Розробка системи інформаційного обслуговування споживачів на базі ПрАТ Київстар

Сіткова модель відбиває взаємозв’язки  функцій і процесів правління, вона будується за окремими функціями  управління, підрозділах і об’єкта  в цілому. Під подією розуміють певний документ, який містить результат конкретного процесу, під роботою – виконання працівниками управління логічних, арифметичних та інших операцій з формування документа, який розглядається. Вона дає змогу здійснювати комплексний аналіз функцій управління, виявляти вузькі місця, аналізувати тенденцію розвитку потоків інформації, прогнозувати функціонування всієї системи. Проте ця модель не дозволяє виявити зміст повідомлень, які передаються, і неповно характеризує складний документообіг.

Матрична інформаційна модель є шахова таблиця, в якій  записують  у рядках і стовпцях документи  і показники, а на перетині відмічають їх взаємозв’язки у системі управління, що дає змогу визначити, скільки  разів і для створення яких показників використовується кожний із них. У таблиці виділяють чотири квадранти. У першому квадранті  підсумок по кожному стовпцю показує, скільки показників використовується для формування показника, записаного у даному стовпці, а підсумок по рядку  – скільки разів показник даного рядка використовується при створенні  інших показників. Перший і третій квадранти дають уявлення про  застосування кожного із показників, другий і четвертий – виявляють  осідання показників, перелік показників, які надійшли, знову розраховані  й не використовуються у подальшій  роботі.

За допомогою матричних  моделей можна раціоналізувати  документопотік, виявити дублювання в документах і показниках, встановити надмірні показники і документи, виявити показники, яких не вистачає. Недоліки: не дають уявлення про  детальну постановку задач з метою  їх алгоритмізації, неповно відбивають динаміку інформаційних потоків, не відображають технології обробки документів. [45].

Графоаналітичний метод  передбачає відображення потоків інформації у вигляді орієнтованого графа, вершини якого відбивають певні  структурні одиниці (підрозділи об’єкта), а ребра – інформаційні потоки і засоби передавання. Опис потоків  інформації зводиться до заповнення уніфікованої таблиці закодованими даними на спеціальній мові. Обробка таблиць виконується на ЕОМ. За допомогою цього методу можна виявити у потоках інформації ту, що дублюється, встановити динамічні характеристики інформаційних потоків (обсяг даних по кожному документу, методику його формування і т.п.).

Відомо три передумови інформаційної технології. Перша  передумова полягає в тому, що в  центрі сучасної обробки даних містяться  самі дані (рис. 2.8).

 

Рис. 2.8. Модель даних досліджуваного підприємства [45]

 

Дані створюються, зберігаються та супроводжуються за допомогою  програмного забезпечення. Процеси  зліва створюють і модифікують  дані, справа – використовують їх у  відповідях на запити, в процесі  пошуку необхідних даних, аналізу та прийняття рішень. Дані можуть представляти багато систем даних.

Друга передумова – типи даних не змінюються.

Для підтвердження даної тези дослідимо  основний ринковий показник – динаміку абонентської бази (дивись ДОДАТОК).

Динаміка змін абонентської бази «Київстар» за  3 місяці:

• 01.12.2011 23,155 млн.
• 01.01.2012 23,604 млн.
• 01.02.2012 23,872 млн.

Рис.2.8. Діаграма зростання  абонентської бази за рік в млн. чол.

Методологія підрахунку абонентської бази:

При підрахунках абонентської бази компанія «Київстар» використовує методологію, прийняту у всіх компаніях Telenor Group, що працюють у 12 країнах світу. Згідно цієї методології, активними абонентами вважаються всі контрактні абоненти, з якими укладено діючий договір, а також абоненти передплачених сервісів, які протягом останніх трьох місяців здійснили хоча б один дзвінок (вхідний або вихідний), або відіслали хоча б одне повідомлення, або поповнили свій рахунок. Якщо абонент передплаченого зв’язку не здійснив жодної з цих дій протягом трьох місяців, він не враховується при підрахунку кількості активних абонентів компанії «Київстар».

Об’єкт – це щось, про  що ми зберігаємо дані. Наприклад: працюючі, замовники, обладнання тощо. Типи об’єктів не змінюються протягом терміну існування  виробництва, за винятком по одиночних  доповнень нових типів об’єктів. Типи атрибутів, які ми зберігаємо для  цих об’єктів, також змінюються рідко. Значення даних змінюються постійно, але їх структура дуже рідко, якщо дані були добре спроектовані.

