Ланцюги створення вартості

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ЛАНЦЮГАМИ СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ ПРОДУКТУ З ВИКОРИСТАННЯМ ЛОГІСТИЧНОГО ПІДХОДУ НА АВТОМОБІЛЕБУДІВНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ.........................................  

1.1 Теоретичні підходи до управління ланцюгами створення вартості......

1.2 Взаємозв’язок і співвідношення управління ланцюгами створення вартості та логістики підприємства............................................................................

1.3 Вплив корпоративної логістики на трансформацію управління ланцюгами створення вартості............................................................................................

РОЗДІЛ 2. ДІАГНОСТИКА  УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ У ЛАНЦЮГАХ СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ ПРОДУКТУ............................................

2.1. Виявлення  тенденцій ланцюгів створення вартості на автомобільному ринку України.......................

2.2. Аналіз  конкурентних відносин ланцюгів створення вартості...................

2.3. Оцінка  впливу вартості логістичних  процесів на сукупну цінність продукту..

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ЛАНЦЮГАМИ СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ ПРОДУКТУ.......................................................................................

3.1. Логістична  модель управління ланцюгами створення вартості……...

3.2. Методика  конкурентної ідентифікації підприємства у ланцюгу створення вартості..................................................................

3.3. Оптимізація  винагороди підприємства на основі  логістичної концепції управління ланцюгом створення вартості………………………

ВСТУП

Необхідність  дослідження ціннісної сутності ланцюгів створення продукту виникла  внаслідок розвитку логістичних  концепцій управління ланцюгами  поставок, «Just in time», «Kanban». Зазначені концепції є основою для удосконалення фізичного перетворення та обслуговування продуктових потоків проте, незважаючи на їх важливість, виявляються нині недостатніми для збереження і посилення позицій підприємств на ринку. Зміни у філософії управління бізнесом і трансформація конкурентних відносин спонукають до поглиблення досліджень сутності ланцюгових ринкових процесів з метою виявлення причин домінування одних і краху інших учасників ринку, а також вироблення моделей їх конкурентної поведінки.

Важливим  напрямом фундаментальних досліджень економічної сутності створення  продукту, розуміння мотивів його ринкового обміну стає використання основних положень аксіології, що дозволяє розвинути ціннісноорієнтований підхід до управління ланцюгами створення  продукту. Це дає можливість усвідомити ступінь важливості кожної ланки  такого ланцюга і визначити її мотиви та очікувані винагороди, а  також виявити та вилучити неефективні  бізнес-процеси.

Економічну  сутність категорії «цінність»(вартість) розглядали Б. Андерсен, Е. Бем-Баверк, В. Гальпєрін, Е. Ільєнков, К. Маркс, Дж. С. Мілль, Б. Міттел, В. Міхєєв, А. Орлов, М. Портер, К. К. Прахалад, В. Рамасвамі, Д. Рікардо, А. Сливотські, І. Смірнов, А. Сміт, А. Томпсон, М. Туган-Барановський, Д. Хлєбніков, Д. Шес, а логістичні концепції управління ланцюговими ринковими процесами розглянуто в працях Т. Авадзі, М. Васелевського, Д. Вордлоу, Д. Вуда, О. Гаджінського, Я. Гордона, М. Григорак, Д. Джонсона, А. Ель-Ансарі, Ф. Котлера, Е. Кофлана, Є. Крикавського, М. Купера, Ж.-Ж. Ламбена, В. Лифар, П. Р. Мерфі, Г. Михайліченко, Л. Міротіна, Ю. Неруша, В. Ніколайчука, Е. Л. Ніколса, М. Окландера, В. Сергєєва, В. Смиричинського, Н. Тарнавської, Р. Хендфілда, Н. Чухрай, Л. Штерна. Поряд з тим дослідження логістичного ланцюга як ланцюга бізнес-процесів створення вартості продукту сьогодні носять фрагментарний характер, а основні положення реалізації логістичного підходу в управлінні таким ланцюгом недостатньо висвітлені в наукових джерелах.

Об’єктом обрано сукупність теоретико-методичних та практичних аспектів управління ланцюгами бізнес-процесів, спрямованих на створення вартості продукту.

Предметом роботи є процес управління ланцюгами створення вартості продукту з використанням логістичного підходу.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою роботи стали фундаментальні положення з економічної теорії, логістики та конкурентоспроможності продукту.

Для досягнення поставленої мети використано такі наукові методи дослідження: діалектичний та системний методи пізнання і метод наукової абстракції – при дослідженні сутності цінності продукту як економічної категорії та формуванні концептуальних засад управління ланцюгами створення вартості; методи порівняльного та ретроспективного економічного аналізу – при дослідженні ланцюгових процесів та конкурентних відносин на автомобільному ринку України; анкетування – при виявленні тенденцій ланцюгів створення вартості на автомобильному ринку України; кореляційний та регресійний аналіз – для визначення впливу вартості логістичних процесів на сукупну цінність продукту; методи математичного аналізу та методи дослідження операцій – при удосконаленні підходу до оптимізації розподілу сукупної винагороди за створений продукт.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ЛАНЦЮГАМИ СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ ПРОДУКТУ З ВИКОРИСТАННЯМ ЛОГІСТИЧНОГО ПІДХОДУ НА АВТОМОБІЛЕБУДІВНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

1.1 Теоретичні підходи до управління  ланцюгами створення вартості

Етапи процесу  створення продукту – від пошуку сировини до продажу кінцевому споживачу  – утворюють ланцюг, ланки якого, взаємодіючи між собою, перетворюють вихідні ресурси у кінцевий продукт. Розглядаючи такий ланцюг як процес фізичного перетворення та переміщення створюваного продукту, під його ланкою варто розуміти підприємство чи його структурний підрозділ. При цьому необхідно враховувати логістичний характер такого ланцюга, який передбачає використання сучасних технологій управління фізичним просуванням продукту, а також фінансовими та інформаційними потоками, що його супроводжують. Концепції ланцюгів поставок SCM (Supply Chain Management) чи логістичних ланцюгів, що використовуються провідними компаніями, дають можливість суттєво скорочувати трансакційні витрати та створювати належний логістичний сервіс. Впровадження таких концепцій дозволило інтегровано використовувати інші ефективні логістичні концепції, такі як «Just in time», KANBAN, MRP, ERP. Розвиток концепції логістики передбачає поглиблене використання її принципів при формуванні конкурентних переваг та стратегій діяльності компаній.

Розгляд логістичного ланцюга як траєкторії фізичного переміщення продукту виявляється недостатнім для розуміння процесів, що формують конкурентне становище його учасників. Трансформація відносин конкуренції потребує включення споживача до згаданого ланцюга як повноцінного учасника створення продукту і суб’єкта цього ланцюга, що споживає кінцеву цінність і сплачує за її створення. Актуалізація пошуку конкурентних переваг учасників ланцюга потребує розвитку ціннісноорієнтованого підходу до ланцюгових процесів, що обумовило виникнення концепції ланцюгів створення вартості.

Процесам  створення вартості, принципам формування та управління ланцюгами створення вартості приділено увагу у ряді досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів.

Зокрема, економічній складовій аксіології приділено значну увагу у працях класиків економічної теорії Е. Бем-Баверка, А. Сміта, Д. Рікардо, Дж. С. Мілля, К. Маркса, М. Туган-Барановського та багатьох інших видатних науковців, що свідчить про принциповість і значущість категорії «цінність» для вирішення значного числа економічних проблем, а також її співвідношення з категорією «вартість». Подальший розвиток наукових досягнень класиків теорії цінності знайшов відображення в дослідженнях сучасників, які розглядають актуальні проблеми управління цінністю на різних стадіях життєвого циклу продукту, формування і трансформацію ланцюгів створення цінності на основі сучасних управлінських технологій.

М. Портер спроектував ланцюг вартості підприємства і визначив вплив його ланок на конкурентоспроможність [117]. А. Томпсон і А. Дж. Стрікленд розвинули ідею М. Портера, обравши об’єктом дослідження систему його ланцюгів, побудовану в межах галузі чи сегменту ринку [167]. Б.Андерсен запропонував підхід до оптимізації бізнес-процесів зі створення цінності шляхом вилучення процесів, що не створюють цінності [5]. Найбільш прогресивні погляди на розвиток управління ланцюгами цінності подано в працях К. К. Прахалада, Ванканта Рамасвамі та А. Сливотскі [118; 150], де особливу увагу зосереджено на процесах спільного творення та міграції цінності. Важливими питаннями управління ланцюговими процесами як джерелом конкурентних переваг в постсоціалістичних країнах займаються Є. Крикавський [74], М. Окландер [106], Н. Чухрай [191], М. Григорак [38], В. Гальпєрін [28], В. Рєпін [123].

Аналіз  еволюції взаємовідносин між споживачем і підприємством у напрямі спільного творення вартості, а також дослідження зміни природи конкуренції передбачають розгляд споживача як частини удосконаленої системи компетенцій. Це створює підґрунтя для окреслення тенденцій зміни центрів компетенцій та переосмислення процесів конкуренції, що передбачає поглиблене дослідження ланцюгів створення цінності як суб’єктів цієї конкуренції. Вироблення теоретичних підвалин і прикладних розробок для удосконалення управління ланцюгами створення цінності потребує додаткової аргументації трактування сутності цінності як економічної категорії та її співвідношення з іншими базовими економічними категоріями.

