Статистичне вивчення виробництва зернових культур

                                   КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

 

Національний  університет біоресурсів і природокористування  України

 

 

 

 

 

 

Кафедра статистики та економічного аналізу

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота з статистики:

 

« Статистичне вивчення виробництва  зернових культур»

 

 

 

 

Виконала:

Студентка 3-го курсу

2-ї групи,  факультету аграрного менеджменту,

Заочної форми  навчання

Нагорна Т.В.

 

Керівник:

Чухліб А.В. 

 

 

                                                                            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2012

ВСТУП

Розділ 1. Предмет, завдання і система  показників статистики рослинництва

1.1.  Предмет і завдання статистики рослинництва

1.2.  Система показників статистики рослинництва

Розділ  2. Статистична оцінка показників ефективності  виробництва зернових культур

2.1. Ряди розподілу вибіркової сукупності, їх характеристика, графічне зображення

1. Статистична оцінка показників вибіркової і генеральної сукупності
2. Перевірка статистичної гіпотези про відповідність емпіричного ряду розподілу нормальному

Розділ 3. Кореляційний аналіз ефективності сільськогосподарського виробництва

1. Проста прямолінійна кореляція
2. Множинна кореляція

ВИСНОВКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Сьогодні у світі є  три головні ресурси, які визначають перспективи розвитку країн на майбутнє: питна вода, зерно та нафта. Зерновий сектор істотно впливає на добробут сільського населення і розвиток сільських територій та є фундаментом  для більшості галузей агропромислового сектору України.

В аграрній політиці України  зерно, особливо пшениця, займає центральне місце. Зерно є стратегічним продуктом  і барометром стану сільського господарства.

Актуальність теми роботи полягає в тому, що зернові в  Україні займає найбільшу частину  посівних площ, також Україна входить  в п’ятірку найбільших світових виробників зернових культур, тому, на мою думку, дуже важливо враховувати основні  фактори впливу на урожайність цієї культури.

Завдання дослідження  – на основі даних по врожайності, внесених добрив та якості ґрунту в 25 господарствах, виявити зв’язок між цими ознаками.

Методи дослідження –  графічний, табличний, статистичні (середні  величини, кореляційно-регресивний  аналіз та ін.).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ  І. Предмет, завдання і система показників статистики рослинництва

1. Предмет і завдання статистики рослинництва

 

Як окрема галузь науки  статистика виникла з практичних потреб людей. Об'єктом її вивчення соціальні, економічні, політичні та культурні явища і процеси  суспільного життя.

Статистика – багатогалузева наука, яка включає загальну теорію статистики, соціально-економічну статистику і галузеві статистики. Галузеві статистики (промислова, сільськогосподарська, транспортна) вивчають стан і розвиток окремих  галузей народногосподарського  комплексу. Так, сільськогосподарська статистика вивчає кількісну сторону  масових суспільних явищ, які відбуваються у сільському господарстві, у нерозривному зв'язку з їх кількісною стороною. Вона розглядає систему об'єктивних показників, що характеризують умови, процеси і  результати сільськогосподарського виробництва, виявляє і аналізує закономірності розвитку цієї галузі.

Рослинництво – одна з основних галузей сільського господарства, що пов'язана з обробкою землі  і вирощуванням сільськогосподарських  рослин. Воно забезпечує населення  продуктами харчування, тваринництво - кормами, легку, харчову і переробну  промисловість - сировиною. Питома вага продукції рослинництва у валовій  продукції сільського господарства України становить близько 51%. Рослинництво є комплексною галуззю, яка поділяється  на рільництво, овочівництво, луківництво, плодівництво, тощо. Всередині кожної з цих галузей виділяють групи  однорідних культур і окремі культури.

В успішному розвитку рослинництва важливу роль відіграє і статистика. Завдання статистики рослинництва такі:

• всебічна характеристика стану і розвитку рослинництва;

 

• дослідження масових  процесів та явищ, які відбуваються в цій галузі;
• контроль за збереженням і раціональним використанням земельних ресурсів;
• дослідження впливу природних і економічних факторів на результати виробництва;
• виявлення невикористаних резервів;
• вивчення передового досвіду, тощо.

