Термін "діагностика"

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Марта 2012 в 17:57, реферат

Описание

Мета: формування системи теоретичних знань і прикладних вмінь і
навичок щодо використання методичного апарату та інструментарію
економічної діагностики для дослідження підприємства за різними аспек-
тами його діяльності в конкурентному середовищі.

Работа состоит из  1 файл

Економічна діагностика.docx

— 237.61 Кб (Скачать документ)

проблем ефективного функціонування й розвитку організації, формування

шляхів її рішення" [5, с. 42]. Автор розглядає три форми організаційного про-

цесу встановлення діагнозу – аналітичну, експертну та імітаційну.

Л.А. Костирко у власній  монографії зазначає: "На сучасному  етапі

сформувалось чотири напрямки концепції діагностики: аналітична, інформа-

ційна, антикризова, консультаційно-дорадча" [9, с. 8]. Хоча надалі розглядає

ще два різновиди діагностики  – дослідницьку та управлінську.

Інші дослідники акцентують на прогнозуванні після оцінювання стану

діяльності підприємства, що вже відрізняє діагностику  від звичайного аналізу.

Зокрема, на думку Н.М. Євдокимова та А.В. Кирієнка, "підсумком діагносту-

вання є підготовка висновків  про нинішній стан об'єкта і прогноз  його змін у

майбутньому" [6, с. 13]. Вони розглядають шість класифікаційних ознак еко-

номічної діагностики: рівень досліджуваного об'єкта; часовий діапазон дослі-

дження; періодичність проведення; тематика й осяжність проблеми; цільова

спрямованість; суб'єкти здійснення.

У низці робіт діагностику  розглядають як частину оцінки кризових си-

туацій на підприємстві або  етап антикризового менеджменту  поряд з марке-

тингом, антикризовим прогнозуванням та плануванням, прийняттям та органі-

зацією виконання антикризових процедур, контролем їх виконання  та мотива-

цією і регулюванням виконання  рішень. Діагностику стану підприємства про-

понує проводити з двох сторін Н.В. Родіонова:

1) фінансове та техніко-економічне  діагностування з економічного  погляду,

що передбачає періодичне дослідження відповідних аспектів стану під-

приємства з метою уточнення  тенденцій розвитку всіх видів діяльності,

положення в траєкторії життєвого  циклу і потім прийняття економічно і

соціально обґрунтованих  рішень для корегування;

2) організаційне діагностування  як система методів, прийомів  і методик ви-

конання досліджень для визначення цілей функціонування суб'єкта гос-

подарювання, способу їх досягнення, виявлення проблем і вибору варі-

анта їх вирішення [12, c. 42].

Також варто звернути увагу  на погляд зарубіжних дослідників. Так,

наприклад, Б. Коласс відзначає, що "… займатися діагностикою – це означає

розглядати фінансовий стан підприємства так, щоб виявити в  динаміці сим-

птоми явищ, які можуть затримати  досягнення поставленої мети і вирішення

завдань, піддаючи небезпеці  плановану діяльність" [7, с. 43]. Видно, що, пере-

дусім, робиться акцент на фінансових показниках, які потрібно досліджувати.

Як бачимо, у сучасних працях економічна діагностика ототожнюється  з еконо-

мічним аналізом. Визначаються єдині цілі, завдання економічної  діагностики й

економічного аналізу. Але, незалежно від цього, два означені поняття вико-

ристовуються окремо. Це підтверджує  необхідність введення розмежувань  у

використання цих термінів.

На наш розсуд, під діагностикою стану господарської діяльності під-

приємства потрібно розуміти вивчення стану суб'єкта господарювання на ос-

нові аналізу і синтезу  статистичної інформації з метою  своєчасного виявлення

вад та переваг його розвитку, визначення проблемних сфер його діяльності і

Національний лісотехнічний  університет України

146 Збірник науково-технічних праць

розроблення заходів щодо поліпшення такого стану на певному  етапі у визна-

чений проміжок часу.

Висновки. Метою діагностики є надання необхідних знань для

прийняття рішення суб'єкта управління про використання різноманітного ме-

тодологічного апарату та інструментарію для визначення стану  об'єкта управ-

ління у невизначеному  середовищі функціонування та розроблення  комплексу

заходів, спрямованих на поліпшення цього стану.