Тривалі дискусії стосовно проблематики категорії  «вартості» обумовлені як загальнотеоретичним значенням розкриття природи цінності, так і її прикладним використанням в економіці. Проведені нами дослідження показали, що для сучасних наукових розвідок характерними є неоднозначні трактування сутності цінності, схоластичні судження та еклектичні висновки, які містять підміну категорії «цінність» категорією «вартість».

Сучасні тлумачні словники, як правило, подають  зазначені категорії як тотожні, або як слова-синоніми. Ряд економістів, розглядаючи цю проблему, здебільшого доводить, що категорія «цінність» стосується висвітлення сутності, корисності чи ліквідності економічного об’єкта, а термін «вартість» – оцінки витратної сторони його сутності.

Коректність використання категорії «цінність» сучасними вченими-економістами підтверджується тезою одного з основоположників австрійської школи економічної теорії Е. Бем-Баверка: «Вчення про цінність (Wert) стоїть у центрі всієї політико-економічної доктрини, майже усі важливі та важкі проблеми політичної економії, а особливо питання про розподіл доходу, земельну ренту, заробітну плату, дохід на капітал мають своє коріння у цьому вченні» [15]. Розвиваючи свою думку, Е. Бем-Баверк стверджує, що політичну економію не цікавить цінність продукту як сукупність фізичних чи технічних характеристик – здатність давати об’єктивний результат (харчова цінність продукту, опалювальна цінність дров тощо), проте з її допомогою визначається природа категорії «об’єктивна мінова цінність» матеріальних благ, тобто можливість отримати в обмін на них певну кількість інших матеріальних благ, причому ця можливість розглядається як сила чи властивість, притаманні самим матеріальним благам. Розвиваючи теорію цінності, Е. Бем-Баверк ділить властивості матеріальних благ на нижчу форму – корисність (як здатність взагалі слугувати для людського благополуччя) та цінність (як необхідна умова благополуччя). Такі твердження, на наш погляд, підкреслюють економічну сутність категорії «цінність» та доводять некоректність використання деякими сучасними економістами категорії «вартість» як грошового еквіваленту цінності. Але термін вартість доцільніше буде використовувати в данній дипломні роботі.

М. Туган-Барановський зазначав: «Серед багатьох російських економістів (особливо серед марксистів) запанувала звичка вживати терміни «вартість» та «цінність» не як протилежні, а як тотожні. Ця звичка була, мабуть, введена через помилковий переклад «Капіталу» К. Маркса. Проте німецька мова знає, поряд з терміном «Wert» (цінність), інший термін – «Kosten» (вартість), так само, як і в англійській мові «value» (цінність) ніяк не можна ототожнювати з терміном «cost» (вартість)» [168, с. 81-82].

В. Гальпєрін вказує на традиційне використання при перекладі праць західних економістів терміну «цінність» як значення англійського «value», німецького терміну «Wert» та французького «valeur», тоді як термін «вартість» використовувався при перекладі англійського «cost» та німецького «Kosten». У своїй праці «Слово про слова» він зазначає, що підміна понять, яка відбулася при перекладі у 30-х роках творів К. Маркса та Ф. Енгельса, стала нормою для радянських економістів та використовувалася у нових перекладах А. Сміта, Д. Рікардо, Дж. С. Мілля. В. Гальпєрін доводить, що метою підміни категорії «цінність» категорією «вартість» було бажання влади забезпечити безумовне сприйняття існуючого у слові «вартість» затратного, трудового змісту. На прикладі порівняння перекладів книги Дж. С. Мілля «Основи політичної економії» цей науковець звертає увагу на підміну терміну «цінність» терміном «вартість» та викликану цим підміну терміну «вартість» терміном «витрати виробництва» [28].

Е. Ільєнков, аналізуючи вади перекладу творів К. Маркса, доводить доцільність перекладу термінів «Wert» як «цінність», а «Preis» – як «вартість» [4]. В. Міхєєв, аналізуючи різні точки зору у тлумаченні категорій «вартість» та «цінність», зазначає, що при дослідженні цієї проблеми варто акцентувати увагу на основних діючих суб’єктах ринку – споживачеві та продавцеві, які мають різні погляди на один і той самий товар. Споживача цікавлять споживчі якості товару та його корисність, оцінка якої виявляє споживчу цінність товару. Для продавця той самий товар має іншу цінність: він важливий здатністю бути проданим (здатністю до ліквідності). Здатність товару обмінюватися у визначених пропорціях на інші товари робить його міновою цінністю для продавця, зазначає В. Міхєєв. Отже, товар початково є єдністю споживчої та мінової цінності для покупця та продавця. У результаті реалізації товару продавець прагне отримати дохід, що компенсує витрати на його виробництво, тобто його вартість [56].

Такої ж  думки дотримується і В. Король, який доводить, що термін  «вартість» доцільно застосовувати за умови прояву витратної природи оцінки, а «цінність» – при прояві природи корисності (у значенні прибутковості) [67].