Корпоративне право. Науково-практичний коментар законодавства та судової практики

ників підприємства відповідно до законодавства в разі зміни профілю діяльності підприємства;

  • при продажу майна боржника, визнаного банкрутом, лік 
відатор повинен виставити на продаж на перших торгах майно 
як цілісний майновий комплекс.

  Особливості банкрутства особливо небезпечних підприємств. Особливо небезпечними підприємствами визнаються підприємства вугільної, гірничодобувної, атомної, хімічної, хіміко-металургійної, нафтопереробної, інших галузей, визначених відповідними рішеннями Кабінету Міністрів України, припинення діяльності яких потребує проведення спеціальних заходів щодо запобігання заподіянню шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу.

Особливості банкрутства  таких підприємств:

• учасниками провадження у справі про банкрутство визнаються відповідний орган місцевого самоврядування, а також центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого належить сфера діяльності боржника, а також за необхідності державний орган з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, з питань охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, з питань геології та використання надр;
• господарський суд може винести ухвалу про санацію боржника за клопотанням органу місцевого самоврядування або відповідного центрального органу виконавчої влади, які є учасниками провадження у справі про банкрутство, за умови укладення ними з кредиторами договору поруки за зобов'язаннями боржника;
• процедура санації особливо небезпечного підприємства за клопотанням органу місцевого самоврядування може бути подовжена господарським судом на один рік;
• за клопотанням органу місцевого самоврядування або центрального органу виконавчої влади, які є учасниками провадження у справі про банкрутство, за умови укладення ними договору поруки за зобов'язаннями боржника, строк процедури санації особливо небезпечного підприємства може бути подовжено господарським судом до 10 років. Боржник і його поручитель у цьому разі зобов'язані розрахуватися з кредиторами протягом трьох років, якщо інше не передбачено цим Законом;
• з метою задоволення вимог кредиторів у процедурі санації може бути здійснено продаж майна боржника лише як цілісного майнового комплексу шляхом проведення конкурсу. Обов'язковими умовами конкурсу є: збереження умов щодо підтримання безпеки виробничої діяльності, охорони праці та запобігання заподіянню можливої шкоди життю та здоров'ю громадян,
 

майну, спорудам, навколишньому природному середовищу; збереження робочих місць не менш як для 70% працівників, зайнятих на підприємстві на момент його продажу; зобов'язання покупця щодо забезпечення перепідготовки чи працевлаштування зазначених працівників та запобігання заподіянню можливої шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу у разі зміни профілю діяльності підприємства;

• особливо небезпечні підприємства не підлягають продажу на аукціоні;
• у третю чергу також задовольняються вимоги щодо відшкодування витрат на заходи щодо запобігання заподіянню можливої шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

  Особливості банкрутства сільськогосподарських  підприємств. Під сільськогосподарськими підприємствами розуміються юридичні особи, основним видом діяльності яких є вирощування (виробництво, виробництво та переробка) сільськогосподарської •продукції, виручка яких від реалізації вирощеної (виробленої, виробленої та переробленої) ними сільськогосподарської продукції становить не менше 50% загальної суми виручки.

  Особливості банкрутства сільськогосподарських підприємств, передбачені Законом, застосовуються також до рибних господарств, риболовецьких колгоспів, виручка яких від реалізації вирощеної (виробленої, виробленої та переробленої) сільськогосподарської продукції та виловлених водних біологічних ресурсів становить не менше 50% загальної суми виручки.

Особливості банкрутства  таких підприємств:

  • у разі продажу об'єктів нерухомості, які використовуються 
для цілей сільськогосподарського виробництва та є у власності 
сільськогосподарського підприємства, що визнано банкрутом, 
за інших рівних умов переважне право на придбання зазначених 
об'єктів належить сільськогосподарським підприємствам і се 
лянським (фермерським) господарствам, розташованим у даній 
місцевості;

  • у разі ліквідації сільськогосподарського підприємства у 
зв'язку з визнанням його банкрутом рішення щодо земельних 
ділянок, які є у власності такого підприємства, надані йому у 
постійне чи тимчасове користування, у тому числі на умовах 
оренди, приймається відповідно до ЗК;

  • при введенні процедури розпорядження майном боржника 
аналіз фінансового становища сільськогосподарського підприєм 
ства має здійснюватися з урахуванням сезонності сільськогоспо 
дарського виробництва та його залежності від природнокліма-

тичних  умов, а також можливості задоволення вимог кредиторів за рахунок доходів, які можуть бути одержані сільськогосподарським підприємством після закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт;

• рішення про звернення з клопотанням до господарського суду про санацію сільськогосподарських підприємств приймається комітетом кредиторів за участю представника органу місцевого самоврядування відповідної територіальної громади;
• санація сільськогосподарського підприємства вводиться на строк до закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт з урахуванням часу, необхідного для реалізації вирощеної (виробленої, виробленої та переробленої) сільськогосподарської продукції. Зазначений строк не може перевищувати 15 місяців;
• у разі якщо протягом строку санації фінансове становище сільськогосподарського підприємства погіршилося у зв'язку із стихійним лихом, з епізоотіями та іншими несприятливими умовами, строк санації може бути подовжений на один рік.

