Корпоративне право. Науково-практичний коментар законодавства та судової практики

  Резервування  найменування. Відповідно до ст. 23 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців" засновник (засновники) юридичної особи має право зарезервувати найменування юридичної особи строком на 2 місяці, а для відкритих акціонерних товариств — строком на 9 місяців.

  Засновник (засновники) юридичної особи повинен  вказати у заяві про резервування найменування юридичної особи повне найменування юридичної особи, під яким він (вони) мають намір її зареєструвати.

  Для резервування найменування юридичної  особи засновник (засновники) юридичної особи або уповноважена ним (ними) особа повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи:

 

  

• заяву встановленого зразка про резервування найменування юридичної особи;

• документ, що підтверджує внесення плати за проведення резервування найменування юридичної особи.

  За  проведення резервування найменування юридичної особи справляється плата в розмірі 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  Резервування  найменування юридичної особи здійснюється протягом 3 робочих днів з дати надходження документів. У разі відсутності в Єдиному державному реєстрі найменування юридичної особи тотожного тому, яке зазначено в заяві про резервування найменування юридичної особи, державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про резервування найменування юридичної особи і видає засновнику юридичної особи або уповноваженій ним особі довідку з Єдиного державного реєстру про резервування найменування юридичної особи, яка дійсна протягом строку резервування.

  У разі наявності в Єдиному державному реєстрі найменування юридичної особи тотожного тому, яке зазначено в заяві про резервування найменування юридичної особи, державний реєстратор видає засновнику юридичної особи або уповноваженій ним особі повідомлення встановленого зразка про відмову в резервуванні найменування юридичної особи. Плата за проведення резервування найменування юридичної особи в такому випадку не повертається.

  Обмеження щодо найменування. Найменування юридичних осіб не можуть включати повного чи скороченого найменування органу державної влади (наприклад Кабмін, МВС) або органу місцевого самоврядування (наприклад, райрада, міськвиконком) або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

  Найменування  дочірніх підприємств, підприємств  споживчої кооперації та підприємств об'єднань громадян або релігійних організацій можуть містити інформацію, яка вказує на залежність цих підприємств від таких юридичних осіб — засновників.

  У листі від 4 грудня 2001 р. № 4-422-324/7208 "Щодо найменування суб'єктів підприємницької діяльності" Держпідп-риємництво України зазначає, що такі найменування юридичних осіб, як: Державне підприємство "Граніт" Міністерства промислової політики України; Комунальне підприємство "Комунальник" Чернігівського міськвиконкому не відповідають

 

  

  Окремі  слова можуть використовуватися  у найменуваннях лише певних юридичних осіб:

  — "національний" у всіх відмінках — у найменуванні закладів 
(установ), які набувають статусу національного закладу (уста 
нови) України згідно з Указом Президента України від 16 червня 
1995 р. № 451/95 "Про Положення про національний заклад 
(установу) України";

• "банк" і похідні від нього — у найменування банку. Вживання у найменуванні банку слів "Україна", "державний", "центральний", "національний" та похідних від них можливе лише за згодою Національного банку України;
• "страховик", "страхова компанія", "страхова організація" та похідні від них — у назві лише тих юридичних осіб, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності. Використання слів "державна", "національна" або похідних від них у назві страховика дозволяється лише за умови, що єдиним власником такого страховика є держава;
• "недержавний пенсійний фонд" та "пенсійний фонд" — у найменуванні пенсійного фонду, за винятком використання слів "пенсійний фонд" Пенсійним фондом України та його органами, а також підприємствами, установами й організаціями, що перебувають в управлінні Пенсійного фонду України;
• "фондова біржа" або таке, в якому міститься вислів "фондова біржа" — у фірмовому найменуванні або рекламі тільки тієї організації, що створена у порядку, визначеному в статті 34 Закону України від 18 червня 1991 р. "Про цінні папери і фондову біржу";
• "кредитна спілка" — у найменуванні кредитних спілок;
• "торгово-промислова палата" та утворені на її основі словосполучення — лише стосовно організацій, створених відповідно до Закону України від 2 грудня 1997 р. "Про торгово-промислові палати в Україні".

  Крім  цього, доцільно було б встановити заборону використання деяких інших найменувань. Наприклад у Великобританії при інкорпорації заборонено застосовувати найменування, якщо:

1. воно належить іншій компанії і внесене в реєстр;
2. користування ним (на думку Державного секретаря) є злочином;
3. воно є образливим;
4. воно є оманливим, зокрема створює враження, що компанія пов'язана з державною або місцевою владою;

  5) воно містить слова або вирази, що викликають певні 
асоціації ("чуттєві слова"), зокрема слова, які вказують на на-

 

  

ціональну або міжнародну виключність, урядову  опіку або спонсорство, виключність у бізнесі або представницький статус, конкретні цілі або функції. Для реєстрації такого найменування потрібна згода відповідного органу держави¹.

  Повне найменування повинно мати не більше ніж 182 символи, скорочене найменування — не більше ніж 38 символів.

  Відповідно  до ст. 37 Закону УРСР від 28 жовтня 1989 р. "Про мови в Українській РСР" офіційні назви державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій утворюються і подаються українською мовою. Найменування юридичної особи викладається державною мовою.

