Шпаргалка по "Бюджетному менеджменту"

Бюджетний контроль неможливий без використання специфічних методів (прийомів) контролю, які дають змогу всебічно, повно й об'єктивно дослідити всі аспекти формування і використання бюджетів. Під час проведення контрольних дій застосовуються різні методи (прийоми) документального і фактичного контролю. Зокрема, в частині документального контролю виділяють такі методи: перевірка документів за формальними ознаками і за змістом; арифметична перевірка документів; нормативна перевірка документів; зустрічна перевірка документів; логічний контроль; техніко-еконо-мічний розрахунок; зворотний перерахунок; експертна оцінка окремих статей бюджетних доходів і видатків; системний і факторний аналіз з використанням таких прийомів, як порівняння, зіставлення, групування, розрахунки середніх і відносних показників, побудова системи взаємозв'язаних таблиць тощо.

До методів (прийомів) фактичного контролю відносять: обстеження; інвентаризація; спостереження; опитування; анкетування; отримання письмових пояснень; контрольні заміри робіт; технологічний контроль. Документальний і фактичний контроль взаємно доповнюють один одного, і їх поділ має умовний характер.

26. ГОСУДАРСТВЕННАЯ НАЛОГОВАЯ АДМИНИСТРАЦИЯ УКРАИНЫ: ЕЕ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ С ДР…

Система налоговых органов включает несколько достаточно разветвленных структур. Было бы ошибочным ставить знак равенства между налоговыми органами и налоговыми администрациями. Последние являются лишь одним из элементов системы налоговых органов. Можно выделить систему налоговых органов в узком и широком понимании.

Налоговые органы в узком понимании — это система налоговых администраций, которые осуществляют контроль только за поступлением в бюджет налоговых платежей (мы абстрагируемся от ситуации, когда через них осуществляется перечисление и некоторых специфических сборов неналогового характера). Налоговые органы в широком понимании контролируют и обеспечивают поступление в бюджет всех отчислений, которые законодатель включает в налоговую систему как совокупность налогов, сборов, платежей. В данном случае система налоговых органов охватывает уже и таможенные органы, и налоговую милицию. Таким образом, в широком понимании система налоговых органов включает в себя: 1) органы налоговой администрации Украины; 2) таможенные органы Украины; 3) налоговую милицию.

Государственная налоговая администрация Украины — центральный орган исполнительной власти, который возглавляет Председатель. Председатели государственных налоговых администраций в АРК, областях, городах Киеве и Севастополе назначаются на должность и увольняются с должности Президентом Украины. Главными задачами Государственной налоговой администрации Украины являются: осуществление контроля за соблюдением налогового законодательства; правильностью начисления и уплаты налогов; принятию решений по наложению финансовых санкций и административных штрафов; принятие нормативных и методических документов по вопросам налогообложения.

Налоги являются экономической базой функционирования государства и важнейшей финансовой формой регулирования рыночных отношений. Налоги- главный доход государственной казны. В мире они составляют от 80 % до 97 % доходной части государственного бюджета. Все, сто связано с потреблением государства, заложено в налогах.

Налоги – это плата обществу за выполнение государством его функций, это отчисление части стоимости валового национального продукта на общественные потребности, без удовлетворения которых современное общество существовать не может. Налоги устанавливаются для содержания государственных структур и для финансового обеспечения выполнения ими функций государства – управления, обороны, социальных и экономических функций.

Налоговая система большинства стран мира, в том числе и Украины строится на сочетании прямых и косвенных налогов. Первые устанавливаются непосредственно на доход или имущество налогоплательщика, вторые включаются в виде надбавки в цену товара или тарифа на услуги и оплачиваются потребителем. При прямом налогообложении денежные отношения возникают между государством и самим плательщиком, вносящим налог непосредственно в казну; при косвенном – субъектом этих отношений становится продавец товара или услуги, выступающий посредником между государством и плательщиком (потребителем товара или услуги).

Использование в единой системе разнообразных по объектам обложения и методам исчисления прямых и косвенных налогов позволяет государству полнее реализовать на практике обе функции налогов – фискальную и экономическую: под налоговым воздействием оказываются и имущество предприятий и граждан, и потребляемые в процессе производства разные виды ресурсов, и рабочая сила, и получаемый доход.

