Система підвищення ефективної діяльності комерційного банку

КИЇВСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ МЕНЕДЖМЕНТУ

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ ОРГАНІЗАЦІЙ 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

З УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЯМИ НЕВИРОБНИЧОЇ СФЕРИ

     на  тему: «система підвищення ефективної діяльності комерційного банку»

(за матеріалами  ат «індекс-банк» м. Київ) 

студентки IV курсу

групи МН-2-07

спеціальність 6.030601

«УОНС»

Коваль  О. Ю. 

Науковий  керівник

старший викладач  Устименко Ю. І. 

КИЇВ  – 2011

 

Вступ…………………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Теоретичні основи ефективної банківської  діяльності в умовах глобалізації та лібералізації руху капіталу…………………………………………...6

     1.1 Принципи побудови та умови  ефективної діяльності банківської  системи України………………………………………………………………………………….6

     1.2 Банківська система України в  умовах глобалізації світового  фінансового простору………………………………………………………………………………..12 

Розділ 2. Діагностичний аналіз ефективності діяльності банків в фінансовому  секторі України………………………………………………………………………..22

         2.1 Макроекономічний аналіз ефективності  діяльності банків України…….22

         2.2 Оцінка діяльності АТ «ІНДЕКС – БАНК» на фінансовому ринку………32

         2.3 Оцінка фінансової діяльності  АТ «ІНДЕКС-БАНК»……………………..39

         2.4 Аналіз ефективності комерційних  операцій банку……………………….42

         2.4.1 Операції з корпоративними  клієнтами…………………………………..42

         2.4.2 Операції з фізичними особами…………………………………………...48

         2.4.3 Операції банку на ринку  цінних паперів………………………………...54

         2.5 Структура системи ризик-менеджменту  банку…………………………...56 

Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності діяльності АТ «Індек-банку»………..64

         3.1. Побудова системи трансфертного  ціноутворення у банку………………64

         3.2. Дослідження впливу економічних  факторів на розвиток споживчого  кредитування в України………………………………………………………………74

Висновки  та пропозиції……………………………………………………………….82

Список  використаної літератури……………………………………………………..85

Додатки 
 
 

Вступ

     Розбудова сучасної банківської системи, яка  відповідає стратегії євроінтеграційного розвитку країни, є однією з найактуальніших  проблем теорії і практики подальшого реформування національної економіки. Рівень міжнародної довіри до країни залежить від прогнозованої банківської діяльності в цій країні, і Україна не виняток із цього правила.

     Функціонування  будь якої системи, зокрема банківської  спрямоване на підвищення ефективності її діяльності та забезпечення сталого розвитку. Зниження ефективності на макрорівні є однією з основних причин депресивних явищ в економіці та виникнення криз. Низький рівень ефективності діяльності банків свідчить про обмежені можливості їх розвитку, невисоку конкурентну спроможність, підвищену чутливість до ринкових ризиків, неефективне управління активами й пасивами, і в разі наявності тенденцій до погіршення може призвести до серйозних проблем у діяльності банків, а несвоєчасне вжиття необхідних заходів — до банкрутства. Діяльність банків завжди повинна характеризуватися достатнім рівнем ефективності, який складно забезпечувати в умовах високої конкуренції, особливо — коли дохідність банківських oneрацій падає, а впровадження нових банківських технологій і продуктів потребує дедалі більших витрат.

     Актуальність  дослідження. Банківська система помітно впливає на економічні процеси, тому і питання підвищення ефективності її функціонування впродовж останніх років значно активізувалося.

     Процес формування ефективної банківської системи в Україні — непросте завдання, яке має низку своїх особливостей. Банки об'єктивно перебувають у центрі багатьох суперечливих, кризових та складно прогнозованих явищ, притаманних передусім економіці перехідного періоду. Саме стрімкий розвиток українських банків став основою формування повноцінних ринкових відносин та сукупності базових елементів, пов'язаних із рухом фінансових ресурсів, без яких функціонування ринкового господарства неможливе.

     Мета і завдання дослідження. Метою курсової роботи є теоретичне обґрунтування головних проблем розвитку банківської системи України.

     Відповідно до мети дослідження було поставлено наступні завдання:

• дослідити структуру банківського сектору, визначити його передумови (механізми запуску), структуру, фактори;
• проаналізувати мотиви і тенденції присутності іноземного капіталу в банківському секторі України з позицій можливих ризиків для фінансової стабілізації й необхідності розроблення адекватного інструментарію регулювання його присутності;
• оцінити ефективність банківських операцій на прикладі АТ «ІНДЕКС- БАНК»;
• визначити основні напрямки та конкретні заходи щодо підвищення ефективності функціонування банківського сектору в цілому та АТ «ІНДЕКС- БАНК» зокрема.

     Предметом дослідження виступають принципи і механізми ефективної діяльності банків, які апробовані іноземною практикою банківського бізнесу.

     Об’єкт дослідження – банківська діяльність АТ «ІНДЕКС- БАНК» та інструменти управління її ефективністю.

     Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод і системний підхід до вивчення умов і можливостей розвитку банківського сектору. Для дослідження стану діяльності комерційних банків використані різноманітні методи, серед яких метод аналізу і синтезу, статистичні, економіко-математичні, техніко-економічні методи.

