Ланцюги створення вартості

З точки зору одного підприємства, що функціонує як ланка ланцюга, недостатнім є забезпечення лише ефективної організації логістичної системи. У кожного із партнерів виникає питання включення до компетенції внутрішньоорганізаційного менеджменту логістичних завдань, що випливають з ланцюгового співробітництва. На вирішення цього питання впливає інтенсивність співробітництва і вже існуюча на цьому підприємстві організаційна структура. Спеціалізація підприємства на виконанні окремих завдань, виходячи із критеріїв ланцюга створення цінності, означає, що всі логістичні та інші завдання, які вирішуються спільно в межах мережі, передаються комплексом визначеній організаційній одиниці. Альтернативний варіант структури передбачає розподіл логістичних мережевих завдань за місцем їх виконання. Повне підпорядкування відповідної організаційної одиниці на виконання логістичних мережевих завдань має позитивний вплив на ефективність процесів управління та підприємницької діяльності, оскільки передбачає узгодження мережевих видів діяльності з внутрішніми процесами.

Корпоративна  логістика є чинником успішних процесів злиття та поглинання і партнерської інтеграції. Інтеграційні процеси, організовані за допомогою логістики, забезпечують побудову ланцюгів створення цінності, що володіють великими перевагами в конкурентній боротьбі та демонструють зростання прибутку, вищого від середнього показника.

 

РОЗДІЛ 2

ДІАГНОСТИКА УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ  
ПІДПРИЄМСТВ У ЛАНЦЮГАХ СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ ПРОДУКТУ

 

2.1. Виявлення тенденцій ланцюгів створення вартості на автомобільному ринку України

 

Трансформація ланцюгового об’єкту зовнішньої логісти із логістичного ланцюга у ланцюг створення вартості не може відбуватися без аналізу ринку продукту, структури учасників ланцюга та стосунків, що у ньому виникають.

З огляду на вартісноорієнтовані процеси трансформації, що відбуваються на автомобільному України, саме сформовані на ньому ланцюги доцільно проаналізувати для виявлення тенденцій впливу вартісної прерогативи в управлінні сировинними потоками.

Автомобыльний ринок України характеризується динамічним розвитком. За останні сім років в Україні спостерігається постійне зростання виробництва автомобілів .

Українські автовиробники в  січні-жовтні 2011 року збільшили виробництво легкових автомобілів до 80 600 одиниць, що на 41,9% перевищує показник аналогічного періоду 2010 року. Про це повідомляє Держкомстат.

Продажі нових легкових автомобілів в Україні у лютому збільшилися до 18 800 одиниць з річного максимуму в 21 200 одиниць у вересні, та зросли на 10% у річному вираженні.

За даними відомства, в лютому-березні поточного року випуск вантажних автомобілів у країні зріс на 35,9% до 2623 одиниць, а випуск автобусів зріс на 43,3% до 3015 одиниць.

У 2011 році Україна збільшила виробництво легкових автомобілів в порівнянні з 2010 роком на 14,6% до 75 300 одиниць.

Нагадаємо, що на сьогоднішній день автодилери України фіксують рекордні обсяги продажів.

Так у поточному році попит на авто виріс на 48% в порівнянні з аналогічним періодом 2011 року, причому навіть в сегменті преміум-класу, де зростання склало 14% від загальної кількості проданих авто, тоді як у попередні роки - не більше 10%.

Аналіз  ринку автомобілів України дозволив сформувати такі тенденції розвитку ланцюгів створення вартості на цьому ринку:

1. Ідентифікація споживача як ланки ланцюга створення вартості. Побудова ланцюгів за принципом спільного із споживачем створення ватості передбачає обмін інформацією щодо сервісу, якості, властивостей авто. Аналіз ринку автомобілів дозволив відмітити посилення гнучкості копаній-виробників у формуванні якісної політики виробництв з огляду на запити споживачів.

Усвідомлення  впливу кінцевого споживача на структуру  та обсяг реалізації змушує компанії відкривати інформаційні ресурси, що стосуються технології виробництва та контролю якості продукції, процесів формування цінності та ціни продукту, формувати  двосторонні інформаційні канали для  глибокого аналізу споживчих  уподобань.

Додатковим  свідченням включення у ланцюг створення вартості споживачів є миттєве реагування виробників на запити щодо типу та автомобілів. Динаміку структури видів кузовів автомобілів подано на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Динаміка структури видів кузовів автомобілів [214]

Найбільший  попит залишається на автомобілі типа хетчбек, проте 2010 рік характеризується незначним спадом цього сегменту за рахунок збільшення частки автомобілів типу «позашляховик». Експерти пояснюють таку тенденцію більшою зручністю позашляховиків (хода по всім дорогам, варіативність місткості), а також хорошими ціновими пропозиціями: великий об’єм за меншу ціну при ідентичних властивостях [217].

