Модальные глаголы

Результати виконаної  роботи окреслюють подальшу перспективу  наукового пошуку з використанням  синергетичного підходу для дослідження  об’єктивної та суб’єктивної модальності, а також неномінативних частин мови.

 

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ  АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Модальні слова у персонажному  мовленні: семантичний та прагматичний  аспекти (на матеріалі англомовної  художньої прози ХІХ-ХХ століть) / З. О. Ігіна // Наукові праці  Кам’янець-Подільського державного  університету. Філологічні науки.  – 2005. – № 11, том 2. – С. 78–85.

2. Модальні слова як  мовне вираження логічних модальностей / З. О. Ігіна // Наукові записки  Ніжинського державного університету  імені Миколи Гоголя. Філологічні  науки. – 2005. – С. 52–55.

3. Модальність: синергетичний  підхід / З. О. Ігіна // Вісник  Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. – 2006. – №2, том 9. – С. 106–109.

4. Граматичне та лексичне  значення модальних слів / З. О.  Ігіна // Нова Філологія. Функціональне  та лінгвопрагматичне вивчення  мовних одиниць. Актуальні питання  лінгвістики тексту та дискурсології.  – 2007. – № 26. – С. 58–65.

5. Прагматичні особливості  модальних слів / З. О. Ігіна  // Проблеми семантики слова, речення  та тексту. – 2007. – Вип. 18. –  С. 40–45.

6. Семантичні відношення  модальних слів / З. О. Ігіна  // Наукові записки Ніжинського  державного університету імені  Миколи Гоголя. Філологічні науки.  – 2008. – С. 51–55.

7. Направленность на аттрактор:  синергетический поход к изучению  семантических и прагматических  особенностей модальных слов / З.  А. Игина // "Ломоносов 2006": Cборник тезисов международной  научной конференции. – М.: МГУ  им. М.Ломоносова, 2006. – С. 83–87.

 

8. Modal words as a linguistic manifestation of logic modalities / Z. Igina // Recent trends in language and literature studies: insights and approaches: 3-й симпозіум Українського товариства дослідників англійської мови, 6-8 жов. 2005 р.: тези доп. – К.: КНЛУ, 2005. – С. 19–20.

9. Модальні слова у мовленні К. Деловей в романі В. Вулф "Пані Деловей" / З. О. Ігіна // 4-й симпозіум Українського товариства дослідників англійської мови, 10-12 жов. 2007 р.: тези доп. – К.: КНЛУ, 2007. – С. 47–48.

Поняття модальності було запозичене із класичної формальної логіки, але з часом втратило свою визначеність. Модальність трактується  як відношення, що встановлюється мовцем між змістом висловлювання і  об’єктивною дійсністю. Щодо співвідношення з об’єктивною дійсністю слід розмежовувати об’єктивну і суб’єктивну  модальність. Об’єктивна модальність - це відношення повідомлюваного до того чи іншого плану дійсності: те, про що повідомляється, мислиться  як реальне або як ірреальне, тобто  можливе, бажане. Суб’єктивна модальність - це відношення мовця до висловлюваного. Суб’єктивно-модальне значення передбачає посилення експресивної оцінки, переконаність  або непевність, незгоду або згоду [1, 148]. У граматиках різних мов форми  комунікативної модальності (повідомлення, питання, спонукання) часто розглядаються  у розділі синтаксису простого речення, а форми суб’єктивно-оцінної модальності кваліфікуються як морфологічні категорії дієслова у розділі про частини мови.

 

Відсутність єдності у  виділенні одиниць пояснюється  особливістю самого об’єкта дослідження, а саме невіддільністю морфологічних  категорій дієслова від синтаксичних категорій речення.

 

До семантичного ядра висловлення  належить категорія способу, що виражає  модальність. Нерівнорядність морфологічної  форми способу виявляється у  функціонально-семантичному плані.

 

Категорію способу визначають як граматичну категорію дієслова, що виражає відношення дії до дійсності, встановлюване мовцем. Семантична суть категорії способу полягає у  протиставленні реальних дій (дійсний  спосіб) ірреальним діям (умовний спосіб). На відміну від дій, що відбуваються в реальній дійсності і пов’язуються з її виконавцем, до ірреальних відносять  дії бажані, потрібні/непотрібні для  виконавця, але які можуть відбуватися  тільки за певних умов або існують  лише в уяві їх виконавця чи іншої  особи [1, 200].

 

В українській та англійській  мовах категорія способу дієслова охоплює модальні граматичні значення лише властиві дієслівній системі.

