Методи і механізми регулювання конфліктних ситуацій

З М І С Т

ВСТУП

Актуальність теми. Проблеми соціально-трудових конфліктів і соціальних механізмів їх попередження і вирішення стали актуальними у зв'язку з трансформаційними процесами, які відбуваються в сучасній Україні. Демократичний розвиток українського суспільства створив нову ситуацію в соціально-трудових відносинах, коли значна частина функцій по їх врегулюванню переходить від держави до сторін цих відносин: найнятим робітником і працедавцем.

Соціально-трудовий конфлікт є одним з найважливіших чинників суспільного розвитку, особливо в  соціально-економічній сфері, в соціально-трудових відносинах. В умовах трансформації  українського суспільства на окремих  її етапах соціально-трудові конфлікти іноді важко було відокремити від інших, які відбувалися майже у всіх сферах суспільного життя, політичній, соціально-культурній, соціально-економічній щодо перерозподілу власності на засоби виробництва і в інших.

Разом з тим перехід до іншої системи соціально-економічних відносин супроводжується кризовими явищами, на тлі яких соціально-трудові конфлікти набувають великої гостроти і посилюються їх негативні функції і наслідки.

Це актуалізує необхідність в ефективних засобах вирішення гострих суспільних протиріч, соціальних конфліктів, в соціальних технологіях такого їх попередження та вирішення, розробка і застосування яких спиралася б на знання цих соціальних механізмів. У зв'язку з цим проблема вивчення цих механізмів набуває особливого значення, тим паче, що на даний момент вони вивчені недостатньо.

У теоретичному плані  розробленість теми можна розділити  на декілька рівнів. Найбільш розроблені питання конфліктології. Основи теоретичної  конфліктології заклали К.Маркс, Г.Зіммель, Е.Дюрккйм, М.Вебер.

Теорія соціального  конфлікту розроблена Р.Дарендорфом, Л.Козером, Й.Галтунгом, К.Боулдінгом, Л.Крісбергом, С.Карінгером, М.Дайчем, Дж.Г.Ськоттом, Дж.Тернаром.

Значний внесок у розвиток теоретичної конфліктології внесли А.Г.Здравомислов, А.А.Ручка, В.В.Танчер, Е.І.Степанов, Л.А.Нечипоренко, В.Н.Кудрявцев, А.М.Бандурка, В.А.Друзь, А.К.Зайцев, Е.І.Головаха, І.Е.Бекешкина, Е.Ю.Звонков, В.М.Шаленко, А.Ішмуратов, Ф.М.Бородкин, Н.М.Коряк та інші.

Менш розроблена тема соціальних механізмів. Значний внесок в розробку поняття соціальних механізмів і в дослідження особливостей дії соціальних механізмів в різних сферах соціуму внесли Т.І.Заславськая, Р.В.Ривкина, О.Р.Лацис, В.В.Радаєв, А.В.Кочетков, Н.І.Дряхлов, А.Н.Кравченко, А.І.Кравченко, В.В.Щербіна, Г.В.Ізокин, В.Е.Піліпенко, Л.Б.Холод, В.І.Вихрова.

У сфері соціально-трудових відносин і, зокрема, у врегулюванні соціально-трудових конфліктів дія  соціально-трудових механізмів, на наш  погляд, досліджувалася в конфліктологічних працях опосередковано через проблему їх врегулювання і без теоретичного обгрунтування поняття "Соціальні механізми".

Зв'язок роботи з науковими  програмами, планами, темами. Автор  як відповідальний виконавець брав участь в проведенні досліджень НДІ соціально-трудових відносин Міністерства праці і соціальної політики України: "Розробка рекомендацій щодо ведення колективних переговорів і укладання колективних договорів, угод всіх рівнів (Генеральної, галузевої і регіональної) з коментарями відповідних їм норм, встановлених законодавством" (1999 р., державний реєстраційний № 0199U001164), "Шляхи зменьшення впливу реструктуризації вугільної промисловості на стан соціальної напруженості у вугільних регіонах Донбасу" (2002 р., державний реєстраційний № 0102U004167), "Шляхи активізації колективно-договірної роботи в недержавному секторі економіки: аналіз стану та розробка пропозицій" (2002 р., державний реєстраційний № 0102U004175), "Шляхи підвищення ефективності взаємодії Мінпраці України, інших органів виконавчої влади з профспілками та організаціями роботодавців у вирішенні питань соціально-трудових відносин" (2003 р., державний реєстраційний

