Психодіагностика в комунікативній практиці менеджера туристичного підприємства

     На  за кличному етапі соціально-психологічного тренінгу застосовувалися вправи на підведення підсумків тренінгу.

     Незважаючи  на те, що наприкінці кожної тренінгової  вправи підбиваються підсумки групової роботи, які дозволяють стежити за всіма процесами, що відбуваються у  групі, обов'язковою процедурою завершення багатоденного тренінгу повинно  бути підведення підсумків і оцінка одержаних результатів як усієї  групи, так і кожного її члена.

     Цей процес має кульмінаційний характер, якщо супроводжується глибокою рефлексією всієї групової роботи, емоційністю (радістю зі сльозами на очах), вдячністю  всім учасникам, завдяки яким досягнуті  такі результати та з гіркотою розлучення.

     На  цьому етапі роботи тренінгу не тільки підбиваються підсумки у цілому, а  також намічаються шляхи подальшої  роботи над собою кожним членом групи.

     Тут учасники висловлюють своє ставлення  до тренінгу, як активного методу розвитку комунікативної компетентності майбутніх  педагогів і не тільки їх.

     Ефективність  соціально-психологічного тренінгу вимірювалась в доекспериментальному та післяекспериментальному  тестуванні за допомогою стандартизованих психодіагностичних методик:

1. Методика діагностики полікомунікативної емпатії (див. додаток А).
2. Методика вивчення здібностей до самоуправління в спілкуванні (див. додаток Б).

     Порівняння  доекспериментальних та післяекспериментальних результатів діагностики наведено у таблиці 2.3.

     Таблиця 2.3

     Динаміка  особистісних змін тренінгових груп

 

     За  методикою діагностики полікомунікативної емпатії  визначилися рівні комунікативної емпатії. Методика складається з 36 тверджень, по кожному з яких досліджуваний  повинен оцінити, в якій мірі він  погоджується або не погоджується з  кожним твердженням, використовуючи вісім  варіантів відповідей, які необхідно  оцінити за 5-бальною шкалою. Після підрахунку балів здійснюється аналіз за наступною схемою: чим більше балів, тим вищим є рівень емпатійності.[9]

     Отже, перед проведенням тренінгу рівні  полікомунікативної емпатії опитуваних знаходились у межах дуже високого, високого, середнього та низького. Дуже високий рівень полікомунікативної емпатії відмічався у 3 (8%) досліджуваних, високий – у 5 (14%) осіб, середній –  у 22 (61%) осіб, а низький – у 6 (17%).

     

     Рис. 2.1. Рівні полікомунікативної емпатії до проведення формуючих заходів

     Після проведення тренінгу, кількість опитуваних з дуже високим рівнем полікомунікативної емпатії збільшилась на 2 (6%) особи, з високим рівнем – збільшилась  на 3 (8%) осіб, з середнім рівнем –  зменшилась на 2 (5%) особи за рахунок  збільшення за попередніми показниками, а низький – зменшився на 3 (9%) осіб, що характеризується позитивно, і склали відповідно 5 (14%), 4 (22%), 20 (56%), 3 (8%) осіб.[9]

     

     Рис. 2.2. Рівні полікомунікативної емпатії після проведення формуючих заходів

     Підвищення  рівня полікомунікативної емпатії  свідчить про чуттєвість до потреб і проблем оточуючих людей, великодушність, схильність прощати, з непідробленим  інтересом ставитись до людей. Емпатійні  особистості здатні розуміти інших  та передбачувати їхнє майбутнє. Вони емоційно чуйні, товариські, швидко встановлюють контакти і знаходять спільну  мову. Їхнє оточення цінує їх за щиросердність.

     Емпатійні люди намагаються не допускати конфліктів і знаходити компромісні рішення, добре переносять критику на свою адресу. В оцінці подій більше довіряють  своїм почуттям і інтуїції, ніж  аналітичним висновкам. Прагнуть працювати  з людьми, ніж поодинці. Постійно потребують соціального схвалення  своїх дій.[9]

     За  методикою вивчення здібності до самоуправління в спілкуванні ми визначили мобільність та адаптивність в різних ситуація спілкування. Методика складається з 25 тверджень, по кожному  з яких досліджуваний повинен  оцінити, в якій мірі він погоджується або не погоджується, використовуючи два варіанти відповідей, які необхідно  оцінити за 25-бальною схемою.