Діагностика виконує три  функції: оціночну (визначення стану  функці-

онування об'єкта управління); діагностичну (виявлення можливих змін стану

об'єкта); пошукову (визначення можливих заходів покращення або  відновлен-

ня стану суб'єкта управління). Основними завданнями діагностики  стану ді-

яльності підприємства, на наш погляд, є такі:

1) оцінювання особливостей  функціонування суб'єктів господарювання  у

невизначеному зовнішньому  середовищі, виявлення ключових чинників

впливу, виділення проблемних сфер і "вузьких місць", оцінювання загро-

зи банкрутства;

2) обґрунтування передумов  і чинників, що становлять істотний  вплив на

внутрішній економічний  механізм функціонування суб'єктів  господарю-

вання;

3) узагальнення та систематизація  знань в галузі оволодіння  навичками

здійснення діагностики  за різними напрямами діяльності підприємства

для забезпечення ефективного  управління;

4) підготовка та обґрунтування  конкретних практичних заходів  для підви-

щення ефективності діяльності суб'єкта господарювання у конкурентних

умовах через покращення (відновлення) стану функціонування, спрямо-

ваного на стабільний розвиток.

Вирішення цих завдань  дає змогу менеджерам вчасно ідентифікувати

можливі загрози та ускладнення  в діяльності підприємства у нестабільному

ринковому середовищі та на цій основі вживати своєчасних превентивних за-

ходів щодо їх недопущення. Саме це й відіграє важливу роль під  час вибору

методу оцінювання підприємства та надає перевагу економічній діагностиці

порівняно з іншими підходами  аналізу й оброблення економічної  інформації.__

 

СУЧАСНЕ МЕТОДИЧНЕ  ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АНАЛІЗУ

ТОВАРООБОРОТУ ПІДПРИЄМСТВ  РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ

Постановка  проблеми. У якості необхідної і важливої умови отримання прибутку

підприємством роздрібної торгівлі є товарооборот. Оскільки торговельне  підприємство одержує певну

суму доходу з кожної гривні реалізованих товарів, то максимізація прибутку вимагає постійного

збільшення обсягу товарообороту  як основного фактору росту комерційного доходу та прибутку, а

також відносного зниження витрат обігу. Отже, товарооборот – це один із найважливіших синтетичних

показників розвитку як на рівні підприємства, так і на рівні  регіону, країни в цілому.

У новій економічній ситуації, яка характеризується посиленням конкуренції  і загостренням

проблеми виживання, забезпечення динамічного розвитку підприємств  роздрібної торгівлі вимагає

проведення глибокої і  всебічної аналітичної роботи, зокрема  в частині аналізу товарообороту.

Аналіз  останніх досліджень і публікацій. Сучасний стан методичного забезпечення аналізу

товарообороту характеризується різноманітністю інструментів його проведення. Практично жодне

дослідження зарубіжних та вітчизняних  науковців з економіки та організації  торговельної діяльності,

статистики торгівлі не обходиться без викладення методичного інструментарію та порядку проведення

аналізу товарообороту [1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 13]. Дана проблематика не залишилася поза

увагою і практикуючих фахівців у галузі торгівлі. У періодичних  виданнях систематично

обговорюються нові напрями  аналізу товарообороту у сучасних умовах, з’являються коментарі

фахівців щодо необхідності доповнення показників оцінки, уточнення  існуючих алгоритмів розрахунку.

На нашу думку, у повному  обсязі завдання аналізу товарообороту  підприємства роздрібної

торгівлі ще не знайшли  свого відображення у науковій літературі. Відбувається перегляд традиційних

підходів до методики аналізу  товарообороту з урахуванням  сучасних вимог торговельного

менеджменту, тому попередні  розробки науковців на сьогодні потребують удосконалення з

урахуванням набутого практичного  досвіду.

Постановка  завдання. Виходячи з того, що завдання аналізу товарообороту підприємства

роздрібної торгівлі на сучасному  етапі значно розширюються і поглиблюються, метою статті є

обґрунтування комплексного підходу до аналізу товарообороту  підприємств роздрібної торгівлі.

Виклад  основного матеріалу дослідження. Аналіз товарообороту – важлива ланка процесу

управління діяльністю підприємства роздрібної торгівлі. Його мета полягає  у виявленні тенденцій

розвитку товарообороту, в оцінці повноти задоволення  платоспроможного попиту населення  на

товари та можливостей  отримання підприємством роздрібної торгівлі необхідного прибутку при

досягнутому обсязі і структурі  товарообороту. Аналіз товарообороту  проводиться протягом року з

метою здійснення контролю за перебігом виконання плану і  аналітичного забезпечення оперативного

управління цим процесом, так і по завершенні року з метою  оцінки досягнутого обсягу товарообороту.

У результаті теоретичного узагальнення набутого практичного досвіду пропонуємо визначити

послідовність аналізу товарообороту  підприємства роздрібної торгівлі за 13-ма взаємопов’язаними етапами.

І етап. Визначення обсягів товарообороту підприємства роздрібної торгівлі за

звітний період.

