Ланцюги створення вартості

Удосконалення конкурентних технологій у сфері автомобільного ринку призвело до усвідомлення необхідності використання логістичного аутсорсингу у ланцюгах створення вартості. Низька ефективність трансакційних операцій, здійснюваних компаніями-виробниками самостійно, спонукає їх до делегування повноважень у цьому сегменті створення вартості спеціалізованим підприємствам. Зростання попиту на логістичні аутсорсингові послуги виявило дефіцит сучасної логістичної інфраструктури. Товарні ринки в цілому, потребують сучасних логістичних комплексів із зручними під’їзними шляхами, майданчиками для паркування великотоннажного транспорту, складськими площами, придатними для спеціального зберігання окремих видів запчастин, та можливістю цільового розподілу складських площ. Наявність такого дефіциту дає можливість роздрібним мережам перебирати на себе нові компетенції у ланцюгу створення цінності, розвиваючи власні сучасні логістичні інфраструктури, тим самим нівелюючи значимість незалежних підприємств– дистриб’юторів.

В Україні логістичні витрати становлять близько 15% ВВП (близько 10 млрд. дол.), при чому 70% (7 млрд. дол.) логістичних витрат припадає на транспорт, 25 % (2,5 млрд. дол.) на складське обслуговування та близько 5% (0,5 млрд. дол.) – на управління логістичними потоками. За принципами автономної логістики (1pl) працює 10% підприємств, переважаючу частину логістичних операцій передають у аутсорсинг (2pl) – 89% підприємств, повним логістичним аутсорсингом (3pl) користується 1% підприємств, а повна інтеграція з логістичними провайдерами (4pl) відсутня [38] (див. рис. 2. 10). Така ситуація пояснюється відсутністю логістичних операторів, складських логістичних центрів класу A і B та слабким розвитком ринку перевезень, особливо автомобільних. Як видно з рис. 2.10, структура логістичного аутсорсингу у 2010 році суттєво не зміниться [38].

Рис. 2.10. Рівень логістичного аутсорсингу

Аутсорсинг  передбачає передачу непрофільних логістичних бізнес-процесів логістичним провайдерам та дозволяє користувачам вивільнити ресурси, задіяні для виконання логістичних завдань. Логістичні провайдери, володіючи вузькою спеціалізацією, сучасними логістичними технологіями, досвідом роботи та інформаційними ресурсами, мають можливість створювати додану вартість продукту, яка проявляється через надані логістичні послуги, затрачаючи значно менше ресурсів, аніж інші учасники ланцюга створення вартості.

2.3. Оцінка впливу вартості логістичних процесів на сукупну цінність продукту

У розділі 1 нами виявлено і досліджено нові теоретичні викладки сучасної теорії конкуренції та сформульовано додаткові аргументи, які визначають логістику як важливе джерело конкурентних переваг, що забезпечує побудову новітніх логістичних мереж для доступу до усіх можливих ринків збуту, а також створює високий рівень обслуговування споживачів з оптимальними витратами на це обслуговування.

Проведені нами дослідження показали, що новизна логістичного підходу до управління, у т.ч. й управління  потоковими процесами, полягає у зміні пріоритетів визначення ключових бізнесових сфер на користь зовнішньої логістики підприємства як інтегруючої управлінської технології. Реалізація логістичного підходу дає можливість об’єднати діяльність зовнішніх і внутрішніх елементів підприємства і на основі використання теорії економічних компромісів запобігти конфліктам економічних цілей та інтересів, а також долати міжгалузеві кордони, створюючи інтегровані логістичні ланцюги.

Комплексність проблеми дослідження впливу логістики і вартості логістичних процесів на кінцевий сукупний продукт ланцюга вимагає вивчення взаємозв’язку і взаємообумовленості логістичних факторів-аргументів, а також виявлення ступеня впливу кожного з них на результативний показник, у якості якого у нашому дослідженні виступає ціна реалізації пляшки пива кінцевому споживачеві як грошовий вимір сукупної цінності продукту.

З метою проведення такого дослідження нами зібрано і систематизовано кількісні дані у розрізі визначених видів вартісних вимірників логістичних бізнес-процесів на двох рівнях, для чого їх згруповано за критеріями значущості у ланцюгу створення цінності (вартість транспортних процесів, вартість складських процесів, вартість збутових процесів, вартість процесів підтримування ланцюга, вартість процесів постачання), а також деталізовано і структуровано в межах кожного виду логістичних процесів.

