункту і купівельної спроможності населення [6, с.7-8; 7, с.52-53].

Визначається частка торговельного  підприємства в загальному обсязі товарообороту  району його

діяльності, а також відсоток охоплення роздрібним товарооборотом купівельних фондів населення.

Такий аналіз допомагає виявити  результативність торговельної діяльності підприємства роздрібної

торгівлі і розробити  заходи щодо зростання товарообороту, покращення асортименту товарів,

підвищення якості обслуговування покупців.

ІV етап. Аналіз товарної структури товарообороту.

Товарооборот підприємства роздрібної торгівлі формується як результат  великої кількості

окремих актів купівлі-продажу  різноманітних за споживчими властивостями  і призначенням товарів.

Тому він характеризується не тільки загальним обсягом, але  і товарною структурою, тобто

співвідношенням окремих  асортиментних позицій (груп) в загальному обсязі товарообороту. Під

товарною структурою товарообороту  розуміється розподіл окремих продуктів  і послуг в загальному

обсязі їх продажу, виражених  відносними величинами: питомою вагою (часткою) товару і коефіцієнтом

співвідношення товарів [10, с.425].

Реалізація товарів кожної асортиментної позиції (групи) має  свої особливості, відрізняється як за

трудомісткістю, так і  витратомісткістю. Від змін у структурі  товарообороту залежать кількісні  і якісні показники

діяльності підприємства роздрібної торієві, зокрема, швидкість  обороту товарів, продуктивність праці, рівень

витрат обігу, рівень комерційного доходу, якість обслуговування споживачів та ін..

Товарна структура товарообороту  формується під дією чотирьох основних факторів [10, с.425-

426]: структури потреб (виробничих, суспільних і особистих); структури  виробництва; рівня і структури

грошових коштів (купівельних  фондів і кредиту); рівня і співвідношення цін, а також інфляції.

На цьому етапі аналітичної  роботи вивчаються абсолютні прирости, темпи росту (приросту) обсягів

товарообороту підприємства роздрібної торгівлі за окремими асортиментними позиціями (групами),

визначається їх питома вага в загальному обсязі товарообороту. Таким чином, оцінюються позитивний або

негативний вплив динаміки обсягів реалізації окремих асортиментних  позицій (груп) на загальний обсяг

товарообороту підприємства роздрібної торгівлі та подальші можливості його зростання.

Для аналізу асортименту  і структури товарообороту підприємства роздрібної торгівлі

використовують наступні матеріали: форму №3-торг «Звіт про  продаж і запаси товарів у торговій

мережі та мережі ресторанного господарства» (статистична звітність); акти інвентаризації товарів;

ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА

Всеукраїнський  науково-виробничий журнал

91

первинну документацію про  рух товарів; дані оперативного обліку руху товарів; дані вивчення попиту

споживачів на товари і  ін..

Важливо охарактеризувати і  оцінити процес зміни товарної структури  товарообороту

підприємства роздрібної торгівлі (структурні зрушення), для  чого можна використати:

1) будь-які методи аналізу  динаміки (абсолютні прирости, темпи  росту (приросту)) і

охарактеризувати зміну  частки окремої асортиментної позиції (групи);

2) методи виміру середнього  відхилення структури звітного  періоду від структури базисного

періоду і зробити узагальнюючу оцінку змін структури [10; 11].

За результатами проведення цього етапу аналізу повинна  бути надана оцінка змін у попиті

споживачів, розкриті недоліки в торговельному обслуговуванні з метою впровадження своєчасних

заходів для його покращення.

V етап. Аналіз рівномірності реалізації окремих видів товарів.

Для проведення аналізу розраховують показники, що характеризують рівномірність  реалізації

товарів: середньоквадратичне  відхилення товарообороту, коефіцієнт варіації та коефіцієнт

рівномірності, алгоритми  розрахунку яких були наведені у перебігу розгляду 2-го етапу аналізу

товарообороту підприємства роздрібної торгівлі. Зауважимо, що у  якості параметру Хі в даному

випадку виступатиме обсяг  товарообороту по товарній групі  у певному проміжку часу, X - середній

обсяг товарообороту по товарній групі за весь досліджуваний період.

Середньоквадратичне відхилення (σ) визначатиме діапазон коливання  обсягів продажу товарів

порівняно з його середнім рівнем у досліджуваному періоді. Коефіцієнт варіації (ν) оцінюватиме

нерівномірність реалізації товарів протягом періоду, що досліджується, тобто відносний (у відсотках)

розмір відхилення обсягів  товарообороту від середнього розміру. Коефіцієнт рівномірності (Крівн) дасть

змогу встановити ступінь  рівномірності продажу товарів  по місяцях та кварталах, виявити  особливості

торгівлі та попиту на товари, що реалізує підприємство роздрібної торгівлі. Чим вищі значення матиме

коефіцієнт рівномірності, тим рівномірнішим є процес реалізації товарів на даному підприємстві.

VІ етап. Аналіз сезонності реалізації окремих видів товарів.

