Модальные глаголы

Прагматичні особливості  модальних слів розглянуті в дисертації у зв’язку з мовцем, адресатом  та іншими учасниками комунікації (Н. Д. Арутюнова).

У зв’язку з мовцем з’ясована  роль модального слова як риторичного  прийому. Наприклад, у висловленні (11) Toothless Kinch, the superman… Why is that, I wonder, or does it mean something, perhaps? (Joyce) – "Беззубий Клинок, супермен… Чому так, цікаво, і чи це щось значить?", іллокутивна мета якого – прагнення персонажа з’ясувати, чи мають підстави його припущення про значення приятелевого жарту "Беззубий Клинок, супермен", модальне слово perhaps (можливо) залишає питання про альтернативу відкритим, тобто персонаж вільний робити подальші припущення або кинути це. У зв’язку з адресатом модальне слово perhaps містить прихований смисл, який з позиції адресата може бути інтерпретований як натяк на беззахисність мовця. Перлокутивний ефект уживання модального слова perhaps у цьому висловленні – це можливе здивування адресата. У зв’язку з учасниками комунікації прагматичні особливості perhaps такі: мовець уживає квеситив (…does it mean something, perhaps?), у який модальне слово вносить елемент невизначеності й спонукає до розгляду альтернатив: чи хтось збирався образити персонажа, чи ні.

Прагматичні і семантичні особливості модальних слів систематизуються нами у вигляді просторово-часового фрейму. Згідно з концепцією М. Мінського, позиції спостерігача-мовця відповідає відношення між предметами (попереду – позаду), що залежить від площини  зображення для спостерігача, а також  від часової перспективи (раніше – пізніше). Спостерігач-мовець перебуває  в оперативній зоні О й охоплює  ретроспективну зону R (позаду себе) й  проспективну зону P (попереду себе). Модальні слова вказують, що всі три зони відкриті для створення в їхніх  межах можливих світів, які можуть по-різному висвітлити різночасові  події. Фрейм будь-якого висловлення  з модальним словом містить інформацію про ситуацію (схему), логічні параметри  ситуації (реальність чи ірреальність з позиції мовця), аксіологічні параметри (оцінка ситуації мовцем) і часові (осмислення персонажем ситуації як такої, що стосується подій минулого, теперішнього або  майбутнього), напр.:

(12) BLOOM: Let's walk on. Shall us? – MRS BREEN: Let's. – BLOOM: Do you remember a long long time, years and years ago <…> when we all went together to Fairyhouse races, was it? <…> And Molly was eating a sandwich of spiced beef out of Mrs Joe Gallaher's lunch basket. Frankly, though she had her advisers or admirers, I never cared much for her style. She was ... – MRS BREEN: Too ... (Joyce).

У наведеному прикладі фрейм фрагмента комунікативної ситуації зі словом frankly (щиро кажучи) має такий вигляд: схема ситуації, у якій вживається модальне слово, – ностальгічна розмова Леопольда Блума і місіс Брін про день, проведений разом на іподромі; логічні параметри ситуації, на які вказує модальне слово, – персонаж (Блум) ставиться до повідомлюваного як такого, що відбиває реальність, оскільки чітко пам’ятає той день; аксіологічні параметри ситуації – мовець не приховує факту, що не переймається іміджем дружини, а ставиться до цього нейтрально, оскільки дружині неважко викликати захоплення, навіть дуже сильне, додає місіс Брін; часові параметри – ретроспективна зона (персонаж згадує минулі події, вигляд і поведінку дружини на іподромі) і оперативна зона (персонаж осмислює своє ставлення до її поведінки на момент мовлення).

Як виразники інтенції мовця модальні слова є показниками можливих світів мрій, сподівань, бажань, гіпотетичних припущень тощо в персонажному мовленні. Семантика можливих світів як об’єкт лінгвістичного дослідження – це ментальний світ, матеріалізований як сукупність мовних знаків. На відміну від реального світу, можливі світи існують у вигляді мовної модальності. Такий вид модальності має   назву модальності можливих світів (Ю. С. Степанов). Вербально світи вводяться мовними знаками, які стають символами межі світів (Н. Гудмен), зокрема модальні слова. Певність/непевність мовця-персонажа у міркуваннях щодо дійсності художнього твору прямо пов’язана з інтенціональним станом мовця. Перебування мовця в цьому стані супроводжується екстраполяцією художньої дійсності на кілька можливих варіантів – можливих світів (Б. Парті). Наприклад, у висловленні (13) Yet he was young and perchance he might learn to love in time (Joyce) модальне слово perchance (може статися) вказує на існування в уяві мовця можливого світу надії та бажання, що колись він навчиться любити.

Розділ 3. "Семантико-прагматична  нелінійність модальних слів у мовленні персонажних психотипів". Семантико-прагматична  нелінійність модальних слів – це поєднання їхніх значення й функцій  у тексті з урахуванням множинних  інтерпретацій дійсності художнього твору персонажами. Множинні інтерпретації  зумовлюють нелінійність (різні варіанти) можливого розвитку певної ситуації спілкування, на що і вказують модальні слова. Наприклад, модальне слово maybe (можливо) у висловленні (14) Old and secret she [молочарка. – З. І.] had entered from a morning world, maybe a messenger (Joyce) позначає варіанти інтерпретацій  дійсності художнього твору таким  чином: мовцеві видається, що молочарка  може бути посланцем доброї новини. Утім, вона також може бути звичайною  крамаркою й виконувати свою щоденну  роботу, суміщати в собі якості посланця і крамарки або не бути ні тим, ні іншим. Отже, множинність інтерпретацій  – основа планування спілкування, а  модальні слова – індикатори можливих варіантів цього планування мовцем, елементи організації змісту. У персонажному мовленні прози англійського й американського модернізму модальні слова аналізуються як синергетичні параметри порядку (Г. Хакен) – тобто елементи впорядкування  змісту висловлення в персонажному мовленні. Параметри порядку –  це структурні змінні, що є носіями  інформації про інтенцію персонажа  досягти бажаного перлокутивного ефекту і реалізувати певний сценарій розвитку подій. Оскільки з огляду на множинність  інтерпретацій художньої реальності у системі висловлення семантико-прагматичною особливістю модальних слів з  позиції синергетики виявляється  нелінійність, то аналіз їхньої семантики  і прагматики – це аналіз семантико-прагматичної єдності, або нелінійного етосу  слів зі значенням епістемічної та алетичної модальності. Термін нелінійний етос об’єднує значення елемента і  його призначення – спрямування  на атрактор, який є реалізацію певного  сценарію розвитку ситуації спілкування  та перлокутивним ефектом. Нелінійність етосу пояснюється тим, що модальні слова виражають вірогідність повідомлюваного з позиції мовця. Це передбачає не один атрактор – тобто кілька можливостей розвитку ситуації.

Кожне висловлення з модальним  словом розглядається в семантичному плані як певна самостійна система  множинних інтерпретацій дійсності  твору персонажем, де модальне слово  є елементом упорядкування змісту в розумінні прогнозування впливу цієї системи на подальший розвиток ситуації спілкування. Завдяки модальному слову система висловлення розвивається в персонажному мовленні за кількома сценаріями – біфуркаціями, а модальне слово в цій системі – це точка біфуркації. За синергетичною  термінологією, біфуркація (Г. Хакен) –  це поворот у розвитку системи  завдяки одному/кільком параметрам – елементам системи. У цьому  дослідженні для вивчення модальних  слів у персонажному мовленні застосовуються три основні принципи, на які спирається синергетичний аналіз: 1) гомеостатичність (система у стані рівноваги); 2) ієрархічність і 3) нестабільність. Ці принципи доповнюють один одного, оскільки принцип гомеостатичності визначає наявність атракторів у системі, нестабільність обумовлює появу  біфуркацій, ієрархічність встановлює послідовність розвитку системи (В. Г. Буданов). В інтерпретації художнього тексту модальні слова вказують на біфуркації "вили" і "народження циклу". Біфуркація "вили" –  це перетворення єдиного центру на "осередок" (базовий центр) і  два інших центри в системі  координат (О. Ю. Лоскутов , О. С. Михайлов ). Точка рівноваги розпадається на кілька. Цей тип біфуркації є  переходом стану з одним стабільним положенням до нестабільного з двома  рівноважними точками (див. рис.1).