     Після підрахунку балів здійснюється аналіз за наступною схемою: чим більше балів, тим вищим є рівень здібності  до самоуправління в спілкуванні.

     Отже, перед проведенням тренінгу здібності  до самоуправління в спілкуванні  опитуваних знаходились у межах  високого, середнього та низького. Високий  рівень здібності до самоуправління в спілкуванні відмічався у 5 (14%) досліджуваних, середній – у 21 (58%) осіб, а низький – у 10 (28%).[9]

     

     Рис. 2.3. Рівні здібності до самоуправління в спілкуванні до проведення формуючих заходів

     Після проведення тренінгу, кількість опитуваних з високим рівнем здібності до самоуправління в спілкуванні збільшилась на 7 (19%) осіб, з середнім рівнем – зменшилась на 3 (8%) особи за рахунок збільшення за попереднім показником, а низький – зменшився на 4 (11%) особи, що характеризується позитивно, і склали відповідно 12 (33%), 18 (50%), 6 (17%) осіб.[9]

     

     Рис. 2.4. Рівні здібності до самоуправління в спілкуванні після проведення формуючих заходів

     Підвищення  рівня здібності до самоуправління в спілкуванні свідчить про зростання потреб бути в спілкуванні із самим собою, виявляти в залежності від ситуації спрямованість на партнера, схильність до партнерства в спілкуванні, підвищення мобільності у спілкуванні, розвиток умінь підлаштовуватися до поведінки партнера, готовність до діалогу, здатність змінювати стиль спілкування в залежності від ситуації.[9]

     Порівняння  результатів доекспериментального та післяекспериментального дослідження  дає можливість стверджувати, що проведення формуючих заходів сприяло формуванню комунікативних вмінь менеджера  через розвиток комунікативної толерантності, емпатійності та здібності до самоуправління в спілкуванні. 

 

     

Розділ 3. Рекомендації щодо підвищення комунікативної компетентності менеджерів туристичного підприємства ТОВ «Феєрія»

     Після проведення даного дослідження можна  сформулювати наступні основні рекомендації щодо підвищення комунікативної компетентності менеджерів ТОВ «Феєрія». Це є виконання та дотримання складових компетентності менеджера:

     1) інтегративна компетентність - здатність  менеджера до інтеграції знань,  умінь і навичок та їх ефективного  використання в умовах швидкої  адаптації організацій до вимог  зовнішнього середовища;

     2) соціально-психологічна (емоційна, перцептивна,  концептуальна і поведінкова  компетентність) - здатність до лідерства,  до цілепокладання, уміння реалізувати  стратегії, плани і здатність  до новаторської діяльності, знання  і вміння у сфері сприйняття, розуміння поведінки людей, мотивація  їх діяльності, високий рівень  емпатичності й комунікативної  культури;

     3) організаційна компетентність у  специфічних сферах управлінської  діяльності - прийнятті рішень, збиранні  й аналізі інформації, методах  роботи з людьми, використанні  комп'ютерної та обчислювальної  техніки і технології тощо.[26]

     Професійна  компетентність менеджера туризму  – це важливий аспект його професійної культури, здатність до здійснення стратегічних, аналітичних, організаційно-розпорядчих, консультативно-дорадчих, контрольних функцій та ефективної самореалізації в умовах практичної діяльності на підставі спеціальних знань, умінь, цінностей, необхідних для професійної діяльності у сфері туристичної індустрії. В системі професійної компетентності необхідно розглядати спеціальну компетентність, соціальну компетентність, особистісну та індивідуальну компетентність.

     Професійна  компетентність менеджера туризму ТОВ «Феєрія» визначається як найбільш загальна характеристика здатності фахівця ефективно виконувати професійні обов'язки (функції) у своїй професійній сфері діяльності (туристичній індустрії), своєрідний вимірник, індикатор, якісно-кількісна характеристика рівня професіоналізму.