Зокрема, до кожної групи вартісних параметрів логістичних процесів віднесено такі їх складові:

• вартість транспортних процесів – вартість переміщення одиниці продукції в межах визначених бізнес-процесів чи їх груп;
• вартість складських процесів – вартість зберігання та обслуговування сировини, напівфабрикатів чи готової продукції в межах визначених бізнес-процесів чи їх груп;
• вартість збутових процесів – вартість обслуговування кінцевого споживача, інформаційний супровід та стимулювання збуту готової продукції;
• вартість процесів підтримування ланцюга – вартість процесів управління ланцюгом створення цінності, обслуговування та надання допомоги учасникам ланцюга для просування готової продукції;
• вартість процесів постачання – вартість процесів, пов’язаних з аналізом ринків постачання, вибору та підтримки стосунків із постачальниками.

У цьому  контексті варто зазначити, що виявлення  і оцінювання зазначених вартісних  параметрів, які у нашому дослідженні розглядатимуться як фактори-аргументи логістичних бізнес-процесів, є досить складним завданням: існують труднощі у кількісному відображенні багатьох аспектів окремих груп витрат через відсутність адекватних вимірників і надійного інформаційного забезпечення.

Отже, вироблені  підходи до оцінювання вартості логістичних бізнес-процесів та встановлення рівня її впливу на ціну реалізації продукції кінцевому споживачеві як грошовий вираз сукупної цінності продукту, потребують, на наш погляд, розгляду таких варіантів:

1. Дослідження впливу сукупної вартості логістичних бізнес-процесів кожного учасника ланцюга (виробник, гуртовий посередник, роздрібна торгівля) на ціну реалізації продукції кінцевому споживачеві з метою визначення пріоритетної ланки ланцюга і, відповідно, її бізнесової привабливості та значущості у формуванні сукупної цінності продукту.  

2. Деталізоване  дослідження впливу всіх вартісних елементів логістичних бізнес-процесів (транспортні витрати, складські витрати, збутові витрати, витрати на підтримування ланцюга, витрати на постачання) кожного учасника ланцюга на сукупну цінність продукту з метою виявлення найвагоміших логістичних бізнес-операцій виробника, гуртового посередника та роздрібного торговця у формуванні цієї цінності, яку ми представляємо кінцевою ціною пляшки пива.

3. Дослідження впливу сукупної вартості у ланцюгу створення цінності транспортних процесів, складських процесів, збутових процесів, процесів підтримування ланцюга, а також процесів постачання, для виявлення важливості кожної із зазначених груп бізнес-процесів у формуванні сукупної цінності продукту.

Детальне  вивчення процесу формування сукупної цінності продукту з використанням  описаних трьох варіантів комбінування вартісних показників логістичних  бізнес-процесів можливе на основі методів кореляційного та регресійного аналізу, які дозволяють, з одного боку, оцінити вплив факторів-аргументів на результативний показник (сукупну  цінність продукту), а з іншого – виявити взаємозв‘язок і взаємообумовленість зазначених факторів в системі управління ланцюгом створення цінності.

Для вибору математичних моделей залежності результативного  показника – ціни реалізації продукції  кінцевому споживачеві як грошового  виразу сукупної цінності продукту (У) від факторів-аргументів (х_і) у трьох обраних для дослідження варіантах було проведено логічний аналіз тенденцій зміни залежної і незалежних змінних упродовж 37 періодів станом на початок кожного місяця упродовж трьох років (див. додаток Б). Вивчення закономірностей і особливостей встановлення ціни реалізації пляшки пива кінцевому споживачеві дозволило виявити різнохарактерність цих процесів через вплив нестабільного бізнесового середовища, активний розвиток трансформаційних процесів та формування мережевих організацій, що здійснюють пошук оптимальних стратегій поведінки на ринку.

Математичним  виразом процесу встановлення ціни реалізації пляшки пива кінцевому споживачеві  обрано лінійну залежність, яка, на відміну від інших типів математичних моделей, найбільше відповідає характеру  і сутності досліджуваних процесів, що підтвердив розрахунок ряду статистичних критеріїв та показників (F – критерій Фішера, t-критерій Ст’юдента, множинний коефіцієнт кореляції, коефіцієнт детермінації):

У = А_{о  +} А₁ x₁+ А₂ x₂+ ….... + А_n x_n,                                         ( 2.1.)

