Психодіагностика в комунікативній практиці менеджера туристичного підприємства

    Багато  неписаних, але жорстких правил повсякденного  життя змушують нас утримуватися від використання зворотного зв'язку і не показувати партнерові, як ми сприйняли  його слова і які наслідки вони спричинили.

    Міжособистісне  спілкування зі зворотним зв'язком, адекватне вираження своїх почуттів допомагає підвищити ефективність спілкування.

    Вираження почуттів у спілкуванні може бути як опосередкованим, так і безпосереднім.

    Опосередкованими  засобами виявлення почуттів є риторичні  запитання, накази й заборони, сварки і прокляття, догани і претензії, іронія і сарказм, похвала й осуд, приписування іншим уявних якостей.

    Найпоширенішим  засобом впливу на інших є позитивні  та негативні оцінки на їх адресу. І  хоча більшість оцінних суджень  насправді використовуються з метою  вияву почуттів, у них немає  чіткої вказівки на почуття того, хто  говорить. Часто використовуючи ці форми емоційної експресії, ми перестаємо, зрештою, чітко розуміти, що відчуваємо насправді, позаяк у своїх оцінках концентруємося переважно на особливостях людей, які викликають у нас ці почуття.

    Безпосередні  форми прояву почуттів дають нам  змогу відверто висловлюватися про  наші переживання, зрозуміти, що відчувають люди, спілкуючись. Прикладами таких  форм є називання власних почуттів, вживання порівнянь, описування свого  фізичного стану, визначення можливих дій, яких стосуються ці почуття [2].

    Уміння  спілкуватися з людьми можна вважати  радше мистецтвом, аніж технологією. Це означає, що кожен може й повинен  знайти свій стиль спілкування, який би відповідав і його особистості, й  особливостям людей, які його оточують.

    Метою розвитку навичок спілкування має  бути не вдосконалення здатності  маніпулювати іншими, а розвиток здатності  створювати самому чи спільно з партнерами такі умови й атмосферу стосунків, які б сприяли психологічному зростанню людини, розкриттю її конструктивних можливостей.

    Таким чином, за результатами теоретичного аналізу  визначено, що формуванню комунікативних вмінь менеджера може сприяти  розвиток толерантності, комунікативної емпатії та здібності до самоуправління у спілкуванні.

 

     

    Розділ 2. Дослідження ефективності психологічних аспектів в комунікативній практиці менеджера в туристичному підприємстві ТОВ «Феєрія»

    2.1 Характеристика основних  методів експериментального  дослідження та коротка характеристика ТОВ «Феєрія»

     При вивченні організаційно-управлінської  характеристики товариства «Феєрія» як суб’єкта туристичної діяльності було встановлено, що:

     - за формою власності товариство  «Феєрія» є приватною.  
          - статус підприємства за розмірами -  товариство відноситься до малих підприємств.

     -  за видом господарської діяльності  «Феєрія» - туроператор.

     - організаційно – правова форма  – товариство. Товари́ство з обме́женою  відповіда́льністю (ТОВ) — організаційно-правова  форма юридичної особи, що відноситься  до господарських товариств, має  статутний фонд, розділений на  частки, розмір яких визначається  установчими документами. Учасники  товариства несуть відповідальність  у межах їх вкладів. У випадках, передбачених установчими документами,  учасники, які не повністю внесли  вклади, відповідають за зобов'язаннями  товариства також у межах невнесеної  частини вкладу.

     Що підтверджують такі головні документи: ліцензія та  свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.

           Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи має  серію А00 №029682. Ідентифікаційний код  юридичної особи 31302024. Місце знаходження  юридичної особи: 01010, м. Київ, вул. Миколи Гайцана/ вул. Григорія Царика, 8/9.

     Місце проведення державної реєстрації: Дніпрвська районна у м. Києві державна адміністрація. Дата проведення державної реєстрації 06/12/2002. Номер запису в Єдиному  державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств: 1 070 105 0001 005653 (див. Додаток А).

    Ліцензія  має серію АВ №020121. Дата прийняття  та номер рішення про видачу ліцензії 14/02/2006 № 28.

     Таблиця 2.1.

     Типізація туристичного підприємства «Феєрія»

       

     Оплата  праці кожного працівника визначається його особистим трудовим внеском  з урахуванням кінцевого результату діяльності Товариства і максимальним розміром не обмежується. Мінімальний  розмір оплати праці працівників  Товариства не може бути менше встановленого  законодавчими актами України.

     Товариство  забезпечує безпеку праці і несе відповідальність у встановленому  порядку за погіршення здоров’я працездатності працівників Товариства при виконанні  ними своїх трудових обов'язків.

     Працівники  Товариства підлягають соціальному  та  медичному страхуванню в  порядку і  на умовах встановлених діючим законодавством України [29].

    Характеристика  основних методів  експериментального дослідження

    В експериментальному дослідженні застосовувались  наступні методи психологічного дослідження: спостереження, експеримент, тестування, кількісний та якісний аналіз досліджуваних  явищ, соціально-психологічний тренінг.

    Спостереження як метод об'єктивного дослідження  широко застосовується у психології, педагогічній практиці, соціологічних  дослідженнях.

