Організація інформаційно – аналітичної служби в мережі магазинів роздрібної торгівлі «Богдана»

   

Характеризуючи  основні фонди підприємства потрібно спочатку відмітити, що їх віковий склад  неодноманітний, і існують основні  фонди, які знаходяться в експлуатації вже не один рік (частина установок мають устаткування з терміном експлуатації більш 10 років).

    З таблиці помітно, що первісна вартість основних фондів зростає з року в  рік. Це означає, що протягом даного періоду  відбувається надходження основних фондів (яке перевищує їх вибуття), переоцінка, відновлення, а також достатнє нарахування амортизації.

    На  підприємстві за 2008 рік було нараховано амортизацію в розмірі 123,5 тис.грн. Збільшення первісної вартості основних фондів, виглядає позитивним на фоні збільшення обсягів реалізації продукції.

    Загальна  вартість основних засобів на кінець 2008 року склала 987,6 тис. грн., до складу основних засобів увійшли земельні ділянки на суму 12,5 тис. грн., що  придбані для будівництва нового магазина і це свідчить про те, що підприємство стабільно працює і має плани на майбутнє, а загалом за рік надійшло нових основних засобів на суму 26,2 тис. грн

    Щодо  нарахування амортизації, то на підприємстві  використовується прямолінійний (рівномірний) метод. Суть якого полягає в тому, що кожного року на собівартість виготовленої продукції переноситься однакова частина вартості основних фондів.

    Для обґрунтованого планування відтворення  основних фондів необхідні дані про  їх стан, який характеризують коефіцієнти  зносу і придатності засобів  праці. Коефіцієнт зносу характеризує ту частку вартості основних фондів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах, а коефіцієнт придатності — частку не перенесеної на створюваний продукт вартості.

    Важливим  напрямком підвищення ефективності використання основних фондів є зменшення кількості недіючого устаткування, виведення з експлуатації зайвого та швидке залучення невстановленого устаткування.

     Для виявлення резервів поліпшення використання основних виробничих фондів й удосконалення планування капітальних вкладень необхідно проаналізувати показники, які характеризують використання засобів праці на підприємстві, а саме: фондовіддачу, фондомісткість та фондоозброєність.

     Фондовіддача основних фондів визначається відношенням обсягу виготовленої (реалізованої) продукції до середньорічної вартості основних фондів (формула 2.1.).

,

(2.1.)

     де  Q — обсяг реалізованої продукції;

     ОФ — середньорічна вартість основних фондів, грн.

     За  цією формулою знайдемо фондовіддачу у 2007-2008 роках. Вона відповідно складе:

     2007 рік – 19,0;

     2008 рік – 35,2.,

     у т.ч. ресторанне господарство:

      2007 рік-2,1;

      2008 рік-2,2

     Фондовіддача  показує загальну віддачу від  використання кожної гривні, витраченої на основні виробничі фонди, тобто ефективність цього вкладення коштів.

     Оберненим до фондовіддачі показником є фондомісткість, яка визначається відношенням середньорічної вартості основних фондів до обсягу виготовленої (реалізованої) продукції (формула 2.2.).  

   

(2.2.)                   

     де  Q — обсяг виготовленої продукції;

     ОФ — середньорічна вартість основних фондів, грн.

     Фондомісткість  основних фондів за даний період часу наступна:

     2007 рік – 0,05;

     2008 рік – 0,03.

     у т.ч. ресторанне господарство:

     2007 рік –0,48;

     2008 рік –.0,44

     Показник  фондомісткості визначає необхідну величину основних фондів для реалізації продукції заданої величини.

     Фондоозброєність  визначається за формулою 2.3. 

 

       (2.3.)

     де  Ч —  кількість працюючих;

     ОФ — середньорічна вартість основних фондів, грн.

     Фондоозброєність підприємства така:

     2007 рік – 7,4;

     2008 рік – 7,3.

     у т.ч. ресторанне господарство:

     2007 рік –9,4;

     2008 рік –.8,9

     Це  означає, що в даний період зменшувався  розмір частки основних фондів, яка  припадала на 1 працюючого.

    Коефіцієнт  зносу основних фондів розраховують на початок та на кінець звітного періоду.

    Коефіцієнт  зносу основних фондів розраховується за формулою 2.4. 

      

(2.4.)                                                                                          

    де  З —  сума зносу основних фондів;

    ОФ_П —первісна вартість основних фондів.

    Коефіцієнт  придатності знаходиться за формулою 2.5. 