  При написанні найменування використовуються прописні букви українського алфавіту (А, Б, В, Г, Ґ, Д, Е, Є, Ж, З, И, І, ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, X, Ц, Ч, Ш, Щ, Ь, Ю, Я), апостроф ('), дефіс (-), тире (—), знак "г4", а також, при необхідності, цифри: арабські (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 0) та римські (І, II, III, IV, V, VI, VII, VIII, IX, X). Використання інших символів, розділових знаків у найменуванні юридичної особи забороняється.

  Найменування  юридичної особи, написане великими буквами, є тотожним найменуванню юридичної особи, написаному великими та малими буквами, якщо ці букви повністю збігаються.

  Закон не встановлює інших вимог щодо утворення  найменування, покладається на розумність засновника. Але припустимо, що творчість засновника у виборі назви переходить межі розумного. Як, наприклад, сприймати назву з очевидними граматичними помилками або таку, що не має жодного сенсу (наприклад, "109-АС-76-№ЩЩЩЩ"). Формально такі назви не заборонені. Отже, дозволені?

  Думаю, що тут є потреба згадати про  одну з визначальних засад цивільного законодавства — розумність. З огляду саме на цю вимогу використання "нерозумних" назв слід було б обмежити.

  Виникало  питання про можливість використання в назві імен та прізвищ відомих  людей. Пригадую, як хотів погодити в Реєстраційній палаті Львівського міськвиконкому провокаційне найменування: "Приватне підприємство імені Леніна." Заради цікавості перевіряв реакцію чиновників. Навести правові аргументи не змогли, але відмовили з політичних мотивів.

 

  

  Відповідно  до ст. 296 ЦК фізична особа має  право використовувати своє ім'я в усіх сферах своєї діяльності. Отже, може дати своє ім'я і створюваній юридичній особі. Тому перешкод для створення приватного підприємства імені Кравчука у мене, наприклад, немає. Але крім мене, таке прізвище має ще кілька тисяч людей. їх згода потрібна? Ні, тому що я використав своє ім'я, а не їхнє, хоч вони і збігаються.

  Використання  імені інших осіб у назві юридичної  особи є проблемним. З одного боку, норми, яка б спеціально це забороняла, немає. З другого боку, кожна людина вправі перешкоджати використанню її імені без її згоди. Найбільш складне у цій проблемі — встановити чиє саме ім'я використовується, а отже, хто може заборонити його використання. Як, наприклад, бути у ситуації, коли усі Кравчуки проти використання цього прізвища у назві юридичної особи, а один — за?

  Значення  імені подекуди важливіше за саму організацію. Пригадаймо ситуацію, коли у 2002 р. на виборах народних депутатів України брали участь виборчий блок політичних партій "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" на чолі з В.А. Ющенком і виборчий блок політичних партій "За Ющенка!". В.А. Ющенко був проти, але довести неправомірність використання свого прізвища в назві конкуруючої політичної сили не зміг, оскільки у їх списках була особа, котра теж мала прізвище Ющенко.

  Відповідно до ст. 2& ЦК ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. Тому використанням імені слід вважати використання усіх його складових, а не лише прізвища.

  Вважаю, що до вирішення цих проблем слід застосовувати ст. 13 ЦК, яка визначає межі здійснення цивільних прав. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вищезазначених вимог суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, визначені законом. Тому якщо буде встановлено, що використання окремих елементів імені (наприклад прізвища) іншої особи має на меті недобросовісну

 

  

конкуренцію, то суд може зобов'язати припинити  таке використання.

  Найменування  установи повинно містити інформацію про характер її діяльності. Характер діяльності установи — це сфера суспільних відносин або коло осіб, для яких створюється установа, її призначення. Наприклад, лікарня, бібліотека, будинок для престарілих, музей тощо.

  Для окремих юридичних осіб закон  встановлює додаткові вимоги до найменування:

• вказівку на орган місцевого самоврядування, до сфери управління якого входить підприємство, — для комунальних підприємств (ч. 5 ст. 78 ГК);
• прізвища (найменування) учасників товариства, які несуть додаткову відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, — для повних і командитних товариств (ч. 6 ст. 82 ГК);

 
  

• слова "недержавний  пенсійний фонд" або "пенсійний  фонд" — для пенсійних фондів (ч. 6 ст. 6 Закону України від 9 липня 2003 р. "Про недержавне пенсійне забезпечення");
• слово "банк" — для банку (ст. 15 Закону України від 7 грудня 2000 р. "Про банки і банківську діяльність").

  Скорочене найменування може використовуватися  поряд із повним. Вимог до скорочених найменувань немає, тому не зрозуміло, що і як слід скорочувати. Воно може утворюватися шляхом написання лише початкових літер повного найменування, скорочення слів назви, пропуску частини слів назви, скорочення лише частини найменування (зокрема організаційно-правової форми) або в інший спосіб.

  Під час обрання скороченого найменування постає питання про співвідношення його з повним. Наприклад, чи може товариство з обмеженою відповідальністю "Високий Замок" мати скорочене найменування "ТзОВ "ВЗ" або ТзОВ "Виза"? Адже можемо припустити, що існують товариства з обмеженою відповідальністю з назвами "ВЗ" або "Виза". Закон таку ситуацію допускає.

  Може  виникати й ситуація, коли скорочені  найменування збігаються. Так, акціонерне товариство "Торгова фірма "Львів" і акціонерне товариство "Тютюнова фабрика "Львів" можуть мати тотожне  скорочене найменування: АТ "ТФ "Львів". В таких випадках державний реєстратор повинен відмовити у державній реєстрації, оскільки установчі документи суб'єкта, котрий подав документи другим, не відповідають чинному законодавству.