Методи і механізми регулювання конфліктних ситуацій

 

розподільній економіці  мало ймовірно, бо вона вже руйнується через суперечності, що накопичилися, з яких чимала частка є наслідком  функціонування системи цінностей  пасивного колективізму.

Звичка покладатися  на колектив і вождя не стимулює раціональне мислення, необхідне для розвитку ринкової економіки. Ірраціоналізм у поєднанні з утриманством викликає утопізм мислення, уявлення про те, що багато чого в житті можна досягти швидко і без особливих зусиль. В період переходу і соціально-економічної кризи утопізм посилюється у зв'язку з потребою швидше подолати дискомфорт. Масова свідомість до останнього часу характеризувалася висуненням на вершину ієрархічної системи цінностей все нових ідей, відображаючи її нестійкість. "Прискорення", "перебудова", "правова держава", "ринок", "суверенітет", "приватизація", "наведення ладу" - все це як цінності певних соціальних груп, так і фетиші суспільної свідомості, що змінялися.

Доперестроєчному суспільству  була властива порівняно проста система  цінностей, позбавлена релігійних ідеалів. Але в результаті дискредитації цінностей соціальної справедливості і цінностей буржуазного правового суспільства, що по черзі зводяться в ранг ідеалів, система цінностей в Україні ставала все більш спрощеною. Як вважає К.К.Гріщенко, система цінностей в перехідному суспільстві не може бути замінена на іншу систему достатньо швидко. Спроби прискорити цей процес в Україні підсилюють соціальну напруженість у формі неприйняття реформ. Система цінностей в суспільстві і пов'язана з нею духовна атмосфера значною мірою впливають на успіх реформаторства, але ця система – один з самих інертних елементів соціуму.

Зараз систему цінностей  пасивного колективізму "прагне" очолити цінність-мета "здоров'я". На роль основної цінності-засобу претендує  цінність "порядок".

Цінності організацій  відображають пануючу в суспільстві  систему цінностей, але між організаціями  найнятих робітників і працедавців  є відмінності, обумовлені різницею в ролях, які грають ці організації  на ринку праці, і впливом властивою  ринку системи цінностей. У цих системах відбиті цінності членів як профспілок так і союзів працедавців.

У 1994 році Українським  НДІ праці проведено дослідження, в ході якого вивчалися системи  цінностей організацій найнятих робітників і працедавців, а також  ціннісні орієнтації працівників, профспілкових активістів, промисловців і підприємців, і чинники, під впливом яких формуються системи цінностей. Об'єктам дослідження були колективи державних і недержавних підприємств і установ м. Луганська: верстатобудівного заводу ім. Ст. І. Леніна, хлебокомбината № 2, лікарні № 7, онкологічного диспансеру, поліклініки № 12, шкіл № 24 і № 30, Луганської державної філармонії, акціонерного суспільства ПО "Облрембиттехника" і 17 приватних фірм і малих підприємств. Всього опитано 389 чоловік, зокрема робочих, службовців, керівників підприємств, підприємців, профспілкових лідерів.

При розробці робочої  програми ми скористалися методичним підходом до аналізу цінностей, викладеному  в роботі А. А. Ручки "Соціальні  цінності і норми". Згідно цьому підходу цінності підрозділяються на цінності-цілі і цінності-засоби. Перші за своїм змістом значною мірою співпадають з цілями, визнаними імперативами діяльності, що стали. Другі містять в собі правила, норми і засоби, за допомогою яких досягаються цілі.

Всі опитані, представники різних категорій зайнятих, а саме: працедавці (промисловці і підприємці) і найняті робітники (робочі, лідери, що служать і профспілкові) - орієнтовані, в основному, на систему (або ієрархію) цінностей, яку можна назвати "системою цінностей виживання", оскільки її очолює цінність "хороше здоров'я" (див. табл. 3.7).

За наслідками моніторингу  ціннісних орієнтацій, що проводився в 1991-2000 роках Інститутом соціології НАН України, також виявлено домінування  у вказаному періоді ціннісного ядра, пов'язаного із задоволенням первинних потреб.

У 1989 році, нагадаємо, аналогічним  дослідженням, проведеним в трудових   колективах   різних   галузей   в   Луганській  області,   було виявлено, що ієрархію цінностей  очолювало матеріальне благополуччя. Дослідженням же, проведеним ленінградськими соціологами в 60-х роках, принаймні у молодих працівників, виявлено переважання цінності творчої праці. Таким чином, за минулий період ієрархія цінностей-цілей у зайнятого населення значно змінилася. Потреба в творчості відсунулася на другий план, а на першому опинилися потреби в здоров'ї і матеріальному благополуччі.