Особливості банкрутства страховиків:

• учасником провадження у справі визнається державний орган у справах нагляду за страховою діяльністю;
• заява про порушення справи про банкрутство страховика може бути подана до господарського суду боржником, кредитором або іншим уповноваженим на це державним органом;
• при здійсненні ліквідаційної процедури цілісний майновий комплекс страховика може бути проданий тільки у разі згоди покупця взяти на себе зобов'язання страховика-банкрута за договорами страхування, за якими страховий випадок не настав до дня визнання страховика банкрутом;
• покупцем цілісного майнового комплексу страховика може бути тільки страховик;
• у разі продажу цілісного майнового комплексу страховика у процедурі санації до покупця переходять всі права та обов'язки за договорами страхування, за якими на дату продажу майна страховика страховий випадок не настав;
• у разі визнання господарським судом страховика банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури всі договори страхування, укладені таким страховиком, за якими страховий випадок не настав до дати прийняття зазначеного рішення, припиняються, за винятком випадків, передбачених ч. З ст. 45 Закон;
• страхувальники за договорами страхування, за якими страховий випадок настав до дня прийняття господарським судом постанови про визнання страховика банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, мають право вимагати виплати страхової суми;
 

  • у разі визнання господарським судом страховика банкру 
том та відкриття ліквідаційної процедури вимоги кредиторів 
четвертої черги підлягають задоволенню у такому порядку: в 
першу чергу — вимоги кредиторів за договорами обов'язкового 
особистого страхування; в другу чергу — вимоги кредиторів за 
іншими договорами обов'язкового страхування; в третю 
чергу — вимоги інших кредиторів-страхувальників, у тому числі 
вимоги, передбачені ч. 7 ст. 45 Закону; в четверту чергу — 
вимоги інших кредиторів.

  Особливості банкрутства професійних  учасників ринку  цінних паперів:

  • учасником провадження у справі про банкрутство визнається 
державний орган з питань регулювання ринку цінних паперів;

• розпорядник майна професійного учасника ринку цінних паперів повинен мати ліцензію арбітражного керуючого, а також ліцензію, що видається державним органом з питань регулювання ринку цінних паперів;
• обмеження на здійснення угод професійним учасником ринку цінних паперів, щодо якого порушено справу про банкрутство, не поширюються на угоди з цінними паперами його клієнтів, що здійснюються за дорученнями клієнтів і підтверджені ними після порушення провадження у справі про банкрутство;
• розпорядник майна зобов'язаний у 10-денний строк з дня його призначення надіслати клієнтам, які передали боржнику — професійному учаснику ринку цінних паперів в управління належні їм цінні папери, повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство та призначення розпорядника майна;
• цінні папери та інше майно клієнтів, які передані в управління професійному учаснику ринку цінних паперів і не перебувають у його власності, не включаються до складу ліквідаційної маси;

  • з дня введення господарським судом процедури санації 
боржника чи визнання професійного учасника ринку цінних 
паперів банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури цінні 
папери клієнтів підлягають поверненню клієнту, якщо інше не 
передбачено угодою керуючого санацією або ліквідатора з 
клієнтом;

  • при проведенні санації професійного учасника ринку цінних 
паперів керуючий санацією має право передати цінні папери, 
передані такому професійному учаснику ринку цінних паперів 
клієнтами, іншому суб'єкту підприємницької діяльності, який 
має відповідну ліцензію професійного учасника ринку цінних 
паперів.

  Особливості застосування процедури  банкрутства до боржника, що ліквідується власником. Відповідно до ст. 51 Закону якщо вартості майна боржника — юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

  Власник майна боржника (уповноважена ним  особа), керівник боржника, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор), які допустили порушення цих вимог, несуть солідарну відповідальність по незадоволених вимогах за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) боржника.

  У разі виявлення цих обставин після  прийняття рішення про ліквідацію до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора) заява про порушення справи про банкрутство подається власником майна боржника (уповноваженою ним особою).

  За  результатами розгляду заяви про  порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.

  Кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

  У разі якщо справу про банкрутство  порушено за заявою власника майна боржника (уповноваженої ним особи), яка подана до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора), розгляд справи про банкрутство здійснюється без урахування особливостей, передбачених цією статтею.

  Невиконання вимог, передбачених ч. 1 цієї статті, є  підставою для відмови у внесенні запису про ліквідацію юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

  Особливості банкрутства відсутнього  боржника. Відповідно до ст. 52 Закону у разі, якщо керівні органи боржника — юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі не-надання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших