Термін "діагностика"

глядається як розрахункова величина, що дорівнює грошовій сумі, за яку

передбачається перехід  майна з рук в руки на дату оцінки в результаті

комерційної угоди між  добровільним покупцем і добровільним продавцем.

Залежно від характеру  об'єкта розрізняють такі види експертної

оцінки майна [26; 32]: цілісних майнових комплексів підприємств; акцій

(часток, паїв) у статутних  фондах господарчих товариств;  нематеріальних

активів; рухомого майна; нерухомості.

У процесі оцінки вартості підприємства (бізнесу) можна виділити три

основних етапи (або сім  більш дрібних):

Підготовчий етап: вибір стандарту  вартості й методів оцінки; під-

готовка інформації для проведення оцінки; оцінка фінансового стану  під-

приємства; оцінка ризиків  підприємства.

Оцінний етап: виконання необхідних розрахункових процедур, пе-

редбачених обраними методами оцінки підприємства (бізнесу).

Заключний етап: коригування  вартості підприємства (бізнесу);

складання звіту про оцінку.

Ринкову вартість господарюючого суб'єкта визначають за такими

принципами:

принципи, що базуються на уявленнях власника (користувача): ко-

рисності, заміщення, очікування;

принципи, пов'язані з оцінкою  землі, будинків, споруд та іншого

майна, що складає єдиний майновий комплекс: факторів виробництва,

залишкової продуктивності, внеску, віддачі, що зростає або зменшується,

пропорційності (збалансованості), оптимального розміру, поділу та

сполучення майнових прав;

принципи, пов'язані з ринковим середовищем: порівнянності, за-

лежності, відповідності, конкуренції, пропозиції та попиту, зміни вартості;

49

принцип найкращого й найбільш ефективного використання.

Ці принципи оцінки вартості є універсальними і застосовуються до

всіх видів господарюючих  суб'єктів,

6.2. Підготовка інформації, що використовується при оцінці

вартості підприємства. Аналіз фінансово-господарської діяльності

підприємства

Для проведення оцінки бажано отримати наступні документи й

інформацію:

1) інформація загального  характеру про підприємство (дані  про права

й терміни володіння; статут юридичної особи (акціонерного товариства),

реєстр акціонерів, книги  протоколів; балансовий звіт і звіти  про прибутки і

збитки за попередні роки; рахунки управлінського обліку, бюджети,

прогнози, бізнес-план підприємства, техніко-економічні обґрунтування

інвестиційних проектів; розшифровку  постійних і змінних витрат; склад  і

характеристику основних засобів (за елементами); розшифровку  довго-

строкових фінансових активів; контракти з покупцями й постачальниками;

склад зобов'язань);

2) інформація про бізнес  і специфіку діяльності підприємства (ха-

рактеристики бізнесу, характер, історія та перспективи бізнесу; попередні

угоди, що стосуються бізнесу, вигідних інтересів у бізнесі, преференції,

конвертовані або інші цінні папери; права, привілеї та зобов'язання, фак-

тори, що впливають на контроль і будь-які угоди, що обмежують  продаж

або передачу; фінансова інформація за минулі періоди; інформація про

менеджерів вищого рівня  і персонал; виробничі системи; патенти, винаходи,

ноу-хау, товарні знаки, найменування або фірмові найменування, авторські

права, бази даних; відомості  про конкурентів);

3) визначення ефективності  на рівні галузі (інформація про

макроекономічну ситуацію в  економіці й тенденціях її розвитку;

50

характеристика й динаміка галузей, що впливають або можуть впливати на

бізнес; економічні фактори, що впливають на бізнес; ставка дохідності за

альтернативними інвестиціями, угоди на фондовому ринку, злиття та

поглинання; ринковий попит  на продукцію; основні співвідношення у

лідерів галузі; потенційні конкуренти; потужність клієнтів і

постачальників; вплив потенційних  змін у законодавстві або з  міжнародних

конвенціях; інша інформація).

Інформацію може бути отримано з таких джерел:

вихідну інформацію, одержану безпосередньо оцінювачем за даними

бухгалтерського, первинного та статистичного обліку, як правило, завірену

підписом керівництва  оцінюваного підприємства і печаткою;

інформацію, отриману від  залучених до виконання робіт  третіх осіб,

завірену їх підписом і  печаткою;

інформацію, отриману від  спеціалізованих організацій (галузеві,

аналітичні огляди, огляди фондового ринку), а також опубліковану в за-

собах масової інформації та мережі Інтернет;

інформацію, не підтверджену на яких-небудь носіях.

Крім збору інформації при проведенні оцінки підприємства необхідно

також виконати наступні операції щодо підготовки фінансової документації

для подальшого проведення етапів оцінки:

а) звести фінансову інформацію про підприємство, що оцінюється,

і підприємства-аналога до єдиної основи;

б) перерахувати звітні вартості у поточні: прямим коректуванням

активів і грошових сум  на значення інфляційних показників; включенням в

процедуру дисконтування  інфляційних показників:

в) скоректувати статті доходів  і витрат таким чином, щоб вони досить

повно характеризували результати діяльності підприємства за тривалий

період часу;

д) провести облік нефункціонуючих  активів і зобов'язань, пов'язаних з

ними доходів і витрат.

51

У процесі оцінки виникає  необхідність попередньої перевірки  його

фінансового становища, яка  дозволяє одержати важливі довідкові  відомості

про оцінюване підприємство і виконати розрахунок коригувальних

показників, необхідних для  визначення підсумкової вартості бізнесу.

Методика оцінки фінансового  становища підприємства для цілей

оцінки бізнесу може бути заснована на одному з трьох основних підходів.

1. Організація диференційованого  обліку всіх боргових зобов'язань  за

термінами їх погашення. Паралельно встановлюється інтенсивність

майбутніх грошових надходжень і перевіряється їх достатність  на окремі

моменти часу.

2. Використання спеціального  балансу ліквідності, що дозволяє  ви-

значити фінансовий стан підприємства. При складанні такого балансу  всі

статті бухгалтерського  балансу перегруповують залежно  від швидкості їх

обороту. Порівнюючи елементи активів, що реалізуються до визначеного

терміну, з елементами пасивів, що до цього терміну повинні бути сплачені

(погашені), встановлюють  величину платіжного надлишку  або платіжного

дефіциту на певний момент.

3. Використання показників, розрахованих порівнянням обсягів  ок-

ремих засобів і джерел, що склалися за станом на конкретний момент часу

(показники ліквідності,  показники фінансової стійкості  і т. д.). Практичне

використання будь-якого  варіанта показників пов'язано зі встановленням

критичного рівня, що в  більшості випадків дозволяє одержати правильний

діагноз фінансового стану  підприємства, для подальшого врахування в

процесі оцінки підприємства.

Для цілей оцінки бізнесу  ризик слід розглядати як ступінь  невизна-

ченості, пов'язаної з одержанням очікуваних у майбутньому доходів, або, як

небезпеку недосягнення (відхилення) запланованого обсягу очікуваних

майбутніх доходів або  ризик нереалізації прогнозу.

Існує два підходи щодо врахування ризику при проведенні оцінки:

1) проведення понижуючого  коригування очікуваного майбутнього

52

прибутку (грошового потоку, дивідендів);

2) використання більш високої  ставки дисконту при оцінці  очікува-

ного потоку.

6.3. Процедури й методи оцінки

Відповідно до розглянутих  принципів сформувалися три підходи  до

визначення ринкової вартості господарюючого суб'єкта [26; 32], які містять

комплекс процедур і методів  оцінки й враховують конкретні умови

формування оцінки:

І. Оцінка вартості підприємства (бізнесу) із застосуванням методів

витратного підходу здійснюється виходячи з величини активів і  зобов'язань,

придбаних підприємством  за період свого функціонування на основі

принципу заміщення (тобто  актив не повинен коштувати більше, ніж

витрати на заміщення його основних частин).

Витратний підхід до оцінки майна підприємства включає наступні

методи оцінки:

Методи оцінки за відновною  вартістю.

Відновна вартість (вартість відтворення) визначається витратами  за

поточними цінами на придбання (або створення) точної копії об'єкта майна.

Вартість заміщення визначається витратами за поточними цінами на

придбання (або створення) сучасного об'єкта-аналога (який має  екві-

валентну з існуючим корисність).