У ієрархії потреб А. Маслоу потреба в творчості - найвища, а  потреба в здоров'ї - одна з найнижчих. У ієрархії  

 

 

                                                                                                                                                                                   Таблиця 3.7

Ієрархія цінностей-цілей. Опитано 380 чоловік в м. Луганську

 

Цінності-цілі	Групи зайнятих, частка тих, що віддають перевагу цінності і її ієрархічному місцю
	Заступники директорів госпредприя- тий		Інші працівники госпредприя- тий		Підприємці і їх менеджмент		Працівники недержавних підприємств		Профлідери підприємств		Все опитаний ные
	%	місце	%	місце	%	місце	%	місце	%	місце	%	місце
Матеріальна забезпеченість	60,0	2	60,7	2	60,8	2	86,4	1	84,6	1	78.4	2
Хороше здоров'я	86,7	1	89,4	1	78,4	1	70,5	2	78,8	2	84,2	1
Творча цікава робота	86,7	1	47,7	3	43,1	3	27,3	3	32,7	4	44,2	3
Суспільне визнання	33,3	5	17,0	6	13,7	6	9,1	6	26,9	5	17,6	5
Приналежність до групі однодумців	20,0	6	10,1	7	27,7	5	13,6	5	13,6	7	13,7	6
Особиста незалежність	53,3	3	39,4	4	33,3	4	19,9	4	46,2	3	37,6	4
Професійний і службове зростання	40,0	4	20,2	5	11,8	7	4,5	7	17,5	6	17,6	5

 

 

 

цінностей зберігається такий же порядок. Отже, система цінностей-цілей  має тенденцію до "спрощення".

У момент опиту найбільш "висока" ієрархія цінностей була у директорів (їх заступників) державних  підприємств (промисловців). Не дивлячись  на те, що цінностям здоров'я і матеріальної забезпеченості вони надавали не менше значення, чим інші професійні групи, у промисловців на одному рівні із здоров'ям цінувалася творча робота. Достатньо високо вони оцінювали особисту незалежність, професійне зростання і суспільне визнання. Система цінностей у них була насыщена цінностями всіх рівнів.

Підприємці і їх директори, колеги промисловців в групі зайнятих, виглядали на їх фоні декілька "бідніше". Цінність творчої роботи займала  у них третє місце після  цінностей здоров'я і матеріальної забезпеченості (крім того, частка тих, що визнали її як "свою цінність " удвічі менше, ніж у промисловців). Соціальні цінності (визнання, незалежності і зростання) виражені слабкіше, ніж у промисловців. Лише "приналежність до групи" у підприємців виражена сильніше.

Робочі і службовці  за ієрархією цінностей-цілей займали  проміжне положення між групами  працедавців. У них більш "приземлені" цінності, ніж у промисловців, але "вищі", ніж у підприємців.

Профспілкові лідери серед цінностей власне виживання, найнижчих, віддають перевагу матеріальному благополуччю в порівнянні із здоров'ям. А в останньому - дуже близькі до робочим і службовцем державних підприємств і установ, де в чому випереджаючи останніх, а де в чому відстаючи від них. Так, особисту незалежність і суспільне визнання вони цінують вище за робочих і службовців, а творчу роботу і професійне зростання - нижче.

"Найнижча" структура цінностей - у робочих і службовців недержавного сектора економіки. Так, серед них творчій роботі віддавали перевагу тільки 27,3%, особистій незалежності - 19,9%, приладдя до групи - 13,6%, суспільному визнанню - 9,1%, професійному зростанню - 4,5%. Зате матеріальна забезпеченість признавалася як цінність у 86,4% представників цієї категорії зайнятих (найвищий показник серед всіх опитаних).

Загалом, у опитаних такі системи цінностей-цілей: у промисловців - "творчість-здоров'я"; у підприємців - "здоров'я-забезпеченість"; у  найнятих робітників держсектора - "здоров'я-забезпеченість"; у найнятих робітників недержавного сектора - "забезпеченість-здоров'я"; у профспілкових лідерів - "забезпеченість-здоров'я"; у опитаних в цілому - "здоров'я-забезпеченість".

По цінностях-засобах  різні групи зайнятих відрізнялися один від одного більшою мірою, чим  по цінностях-цілях (див. табл.3.8).

Для виявлення ціннісних  орієнтацій у сфері "засобів" задоволення  потреб і інтересів, або, іншими словами, досягнення цілей, була вибрана наступна сукупність цінностей: порядок, працьовитість, організованість, добробут, заповзятливість, влада, свобода, принциповість, розвиток, стабільність, партнерство, знання, рівність, братерство.

В цілому, вся маса опитаних виявилася орієнтованою на порядок - 59,5% опитаних, працьовитість - 50,5%, організованість - 44,2%, добробут і багатство - 41,3%. Найбільш багатою палітрою засобів відрізнялися промисловці. На другому місці за різноманітністю знаходилися підприємці. Потім - робочі і службовці державних підприємств і профспілкові лідери. На останньому місці - робочі і службовці недержавного сектора економіки. По цінностях-засобах, що очолюють ієрархію, їх ціннісні системи можна озаглавити так:

у промисловців - "сильна влада і розвиток";

у підприємців - "заповзятливість  і працьовитість";

у робочих держпідприємств, що служать, - "порядок і працьовитість";

 

 

Таблиця 3.8

Ієрархія цінностей-засобів

 