 

Виражаючи протиставлення реальності/ірреальності категорія способу тим самим  виражає відношення дії до дійсності  з точки зору мовця, тобто належить до модальних значень. Форми способу  можуть мати найрізноманітніші значення і, отже, різну модальність [2, 100]. У  плані змісту категорія способу  дієслова в українській та англійській  мовах має спільні риси, але  ми не можемо цього сказати про  форму вираження цієї категорії  в обох мовах. Так, дійсний спосіб (Indicative Mood) виражає реальні дії (передаються  формами теперішнього й минулого часу) та ірреальні дії, що не мають  модального значення (майбутній час): англ. Radar operates in any weather.- укр. Радар діє в будь-яку погоду; англ. I usually met them at planes and factories.- укр. Я звичайно зустрічав їх на заводах і фабриках; англ. I will come to you tomorrow.- укр. Я прийду до тебе завтра. Як можемо побачити, в обох мовах дійсний спосіб - одна з часткових категорій способу, що виражає реальність дії в неминулому й минулому часі.

 

Умовний спосіб (Subjunctive Mood) виражає  дії бажані, можливе при наявності  якихось умов. В українській мові умовний спосіб утворюється від  дієслівних форм минулого часу за допомогою  умовних часток би/б [3, 350]. На відміну  від української мови в англійській  мові умовний спосіб розподіляється на два різновиди: Subjunctive I і Subjunctive II. Умовний І представляє дію  як проблематичну, але не ірреальну. Вживається для передачі наказу, прохання, припущення: If the weather be fine tomorrow, we shall go to the country.

 

Умовний ІІ виражає ірреальну  і проблематичну дії. На відміну  від умовного І має дві часові форми. Present Subjunctive II (тотожну з Past Indefinite) та Past Subjunctive II (Past Perfect).

 

Отже, умовний спосіб української  мови та два різновиди умовного способу  в англійській мові мають однакові значення, але різні форми вираження, а саме:

 

А) значення побажання, вимоги: англ. They demanded that the system be abolished, and that ten hours be considered a day’s work, barring unavoidable delays (Th. Dreiser).- укр. Вони вимагали скасування цієї системи, обмеження робочого дня десятьма годинами;

 

Б) значення припущення: англ. «Not at all. I would want your husband to do as much for me (Th. Dreiser).»- укр. Та що ви! Ваш чоловік, сподіваюсь, зробив би для мене те ж саме;

 

В) ірреальної дії: англ. Had it been a woman of his own race…(J. London).- укр. Якби то принаймні була жінка з його люду…;

 

Г) проблематичної дії: англ. She feared he might resist any effect to throw him off (Th. Dreiser).- укр. І вона побоювалась, що спекатись його буде не так просто.

 

Форми наказового способу  в обох мовах виражають волевиявлення  мовця, наказ, прохання, вимогу, побажання, заклик. В англійській мові формами  наказового способу виступають прості основи дієслів: Go along and get your breakfast (London). В українській мові форми наказового способу творяться від основ  теперішнього часу (мають форми ІІ особи однини і множини): Почекайте  тут [2, 187].

 

Необхідно відзначити, що дієслово в обох мовах отримує відповідні показники способу лише у даному його використанні, у даному контексті.

 

Категорія модальності дієслів  в українській та англійській  мовах має спільні риси як до плану  змісту, так і до форми вираження. Спостерігаємо відмінності в  системі категорії способу. Так, в англійській мові маємо два  різновиди умовного способу, які  в сукупності передають ті ж самі значення, що й умовний української  мови.

 

 

Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови: Морфологія.- Донецьк: Дон ДУ, 1996.- 437 с.

 

Мілих Н. Г. та ін. Морфологія англійського дієслова.- К.: Либідь, 1995.- 120 с.

 

Сучасна українська літературна  мова / А. П. Грищенко.- К.: Вища шк., 1997.- 493 с.

 

МОДАЛЬНОСТЬ В АНГЛИЙСКИХ ТЕКСТАХ И СПОСОБЫ ЕЕ

 

ПЕРЕДАЧИ В РУССКОМ  ЯЗЫКЕ 

 

(на материале научно-популярных  и технических текстов) 

   Модальность - это  отношение говорящего или пишущего  к действитель-ности. Оценка действительности  отправителем является не формальной, а со-держательной категорией  языка, причем категорией текста, т.к. общение пред-полагает обмен  текстами в процессе речевого  общения (устного или письменно-го), осуществляемого отдельными лицами  в конкретных ситуациях, следова-тельно, содержащих отношение кого-либо  к чему-либо.

   Модальность как  текстовая категория рассматривается  с двух сторон: в содержательном  плане, как возможная оценка  человеком того, что он сообщает  в тексте; и, с другой стороны,  в языковом плане - как вариативность  в способах ее выражения средствами  языка. 

   В качестве одного  из компонентов модальность включается  в структуру высказывания, коммуникативной,  единицы текста, содержащей набор  информа-ции, создающий относительно  законченную мысль и имеющей  определенную формально-смысловую  структуру, позволяющую однозначно  передавать и воспринимать эту  мысль. 