    Об'єктом  спостереження є поведінка особистості  в найрізноманітніших її зовнішніх  виявах, коли реалізуються усвідомлювані  та неусвідомлювані внутрішні психічні стани, переживання, прагнення. За особливостями  мовлення, виразними рухами – жестами, мімікою, виразами обличчя, пантомімічними актами (позами) тощо – можна виявити  й простежити особливості уваги, розуміння змісту висловлювання, емоції та вольові якості, особливості темпераменту і риси характеру. Тому вміле спостереження  за поведінкою дає можливість з високою  вірогідністю робити висновки про їхні внутрішні, духовні особливості.

    Спостереження може бути звичайним (бачення, слухання) та інструментальним, коли бачене й  почуте в поведінці людини фіксується за допомогою фото-, кіноапарата  або магнітофона. Інструментальне  спостереження дає можливість документувати  все, що спостерігається, а тому й  глибше аналізувати, порівнювати.

    Психологічне  наукове спостереження потрібно відрізняти від побутового. Наукове  спостереження не обмежується описом зовнішньо виявленого, а проникає в сутність явищ, з'ясовує причини  тих чи інших актів поведінки  й цим розкриває їх психологічну природу.

    Одноразового  спостереження за якимось явищем у поведінці та діяльності особистості  недостатньо для того, щоб робити висновки про її психічний склад, розум, почуття, волю, риси характеру, темперамент, цілеспрямованість, моральні якості.

    Для того щоб уникнути випадкових суджень, потрібні кількаразові спостереження  тих чи інших морально-психологічних  особливостей у різних умовах і на різноманітному матеріалі. За одноразовим  або випадковим виявленням успіхів  не можна судити, скажімо, про здібності  особистості, силу її пам’яті чи мислення.

    Щоб спостереження набрало наукового  характеру, воно має відповідати  певним вимогам: бути цілеспрямованим, а не випадковим; здійснюватися планомірно й систематично; бути забезпеченим достатньою інформацією про спостережуване явище (якомога більшою кількістю  фактів); точно фіксувати результати спостереження.

    Наукове спостереження висуває певні  вимоги й до особистих якостей  дослідника. Зокрема, він повинен  мати такі якості:

• бути об'єктивним при фіксації, словесному описі та класифікації спостережень;
• володіти собою, тобто його настрій та особисті характерологічні якості не повинні впливати на спостереження та позначатися на ньому та висновках:
• не бути тенденційно упередженим в організації спостереження та очікуванні його наслідків, щоб не зробити безпідставних висновків;
• не піддаватися першим враженням про піддослідного;
• не бути поблажливим щодо піддослідного;
• не приписувати піддослідному власних якостей і не пояснювати його поведінку з власної позиції.

    Об'єктивність має характеризувати весь процес дослідження й бути визначальним чинником для висновків.

    Спостереження потребує чіткості й точності фіксації даних. Для цього використовують певні бланки.

    Спостереження використовується при застосуванні всіх інших методів вивчення психічних  процесів та властивостей особистості.

    Найефективнішим і найпліднішим з наукового погляду  є експериментальне дослідження, коли досліджуване явище вивчається в  різних умовах та обставинах. За таким  методом можна глибоко і з  високою точністю вивчати досліджувану психологічну закономірність.

    Експеримент є одним з основних методів  психології. Особливість його полягає  в тому, що дослідник сам створює  умови, за яких досліджуване явище виникає неодмінно й закономірно. При цьому дослідник дістає можливість чітко визначити чинники, які діяли в момент виникнення та перебігу досліджуваного явища, розкрити причини, що його зумовили, а також у разі потреби повторити дослід з метою нагромадження додаткових відомостей для обґрунтування одержаних результатів.

    Розрізняють експерименти лабораторний та природний. Перший проводиться у спеціальних  психологічних лабораторіях за допомогою  відповідної апаратури, другий –  у звичайних для піддослідного  умовах діяльності (під час роботи).

    Природний експеримент, як і лабораторний, проводиться  за певною програмою, але так, щоб  клієнт не знав, що його досліджують, і  розв'язував свої завдання спокійно, у  звичному для нього темпі, з притаманними йому характерологічними особливостями  і ставленням до навчальних, трудових, спортивних та інших доручень.

    Різновидом  природного експерименту є перетворювальний (навчальний та виховний).

    Отже, експериментальний підхід у вивченні особистості можна забезпечити  такими методами, як спостереження, бесіда, інтерв'ю, анкетне дослідження, якщо предмет дослідження вивчатиметься  різними способами і в різних умовах, як того потребує експеримент.

    Як  додатковий метод у психологічному дослідженні ми використали тести.

    Тест  – це проба, іспит, один із способів психологічної діагностики рівня  розвитку психічних процесів і властивостей людини.

    Психологічні  тести становлять собою певну  систему завдань, надійність яких випробовується на певних вікових, професійних, соціальних групах і оцінюється та стандартизується за допомогою спеціального математичного (кореляційного, факторного та ін.) аналізу.

    Розрізняють тести для вивчення інтелектуальних  здібностей, рівня розумового розвитку особистості й тести успішності.

    За  їх допомогою можна з'ясувати  рівень розвитку окремих психічних  процесів, рівні засвоєння знань, загального розумового розвитку особистості. Тести як стандартизовані методи дають можливість порівнювати рівні  розвитку та успішності піддослідних з вимогами шкільних програм і  професіограм різних спеціальностей.