27. ГОСУДАРСТВЕННОЕ КАЗНАЧЕЙСТВО ВЕЛИКОБРИТАНИИ: ЕГО УЧАСТИЕ В БЮДЖЕТНОМ ПРОЦЕССЕ

Історично головною функцією Державного казначейства Великобританії був контроль за видатками громадських фондів. Однак нині одним із найважливіших завдань є управління економікою таким чином, щоб досягти економічних цілей поставлених Парламентом.

Діяльність казначейства можна розділити на чотири сектори: громадські видатки; фінанси; економіка (народне господарство); державна громадська служба.

Громадські видатки. Традиційною функцією казначейства Великобританії є контроль за громадськими грошовими фондами, тобто за видатками відомств/служб уряду. Жоден із департаментів (відомств) не може звернутися за фондами до парламенту без попереднього узгодження з казначейством. Разом з тим казначейство відповідає не лише за видатками уряду, але й за весь суспільний сектор, включаючи громадські корпорації (в основному націоналізовані) і місцеву владу.

Фінанси. Фінансовий бік діяльності казначейства стосується фіскальної політики (спільно з Департаментом доходів і надходжень) і фінансових угод, ринків і установ настільки, наскільки це стосується урядової політики. Діяльність казначейства охоплює управління грошовим забезпеченням (грошова пропозиція), процентними ставками, обмінними курсами, урядовим боргом. Ці напрями

діяльності казначейства тісно пов'язані з діяльністю Банку Англії. З іншого боку, діяльність казначейства - це допомога, експорт, комерційна політика, угоди уряду із зарубіжними країнами. У цій сфері казначейство співпрацює зі Службою закордонних справ спільноти, а також з Банком Англії.

Економіка. Сектор економіки (народного господарства) займається коротко-і середньостроковим прогнозуванням і аналізом. Ця діяльність тісно пов'язана з усіма іншими аспектами діяльності казначейства. Багато економістів казначейства зайнято у відділеннях економічної політики і стратегії.

Державна громадська служба. З листопада 1981 року, коли було розпущено Департамент з громадських справ казначейство відповідає за справи у сфері трудових ресурсів, заробітної плати та пенсійних виплат.

Наступні три функції не входять до кожного з перерахованих секторів, але відносяться до компетенції постійного секретаріату. Це: установи, організації, інформації. Разом з тим казначейство покликане розв'язувати питання, які тимчасово виникають, наприклад: випуск приватизаційних паперів, політика ціноутворення на нафту у Північному морі, економічна криза тощо.

Однак центральним обов'язком, що відноситься до урядового розкладу і покладається на казначейство з року в рік, - це бюджет. До моменту складання бюджету вирішуються всі головні питання соціальних видатків, які потім публікуються. Між осіннім звітом і прийняттям бюджету публікуються статистичні дані щодо позичок на рівні суспільного сектора. Таким чином, до часу проголошення бюджету фіскальна політика держави є вже добре всім відомою. Більше того, відомий не лише ймовірний результат поточного фінансового року з припустимо можливою похибкою, але й урядова позиція на наступний рік. Джерелом для цього є середньострокова фінансова стратегія уряду. Поєднуючи ці два вищезазначених аспекти, можна прийти до розумного припущення щодо напряму податкових змін і їх кількісного аспекту.

Казначейство складає економічні прогнози протягом усього року. Навесні, влітку та восени завершуються три повних прогнозних звіти. Казначейство повинно опублікувати за рік два прогнози; один публікується разом із бюджетом, інший є основою осіннього звіту.
28. ГОСУДАРСТВЕННОЕ КАЗНАЧЕЙСТВО УКРАИНЫ: ЕГО ФУНКЦИИ И РОЛЬ…

Особливим  підрозділом Міністерства Фінансів України, що спеціально займається виконанням Державного бюджету України, є Державне казначейство України. Воно було утворено Указом Президента України від 27 квітня 1995 року № 335 і входить в систему органів державної виконавчої  влади.

Державне казначейство України очолює Голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України за поданням Прем'єр-міністра України. Голова Держказначейства має заступників, яких призначає на посаду та звільняє з посади Президент України за поданням Прем'єр-міністра України.