Третя передумова – кожне  виробництво є динамічним, а отже, процедури обробки даних змінюються швидко і часто. Бажано, щоб системні аналітики та кінцеві користувачі могли їх часто змінювати, максимально пристосовуючи до конкретних вимог.

Висновок, котрий було зроблено при обслідування об’єкту:

• основні типи даних відносно стабільні, міняється тільки кількісний показник (в основному кількісна характеристика наданих послуг);
• процедури обробки даних швидко змінюються під тиском конкурентної боротьби та через специфіку ринку;
• програми, процеси, мережі й апаратура ЕОМ також змінюються у відповідності до потреб ринку телекомунікацій.

Тому методи, орієнтовані  на дані, якщо їх правильно використовувати, мають успіх там, де методи, орієнтовані  на процедури, його не мають.

Коли необхідну інфраструктуру даних визначено, то можна швидко отримати результати, користуючись високорівневими  мовами баз даних чи іншими. Цим  на підприємстві Київстар займається окремо виділений підрозділ, укомплектований  високваліфікованими програмістами. Вони професійно пропишуть мовою  баз даних кожну, з грамотно поставлених  задач. Тому важливим є перший крок з тріади модель – алгоритм –  програма, тобто створення моделі об’єкта та побудова стратегічного  плану чи структури даних.

Опис процедур на алгоритмічній  мові дає змогу схарактеризувати процес обробки інформації, який аналізується, і розробити програми автоматизації  процесу руху інформаційних потоків, їх удосконалення, інтеграції і т.п. Цей метод в основному використовується спільно з іншими методами. Однак  для цих методів характерні значні обсяги ручних робіт і фрагментарне використання ЕОМ на стадії обробки  даних, обстеження і моделювання  процесів, які вивчаються. Як правило, вони фіксують стан системи на конкретний момент часу, на момент обстеження, що не дає змоги взяти до уваги  ті зміни, які відбулися після  обстеження.

Динамічна інформаційна модель обслуговування інформаційних потреб споживачів телекомунікаційних послуг будується як інформаційно-довідкова система і може застосовуватись для спостерігання за станом системи управління у режимі функціонування об’єкта.

Інформаційне забезпечення моделі складається з трьох базисних масивів.

1. Інформація про структуру  управління дає змогу отримати  кількісні характеристики в різних  розрізах.

2. Дані про існуючі  потоки інформації.

3. Дані про кожний документ, включаючи опис атрибутів.

Усі дані постійно оновлюються  і віддзеркалюють реальний стан об’єкта.

Модель надає таку інформацію:

• про структуру і кількісні характеристики підрозділів об’єкта;
• про інформаційні та управлінські зв’язки підрозділу з іншими об’єктами і елементами системи;
• про маршрути руху документів;
• про технологію формування  документів;
• про застосування документів і реквізитів;
• періодичність їх складання і т. ін.

Динамічну модель розглядають  не лише як інструмент для передпроектного  аналізу системи, але і як основу створюваної інформаційної системи, як динамічну стежучу за допомогою  ЕОМ систему, котра може інформаційно відображати в кожний момент часу стан усіх підрозділів об’єкта і  всіх його елементів у період функціонування.

Із упровадженням інформаційної  технології дані стають своєрідним ресурсом економічного об’єкта. Так, набули широкого розвитку бази даних і знань під  керуванням своєї СУБД. На цьому  етапі виникла потреба створити словники-довідники даних (ССД) іще  на етапі дослідження об’єкта. Вони суттєво змінюють методи проектування. Так, ручне проектування необхідне лише для оновлення даних, які зберігаються.

Дані в словниках-довідниках описують один раз, надалі ж, описуючи звіти, файли, програми, тільки посилаються  на визначення, які вже є. Словник-довідник може формуватися вручну групою розробників  інформаційної системи, яка створює  формалізований опис даних і підтримує  їх каталоги. Однак у цьому разі ускладнюється контроль за внесенням  змін. Уникнути цих складнощів допомагають  програмні системи ведення словників-довідників даних чи СУБД СДД.

ССД є динамічною інформаційною  моделлю проекту інформаційної  системи, яка супроводжує його протягом усього життєвого циклу. У ССД  описують усі інформаційні побудови, що присутні в проекті, об’єкти, які  їх використовують, а також взаємозв’язки  між ними. У ССД може зберігатися  інформація про атрибути, показники, бази даних, вхідні й вихідні повідомлення, записи, файли, програмні модулі, пакети прикладних програм, обладнання введення-виведення, документи проекту і т.п.

