Ланцюги створення вартості

Отже, регресійна модель впливу сукупної вартості логістичних  процесів усіх учасників ланцюга  на ціну реалізації пляшки пива кінцевому  споживачеві має такий вигляд:

                У₁ = – 0,33 + 13,60 х₂;                                      (2.2.)

де х₂ – вартість логістичних процесів гуртового посередника.

Оцінювання  інтенсивності впливу цього фактору-аргументу  на результативний показник за допомогою  коефіцієнта регресії дозволило  констатувати, що коефіцієнт еластичності для х₂ у цьому варіанті дослідження ланцюга створення цінності складає 12,13%. Це засвідчує високий рівень впливу виділеного фактору-аргументу на сукупну цінність продукту. Поряд з тим варто зазначити, що здійснення вищенаведених процедур призвело до суттєвої втрати інформативності моделі, зміни значень коефіцієнтів регресії і напряму їх впливу на результативну ознаку. Крім того, виключення розглянутих двох факторів-аргументів з регресійної моделі призвело також до падіння множинного коефіцієнта кореляції (з 0,96 до 0,83), однак його досить високий рівень для кінцевої моделі регресії засвідчує визначальний вплив вартості логістичних процесів гуртового посередника на ціну реалізації автомобіля кінцевому споживачеві. Незважаючи на це, підтвердженням обґрунтованості вибору лінійної форми залежності результативної ознаки від цього фактора-аргумента є:

• високе значення коефіцієнта детермінації (d₁ = 0,69), який характеризує репрезентативність фактора-аргумента, включеного до моделі;
• високе розрахункове значення F – критерію Фішера (F₁ = 106,72), яке значно перевищує критичне значення 4,0 при числі ступенів вільності для обраної моделі відповідно 1 і 47 та рівня значимості α = 0,05.

Отже, проведені  розрахунки засвідчують обґрунтованість зроблених теоретичних висновків про непропорційність частки створюваної логістичними процесами цінності і частки винагороди, отримуваної за цю цінність. Це, у свою чергу, потребує вироблення методичних засад ідентифікації таких привабливих (пріоритетних) ланок з метою встановлення реальних координаторів ланцюга, механізму розподілу консолідованої відповідальності та мотивації його підтримування і розвитку, а також розподілу сукупної винагороди між учасниками ланцюга.

Розгляд другого варіанту деталізованого дослідження передбачав вивчення впливу вартості усіх логістичних процесів кожного учасника ланцюга (транспортні процеси – ; складські процеси – ; збутові процеси – ; процеси підтримування ланцюга – ; процеси постачання – ) на сукупну цінність продукту. Метою такого дослідження є виявлення найвагоміших логістичних чинників виробника, гуртового посередника та роздрібного торговця у створенні сукупної цінності продукту, а також ідентифікація окремих фрагментів ланок ланцюга, що не виконують суттєвої ролі у ланцюгу або ж дублюють ряд процесів (операцій) інших учасників ланцюга. Сформульований висновок базується на таких розрахунках:

1. Попередній аналіз взаємозв‘язку результативного показника і вартості усіх видів логістичних процесів, взятих окремо, у розрізі кожного учасника ланцюга ( ), дозволив встановити тісний кореляційний зв‘язок ціни реалізації пляшки пива кінцевому споживачеві як грошового виразу сукупної цінності продукту з вартісними параметрами процесів учасників ланцюга, у першу чергу виробника продукції: вартістю процесів підтримування ланцюга ( = 0,88), вартістю процесів постачання ( = 0,75). Тісний кореляційний зв‘язок результативного показника зафіксовано і з вартісними параметрами окремих логістичних процесів гуртового посередника, а саме: з вартістю транспортних процесів ( = 0,81) та з вартістю процесів підтримування ланцюга ( = 0,69), що є закономірним з огляду на окреслені нами тенденції розвитку ланцюгів створення цінності та особливості бізнес-процесів в межах цих ланцюгів. Крім того, високим рівнем кореляції відзначено зв‘язок сукупної цінності продукту з вартістю окремих видів логістичних процесів роздрібного посередника: вартістю збутових процесів і процесів постачання з відповідними коефіцієнтами кореляції = 0,82 та = – 0,71. Тісний зв‘язок вартості збутових процесів роздрібного посередника з кінцевою ціною реалізації пояснюється значною часткою сукупних витрат ланцюга на створення і утримування торговельних площ та обладнання, а обернений вплив витрат на постачання – передачею усіх процесів постачання гуртовому посереднику. Отже, створення роздрібним посередником дублюючих процесів постачання зумовлює необґрунтоване зростання сукупних витрат. Наявність оберненого зв'язку дозволяє стверджувати, що неузгодженість цих процесів має негативний вплив на сукупну цінність продукту.