    

                                          

    (2.5.)

    де  ОФ_П  — початкова вартість основних фондів;

    ОФ_З — залишкова вартість основних фондів.

    Коефіцієнт  зносу основних фондів відповідно складав:

    2007р.-0,2;

    2008р.-0,3

     у т.ч. ресторанне господарство:

     2007 рік –0,1;

     2008 рік –.0,2

    Коефіцієнт  придатності за даний період був  наступним:

    2007 рік –0,8;

    20078 рік –0,7.

     у т.ч. ресторанне господарство:

     2007 рік –0,9;

     2008 рік –.0,8 
 
 
 
 
 
 
 
 

Таблиця 2.3.

Показники ефективності використання основних фондів

 

    Згрупуємо розраховані коефіцієнти зносу  основних засобів, придатності, фондовіддачі, фондомісткості та фондоозброєності в  таблицю 2.3 (показники ефективності використання основних фондів)

     Отже  можна сказати, що віддача від використання кожної гривні витраченої на основні виробничі фонди постійно збільшується, тобто вкладення коштів у основні фонди є досить ефективним.

     Помітно, що розміри основних фондів необхідних для реалізації продукції зменшуються(на фоні збільшення обсягів реалізованої продукції). Отже можна зробити висновок, що використання основних фондів є досить раціональним.

    Як  бачимо вищий коефіцієнт зносу на ряду з  нижчим коефіцієнтом придатності  характеризують погіршення  технічного стану основних фондів. Це погана тенденція, адже спрацьовані (застарілі) основні засоби зумовлюють і необхідність застосування застарілих технологічних процесів, що призводить до не конкурентоспроможності продукції підприємства.

    Поряд з основними фондами для роботи підприємства має величезне значення наявність оптимальної кількості оборотних коштів. Оборотні кошти являють собою сукупність коштів, авансованих для створення оборотних виробничих фондів і фондів обігу, що забезпечують їхній безперервний кругообіг. Оборотні кошти забезпечують безперервність виробництва і реалізації продукції підприємства. Ефективне використання фінансових ресурсів визначається їх оборотністю. Термін «оборотний капітал» (або в практиці роботи українських підприємств «оборотні кошти») характеризує поточні активи підприємства.

    За  даними таблиці оборотні активи підприємства збільшились на 115,7%, що свідчить про покращення роботи підприємства.

                                                                                                                            Табл.2.4.

    Оборотні  активи підприємства (тис. грн.)

 

    Розрахуємо  показники ефективності використання оборотних активів.

    1.Швидкість  обігу (коефіцієнт обертання)  вказує на кількість обертів,ці оборотні кошти зробили за плановий період часу. Чим більше число обертів, тим менше необхідність в оборотних коштах.

    

    (2.6.)

    Де  Среал – собівартість реалізованої продукції,

    Нобс- середній залишок оборотних коштів

    Коефіцієнт  обігу відповідно складав:

    2007р.-3,7;

    2008р.-3,0.

    Як  видно з розрахованого коефіцієнту, необхідність в оборотних коштах збільшилась.

     2. Тривалість одного оборота в  днях 

(2.7.)

    Де Fпл –кількість днів в плановому  періоді.

    Коефіцієнт  відповідно складав:

    2007р.-97,3 днів;

    2008р.-120,0 днів.

          Як видно з розрахованого коефіцієнту, необхідність в оборотних коштах збільшилась. Прискорення обігу оборотних коштів дозволяє при незмінній вартості об’єму реалізації   визволити частку оборотних коштів.

    Шляхи прискорення оберту оборотних коштів:

• забезпечення якості та конкурентоспроможності продукції;
• точне додержування планового асортименту, кількості та строків випуску продукції;
• удосконалення збуту та обслуговування.                                     

    Кадрова політика – це політика підприємства відносно працюючого персоналу. Кадри  – це сукупність працівників усіх категорій на підприємстві, які внесені  в штатний розклад.

    Основним  засобом задоволення потреб працюючих, економічним важелем, що стимулює ріст продуктивності праці – є заробітна плата.

    Заробітна плата – це грошовий вираз вартості і ціни робочої сили, який виступає у формі будь-якого заробітку, виплаченого власником підприємства працівникові за виконану роботу. Основними  видами заробітної плати є номінальна – сума грошей, яку отримують працівники за свою працю; реальна – засвідчує кількість товарів і послуг, які працівник може придбати за зароблену суму грошей.