Голова Держказначейства здійснює загальне, керівництво Держказначейством, несе персональну відповідальність за стан справ у сфері діяльності Держказначейства, визначає повноваження та розподіляє обов'язки між своїми заступниками.

Голова Держказначейства затверджує структуру Держказначейства та управлінь Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, призначає на посади та звільняє з посад керівників територіальних органів Держказначейства.

В Україні встановлюється казначейське виконання бюджетів. На органи виконавчої влади покладаються організація виконання і виконання бюджетів, управління рахунками бюджетів і бюджетних коштів. Зазначені органи є касирами всіх розпорядників і одержувачів бюджетних коштів і здійснюють платежі за рахунок бюджетних коштів від імені і з доручення бюджетних установ.

При казначейському виконанні державного бюджету реєстрація надходжень, регулювання обсягів і термінів прийняття бюджетних зобов'язань, здійснення дозвільного напису на право здійснення витрат у рамках виділених лімітів бюджетних зобов'язань, здійснення платежів від імені одержувачів коштів держбюджету покладаються на державне казначейство.

У своїй діяльності по виконанню державного бюджету Головне управління держказначейства взаємодіє з Центральним банком України, Державною податковою службою України, іншими центральними органами державної влади і управління України.

Державне казначейське управління у своїй діяльності керується конституцією України; конституційним договором між Верховною Радою України і Президентом України, його розпорядженнями; декретами та постановами Кабінету Міністрів України.

На органи Державного казначейства України накладаються функції:

             управління наявними коштами Державного бюджету та коштами державних позабюджетних фондів;

             розмежування за нормативами затвердженими ВРУ, загальнодержавних податків, зборів та обов‘язкових платежів між державним бюджетами, фінансування видатків державного бюджету;

             введення обліку виконання Державного бюджету за доходами і видатками складання звітності про стан виконання державного бюджету;

             здійснення управління та обслуговування внутрішнього і зовнішнього боргу;

             здійснення контролю за надходженням та використанням коштів державних позабюджетних фондів;

             розробка нормативно методичних матеріалів з питань бухгалтерського обліку, звітності та організації виконання бюджетів усіх рівнів.

29. ДОКУМЕНТООБОРОТ В ПРОЦЕССЕ ФИНАНСИРОВАНИЯ ИЗ МЕСТНОГО БЮДЖЕТА.

При финансировании из местных бюджетов используется также метод перечисления средств со счета бюджета на счет распорядителя средств (в пределах имеющихся в бюджете средств). Финансирование осуществляется с помощью платежных поручений. Их используют бухгалтерия финансового отдела на основе формы № 5 (распоряжение на перечисление средств со счета местного бюджета), которую готовит местная бюджетная инспекция финансового отдела.

Платежное поручение выписывается в 3х экземплярах:

1й - остается банковском учреждении, как основа для перечисления средств

2-й - вместе со средствами - распорядителю средств

3-й - возвращается к финансового отдела

30. ЕДИНЫЙ КАЗНАЧЕЙСКИЙ СЧЕТ: ЕГО ЗНАЧЕНИЕ В СФЕРЕ КОНТРОЛЯ ДОХОДОВ И РАСХОДОВ БЮДЖЕТНОЙ СИСТЕМЫ УКРАИНЫ.

Положение регламентирует функционирование единого казначейского счета - основного счета государства для проведения финансовых операций и эффективного управления средствами государственного и местных бюджетов через систему электронных платежей Национального банка Украины.

Единый казначейский счет (далее - ЕКС) - это консолидированный счет, открытый Государственному казначейству Украины в Национальном банке Украины для учета средств и осуществления расчетов в системе электронных платежей Национального банка Украины (далее - СЭП).

Термины "СЭП", "лимит технического счета", "лимит начальных оборотов" и "технический счет" (для отражения операций через СЭП) используются в значениях, приведенных в Инструкции о межбанковском переводе средств в Украине в национальной валюте, утвержденной постановлением Правления Национального банка Украины от 16.08.2006 N 320, зарегистрированном в Министерстве юстиции Украины 06.09.2006 за N 1035/12909.