Рис. 1. Біфуркація "вили"

Наприклад, стабільне положення  системи у висловленні (15) Hynes here too: account of the funeral, probably (Joyce) – це поява  репортера Хайнса на цвинтарі у зв’язку  з похороном. Нестабільне положення  – жорсткий зв’язок між присутністю  репортера й похованням (можливо) зруйнований мовцем, на що вказує модальне слово probably: Хайнс тут або у  зв’язку з похороном, або з  іншої причини.

Інший тип біфуркації –  це "народження циклу", або, за іменем дослідника, біфуркація Хопфа (Дж. Сандерс, Ф. Ферхулст). У цьому аналізі –  це поява у системі висловлення  так званих граничних циклів, коли система переходить від стійкого стану до коливань під дією певних параметрів, напр.:

(16) Only for a moment did they (letters) lie still; then they moved and melted and were rubbed out up in the sky, and the aeroplane shot further away and again… began writing a K, an E, a Y perhaps?(Woolf).

Стабільний стан системи  висловлення – конкретні літери: a K, an E, a Y. Нестабільний стан – граничний  цикл з будь-якими іншими літерами (див. рис. 2).

Рис. 2. Приклад біфуркації Хопфа у висловленні з модальним  словом

Біфуркації, що передбачають розпад висловлення на дві альтернативи з позиції персонажа-мовця, позначені  в роботі терміном двомірні, а біфуркації, що передбачають розпад на три альтернативи, – тримірні. Визначено, що двомірні біфуркації в системі викликаються як словами зі значенням алетичної  модальності (див. приклад 15), так і  епістемічної модальності, напр.:

(17) You suppose they (children) really talk with them (ghosts)? <...> And if Flora is there <...> Then Miss Jessel is? – Beyond a doubt, you shall see (James).

У повісті Г. Джеймса "The turn of the screw" (Поворот гвинта) економка й гувернантка обговорюють поведінку дітей: економці видається, що контакт дівчинки й хлопчика з привидами, попри переконання молодої гувернантки у протилежному, малоймовірний. Але гувернантка погрожує показати економці, що вони дійсно спілкуються, оскільки знає: дівчинка Флора підтримує стосунки з покійною розпусною вихователькою міс Джесіл. У висловленні наявні два атрактори, на які вказує модальне словосполучення beyond a doubt (поза сумнівом): 1) Флора десь прогулюється сама; 2) Флора спілкується з міс Джесіл – варіант, який до вподоби гувернантці.

На відміну від гувернантки, персонаж роману Дж. Джойса "Уліс", уживаючи слово зі значенням алетичної  модальності, зважує три сценарії розвитку системи висловлення, тобто воно викликає тримірні біфуркації:

(18) Something pinned on the letter: photo perhaps … hair? (Joyce).

Цей приклад демонструє відсутність  об’єктивної модальності: невпевненість  мовця підкреслена, по-перше, модальним  словом perhaps, по-друге, питанням і, по-третє, нульовим знаком (три крапки). Таким  чином, у висловленні наявні три  атрактори, два з яких отримують  експліцитне вираження (photo, hair –  фото, волосся), а третій – імпліцитне (something pinned on – дещо невідоме, пришпилене до конверта).

Таким чином, за синергетичним  підходом, модальне слово є носієм особливого значення – двомірним  або тримірним елементом, який виконує  функцію параметра порядку у  висловленні як системі інтерпретацій  художньої дійсності. Призначення  модального слова – це спрямування  на атрактор, який обумовлює типи біфуркацій у висловленні як системі, тобто  є уявним варіантом стабільного  стану.

ВИСНОВКИ

Підсумком здійсненого дисертаційного дослідження стало визначення семантичних  і прагматичних особливостей модальних  слів у персонажному мовленні англійської  й американської прози модернізму. У художньому тексті модальні слова  виконують роль параметрів порядку  – смислотворчих елементів, які  впорядковують зміст висловлень у персонажному мовленні та вказують на варіанти інтерпретації мовцем ситуації спілкування – біфуркації у системі  висловлення і на можливий сценарій розвитку комунікативної ситуації та перлокутивний ефект – атрактор. Указівка на біфуркації й атрактор визначає нелінійний етос модального слова – єдність його значення й призначення. Етос є нелінійним, оскільки, уживаючи модальне слово, мовець "перебуває" у кількох можливих світах – "бачить" різні варіанти розвитку ситуації спілкування, що є характерною для прози модернізму дисипацією художньої реальності, втіленої за допомогою прийому потоку свідомості. Модальні слова викликають двомірні або тримірні біфуркації у висловленні, яке спрямоване на  певну кількість атракторів, тобто сценаріїв розвитку комунікативної ситуації.

Класифікація модальних  слів у англійській мові ґрунтується  на їхніх семантичних і прагматичних особливостях. Семантичні особливості  модальних слів полягають у тому, що вони вказують на ставлення мовця  до повідомлюваного в площинах позитивності/негативності/зваженості й можливості/неможливості. З позиції  плану вираження модальні слова  поділяються на вставні прислівники, що у відокремленій позиції функціонують як модальні слова (obviously), вставні лігатури, які є результатом лексичної  контамінації (perchance), і вставні словосполучення (in all probability/likehood). З позиції плану  змісту модальні слова поділяються  на алетичні абсолютні припущення (possibly) й алетичні порівняльні припущення (apparently), що виражають поняття можливості й умовиводу. Також із позиції  плану змісту модальні слова поділяються  на слова зі значенням епістемічної модальності, що вказують на інтенціональний  стан мовця: позитивне ставлення  до повідомлюваного (happily), негативне (unhappily) і зважене (oddly). Категоріальний компонент  значення модальних слів – 'суб’єктивне  ставлення мовця до повідомлюваного' – властивий усім модальним словам. Інтегральний компонент модальних  слів зі значенням алетичної модальності  – 'припущення мовця щодо реальності повідомлюваного' (definitely, probably, perchance), інтегральний компонент модальних слів зі значенням  епістемічної – 'аксіологічний показник ставлення мовця до повідомлюваного' (happily, unfortunately, luckily). Диференційні компоненти слів зі значенням алетичної модальності  – 'логічна можливість' (supposedly, probably, meseems) і 'логічний умовивід' (apparently, obviously, definitely). Диференційні компоненти слів зі значенням епістемічної модальності  – 'позитивне ставлення мовця  до предмета повідомлення' (happily), 'негативне  ставлення' (fearfully, unfortunately) і 'зважене  ставлення' (frankly, oddly). Прагматичні особливості  модальних слів у персонажному мовленні полягають у тому, що модальні слова  є носіями інформації про прагматичні  установки мовця, його ставлення  до ситуації, плани щодо подальшого спілкування. Модальні слова – це локальні риторичні прийоми, що, поряд  з експліцитним смислом, містять  приховані смисли, які вказують на наміри мовця.

Висловлення з модальними словами в персонажному мовленні відзначаються семантико-прагматичними  параметрами, серед яких: логічні (можливість/неможливість події з позиції мовця); часові (ретроспективне, проспективне, оперативне бачення події) і аксіологічні (позитивне, негативне, зважене ставлення до події).

Кожен персонаж у прозі  англійського й американського модернізму уживає модальні слова залежно від  свого психотипу. Закономірність полягає  в тому, що представники високо-енергійних психотипів частіше послугуються словами  зі значенням епістемічної модальності, оскільки емоційно відкритіші. Представники низько-енергійних психотипів надають  перевагу словам зі значенням алетичної  модальності, оскільки схильні до рефлексії  й вагаються у своїх вчинках.