     Дослідження фактичної структури і стану діяльності АТ «ІНДЕКС- БАНК» ґрунтується, в першу чергу, на даних їх форм звітності № 302.08 та № 316.10, які надаються в державне управління Національного банку України та зведені дані по Україні. Важливе значення в процесі дослідження надавалось окремим положенням Законів України, постанов Кабінету Міністрів України, нормативних документів НБУ. В дослідженні також використані теоретичні і практичні досягнення в банківській сфері України та економічно розвинутих країн світу.

 

Розділ 1. Теоретичні основи ефективної банківської діяльності в умовах глобалізації та лібералізації руху капіталу. 

     1.1 Принципи побудови та умови ефективної діяльності банківської системи України. 

     Забезпечення високої ефективності вітчизняних банків важливе завдання сучасного етапу розвитку банківської системи України та необхідна умова її подальшого зміцнення як стратегічної складової національної економіки.

     Забезпечення високої ефективності вітчизняних банків важливе завдання сучасного етапу розвитку банківської системи України та необхідна умова її подальшого зміцнення як стратегічної складової національної економіки. Вивчення цієї проблеми особливо важливе, адже держава вирішує завдання Інтеграції у світовий фінансовий ринок, для входження в який необхідно створити конкурентоспроможну Інфраструктуру фінансових послуг.

     Україна послідовно реалізує стратегію вступу до Євросоюзу і Світової організації торгівлі (COT) та вирішує складні проблеми інтеграції до світового фінансового ринку. 3 огляду як на зовнішні, так і на внутрішні фактори особливої актуальності набуває проблема створення умов стійкого зростання національної економіки га розвитку фінансового і банківського секторів. Інтеграція України в міжнародний фінансовий ринок спонукає до прискореного розвитку вітчизняного фінансового ринку за необхідності підтримки пріоритетності національних інтересів на світовому фінансовому ринку та збереження політичного й економічного суверенітету держави. Успішне функціонування фінансового ринку значного мірою залежатиме від його здатності оперативно та ефективно адаптуватися до європейської бізнес-моделі.

     Банківська система - організаційна сукупність різних видів банків у їх взаємозв'язку, яка існує в тій чи іншій країні в цілком визначений історичний період Залежно від впорядкованості банків, відповідно до діючого банківського законодавства розрізняють два основних типи побудови банківської системи:

     • однорівнева банківська система;

     • дворівнева банківська система.

     Однорівнева банківська система передбачає горизонтальні зв'язки між банками, універсалізацію їх операцій та функцій. Усі банки, що діють у країні (включаючи й центральні банки), перебувають на одній ієрархічній сходинці, виконують аналогічні функції з кредитно-розрахункового обслуговування клієнтури. Такий принцип побудови банківської системи характерний для економічно слаборозвинених країн, а також для країн з тоталітарним, адміністративно-командним режимом управління.

     Дворівнева банківська система, яка характерна для країн з ринковою економікою, складається з двох рівнів:

     Верхній рівень - центральні (емісійні) банки, які є банками в повному значенні цього слова лише для двох категорій клієнтів: банківських інститутів та урядових структур.

     Нижній рівень - комерційні банки, клієнтами яких є підприємства, організації, населення.  

       

Рис. 1.1 Структура банківської системи України 

     Сьогодні в більшості країн світу функціонує дворівнева банківська система. За такою системою відносини між банками будуються в двох площинах: по вертикалі і по горизонталі.

     По вертикалі - це відносини підпорядкування між центральним банком, як керівним органом усієї банківської системи, і комерційними банками.

     По горизонталі - це відносини рівноправного партнерства та конкуренції між комерційними банками.

     Комерційні банки - кредитні установи, що здійснюють універсальні банківські операції для підприємств, установ і населення головним чином за рахунок грошових коштів, залучених у вигляді .внесків і депозитів. Комерційні банки здійснюють на договірних умовах кредитне, розрахунково-касове та інше банківське обслуговування юридичних і фізичних осіб. Приймають і розміщують грошові вклади своїх клієнтів, ведуть рахунки банків-кореспондентів, а також можуть виконувати всі або деякі з таких операцій:

     - фінансування капітальних вкладень за дорученням власників, або розпорядників капіталів, що інвестуються;

• випуск платіжних документів та інших цінних паперів (чеків, акредитивів, векселів, акцій, сертифікатів, облігацій тощо);
• купівля, продаж і зберігання державних цінних паперів, а також цінних паперів інших емітентів;
• видача доручень, гарантій та інших зобов'язань за третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;
• касове виконання державного бюджету;
• придбання права вимоги з постачання товарів і надання послуг,
• прийняття ризиків виконання таких вимог та їх інкасування (факторинг);
• купівля у підприємств і громадян та продаж їм іноземної валюти;
• купівля і продаж у держави і за кордоном дорогоцінних металів, природних дорогоцінних каменів, а також виробів з них;
• довірчі операції (залучення і розміщення коштів; управління цінними паперами тощо) за дорученням клієнтів;
• надання консультативних та інших послуг, пов'язаних з банківською та іншою комерційною і господарською діяльністю.