де А_о, А₁, А₂, …..А_n – коефіцієнти регресії, x₁… x_n – фактори-аргументи.

Розрахунки  здійснювалися з використанням  стандартної програми Microsoft Excel (пакет «Аналіз даних», інструменти аналізу «Кореляції» та «Регресія»).

Кінцевий  відбір факторів-аргументів для включення їх до математичної моделі здійснювався за такими критеріями: парні коефіцієнти кореляції між результативним показником і факторами-аргументами повинні відповідати умові r_yx ≥0,2, парні коефіцієнти кореляції між факторами-аргументами – відповідати умові нерівності r_xixj < 0,7 (достовірність коефіцієнтів регресії передбачає відсутність мультиколінеарності між відібраними факторами-аргументами), значення розрахованого t–критерію Ст’юдента – перевищувати критичнt значення, з відповідним числом ступенів вільності та рівнем значущості.

Оцінку  адекватності математичної моделі реальному  економічному процесові здійснено  за допомогою коефіцієнта множинної  кореляції та F-критерію Фішера (див. табл. 2.1). Високі розрахункові значення цього критерію свідчать про придатність обраних моделей для виявлення найбільш значущих факторів-аргументів досліджуваного ланцюга, а за необхідності – короткострокового прогнозування процесу створення сукупної цінності продукту.

Таблиця 2.1

Оцінка надійності математичних моделей залежності  
результативного показника (У)  від факторів-аргументів (х_і)

для трьох варіантів  їх комбінування

Враховуючи  означені критерії та обмеження, розглянемо детально варіанти формування сукупної вартості продукту. Зокрема, при розгляді першого варіанту обраної схеми дослідження впливу сукупної вартості логістичних процесів кожного учасника ланцюга (виробника – x₁, гуртового посередника – x₂, роздрібної торгівлі – x₃) на сукупну цінність продукту (y) з метою визначення пріоритетної ланки ланцюга і, відповідно, її бізнесової привабливості встановлено, що серед сукупності логістичних процесів учасників ланцюга створення цінності логістичні процеси гуртового посередника мають найсуттєвіший вплив на ланцюг і сукупну цінність продукту. Такий висновок базується на попередніх аналітичних розрахунках:

1. Виявлено сильний кореляційний зв‘язок ціни реалізації автомобіля кінцевому споживачеві з сукупною вартістю логістичних процесів кожного учасника ланцюга, у тому числі вартості логістичних процесів виробника (парний коефіцієнт кореляції = 0,80), вартості логістичних процесів гуртового посередника (парний коефіцієнт кореляції = 0,83), вартості логістичних процесів роздрібного посередника ( парний коефіцієнт кореляції = – 0,78).

2. Встановлено  наявність високого рівня мультиколінеарності факторів-аргументів (вартості логістичних процесів кожного учасника ланцюга), що потребує виключення з розрахунків частини мультиколінеарних ознак. Зокрема, виявлено тісний зв‘язок:

• вартості логістичних процесів виробника і логістичних процесів гуртового посередника ( = 0,95), що, за означеним вище критерієм, передбачає вилучення з моделі вартості логістичних процесів виробника як такої, що інформативно відображається показником вартості логістичних процесів гуртового посередника. Наявність у цьому випадку високого кореляційного зв‘язку демонструє залежність, наближену до прямо пропорційної, що дозволяє стверджувати про можливість відображення інформаційним масивом вартості логістичних процесів гуртовика одночасно й вартості аналогічних процесів виробника;
• вартості логістичних процесів гуртового посередника і логістичних процесів роздрібного посередника ( = – 0,85), що засвідчує існування зворотного зв‘язку між вартістю логістичних процесів цих учасників ланцюга, а саме: зростання досліджуваної вартості у гуртового посередника призводить до її скорочення у роздрібного посередника і навпаки. Крім того, значення коефіцієнта кореляції , що перевищує критичну межу, передбачає вилучення з моделі дослідження вартості логістичних процесів роздрібного посередника як такої, що має менш тісний зв‘язок з результативним показником – ціною реалізації пляшки пива кінцевому споживачеві. Доцільність виключення з моделі фактора-аргумента х₃ підтверджується й низьким рівнем t – критерію Стьюдента.