Існують такі способи розрахунку відновної вартості чи вартості

заміщення:

за способом кількісного  аналізу відновна вартість об'єкта оцінки до-

рівнює сумі вартості будівельно-монтажних  робіт, витрат на придбання

обладнання, інших витрат (страхових платежів, податків, вартості кон-

сультаційних послуг), прибутку забудовника;

за способом порівняльної одиниці вартість об'єкта оцінки розрахо-

53

вується множенням вартості одиниці виміру об'єкту-аналогу за

конструктивними характеристиками, використаним матеріалам та

технологією виготовлення (1м3, 1м2), на кількість одиниць оцінюваного

об'єкта;

за індексним способом відновна вартість об'єкта майна визначається

множенням первісної вартості (сума витрат, пов'язаних з виготовленням,

придбанням, доставкою, спорудженням, встановленням, страхуванням під

час транспортування, державною  реєстрацією, реконструкцією,

модернізацією та іншим поліпшенням  активів) на коефіцієнт індексації

(який розраховується згідно  з індексом інфляції року, встановленим

Держкомстатом, і відповідно до порядку, передбаченого пунктом 8.3.3

Закону України "Про  оподаткування прибутку підприємств"). У разі

індексації первісної  вартості відбувається також індексація величини зносу.

Ринкова вартість підприємства дорівнює різниці між залишковою вар-

тістю матеріальних і нематеріальних активів (різниця між їх відновною

вартістю та проіндексованою  сумою зносу) та ринковою ціною зобов'язань.

2. Метод оцінки за ліквідаційною  вартістю.

Метод ліквідаційної вартості застосовують у випадку, якщо _______є

обґрунтовані сумніви  щодо функціонування підприємства в  майбутньому.

Ліквідаційну вартість підприємства визначають зменшенням ско-

регованої вартості всіх активів  балансу (сума поточних вартостей грошових

потоків від реалізації оцінюваних активів, у тому числі необоротних,

запасів, продукції, грошової маси на розрахунковому рахунку та в касі

підприємства на дату оцінки) на суму поточних витрат, пов'язаних з  лікві-

дацією підприємства (витрати  з оподаткування, страхування та охорони

активів до їх продажу, вихідна  допомога та виплати працівникам  підпри-

ємства, управлінські витрати. Всі витрати, за винятком виплат працівникам

підприємства, дисконтують  за підвищеною ставкою), а також на величину

всіх зобов'язань підприємства.

54

Слід враховувати, що:

земля та будівлі, які знаходяться  у повній власності, повинні прода-

ватися за поточною ринковою вартістю;

машини, механізми та інше виробниче обладнання можна продати  за

суму, меншу ніж їх балансова  вартість, оскільки ліквідаційні витрати  мо-

жуть бути високими, а вартість техніки, яка була у використанні —

низькою;

запаси, скоріш за все, можна  продавати з невеликим прибутком;

дебітори повинні погасити свої борги повністю.

3. Метод оцінки за показником "чистих активів". Метод чистих

активів застосовують у випадку, якщо оцінювач має обґрунтовані відомості

щодо функціонування підприємства в майбутньому.

Вартість підприємства за показником "чистих активів" розраховують

за такими процедурами: аналіз бухгалтерського балансу на дату оцінки; збір

інформації про ринкову  вартість активів і зобов'язань  підприємства;

визначення ринкової (або  іншої, відповідно до бази оцінки) вартості

матеріальних активів  підприємства; визначення ринкової (або  іншої,

відповідно до бази оцінки) вартості фінансових вкладень підприємства;

визначення ринкової (або  іншої, відповідно до бази оцінки) вартості

нематеріальних активів  підприємства, включаючи інтелектуальну власність;

визначення ринкової вартості зобов'язань підприємства; визначення

вартості підприємства (бізнесу) як різниці між сумарними вартостями його

активів і зобов'язань.

ІІ. Оцінка вартості підприємства (бізнесу) із застосуванням методів

дохідного підходу заснована  на принципі очікування, що потенційний

покупець не заплатить  за частку в підприємстві (бізнесі) більше, ніж вона

може принести доходів  у майбутньому. Приведення майбутніх  доходів до

поточної вартості на дату проведення оцінки засноване на концепції  зміни

вартості грошей у часі, відповідно до якої доход, отриманий  у даний момент

часу, має для інвестора  більшу цінність, ніж доход, який буде отриманий у

майбутньому.

55

Вартість підприємства методами дохідного підходу розраховують за

такими процедурами: підготовка фінансової звітності підприємства,

зокрема актуалізація і нормалізація звітності; прогнозування на основі