Статистика рослинництва вивчає розміри та розподіл земельних  угідь, розміщення посівних площ сільськогосподарських  культур і площ багаторічних насаджень, обсяг, строки і якість проведення різних агротехнічних заходів, загальні розміри  врожаю і урожайність сільськогосподарських  культур та багаторічних насаджень. Статистика вивчає стан і розвиток рослинництва по категоріям господарств (колективні сільськогосподарські підприємства, держгоспи, міжгосподарські та інші виробничі сільськогосподарські підприємства, селянські та підсобні господарства населення), адміністративних підрозділах (районах, областях), сільськогосподарських зонах і підзонах. Всередині окремих категорій господарств, залежно від спеціалізації, виділяють виробничі типи підприємств (зернові, овочеві, зерново-бурякові і т. д.).

Основним джерелом відомостей про стан рослинництва є статистична  відомість. В зв'язку з тим, що в  рослинництві виробничі процеси (сівба, догляд за посівами, збирання) виконуються  за короткі періоди, то широко застосовують оперативну звітність, яку подають  в органи статистики двічі за місяць - 1 і 15 числа. Після завершення основних виробничих процесів подають заключну звітність. Для стійких явищ звітність  подають один раз на рік, або два  рази у п'ять років, а частину  явищ досліджують проводячи переписи або спеціальні спостереження.

Статистичне спостереження  у рослинництві здійснюють органи державної статистики разом з керівниками і спеціалістами сільськогосподарських підприємств, складаючи і збираючи періодичну і річну звітність, проводячи переписи і спеціальні обстеження. Статистичне спостереження - це, планомірне, науково організоване збирання масових даних про явища і процеси суспільного життя за допомогою реєстрації їх суттєвих ознак. Матеріали спостереження - це первинна статистична інформація, яка є основою для одержання узагальнюючих характеристик, перша стадія статистичного дослідження. На цій стадії завданням статистики є облік кожної одиниці сукупності та індивідуальних значень властивих їй ознак. Характерним для неї є метод масового спостереження. Тільки масове спостереження дає змогу виявитися загальним умовам, які характерні для усієї сукупності, і уникнути впливу випадкових причин, що діють на окремі елементи сукупності.

В Україні здійснюється єдиний державний облік земельного фонду. Для того щоб забезпечити  Ради народних депутатів, підприємства, установи, організації і громадян відомостями про землю з метою  організації її раціонального використання та охорони, ведеться державний земельний  кадастр. Він містить систему  даних і документів про правовий режим земель, а також про якісну характеристику і народногосподарську  цінність земель. Порядок ведення  державного земельного кадастру встановлює Кабінет Міністрів України.

Первинний облік землевласників і землекористувачів, кількості  і якості земель ведуть у "Земельно-кадастровій  книзі місцевої Ради народних депутатів", а в межах району (міста) у "Державній  земельно-кадастровій книзі району (міста)". В цих книгах реєструють землевласників і землекористувачів, показують загальну площу та її розподіл за видами земельних угідь (окремо площі  зрошуваних і осушених земель), наводять дані про облік якості земель сільськогосподарського, лісогосподарського та державного запасу, а також характеризують економічну оцінку земель за валовою продукцією (в балах і в перерахунку  на кадастровий гектар), за окупністю витрат і диференційованим доходом із зазначенням його частки у валовій продукції.

Щороку, станом на 1 січня, підприємства, установи, організації, об'єднання та землевпорядні органи складають  і подають спеціальну статистичну  звітність - ф. № 6-зем. "Звіт про наявність  і розподіл їх по категоріях, угіддях, власниках землі та землекористувачах"; ф. № 6а-зем. "Звіт про наявність  зрошуваних земель і розподіл їх по категоріях, угіддях, власниках землі  та землекористувачах"; ф. № 6б-зем. "Звіт про наявність осушених земель і  розподіл їх по категоріях, угіддях, власниках  землі та землекористувачах". В  цих звітах містяться дані про  категорії земель, власників землі  та землекористувачів, а в середині їх - про види угідь, стан і використання землі. Таку звітність надсилають відділам і управлінням земельних ресурсів районних і обласних державних адміністрацій, а також Державному комітету по земельних  ресурсах.