2. Попередній аналіз взаємозв‘язку результативного показника і вартісних параметрів усіх видів логістичних витрат, взятих окремо у розрізі кожного учасника ланцюга, дозволив встановити слабкий кореляційний зв‘язок сукупної цінності продукту з вартісними параметрами таких логістичних процесів учасників ланцюга: вартістю збутових процесів виробника ( = 0,06), вартістю збутових процесів гуртового посередника ( = 0,07), вартістю процесів постачання гуртових посередників ( = – 0,20), а також вартістю процесів роздрібних посередників на підтримування ланцюга ( = 0,14). Наведені низькі значення парних коефіцієнтів кореляції свідчать про доцільність вилучення згаданих фактів-аргументів з подальшого аналізу.

3. Виявлено  високий рівень мультиколінеарності ряду факторів-аргументів (вартості окремих видів логістичних процесів кожного учасника ланцюга), що потребує виключення з розрахунків одного з двох мультиколінеарних показників. Зокрема, на основі дослідження парних коефіцієнтів кореляції з регресійної моделі виключено такі фактори-аргументи: вартість процесів підтримування загального ланцюга виробником продукції ( ), вартість процесів виробника на постачання ( ), вартість транспортних процесів гуртового посередника ( ), вартість процесів підтримування ланцюга гуртовим посередником ( ), вартість збутових процесів роздрібного посередника ( ), вартість процесів постачання роздрібного посередника ( ).

4. Розраховано  критерії надійності інформаційної  бази обраної моделі (зокрема t-критерій Стьюдента), на основі чого зроблено висновок про необхідність виключення з подальших розрахунків фактора-аргумента як такого, що є випадковим у даній вибірці.

Отже, регресійна модель впливу вартісних параметрів окремих логістичних процесів усіх учасників ланцюга на сукупну  цінність продукту має такий вигляд:

У₂ = 0,80 – 6,29   + 20,20 – 17,26 + 35,60 ;           (2.3.)

де  – вартість транспортних процесів виробника;

 – вартість складських процесів гуртового посередника;

 – вартість транспортних  процесів роздрібного посередника;

– вартість складських процесів роздрібного посередника.

5. Оцінювання  інтенсивності впливу цих факторів-аргументів  на результативний показник за  допомогою коефіцієнтів регресії  дозволило констатувати, що коефіцієнти  еластичності для кожного х_і, включеного до остаточної регресійної моделі, у другому варіанті дослідження ланцюга створення цінності мають такі значення: = – 1,84; = 0,54; = – 0,12; = 0,25.

Це засвідчує  високий рівень впливу виділених факторів-аргументів на сукупну вартість продукту, причому, певні фактори-аргументи виявляють як прямий, так і обернений вплив на результативний показник. Так, при зростанні вартості складських процесів гуртового посередника на 1% кінцева ціна реалізації 1 пляшки зростає на 0,54%, а при зростанні вартості процесів постачання роздрібного посередника – на 0,25%. Економічна інтерпретація значень цих коефіцієнтів еластичності дозволяє зробити висновок про доцільність оптимізації  складських процесів гуртових посередників, що є ланками ланцюгів створення цінності, враховуючи значні розміри цієї вартості і тенденцію до її зростання.

З іншого боку, решта представлених в моделі факторів-аргументів спричиняють обернений вплив на результативний показник: при зростанні вартості транспортних процесів виробника на 1% ціна реалізації пляшки пива кінцевому споживачеві зменшується на 1,84%, аналогічне зростання вартості транспортних процесів роздрібного посередника призводить до скорочення ціни на 0,12%. Така залежність пояснюється існуючою практикою передачі виконання логістичних операцій виробником та роздрібним посередником гуртовому посереднику, що зменшує вартість їх транспортних процесів.

Поряд з  тим варто зазначити, що здійснення процедур відбору факторів-аргументів призвело до певної втрати інформативності  моделі, зміни значень коефіцієнтів регресії і напряму їх впливу на результативну ознаку. Крім того, виключення ряду факторів-аргументів з регресійної  моделі призвело також до падіння  множинного коефіцієнта кореляції (з 0,99  до 0,94), що демонструє незначну втрату сукупного впливу факторів-аргументів на результативну ознаку. З іншого боку, високе значення згаданого показника засвідчує визначальний вплив відібраних факторів-аргументів на кінцевий результат.

Підтвердженням  обґрунтованості вибору лінійної форми  залежності результативної ознаки від  факторів-аргументів є високе значення коефіцієнта детермінації (d₂ = 0,89), який характеризує репрезентативність факторів аргументів, включених до моделі. Високе розрахункове значення F – критерію Фішера (F₂ = 88,18), яке значно перевищує критичне значення 3,2 при числі ступенів вільності для обраної моделі відповідно 4 і 44 та рівні значимості α = 0,05, також засвідчує високий рівень надійності моделі (2.3.).

Отже, проведені  розрахунки дозволяють констатувати, що трансформація відносин конкуренції, яка здійснюється на міжланцюговому і внутріланцюговому рівнях, призвела до зростання значущості одних ланок ланцюга і зменшення впливу інших, а також вартісних параметрів їх логістичних процесів.