Ринок автомобілів в Україні представлений великим асортиментом продукції, основними частинами якого є такі марки:   Hyundai, Daewoo, Skoda, Lada, Toyota, Nissan, Renault та Volkswagen. Близько 60% припадає на марки Hyundai, Daewoo, на які припадає основний обсяг продаж, 40% розподіляють між собою інші марки. Найпопулярнішими брендами в Україні є: «АвтоЗАЗ» (36%), «Hyndai» (24%), «АвтоВАЗ» (14%), «Toyota» (10%), «Skoda» (6%) , «Volkswagen» (6%), «Nissan»(2%) та «Renault»(2%)  що представлено на рис. 2.2.

 

 

Рис. 2.4. Брендовий розподіл ринку автомобілів України

 

Процес  утвердження брендів відбувається цивілізовано, з урахуванням класичних технологій брендінгу. Експерти відзначають сегментування ринку за віковими та традиційними ознаками. Створення нових брендів здебільшого орієнтується насередню вікову категорію, незважаючи на динамічну зміну уподобань цієї категорії споживачів. Саме середня вікова категорія спонукає до розвитку ліцензійного сегменту автомобільного ринку. Цей сегмент є надзвичайно важливим суб’єктом ринку не тільки тому, що представляє численну групу користувачів. Дослідження цього ринкового сегменту є важливим і тому, що у процесі соціального становлення вона набуває навики і переваги на подальше життя, що буде мати глобальний вплив на стан ринку в майбутньому. Соціологічні дослідження відстежують найбільш характерні особливості українського молодіжного ринку: індивідуальність, цінність досягнень, соціальна стабільність, висока цінність самовиразу, відсутність агресії, інтегрованість у європейську культуру, цінність інтелектуальності, соціальна інтеграція та патріотизм [212]. На наш погляд, такі особливості досліджуваного ринкового сегменту мають суттєвий вплив на споживацьку поведінку, тому компанії, що ігнорують вплив споживача на формування вартості ризикують отримати недостовірну інформацію (прийняти необґрунтоване рішення) щодо ланцюга вартості в цілому.

У порівнянні з європейськими автомобільними ринками, український ринок є досить молодим та відкритим для брендових експериментів. На відміну від західних ринків, які здебільшого переживають стагнацію і характеризуються конкурентною боротьбою за десяті частини відсотку ринку з допомогою широкомасштабних рекламних кампаній, українські виробники автомобілів прагнуть до формування вподобань споживачів, здійснюючи змінення зі своїми автомобілями. Так компанія ПАТ «ЗАЗ» розширила свій брендовий ряд автомобілями «ZAZ Forza», «ZAZ Vida», компанія ПАТ «ВАЗ» – маркою «Lada Kalina» «ВАЗ Largus».

2. Зміна  статусу ланок ланцюга на основі  міграції ключових точок цінності. Тенденція проявляється через поступове нівелювання вагомості традеційних ланок, особливо тих, що знаходилися у дистрибутивній частині ланцюгів. Ретроспективний аналіз дрібних логістичних ланцюгів показав, що гуртові посередницькі структури мали значний, а подекуди основний вплив на створення цінності.

Сучасні ж ланцюги характеризуються: ключовими  точками, зосередженими в управлінських  та виробничих інноваційних центрах, контрольованих компаніями, що володіють виробничими  підприємствами; посиленням впливу нових крупних компаній на логістичні ланцюги пивного ринку; формуванням ланцюгів створення цінності; утворенням нових ключових точок цінності.

3. Трансформація  внутрішніх та фрагментарних  зовнішніх ланцюгів вартості у корпоративні ланцюги. Ця тенденція сформувалася і розвивається внаслідок зміни конкуренції між виробниками та посередниками на конкуренцію брендів. Відповідно, з точки зору цінності, конкуренція між окремими ланками різноманітних ланцюгів змінилася на конкуренцію між ланцюгами створення вартості.

Структурні  корпоративні зміни призвели до зміни  форм конкуренції. Якщо до початку процесів злиття та поглинання відбувалася конкуренція  на локальних сегментах ринку  між виробниками (в основному  продукція ідентифікувалася за назвою виробника) та між посередниками (ключовою перевагою яких був асортиментний  ряд), то після інтеграції – між брендами на національному ринку.

