Корпоративне право. Науково-практичний коментар законодавства та судової практики

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Апреля 2012 в 23:09, научная работа

Описание

У роботі з практичної точки зору прокоментовано основні положення законодавства та судової практики з питань корпоративних відносин, висвітлені найважливіші проблеми сучасного корпоративного права України. Видання зацікавить насамперед адвокатів, нотаріусів, суддів, юрисконсультів, а також керівників господарських товариств, акціонерів, викладачів та студентів.

Работа состоит из  11 файлов

КП п.2 ( 2 полов.).doc

— 51.50 Кб (Открыть документ, Скачать документ)

КП п.7 ( 2 полов. ).doc

— 529.00 Кб (Открыть документ, Скачать документ)

КП п.7.doc

— 580.50 Кб (Скачать документ)


ся. Зазначені питання розглядалися судами при вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів. Як прик­лад можна навести справу № 19/449 за позовом ЗАТ "Україн­ська промислова страхова компанія", ЗАТ "Українська про­мислова страхова компанія — життя", ПП "Агрохімінвест" до акціонерного банку "Столичний" про визнання частково не­дійсним рішення загальних зборів.

Суд встановив, що порядок денний, опублікований у за­собах масової інформації, містив пункт 3 — "Інше"; пізніше цей пункт був уточнений рішенням правління відповідача, і акціонери повідомлені про те, що зазначений пункт передба­чає розгляд питання про дообрання членів правління. Суд зазначив, що питання дообрання членів правління не могло бути предметом розгляду загальних зборів, оскільки його внесення до порядку денного було ініційовано неуповнова-женою особою.

Рішенням арбітражного суду м. Києва від 26 вересня
2000 р. позов задоволений, постановою Вищого господарсько­
го суду України від 15 серпня 2001 р. рішення залишено без
змін1.
До скликання зборів акціонерам повинна бути надана мож­
ливість ознайомитися з документами, пов'язаними з порядком
денним. Ознайомлення з документами відбувається шляхом
надання їх акціонеру безпосередньо в приміщенні товариства,
шляхом надіслання копій документів на письмовий запит ак­
ціонера. Окремі акціонерні товариства, не чекаючи запитів ак­
ціонерів, самі з власної ініціативи надсилають їм необхідні
документи.              і

У судовій практиці непоодинокі випадки порушення поряд­ку скликання загальних зборів, найпоширенішими з яких є наступні:

—  збори проводяться не за місцем, яке було вказане в ого­лошенні;

—  у персональних повідомленнях не зазначаються усі питання порядку денного;

—  держателі іменних акцій не повідомляються персонально про дату, час та місце проведення загальних зборів;

—  даються оголошення про те, що збори не відбудуться, але вони відбуваються.



Встановлення повноважності (кворуму) зборів. Реєстрація акціонерів. Мінімальна кількість голосів учасників, що беруть участь у зборах, необхідна для того, щоб збори були повно­важними вирішувати питання, що належать до їх компетенції, називається кворумом.

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, котрі володіють у сукупності більш як 60% голосів. Ця норма є імперативною. Вказана вимога стосується акціонерних товариств і товариств з обмеженою від­повідальністю. Щодо інших юридичних осіб кворум може вста­новлюватися статутом і може бути меншим ніж 60%, але, як правило, не менше 50%.

Загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60% голосів. Винятків із цього правила законом не передбачено. У результаті вивчення судових справ виявлені випадки помилкового тлумачення господарськими судами вимог законодавства щодо правомочності загальних зборів. Наприк­лад, суд не визнав незаконним рішення загальних зборів, прий­няте за відсутності акціонера, який володіє 49% голосів (тобто за відсутності кворуму), і схвалене цим акціонером у подаль­шому. Такої помилки припустився суд касаційної інстанції при розгляді справи № 3-348кОЗ за позовом ХК ЗАТ "Совтран-савто" до ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ", ЗАТ "Транс Кінг", Луганського міськвиконкому, про що зазначається у постанові Верховного Суду України від 19 серпня 2003 р. Згаданою поста­новою скасовано попередні рішення, справу направлено на новий розгляд1. Як бачимо, Верховний Суд України вважає, що наступне схвалення незаконного рішення не усуває його незаконність, а відтак — не допускається.

Кількість голосів осіб, які з'явилися для участі у зборах, встановлюється шляхом реєстрації. Реєстрація учасників про­водиться до початку роботи зборів.

Частиною 1 ст. 41 Закону "Про господарські товариства" передбачено, що реєстрація акціонерів (їх представників), які прибули для участі в загальних зборах, здійснюється згідно з реєстром акціонерів у день проведення загальних зборів виконав-



чим органом акціонерного товариства (правлінням) або реєст­ратором на підставі укладеного з ним договору. Акціонери, які у сукупності володіють більш ніж 10% голосів, можуть укласти з реєстратором договір на проведення реєстрації акціонерів, що прибувають на збори.