     За  даними проведеного дослідження на туристичному підприємстві ТОВ «Феєрія» було виявлено недоліки розвитку лідерських якостей менеджерів. А так як посада менеджера ТОВ «Феєрія» вимагає бути завжди лідером у своїй діяльності, тому вони повинні розвивати такі якості: силу характеру; вміння нести відповідальність за свої вчинки в різних напрямках; виконувати обіцянки або взяті на себе обов’язки; встигати закінчувати роботу згідно з вказаними термінами; мати вплив на інших людей, тобто бути авторитетом та зразком для наслідування.

     Менеджер  завжди повинен бути лідером. А кожен  лідер має дві характеристики: перша – він сам прямує до своєї  мети; друга – він здатен переконати інших рухатись за ним. Менеджер ТОВ «Феєрія» володіє позитивною позицією. Це – одна з найцінніших позицій, яку тільки може мати людина. Також менеджери ТОВ «Феєрія» мають вдосконалювати навички розуміння та роботи з людьми. Менеджер відрізняється від інших людей тим, що має покликання, внутрішнє прагнення допомагати людям. Ця людина – повинна бути впевнена в собі. Люди ніколи не підуть за людиною, в якої немає почуття впевненості в собі. Людей притягують сильні натури, які оточені особливим ореолом.[26]

     Таким чином менеджер ТОВ «Феєрія» повинен володіти та вдосконалювати наступні якості, риси та навички: самодисципліна, відвертість, емпатія, енергійність, гнучкість, захопленість, цілеспрямованість, толерантність, коректність, вихованість, уміння швидко та правильно приймати важливі рішення.

     Самодисципліна  як одна з рис менеджера характеризується: по-перше, тим, що менеджер має бути відповідальним за свої реакції та вміння стримувати емоції; по-друге  має володіти вміннями планування. Ефективними навичками спілкування  є здібність менеджера вселяти  впевненість в своїх людей та ефективно спілкуватись з ними (відверта турбота про людину, з якою він спілкується; здатність зосередити увагу на співрозмовникові; здібність спілкування з різними людьми; зоровий контакт з співрозмовником; «тепла» посмішка, незадоволеність досягнутим). Досвідчені фахівці ніколи не бувають задоволеними рівнем досягнень, який вже мають.

     Наступна  важлива якість менеджера – емпатія  – це здатність ототожнювати себе з іншою людиною, концентруватись  на тому, що в даний момент говорить клієнт, володіти вмінням щиро та відверто цікавитись іншими людьми. З такою  якістю людина може швидко «вжитися»  в інтереси клієнта та випромінювати  «тепло».

     Енергійність  – це якість, яка лежить в основі ентузіазму, а ентузіазм – основа досягнення успіху. Відомо, що позитивна  та оптимістична життєва позиція, відрізняє  успішних менеджерів від невдах. Їхні жести, очі, голос – все випромінює радість. Вони не байдужі до навколишнього  світу.

     Людина, яка вміє брати на себе відповідальність, тримає свої емоції під контролем, стежить  за інтересами своїх клієнтів.

     Гнучкість – ще одна важлива якість менеджера. Гнучка, мобільна людина відкрита до всього нового, завжди готова спробувати щось інше. Тому менеджер – готовий до змін, щоб покращити свої результати та рухатись далі. Це – потенційний  кандидат, який готовий вчитися новому для поліпшення роботи з клієнтами.

     Неможливо недооцінювати таку якість, як адаптивність, тобто здатність пристосовуватись до різних ситуацій. З практики відомо, що людина, яка не мала в житті  ніколи випробувань і зараз має  сите та задоволене життя, не вміє протистояти  труднощам, які в роботі менеджера  дуже часто можуть виникати. Отож людина, яка переживала потрясіння, удари  долі, яка вміє після падіння вставати, дуже цінується на такій посаді. Отже, життєвий досвід дуже важливий при  підборі кадрів.[26]