Розробка системи інформаційного обслуговування споживачів на базі ПрАТ Київстар

Економічні інформаційні системи в мережі Київстар – це людино-машинні системи, які збирають, нагромаджують, зберігають, оброблюють і видають за запитом чи замовленням інформацію у вигляді даних і знань, необхідних для керування телекомунікаційною компанією як економічним об’єктом.

Таким чином складемо образ  телекомунікаційної компанії, щоб розібратися  в сутності системи задоволення  інформаційних потреб споживачів.

Великі системи, аналогічні досліджуваній, найповніше відповідають вимогам стандарту ERP ("BAAN", "Oracle Applications", "R/3" тощо). Це в основному  великі інтегровані комплекси ERP-класу, які окрім інструментів управління виробництвом можуть утримувати ще й  модулі, що суттєво розширюють рамки  традиційної ERP-системи: CRM, ASP, OLAP. Дані системи потребують значних фінансових та людських ресурсів для впровадження та експлуатації.

Отримання співробітниками  певної інформації з метою реалізації пов’язане з виконанням трудомістких операцій зі збирання, фіксації, передавання, обробки та зберігання даних, що характеризують виробничу діяльність телекомунікаційної компанії та її зв’язки. А достовірність  і своєчасність отриманої інформації впливають на ефективність прийнятих  керівних рішень. Саме керування телекомунікаційною компанією є особливим видом  діяльності, який полягає у визначенні цілей об’єктів, засобів їх досягнення, а також у впливі на об’єкти  для досягнення поставлених цілей.

Управління ПрАТ «Київстар», як телекомунікаційним об`єктом в  рамках рамки традиційної ERP-системи, здійснюється на інформаційному рівні  шляхом перетворення і використання потоків інформації, що функціонують в середині інформаційної системи  холдингу і надходить до неї із зовнішнього середовища.

Економічна інформація всередині  структури Київстар – це інформація про процеси виробництва телекомунікаційних послуг, розподілу, обміну та споживання цих послуг та інформації, як матеріального  блага. Важливими функціями, що реалізуються в процесі керування ПрАТ Київстар, як економічним об’єктом, є: прогнозування, планування, облік, контроль, аналіз, координація та регулювання.

Організаційно-економічна модель ПрАТ «Київстар» зображено на рис. 2.2.

 

 

Рис. 2.2. Організаційно-економічна модель досліджуваної телекомунікаційної компанії

Управління ПрАТ Київстар складається  з такого циклу послідовно виконуваних  дій.

1. Аналіз керуючої інформації, яка надходить від інших організацій, та визначення основних цілей і задач, поставлених перед Київстаром.

2. Збирання та аналіз інформації  про стан самої компанії.

3. Переробка інформації та визначення варіантів цілей і шляхів їх досягнення.

4. Прийняття рішень, планування.

5. Контроль виконання прийнятих рішень і регулювання.

Отож, створюючи інформаційні системи, спеціалісти Київстар використовують кібернетичний чи системний підхід, який дає змогу розглядати процес керування об’єктом як інформаційний, а в складі керуючої системи, виділяти інформаційну систему.

Окремого дослідження потребує такий підвид, як економічна інформація. Економічна інформація, що циркулює в  системі керування телекомунікаційною компанією, має свої особливості  та властивості, які впливають на засоби її збирання та реєстрації, організації  автоматизованої обробки даних, вибору технічних засобів і носіїв інформації, побудови оптимальних варіантів  технологічних процесів обробки  тощо.

1. Вона є єдиною для регулюємої компанії в цілому, взаємозв’язаною та взаємозумовленою як у самому Київстар, так і ззовні. Це враховується при створенні єдиної системи інформаційного забезпечення телекомунікаційної компанії та її філій і забезпеченні інформаційного погодження прийнятих рішень на різних рівнях керування (від Києві до регіональних ланок).

2. Має тенденцію до постійного збільшення обсягів даних.

3. Відбиває різноманітну діяльність телекомунікаційної компанії через систему натуральних, вартісних та інших числових показників.

4. Характеризується  великою масовістю та об’ємністю, що потребує багаторазового групування, арифметичної та логічної обробки.

5. Потребує її зберігання та нагромадження.

6. Характеризується циклічністю виникнення та обробки в установлених часових межах, а також великою кількістю стабільних елементів, що потребує створення програмного продукту та баз даних.