На цьому етапі аналізу  визначають обсяг продажу товарів  та надання платних послуг у

вартісному та натуральному (для окремих товарів і товарних груп) виразі в таких розрізах:

1) за окремими асортиментними  позиціями (групами);

2) за окремими структурними  підрозділами (відділами, секціями);

ІННОВАЦІЙНА ЕКОНОМІКА

Всеукраїнський  науково-виробничий журнал

89

3) за окремими районами (регіонами) діяльності підприємства;

4) за окремими торговельними  об’єктами (у випадку здійснення  мережевої торгівлі);

5) по підприємству в  цілому.

Інформаційною базою при  цьому виступають форми статистичної звітності №1-торг «Звіт про

товарооборот» та №3-торг «Звіт  про продаж і запаси товарів у  торговій мережі та мережі

ресторанного господарства», матеріали управлінського обліку відносно обсягів продажу товарів

структурними підрозділами підприємства, обсягів продажу товарів  в окремих районах (регіонах)

діяльності, оперативна інформація програмного середовища 1С: Підприємство.

ІІ етап. Оцінка ступеню, ритмічності і рівномірності виконання плану товарообороту.

На необхідності оцінки ступеню  виконання плану товарообороту  акцентують увагу багато

дослідників [1, с.104; 2, с.24; 4, с.139; 9, с.174-175; 12, с.11-27; 13, с.128; 14, с.47]. Аналізуючи

загальний обсяг товарообороту  підприємства роздрібної торгівлі, необхідно _____встановити ступінь

виконання плану за окремими кварталами, а також місяцями. Квартальні і місячні плани

товарообороту, визначені  виходячи з річного плану, відображають специфіку внутрішньорічного

розвитку товарообороту, обумовлену насамперед особливостями  споживчого попиту в окремі періоди

року. Оцінка ступеня виконання  плану товарообороту проводиться  як в цілому по підприємству, так  і

по його структурних підрозділах  та окремих товарних групах.

Оцінка ступеню виконання  плану товарообороту підприємства роздрібної торгівлі здійснюється

шляхом визначення абсолютного  та відносного розмірів відхилення у  зв’язку із впливом факторів, що

не були враховані в  процесі планування.

Зазначимо, що відхилення фактичних  обсягів товарообороту підприємства роздрібної торгівлі

від запланованих доцільно оцінювати  за вартістю продаж, їх ціною та кількістю.

Для визначення рівномірності  розвитку товарообороту підприємства роздрібної торгівлі доцільно

скласти графіки виконання  плану по місяцях року, розрахувати  і проаналізувати коефіцієнти

ритмічності і рівномірності  виконання плану.

Коефіцієнт ритмічності розраховують як відношення кількості періодів, в яких план було

виконано, до загальної їх кількості [6, с.12; 12, с.29]. Діапазон коливання  значень цього коефіцієнта

може знаходитися між  нулем і одиницею.

Також коефіцієнт ритмічності  виконання плану товарообороту (Кr) розраховують способом

менших чисел за формулою [12, с.30-31]:

ТОпл

Kr ТОпл ТОнед -

= , (1)

де ТОпл – плановий обсяг  товарообороту на рік (квартал, місяць);

Тонед – загальна сума недовиконання  плану товарообороту в окремі місяці (декади, дні).

У цій формулі різниця  між плановим обсягом товарообороту  за певний періоді і сумою

недовиконання плану становить  фактичний (заліковий) обсяг товарообороту  в рамках плану.

Для визначення коефіцієнту рівномірності необхідно попередньо розрахувати

середньоквадратичне відхилення (σ) та коефіцієнт варіації (ν), або нерівномірності:

n

X X

n

i

i å

=

-

= 1

( )2

s ; (2)

= ×100

X

s

n , (3)

де Хі – процент виконання  плану або темп зміни в динаміці по досліджуваному показнику за

кожен місяць або квартал;

Х - процент виконання плану або темп підвищення (зниження) і динаміці по

досліджуваному показнику  за рік;

n – кількість місяців  (кварталів) досліджуваного періоду.

Середньоквадратичне відхилення дозволяє оцінити коливання в  розвитку товарообороту, а по

коефіцієнту варіації (нерівномірності) можна проаналізувати нерівномірність  змін. Коефіцієнт

рівномірності (Крівн) оцінює, який відсоток виконання плану товарообороту  був рівномірним, і

розраховується за наступною  формулою:

Крівн = 100 -n . (4)

Вивчення ступеня, ритмічності  і рівномірності виконання планів проводиться не тільки для оцінки

якості планування та професіоналізму  працівників планово-економічної  служби підприємства, а

Информация о работе Термін "діагностика"