Розгляд третього варіанту дослідження ланцюга створення вартості передбачає виявлення впливу сукупної вартості транспортних процесів – , складських процесів – , збутових процесів – , процесів підтримування ланцюга – , а також процесів постачання – , згрупованих окремо по всьому ланцюгу створення цінності, для виявлення важливості кожного із зазначених вартісних параметрів у формуванні сукупної цінності продукту.

Зокрема встановлено, що серед усіх вартісних  параметрів логістичних процесів учасників  ланцюга найсуттєвіший вплив  на ціну реалізації пляшки пива спричиняє  сукупна вартість складських і збутових процесів, а також сукупна вартість процесів учасників ланцюга на його підтримування.

Такий висновок базується на попередніх аналітичних  розрахунках:

1. Виявлено  слабкий кореляційний зв‘язок  ціни реалізації автомобіля кінцевому споживачеві з сукупною вартістю транспортних процесів учасників ланцюга, що підтверджується значенням парного коефіцієнта кореляції = 0,17. Такий результат обумовлюється постійним зростанням вартості палива та неадекватно повільним зростанням кінцевої ціни обміну. Інші фактори-аргументи мають досить тісний зв‘язок з результативним показником: = 0,59 (зв‘язок з сукупною вартістю складських процесів усіх ланок ланцюга); = 0,44 (зв‘язок з сукупною вартістю збутових процесів усіх ланок ланцюга); = 0,86 (зв‘язок з сукупною вартістю процесів підтримування ланцюга); = – 0,59 (зв‘язок з сукупною вартістю процесів постачання усіх ланок ланцюга). Тісний кореляційний зв’язок між логістичними процесами та сукупною цінністю додатково підтверджує правильність висновків, зроблених нами у першому розділі про домінуючу позицію логістики в системі управління ланцюгом створення цінності. Відсутність тісного кореляційного зв’язку із транспортними процесами є швидше винятком із правила і стосується лише досліджуваних ланцюгів, оскільки в їх межах необхідною є реорганізація і  систем управління витратами, і створення цілісної системи управління ланцюгом в цілому. 

2. Дослідження матриці парних коефіцієнтів кореляції факторів-аргументів, включених до моделі, продемонструвало відсутність мультиколінеарності. Однак, як показали результати розрахунків, з подальших досліджень доцільно виключити фактор-аргумент х₅ через низьке розрахункове значення t – критерію Стьюдента.

У результаті проведеного відбору факторів-аргументів кінцевий вигляд регресійної моделі можна представити так:

У₃ = 1,04 – 8,05   + 9,41 + 8,27 ;                        (2.4.)

де  – сукупна вартість складських процесів усіх ланок ланцюга;

 – сукупна вартість збутових процесів усіх ланок ланцюга;

 – сукупна вартість процесів  підтримування ланцюга усіма його ланками.

Оцінювання  інтенсивності впливу представлених  факторів-аргументів на результативний показник за допомогою коефіцієнтів регресії дозволило констатувати, що коефіцієнти еластичності у цьому  варіанті дослідження ланцюга створення цінності складають: = -0,41, = 0,49, = 0,26.

Це засвідчує  високий рівень впливу виділених факторів-аргументів на сукупну цінність продукту, причому, як показує математичний вигляд моделі, два фактори-аргументи ( – сукупна вартість збутових процесів усіх ланок ланцюга і – сукупна вартість процесів підтримування ланцюга усіма його ланками) виявляють прямий вплив на результативний показник, а – сукупна вартість складських процесів усіх ланок ланцюга – обернений вплив. Так, при зростанні сукупної вартості складських процесів усіх ланок ланцюга на 1% кінцева ціна реалізації авто зменшується на 0,41%, при аналогічному зростанні сукупної вартості збутових процесів усіх ланок ланцюга – зростає на 0,49%, при зростанні сукупної вартості процесів підтримування ланцюга усіма його ланками – на 0,26%.

Як і  в попередніх варіантах дослідження, встановлено, що здійснення відповідних процедур призвело до незначної втрати інформативності моделі, зміни значень коефіцієнтів регресії і ступеня їх впливу на результативну ознаку. Виключення двох важливих факторів-аргументів – сукупної вартості транспортних процесів учасників ланцюга і процесів постачання усіх учасників – з регресійної моделі призвело до незначного падіння множинного коефіцієнта кореляції (з 0,98 до 0,90), однак його досить високий рівень для кінцевої моделі регресії засвідчує визначальний вплив відібраних факторів-аргументів на сукупну вартість продукту. Крім того, високе значення коефіцієнта детермінації (d₃ = 0,82), який характеризує репрезентативність факторів – аргументів, включених до моделі, засвідчує обґрунтованість і логічність проведеного дослідження. Крім того, високе розрахункове значення F – критерію Фішера (F₃ = 67,41), яке значно перевищує критичне значення 3,8 при ступенях вільності для обраної моделі відповідно 3 і 45 та рівні значимості α = 0,05, також засвідчує високий рівень надійності моделі.