7. Має складну та різнобічну структуру.

Усі ці особливості  відповідають можливостям сучасної обчислювальної техніки.

Економічну інформацію всередині  досліджуваної компанії класифікуємо за такими ознаками:

• функціями, що виконуються в ході керування об’єктом;
• видами об’єктів, які відображуються ;
• призначенням у процесі керування;
• відношенням до об’єкта, який регулюємо;
• стабільністю використання;
• стадіями виникнення;
• з позиції достовірності.

Класифікація  економічної інформації та вивчення її видів має важливе значення для встановлення її складу, процесів формування, руху та перетворення даних, що є основою при створенні  нової інформаційної системи.

Так, за функціями, які виконуються, економічну інформацію поділяють на фактичну, планову, нормативно-розціночну та довідкову.

До фактичної  інформації належать дані, що характеризують події, явища, процеси, які вже відбулися. До планово-договірної відносять дані, що описують події, явища та процеси, які мають відбутися. Нормативно-розціночна інформація регламентує різні межі витрат ресурсів, подій, явищ і процесів, які повинні відбутися. Довідкова  інформація дає змогу доповнити  та розшифрувати події, явища та процеси, які мають відбутися чи вже  відбулися. За даними опитування споживачів довідново-інформаційна служба Київстар одна з найкращих.

2.2. Моделі системи інформаційного  обслуговування споживачів ..

Зібраний у процесі  обстеження великий і різноманітний  матеріал необхідно проаналізувати, що іноді зробити надто важко  з огляду саме на цілі обстеження і  його аналіз. Зважаючи на це для обробки  даних застосовують різні методи, вибір яких залежить від конкретних задач аналізу, можливості використання ЕОМ, кваліфікації розробників та інших  факторів.

Використовуваний в роботі науковий метод основано на системному аналізі. Системний аналіз телекомунікаційного  підприємства – дослідження реальної системи для визначення інформаційних  потреб і процесів системи, а також  їх співвідношень між собою.

Можемо класифікувати  методи, які використовуються по ознаці застосування ЕММ і ЕОМ.

Без застосування ЕОМ або  графічні методи дають змогу відобразити: організаційні, функціональні, виробничі  та загальноекономічні характеристики Київстар, і їх взаємозв’язки, послідовність  впливу окремих факторів, порядок  формування як первинних, так і результатних показників.

Для того щоб показати складний, багатоступеневий зв’язок у керівництві  ПрАТ Київстар, процесах і явищах телекомунікацій, в попередньому розділі застосовано  таблиці, і структурні схеми для  аналізу.

Дослідження потоків інформації  описано і аналізовано на макрорівні.

На макрорівні аналізують загальну структуру і схеми функціонування інформаційної системи, вдосконалюють  документопотік.

Табличне зображення дає  змогу судити про рух документів між окремими підрозділами компанії ПрАТ Київстар, виконавцями.

При побудові оперограм увесь  процес обробки інформації поділено на елементарні операції, які розглянено як найменшу логічно закінчену частину  всього комплексу досліджуваного процесу. Кожну елементарну операцію, носій  інформації і т.п. відображено на оперограмі у вигляді умовного запису. У середині можна записувати номер  документа та інші пояснення (рис. 2.3).

 

 

Рис. 2.3. Фрагмент оперограми досліджуваної компанії

Переваги: наочність відображення не втрачає, якщо шлях документа складний; досліджується не лише порядок руху документів, а й засоби обробки  змісту в них даних, можуть вноситися  також рекомендації щодо їх вдосконалення.

Структурні схеми інформаційного складу функцій і процесів відбивають взаємозв’язок процесів, вхідну і  вихідну інформацію, яка використовується, джерела інформації та ін. (рис. 2.4).

 

 

Рис. 2.4. Структурна схема  розрахунку зведеної потреби  в ресурсах на рік

Побудова таких схем полегшила  перехід до процесу проектування інформаційних систем обслуговування споживачів, оскільки видно логічну  послідовність виконання операцій і можливість зміни порядку обробки  даних, суміщення окремих операцій, раціональної побудови вихідної інформації і т.п.

Знову звертаючись до системного підходу апроксимуємо всю сукупність продуктів досліджуваної телекомунікаційної компанії до умовних товарних одиниць.