Первісне завантаження інформації у ССД виконується на першій стадії. На наступних стадіях життєвого  циклу ССД безперервно модифікується  і доповнюється, зберігаючи повну  відповідність проекту, забезпечуючи його інформаційну єдність.

ССД є основою автоматизації  документування проекту інформаційної  системи. Сам досліджуваний проект містить в середньому щонайменше 4000 показників, одну базу даних, близько 200 форм вхідних і 400 форм вихідних повідомлень, порядку 400 файлів, приблизно 1000 програм, 6 ППП, 20 обладнань введення-виведення, 69 документів проекту.

Без СУБД ССД його створення  і функціонування має теоретичну абстракцію.

При СУБД ССД його організація  і ведення зводяться до таких  операцій:

• внесення нових компонентів і їх зв’язків;
• коригування компонентів і зв’язків;
• пошук інформації, причому вхід може бути з будь-якої із зазначених складових:
• виведення на друк чи на екран дисплея інформації про компоненти і зв’язки;
• контроль даних, наприклад виконання накладених заборон.

У результаті проведення всіх вказаних робіт з`являються:

- доцільність і можливість  створення ІС на даному економічному  об`єкті;

- тип створюваної ІС (інформаційно-довідкова,  інформаційно-порадницька, експертна  та інші системи);

- формування загальної  економіко-математичної моделі управління  об`єктом в умовах ІС;

- визначення бажаних характеристик  ІС і приведення техніко-економічного  обґрунтування цих характеристик.

2.3. Оцінка ефективності функціонування  системи обслуговування споживачів……

 

Якість створення інформаційних  систем визначається її ефективністю та надійністю.

Оцінка ефективності вкладень в  інформаційні технології систем обслуговування зазвичай проводиться або на рівні  інтуїції, або ж взагалі не проводиться. З одного боку, це викликано небажанням постачальників рішень зазнавати значних  зусиль на проведення попереднього аналізу, з іншого боку, присутня значна частка недовіри споживачів до отриманих результатів  таких досліджень. Однак, обидві проблеми витікають з одного джерела, а  саме – відсутності зрозумілих і  надійних методик оцінки економічної  ефективності інформаційних технологій обслуговування споживачів.

Складність оцінки ІТ-систем обслуговування закладена безпосередньо в її природі. ІТ-система складається  з трьох компонентів: людина, бізнес-завдання і ІТ, між якими мають місце  складні взаємодії. Бізнес завдання визначається потребами до можливостей  і продуктивності ІТ, а також кваліфікації персоналу. В свою чергу, ІТ визначає допустиму свободу дій носіїв бізнес-завдань і спосіб їх виконання. Визначаючи доцільні методи виконання  бізнес-завдань, людина також встановлює свої вимоги до ІТ.

Компанія Київстар використовує декілька технічних стандартів для надання  своїх послуг. Ці стандарти NT - 450i, GSM – 900,GSM - 1800. Система GSM (розшифровується  як глобальна система мобільного зв'язку) є найпоширенішим стандартом стільникового зв'язку на сьогоднішній день. Більшість країн світу використовує сіті стандарту GSM - 900 і GSM - 1800. Особливий  розвиток ця система отримала в Європі.

ІТ-системи комунікаційної компанії, якою є Київстар, як складні соціотехнічні структури, пред’являють особливі вимоги до оцінки економічної ефективності. Принципова проблема оцінки інформаційних технологій складається в тому, що ІТ-інвестиції відповідають стандартній ситуації, що розглядається в теорії економіки підприємства. У випадку ПрАТ Київстар, під тиском конкурентної боротьби та розвитку технологій комунікацій потрібне повсякчас проведення інвестицій, наприклад, в нове виробниче обладнання, мова йде про прийняття рішень в структурованій ситуації, сфера дії і реалізації якої – за виключенням деяких випадків – чітко обмежена. Будь-яку інвестицію Київстар можна розглядати як послідовність надходжень і виплат грошових коштів. Їх величина визначається виручкою від реалізації послуг компанії і залишковою вартістю комунікаційного обладнання, витратами на придбання і утримання обладнання для прийому-передачі сигналів, а також відрізком часу, що розглядається. Крім того, «класичні» інвестиції Киїівстару здебільшого торкаються тільки одного підрозділу підприємства, де сконцентровано основні матеріальні засоби. Для оцінки їх вигідності достатнє використання підходящих методів розрахунку рентабельності інвестицій.