Складаючись під спільним впливом систематичних і випадкових факторів, динамічний ряд

товарообороту підвладний впливу причин, обумовлених періодичністю  коливань. У рядах

внутрішньорічної динаміки можна виділити три найважливіші складові коливань рівнів часового ряду:

тренд, сезонну й випадкову  компоненти. Таким чином, при аналізі  коливань динамічних рядів поряд  з

виділенням випадкових коливань виникає й завдання вивчення періодичних  коливань. Як правило,

вивчення періодичних («сезонних») коливань необхідно з метою виключення їхнього впливу на

загальну динаміку для  виявлення «чистих» (випадкових) коливань.

Під сезонністю розуміють  стійку закономірність внутрішньорічної динаміки реалізації окремих

асортиментних позицій (груп). Для різних товарів інтенсивність  сезонних коливань товарообороту і  їх

характер можуть суттєво  відрізнятися.

Для оцінки сезонних змін використовуються різні статистичні прийоми. Як правило, виключаються

випадкові коливання і  тим самим виявляється сезонна  складова. З цією метою найчастіше

використовують середньомісячні  або середньоквартальні дані за декілька років, зазвичай 3-5 років.

Найпростішим способом виявлення  сезонних коливань товарообороту слугує розрахунок індексу

сезонності (Ісез), який являє собою відношення кожного рівня (місячного або квартального) до

відповідної середньої величини, визначеної за рік або декілька років:

ТО

ТОі

Ісез

n

і å= =

1

,

(

5)

де ТОі – обсяг товарообороту і-го періоду;

ТО - середній обсяг товарообороту, розрахований за n періодів (місяців, кварталів) всіх

включених в розрахунок років;

n – кількість і-х періодів.

Індекси сезонності відображають фактичні коливання обсягів товарообороту, які відповідають

певним сезонам року, проте  вони недостатньо повно виключають вплив випадкових і другорядних

факторів.

Слід зауважити, що ритм сезонних коливань товарообороту не залишається  постійним, тому

індекси сезонності необхідно  періодично перевіряти і уточнювати, використовуючи нові дані про

внутрішньорічну динаміку товарообороту.

VІІ етап. Ранжування асортиментного портфелю.

Під асортиментним (товарним) портфелем виробничого підприємства розуміють сукупність всіх

товарів (товарних груп, видів  і різновидів товарів), для випуску  яких є можливості в рамках

організаційно-економічних  і технологічних умов даного виробництва [15].

ЕКОНОМІЧНА  ДІАГНОСТИКА ПІДПРИЄМСТВ

92

Для підприємства роздрібної торгівлі асортиментний (товарний) портфель можна розглядати як

сукупність асортиментних  позицій (груп), що характеризуються різним рівнем рентабельності,

знаходяться на різних стадіях  життєвого циклу, і, як наслідок, мають  різні перспективи на ринку.

Оцінка частки асортиментної  позиції (групи) в загальному обсязі товарообороту дозволяє

встановити її місце в  загальних витратах споживачів на придбання  товарів. Дослідження товарної

структури товарообороту  підприємства роздрібної торгівлі дозволяє здійснити ранжування

асортиментних позицій (груп) за ступенем їх значущості (вкладу) в  загальний обсяг товарообороту.

Здійснити ранжування асортименту  за різними параметрами дозволяє метод АВС-аналізу (оборотно-

вартісний аналіз). Він базується  на так званому принципі Парето, який виходить з того, що за 20%

наслідків відповідає 80% причин. Засновником ідеї є доктор Дзожеф Джуран, який винайшов

універсальний принцип під  назвою «vital few and trivial many» («важливого –  мало, звичайного –

багато»). Запропонований підхід набув подальшого розвитку в роботах  багатьох дослідників [16; 17;

18] і широко використовується  в практичній діяльності торговельних  підприємств.

Віднесення асортиментної  позиції (групи) до категорій А, В  і С для підприємства роздрібної

торгівлі рекомендується проводити за такими співвідношеннями відсотків [16, с.261; 18, с.43; 19]:

1) категорія А – найбільш  важливі товари, які займають 50% в  загальному обсязі товарообороту;

2) категорія В – «середні»  за важливістю товари, які займають 30% від загального обсягу

товарообороту;

3) категорія С – «проблемні»  товари, які займають 20% від загального  обсягу товарообороту.

По товарах категорії  А рекомендується проводити повну  інвентаризацію не рідше одного разу в

квартал, можливою також є  вибіркова інвентаризація періодичністю  раз на місяць. Необхідно постійно

відслідковувати попит на такі товари, обсяги замовлених партій, розмір страхового запасу, періоди

оборотності запасів.

Товари категорії В  у меншому ступені важливі  для підприємства роздрібної торгівлі і вимагають

звичайного контролю, налагодженого  обліку (можливо, щомісячного). Для них  застосовуються такі ж

самі заходи, що і для  категорії А, але вони здійснюються рідше.

Для товарів категорії  С обсяги партій замовлення і страхового запасу можуть бути великими,

оскільки зберігання крупних  партій товарів цієї категорії не тягне за собою суттєвих витрат.

Інвентаризацію запасів  товарів категорії С можна  проводити раз у півроку. Зазначимо, що категорія С,

в свою чергу, може бути деталізована на категорії С1 та С2.

Рекомендується здійснювати  ранжування асортиментних позицій (груп) за розглянутою