Інформаційну сукупність можна поділити на такі складові одиниці  інформації: атрибут (реквізит), економічний  показник, документ, масив (файл).

Атрибут (реквізит, поле) є  елементарна інформаційна сукупність, складена з ряду символів, має ім’я та багато значень. Вони бувають якісні та кількісні.

Якісні атрибути ідентифікують  об’єкт, визначають властивості суті та характеризують обставини, за яких відбувся процес і було отримано ті чи інші кількісні атрибути. Вони можуть бути груповими (деякі з них ключовими) й довідковими.

Кількісні атрибути розкривають  абсолютні чи відносні характеристики якісного атрибута. Вони можуть бути плановими, нормативно-розціночними, фактичними і розрахунковими.

Інформація для економічного об`єкту практично може бути подана сукупністю взаємопов`язаних економічних  показників, кожний із яких має певний зміст і характеристику.

Економічний показник розкриває  суть явища, процесу чи події та є  інформаційною сукупністю, складеною  з різної кількості якісних і  одного кількісного атрибута, і найменшою  інформаційною одиницею, яка має  економічний сенс.

Назва атрибута	Ідентифікатор	Умовне позначення	Характеристика
Код готової послуги Назва готової послуги Одиниця вимірювання Код одержувача Код станції/сервера Ціна секунди Кількість затребувана Кількість відпущена Номер документа Сума	KGP NGP NO KO KS ZEN KIZ KIV ND SUM	і - - о s Z KZ KV d S	Якісний, груповий Якісний, довідковий Якісний, довідковий Якісний, груповий Якісний, груповий Розціночний, кількісний Плановий, кількісний Фактичний, кількісний Якісний, груповий Розрахунковий, кількісний

 

Рис 2.5 Сукупність економічних показників

Сукупність економічних  показників утворює документ (запис), має самостійне змістовне значення та характеризується повним складом  необхідних атрибутів і показників.

Набір пов’язаних однорідних економічних показників за однією формою утворює масив, що є основною інформаційною  сукупністю, якою оперують в інформаційних  процедурах. Наприклад: процес оформлення надання по секундної оплати послуг зв’яжу (продаж певної кількості секунд зв’язку)

Показники:

Кількість/час затребуваної i-ї готової продукції/послуг о-м одержувачем з s-го станції/серверу за d-м документом – KZ_iosd ;

Кількість/час відпущеної/наданої i-ї послуги о-му одержувачеві з s-ї станції/ серверу за d-м документом – KV_iosd ;

ціна i-ї секунди послуги – Z_i ;

сума/час відпущеної/наданої i-ї послуги о-му одержувачеві з s-ї станції/серверу за d-м документом – S_iosd :

S_iosd = KV_iosd    Z_iosd .                                                          (2.1)

Основою створення інформаційної  системи є модель системи управління, яка відбиває склад об’єкта, характер взаємодії його елементів і їх особливості. На цій стадії головна  мета обстеження – отримання необхідних відомостей і побудова моделі системи  управління. Ця модель повинна відбивати  всі функції об’єкта, показники, які при цьому використовуються, схеми, процедури, їх рух і розробку. Вона може мати вигляд інформаційної  схеми, яка містить близько 4 тис. показників, пов’язаних між собою  відповідними процедурами обробки. Наявність повної робочої моделі на перших етапах створення іформаційної системи не є необхідною умовою. На першому етапі створюється  концептуальна (принципова) модель системи  управління як методичної основи створення  інформаційної системи. На другому  – здійснюється розробка детального обмеженого першочергового переліку функцій  управління або комплексу моделей  управління діяльністю об’єкта. Так, на схемі даних (ГОСТ 19.701–90 «Схемы алгоритмов, программ, данных и систем») показано шлях даних при розв’язанні задач і визначено етапи обробки, а також різні носії даних, які застосовуються (рис 2.7).

Модель проблемної сфери  – це параметричне формалізоване  зображення процесу циркуляції і  обробки інформації в системі  виробництва і управління, яка  відбиває дійсність у спрощеному вигляді.

 

Рис. 2.7. Схема даних з обліку надання послуг (готової продукції) у відділі збуту (зразок)

При проектуванні інформаційної  системи застосовують  методи з  використанням ЕММ і ЕОМ: сіткову  модель, матричну модель, графоаналітичний метод, опис процедур на алгоритмічній  мові, динамічну інформаційну модель.