№ 0103U004492), а также в качестве руководителя в научно-исследовательских работах: "Практика застосування положень Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" при розв'язанні колективних трудових спорів на підприємствах, в організаціях установах та галузях економіки" (1999 р., державний реєстраційний № 0199U001153), "Вивчення та узагальнення практики діяльності місцевих органів виконавчої влади у вирішенні питань соціально-трудових відносин і соціального партнерства на регіональному  та виробничому рівнях" (1999 р., державний реєстраційний № 0199U001154), "Розробка пропозицій щодо формування системи моніторингових досліджень у сфері соціально-трудових відносин в аграрному секторі економіки" (2000 р., державний реєстраційний №0100U001854), "Зіставлення практики законодавчого регулювання соціально-трудових відносин в Україні та в країнах СНД і Східної Європи" (2002 р., державний реєстраційний № 0102U004176), "Розробка механізмів попередження та розв'язання конфліктів на підприємствах вугільних регіонів в умовах структурної перебудови галузі" (2003 р., державний реєстраційний №0103U004496).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є з'ясування характеру, ролі, змісту компонентів соціальних механізмів попередження і вирішення соціально-трудових конфліктів, напрямів їх дії і наслідку впливу на соціально-трудову конфліктність.

Для досягнення поставленої  мети необхідно було виконати наступні завдання:

• проаналізувати поняття, функції, умови загострення і розповсюдження соціально-трудових конфліктів;
• вивчити особливості соціально-трудових конфліктів в сучасний період;
• зробити аналіз поняття, особливостей, складових частин і напрямів дії соціальних механізмів попередження і вирішення соціально-трудових конфліктів;
• визначити вплив соціальних механізмів на соціально-трудову конфліктність і необхідність корекції цього впливу.

Об'єкт дослідження. Об'єктом  дослідження є умови виникнення і особливості вирішення соціально-трудових конфліктів. 

Предметом дослідження  є  соціальні механізми, що породжують соціально-трудові конфлікти і сприяють їх  попередженню та вирішенню, а також їх вплив на соціально-трудову конфліктність.

Методи дослідження. Використовувалися  методи соціологічних опитів, контент-аналізу змісту документів і повідомлень в пресі, спостереження та інші. Методологічною основою дослідження є структурно-функціональний і генетичний аналіз. Теоретичною – аналіз концепцій і методів різних соціологічних шкіл, що дозволило відтворити повноту дії соціальних механізмів попередження і вирішення колективних трудових конфліктів.  Автор спирався на теоретичні ідеї  Т. Парсонса, А. Шюца, Н. Лумана, П. Сорокина, Дж. Хоманса, М. Вебера, К.Маркса, Р. Зіммеля, Р. Дарендорфа и    Л. Козера і вітчизняних соціологів.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше здійснений системний аналіз соціальних механізмів попередження і вирішення соціально-трудових конфліктів. В результаті проведеного дослідження були отримані наступні нові результати:

- вперше на основі  узагальнення раніше певних понять  соціальних механізмів визначено  поняття соціальних механізмів  попередження і вирішення соціально-трудових  конфліктів як сукупності соціальних явищ і процесів, визначальне попередження і вирішення соціально-трудових конфліктів;