Відомості про хід сівби ярих і озимих культур містяться у  тижневій оперативній статистичній звітності ф. № 3-сг і 7-сг. Після закінчення сівби ярих культур органи державної  статистики щороку проводять заключний  облік посівних площ під урожай поточного  року по всіх категоріях господарств. Для цього КСП, держгоспи та інші сільськогосподарські підприємства, які мають посівні площі 50 га і більше, складають і подають районним відділам статистики "Заключний звіт про посівні площі під урожай поточного року" (ф. № 4-сг). В ньому міститься інформація про посівні площі усіх культур, включаючи посіви озимих і багаторічних трав минулих років, у тому числі на зрошувальних землях. Господарства, які мають посівні площі менш як 50 га, складають такий самий звіт (ф. № 6-п). У селянських і особистих господарствах населення розмір посівних площ визначають спеціальними спостереженнями. При цьому дані дістають шляхом обходу дворів, опитування власників, огляду і вимірювання посівів.

Колективні сільськогосподарські підприємства, держгоспи,  дослідні станції, навчально-дослідні господарства наукових закладів також складають "Звіт про сортові посіви під урожай поточного року" (ф. № 5-сг). У ньому наводяться відомості про посівні площі по сортах і гібридах основних сільськогосподарських культур.

Джерелами статистичних даних про  агротехніку і "Звіт про наявність  насіння ярих культур" (ф. № 1-сг), "Звіт про виробництво гібридного насіння кукурудзи" (ф. № 19-сг), "Звіт про апробацію посівів" (ф. № 15-сг), "Звіт про проведення агротехнічних  заходів щодо захисту грунтів від ерозії і боротьби з посухою" (ф. № 43-сг), "Звіт про підготовку зрошуваних земель" (ф. № 20-сг), "Звіт про підготовку осушених земель" (ф. № 21-сг), "Звіт про полив сільськогосподарських культур" (ф. № 30-сг), "Звіт про застосування добрив" (ф. № 9-сг), "Звіт про внесення мінеральних та мінеральних добрив під урожай поточного року" (ф. № 9б-сг), "Заключний звіт про збирання сортових насінних посівів" (ф. № 28-сг).

Оперативні відомості про хід  збирання урожаю сільськогосподарських  культур наводять у ф. № 7-сг "Звіт про збирання врожаю, сівбу озимих і оранку на зяб". У цьому звіті  наростаючим підсумком показують  зібрану площу основних культур  і вироблену з цієї площі продукцію. Ця форма має важливе значення для контролю за виконанням графіків збирання урожаю, а також для оцінки строків проведення збиральних робіт  і втрат продукції.

Попередні дані про збирання врожаю усіх сільськогосподарських культур  надходять від колективних сільськогосподарських  підприємств, де-ржгоспів та інших державних господарств у районні відділи статистики. Ці дані наводяться у ф. № 29-сг "Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень", який складають станом на перше листопада. У звіті за розгорнутим переліком культур наводяться такі показники: фактична посівна площа, зібрана площа від початку збирання до звітного строку, кількість одержаної з цієї площі продукції, середній збір продукції з 1 га зібраної площі. Крім того, у звіті показують площу посіву, яка збиратиметься після звітного строку, і очікуваний збір продукції з 1 га і всієї площі.

Остаточні відомості про валові збори продукції сільськогосподарських  культур органи державної статистики визначають за даними річних звітів. Дані про розмір продукції, виробленої в селянських та особистих госпо-дарствах населення, визначають органи державної статистики при вибірковому обстеженні бюджетів.

Важливим джерелом даних статистики рослинництва є річні звіти сільськогосподарських  підприємств. В них наводять загальну земельну площу господарства та її розподіл по угіддях, наявність зрошуваних і осушених земель, фактично посіяну  площу і збір продукції окремих  культур, площу і валовий збір продукції садів, виноградників  та інших багаторічних наса-джень. Цінні відомості для характеристики стану і аналізу розвитку рослин-ництва дістають в результаті паспортизації полів і водогосподарських систем. Масові дані про стан земель, посівів, насаджень нагромаджуються у науково-виробничих системах і закладах, які обслуговують сільське господарство (землеустрій, гідрометеорологічна служба, агрохімічне обслуговування, сор-товипробування, захист рослин, тощо).