Загострення конкурентної боротьби, спричинене ростом обсягів виробництва та наповнюваністю ринку, змушує провідні компанії зосереджувати свою увагу на логістиці. Зусилля направляються на удосконалення дистриб’юторських технологій. Компанії будують структуровані дистриб’юторські мережі з чітким розподілом зон впливу їх учасників. Окрім того, запроваджується гнучка цінова політика. Рівень регіональної присутності на пивному ринку України у значній мірі визначається розміщенням підприємств, що входять до складу компаній.

ПАТ «ЗАЗ» має найбільшу присутність у центральній частині країни та південно-західній. Унаслідок реорганізації системи збуту компанія володіє представництвами у десяти регіонах, де здійснює прямі продажі. Така трансформація логістичних ланцюгів дозволила збільшити частку доданої споживчої вартості за рахунок логістичного сервісу та, як результат збільшити частку ринку із 32%% до 34%.

Протягом  останніх років на ринку спостерігається  реорганізація дистриб’юторських  мереж. Дистрибуція пивних компаній переходить на принцип «виробництво – кінцевий споживач» (як зміна для принципу «купівлі-продажі»). У такий спосіб компанії розширюють свій вплив до управління товаром у роздрібних точках. На основі таких реорганізацій вдається виконувати ряд стратегічних і тактичних завдань:

• до стратегічних завдань експерти із дистрибуції пивної продукції відносять розвиток команд, що продають продукцію пивних компаній у точках дистрибуції. Розвиток здійснюється через навчання цих команд, вироблення управлінських навичок у співробітників компаній-дистриб’юторів, партнерів і компаній-виробників з метою організації нерозривного дистриб’юторського ланцюга та вироблення єдиного управлінського мислення;

- тактичні завдання полягають у освоєнні території, на якій працює дистриб’ютор, та вирішенні оперативних питань, пов’язаних зі співпрацею із ключовими роздрібними партнерами.

Оцінку  можливостей та заходів, що сприяють побудові ланцюгів створення вартості на основі опитування офіційних представників провідних компаній-виробників пива та представників роздрібної торгівлі, графічно представлено на рис. 2.5, 2.6.

 

 

Рис. 2.5. Можливості та заходи, що впливають на стан ланцюга вартості 
у частині постачання.

Аналіз  даних, поданих на рис 2.5 і 2.6 підтверджує готовність компаній виробників брати на себе тягар логістичних витрат і, природно, бажання контролювати ланцюги вартості. Роздрібні підприємства готові до збору та опрацювання первинної інформації щодо запитів споживачів та прогнозування збуту.

 

Рис. 2.6. Можливості та заходи, що впливають на стан ланцюга вартості  
у частині попиту.

Важливо зазначити, що ініціаторами розвитку партнерських стосунків виступають, як правило, компанії-виробники, а виграють від партнерських проектів у короткі терміни в першу  чергу підприємства роздрібної торгівлі та заклади громадського харчування за рахунок зменшення логістичних  витрат, хоч при ініціюванні партнерських стосунків вони відіграють швидше пасивну, а ніж активну роль. Це пояснюється, перш за все, складністю організації партнерських стосунків по всій множині категорій товарів, що формують асортимент роздрібного підприємства.

Перспективні  прийоми партнерства, зокрема регулярний обмін інформацією з місць  реалізації, впроваджені тільки для  обмежених товарних груп, і тому на них припадає невелика частина  товарообороту галузі. Це пояснює, чому спільне планування та  контроль за логістичними процесами у ланцюгах цінності є швидше винятками, ніж правилом.

Для розвитку партнерства власники ключових точок створення вартості збільшують підтримку інших ланок ланцюга, усвідомлюючи відповідальність за кінцеву цінність (включаючи навчання персоналу, оренду чи безкоштовне використання торговельного обладнання, облаштування торгових площ, торгові знижки та відстрочки платежів, безкоштовний логістичний сервіс, рекламну підтримку, моніторинг ринку). Тому можна стверджувати, що певна частина доданої цінності створюється спільно з іншими учасниками ланцюга безпосередньо у їх бізнес-процесах, тобто досягається необхідний синергічний ефект від інтеграційного партнерства у ланцюгу вартості.

Аналіз  маркетингових заходів на ринку дозволив відмітити збільшення кількості спільних акцій, спрямованих на додаткове стимулювання споживачів. Як правило, основні витрати беруть на себе компанії-виробники. Окрім цього, виробники надають можливість взяти автомобіль в кредит.