   Модальная информация  высказывания рассматривается нами  как с точки зрения объективно-модальных,  так и субъективно-модальных значений.

   Информация объктивной  модальности - это информация  о степени ре-альности существования  именуемого и отображаемого в  тексте "предмета" внеязыковой  реальности с точки зрения  автора. Информация объективной  модаль-ности выражается наклонением  глагола-сказуемого высказывания.

   Информация субъективной  модальности - факультативная, качественная  оценка отображаемого отправителем "предмета" соответственно его  вкусам, мнению, желанию и пр.

   Выбор тех или  иных средств для передачи  личностной оценки отправи-телем  содержания высказывания зависит  от коммуникативного намерения  само-го отправителя. Он выбирает  из имеющегося набора языковых  средств именно те, которые считает  наиболее подходящими для данной  ситуации. Следователь-но, не существует  жестких правил при выборе  того или иного средства выраже-ния  модального компонента в тексте, хотя, несомненно, этот выбор опосредован  свойствами и правилами языка,  на котором создается текст. 

   Субъективная оценка  информации может быть представлена  в высказы-вании разнообразными  языковыми средствами: модальными  глаголами и их эк-вивалентами;  вводными членами предложения;  модально окрашенными прилагательными  и наречиями; эмоциональной формой  сказуемого; инвертированным порядком  слов.

   Перечисленный набор  языковых средств выражения субъективной  мо-дальной оценки одинаково используется  как при создании художественных, так и научно-технических текстов.  Выбор тех или иных средств,  их комбинация и частотность  употребления в текстах определяется  коммуникативными задачами отправителя  и связан с темой сообщения,  личными качествами автора, его  эмо-циональным настроем.

   Поскольку модальность  является одним из обязательных  компонентов высказывания, то перевод  не может считаться адекватным, если в нем не сохра-нена  модальность текста источника.  При этом следует иметь в  виду, что между русскими и  английскими модальными глаголами  нет прямого соответствия, и переводчику  следует выбирать подходящее  слово, которое соответствует  кон-тексту. Так, например, модальный  глагол "should" в предложении  "You should go and check it" может быть  передан в различных ситуациях  как: вы должны, вам необходимо, вам следует, вам следовало  бы.

   E.g.

   1)Presedent Severino thinks prices at the high end of the router market should be sta-ble or perhaps even inch up.

   Президент компании считает, что, в конце концов, цены на рынке маршрутиза-торов должны стабилизироваться и, возможно, немного подняться.

   2)We can ask what new computer developments we should expect for the remainder

of this century.

   Мы можем задать  вопрос, какие новые компьютерные  разработки следует ожидать до  конца этого столетия.

   Переводчику необходимо  помнить о том, что английский  модальный глагол can / could может употребляться  в таких высказываниях, в которых  он отсутствует в русском языке. 

   E.g.

   1)I can speak English.

   Я говорю по-английски.

   2) Another period often years and in 1991 we could witness the launching of a typically new cosmic vehicle - the Shuttle.

   Прошло еще десять лет, и в 1991году мы были свидетелями запуска совер-шенно новой модели космического корабля - корабля "Shuttle".

  

   Вводные модальные  слова, такие как, "certainly", "apparently", "presumably", "of course", "in fact", "indeed1' и др. могут выражать различные  от-тенки модальных отношений,  что также необходимо учитывать  при переводе.

   Для сравнения приведем  высказывания с модальными словами  "of course" и "in fact".

   E.g.

   "of course"

   1)Europe, of course , is in the throes of recession.

   Европа, безуслов но, находится в тисках экономического спада.

   2)Lastly, the number of significant scientific discoveries made each year can be esti-

mated, and through such an estimate must, of course, be somewhat arbitrary.

   И, наконец, количество ежегодных значительных научных открытий может быть подсчитано, однако такой подсчет, само собой разумеется, будет несколько произвольным.

   "in fact"

   1) This piece of electronic equipment found wide use in space technology, computers, transistor radios, medical instruments, television sets - in fact wherever precise con-trol and modulation of electronic signals was required.

   Эта часть электронного оборудования нашла широкое применение в космиче-ской технологии, компьютерах, радиотранзисторах, телевизорах, словом, везде, где требуется точный контроль и модуляция электронных сигналов.

   2) In fact, the science of the phenomenon is more interesting that frightening.

   На самом деле, научная сторона явления представляет скорее интерес, чем страх.

   При передаче модальности  английских высказываний в русском  языке могут использоваться частицы:  ведь, хоть, мол, де, дескать и др., которые в английском высказывании  могут быть выражены другими  средствами:

   E.g. But while the prospects are bright for the hardware and software that make computer -networking possible, the future may not be quite as glowing as the networking compa-nies believe.

   Несмотря на великолепные перспективы в области аппаратного и программного обеспечения компьютерной сети, их будущее вряд ли будет таким успешным, каким видят его компании, производящие сетевое оборудование.