• у розвиток уявлень про соціальну природу соціальних механізмів виявлено, що соціальними механізмами попередження і вирішення соціально-трудових конфліктів можуть виступати елементи соціальної системи: соціальна структура, соціальні цінності, потреби та інтереси, соціальні інститути, асоціації та групи, а також дії соціальних акторів, які можуть сприяти попередженню і вирішенню соціально-трудових конфліктів як окремо, так і в комплексі, а також взаємодіючи між собою;
• встановлено, що такі соціальні механізми попередження соціально-трудових конфліктів, як соціальна інтеграція, соціальний діалог, соціальне партнерство, організації найнятих робітників і працедавців, соціально-трудова політика, ступінь організованості найнятих робітників і працедавців не істотно впливають на зниження соціальної напруженості та соціально-трудової конфліктності. Вагомішими виявилися чинники культурного характеру;
• проаналізована дія соціально-правового і соціально-економічного механізмів, інституту представництва інтересів у сфері праці як чинники впливу на соціально-трудову конфліктність. Характер прояву соціальної напруженості в соціально-трудовій сфері слабо пов'язаний з вказаними механізмами, а представництво інтересів у сфері праці виявилося не достатньо розвиненим і структурованим;
• у розвиток практики порівняльного аналізу різних парадігмальних установок зіставлені конфліктологічні, соціодраматичні, системно-функціональна та культурно-аксіологічна пояснювальні моделі впливу соціальних механізмів на розвиток конфліктності в соціально-трудовій сфері сучасної України на прикладі динаміки і особливостей соціально-трудових конфліктів і соціальних механізмів їх попередження і дозволу в Луганській області як одного з індустріальних регіонів України; порівняльний аналіз дозволив виявити, що культурно-аксіологична модель дозволяє правдоподібніше пояснити соціальні механізми появи, розвитку, попередження і вирішення соціально-трудових конфліктів в сучасній Україні;
• виявлено, що на динаміку і особливості соціально-трудової конфліктності в Україні періоду 1989-2002 рр. істотно вплинули: ціннісна система суспільства (на початку страйкового руху вона сприяла швидкому розповсюдженню соціально-трудових конфліктів, а потім значному зниженню їх гостроти і широти), яка нині знаходиться в стані трансформації; нерозвиненість інститутів представництва інтересів у сфері праці, а також такі соціальні характеристики соціальних груп, як пасивність, індиферентність, апатія, соціальна втома; нерозвиненість правової, інформаційної і організаційної підструктур соціального діалогу;
• розроблені пропозиції по подоланню стереотипів культури нераціонального типу. Для подолання негативної дії соціальних механізмів попередження і вирішення соціально-трудових конфліктів необхідно, щоб функціонування системи соціального партнерства грунтувалося на постійному економічному зростанні, доходи різних груп населення вирівнювалися до пропорцій, прийнятих в розвинених країнах, щоб система соціального партнерства, його технічна, методична і інформаційна підтримка будувалися за підтримки держави.

Теоретичне значення отриманих результатів. Теоретичне значення дисертаційного дослідження  полягає в розширенні наукових уявлень  про характер, зміст, напрямах впливу соціальних механізмів на соціальні процеси взагалі і на попередження та вирішення соціально-трудових конфліктів в сучасній Україні.

Практичне значення полягає  в розробці напрямів корекції дії  соціальних механізмів. Пропозиції щодо вказаних напрямів можуть бути використані соціальними партнерами і органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в своїй практичній діяльності по урегулюванню соціально-трудових відносин.

Емпірична база дослідження  – прикладні дослідження за участю автора як керівника, відповідальний виконавець, співвиконавець, проведені Науково-дослідним інститутом соціально-трудових відносин Мінтруда України і іншими дослідницькими організаціями.

Результати дисертаційного дослідження відбиті в 16 публікаціях, з яких:  4 статті – в спеціалізованих наукових виданнях, 7 -  в інших наукових виданнях, 5 – в доповідях і повідомленнях на науково-практичних конференціях:

1. Гуляев В. Реструктуризация угольной отрасли и уровень социальной напряженности в шахтерских регионах // Социология: теория, методы, маркетинг. –2003. – №3 – С. 93-106.

2. Гуляев В.В. Социально-трудовой  конфликт сквозь призму мультипарадигматической  социологии // Соціологічні дослідження.  Збірник наукових праць Східноукраїнського  національного університету. – Луганськ: Вид - во СНУ. –  2002. – №1 (2). –  С.14-29.

3. Гуляєв В.В. Вимоги роботодавців  до якості молодої робочої  сили та їх уявлення щодо  регулювання зайнятості молоді // Вісник Академії праці і соціальних  відносин Федерації профспілок  України. – 2000. – №2. – С.4-11.

4. Гуляев В.В. Социальные механизмы  профилактики и разрешения социально-трудового  конфликта // Вісник Східноукраїнського  Державного Університету. – 1998. –  №5. – С. 36-41.

5. Гуляєв В.В. Соціальне партнерство  як механізм розвитку ринку праці // Вісник Східноукраїнського національного університету.– 2001. –8. – С. 100-104.

6. Гуляєв В.В. Соціальна напруженість  під час реструктуризації вугільної  промисловості на Луганщині // Соціологічні дослідження. Збірник  наукових праць Східноукраїнського національного університету. – Луганськ:  
Вид-во СНУ. –  2001. Вып. 1. – С. 112-116.

7. Гуляєв В.В. Соціально-трудові  відносини у 21 сторіччі // Проблеми  економіки праці, соціально-трудових  відносин та соціального захисту  населення. Збірник наукових праць. – Луганськ. – 2003. – Вып. 1. – С.96-104.