Цінності-засоби	Групи зайнятих, частка тих, що віддають перевагу цінності і її ієрархічному місцю
	Заступники директорів держпідприємств		Інші працівники держпідприємств		Підприємці і їх менеджмент		Працівники недержавних підприємств		Профлідери підприємств		Всі опитані
	%	місце	%	місце	%	місце	%	місце	%	місце	%	місце
Порядок у всьому і скрізь	0,0	7	62,8	1	45,1	4	50,0	1	63,5	1	59,5	1
Працьовитість	60,0	2	52,8	2	51,0	2	20,5	4	63,5	1	50,5	2
Організованість	33,3	5	43,1	4	49,0	3	29,5	2	51,9	2	44,2	3
Добробут, багатство	33,3	5	44,0	3	43,1	5	29,5	2	40,4	3	41,3	4
Заповзятливість	46,7	4	16,5	13	52,9	1	25,0	3	21,2	9	24,2	10
Сильна влада	73,3	1	32,1	6	13,7	12	20,5	4	36,5	4	29,5	6
Свобода	60,0	2	34,4	5	33,3	8	25,0	3	36,5	4	34,5	5
Принциповість	53,3	3	30,7	7	37,3	6	4,5	7	26,9	7	28,9	7
Розвиток суспільства	73,3	1	26,6	9	35,3	7	11,4	6	28,8	6	27,6	8
Стабільність суспільства	60,0	2	29,2	8	27,5	9	13,6	5	19,	10	26,3	9
Соціальне партнерство	46,7	4	17,9	12	21,6	11	13,6	5	19,2	10	18,9	13
Прагнення до знань	46,7	4	21,1	11	25,5	10	11,4	6	25,1	8	21,8	11
Рівність	20,0	6	22,5	10	7,8	13	11,4	6	32,7	5	17,9	14
Братерство	20,0	6	17,9	12	13,7	12	4,5	7	32,7	5	20,5	12

 

 

у профспілкових лідерів - "порядок і працьовитість";

у робочих і службовців недержавного сектора - "порядок".

Серед цінностей-засобів  особливе місце займають цінності (назвемо  їх специфічними або асоціативними), що організуючі або направляють  діяльність організацій, - це осмислення ролі і характеру організацій і відношення до організацій їх членів. Для профспілок і союзів працедавців такими цінностями є ієрархічність і субординація, стабільність і здатність до оновлення методів діяльності, здібність до співпраці з іншими організаціями, особлива етика взаємодії з іншими організаціями, захист загальних інтересів своїх членів, сила і незалежність.

Опитані дуже слабо интериоризовали майже всі ці цінності (див. табл.3.9). Виключення складає лише здатність організацій захищати інтереси своїх членів. Ця специфічна цінність визнана 72,6% опитаних. Орієнтовані на неї всі групи зайнятих, окрім робочих і службовців недержавного сектора економіки, які вище оцінили силу і незалежність організацій. Специфічна "організаційна" (або "асоціативна") орієнтація різних груп опитаних може бути озаглавлена:

у промисловців - "здатність  захищати інтереси членів";

у підприємців - "здатність  захищати інтереси членів ";

у робочих держпідприємств, що служать, - "здатність захищати інтереси членів";

у профспілкових лідерів - "здатність захищати інтереси членів";

у робочих і службовців недержавного сектора - "сила і незалежність організації".

Не дивлячись на те, що специфічні цінності засвоєні опитаними  значно слабкіше, ніж цінності-цілі і цінності-засоби, їх аналіз представляє  великий інтерес з погляду оцінки ідеологічних процесів, що відбувалися в профспілках і союзах працедавців. 

 

 

                                                                                                                                                                                   Таблиця 3.9

Ієрархія специфічних  цінностей організацій

 

Специфічні цінності організацій	Групи зайнятих, частка тих, що віддають перевагу цінності і її ієрархічному місцю
	Заступники директорів госпредприя-тий		Інші працівники госпредприя-тий		Предпріні-мателі і їх менеджмент		Працівники негосударст-венных підприємств		Профлідери підприємств		Всі опитані
	%	місце	%	місце	%	місце	%	місце	%	місце	%	місце
Сила і незалежність союзу	33,4	2	30,7	2	19,6	4	43,2	1	36,5	2	31,6	2
Здатність захищати інтереси своїх членів	73,3	1	77,1	1	72,3	1	40,9	2	80,8	1	72,6	1
Здатність погоджувати свої цілі з  цілями інших шарів і класів суспільства	13,3	5	12,4	5	23,3	3	4,5	6	29,6	3	15,0	5
Здатність досягати мети будь-яким шляхом	6,7	6	4,1	8	3,9	8	2,3	7	9,6	7	4,7	8
Повна рівність всіх членів в праві  управляти своїм союзом	26,7	3	29,4	3	13,7	5	11,4	4	26,9	3	24,7	3
Централізованность управління союзом	6,7	6	4,6	7	7,8	6	0,0	8	13,5	6	5,8	7
Незмінність, стабільність організації  союзу, його методів діяльності	0,0	7	9,2	6	5,9	7	6,8	5	15,4	5	8,9	6
Здатність союзу до оновлення своєї  структури і методів	20,0	4	22,0	4	33,3	2	20,5	3	23,1	4	23,4	4