Виконавчий орган вправі своїм рішенням призначити ман­датну (реєстраційну) комісію, на яку покласти обов'язки з про­ведення реєстрації акціонерів, що прибули для участі у зборах.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку у роз'ясненні від 24 вересня 1999 р. № 18 "Щодо порядку засто­сування частини першої статті 41 Закону України "Про госпо­дарські товариства" зазначає, що у разі відмови (неприбуття) правління або реєстратора провести реєстрацію акціонерів (їх представників), що прибувають на загальні збори, реєстрацію можуть здійснювати акціонери, які у сукупності володіють більш як 10% голосів і виступили ініціаторами проведення зборів, утворивши для цього реєстраційну комісію.

Якщо реєстрацію здійснюють акціонери, реєстратор не вправі відмовити у наданні реєстру для реєстрації акціонерів і надає його в день проведення загальних зборів на час призначення реєстрації в місці проведення зборів. У цьому випадку з метою збереження конфіденційної інформації з реєстру, контроль за реєстрацією повинні здійснювати представники Комісії згідно з вимогами ч. 4 ст. 41 Закону "Про господарські товариства". Після зборів реєстр, підписаний головою та секретарем зборів, передається реєстратором правлінню товариства.

Головним документом у процесі реєстрації акціонерів є реєстр власників іменних цінних паперів (надалі — реєстр акціонерів). Реєстр акціонерів — це частина системи ведення реєстру, яка являє собою список зареєстрованих власників акцій товариства з вказівкою кількості, номінальної вартості і категорії акцій. Реєстр повинен бути складений на дату проведення загаль­них зборів у письмовій формі, з прошитими та прошнуровани­ми сторінками, засвідчений підписом та скріплений печаткою реєстратора.

Для створення умов легітимації прав акціонерів товариство зобов'язане забезпечити ведення та зберігання реєстру акціонерів не пізніше одного місяця з моменту реєстрації товариства. Держателем реєстру акціонерів товариства може бути саме това­риство або спеціалізований реєстратор. Ведення реєстру не­залежним реєстратором обов'язкове, якщо кількість акціонерів перевищує 500 осіб.



Реєстрація учасників та їх представників, що прибули для участі в загальних зборах, розпочинається та закінчується в час, який встановлюється у повідомленні про скликання зборів. Учасники, які прибули на загальні збори із запізненням і не встигли вчасно зареєструватися, можуть бути присутніми на загальних зборах, але не беруть участі у голосуванні. Акції, що належать таким акціонерам, не враховуються під час визначення кворуму.

Під час реєстрації кожному учаснику (його представнику) видаються бюлетені з кожного питання порядку денного та/ або картка для голосування із зазначенням кількості голосів, які йому належать.

Після завершення строку реєстрації особа, котра проводила реєстрацію, підраховує кількість голосів осіб, котрі зареєстру­валися для участі у зборах. Враховуються голоси лише тих учасників, які зареєструвалися. Трапляються випадки, коли окремі учасники, маючи намір зірвати збори, на збори з'явля­ються, але не реєструються.

Якщо за результатами реєстрації кворуму немає, то збори як такі не можуть розпочати свою роботу. Повторні збори скли­каються в загальному порядку. Участь у зборах — це право, а не обов'язок учасника, тому не грунтуються на вимогах чинного законодавства позови про спонукання учасника зареєструватися для участі у зборах, про спонукання до участі у зборах учасни­ків, про відшкодування збитків, завданих внаслідок зриву зборів учасників, витрат на проведення повторних зборів тощо.

Разом з тим сучасне законодавство не містить засобів подо­лання проблеми відсутності кворуму через навмисну неявку учасників. Одним із способів вирішення цієї проблеми було б встановлення норми про повноважність повторних зборів не­залежно від кількості голосів учасників, що з'явилися. Від­повідно до законодавства України загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що володі­ють у сукупності більш як 60% голосів. Ця цифра є досить високою порівняно з кворумом загальних зборів, що встанов­лений у законодавстві деяких країн. Так, законодавством Росій­ської Федерації, Республіки Казахстан, Республіки Білорусь встановлено 50-відсотковий кворум. До речі, в дореволюційній Росії для визнання загальних зборів правомочними достатньо було присутності акціонерів, що володіють 20% статутного фон­ду, а для вирішення деяких особливо важливих питань — 50%. Сучасне законодавство країн Європи також не потребує 60% кворуму: для прикладу, у Франції загальні збори правомочні за наявності акціонерів, що володіють у сукупності 25% акцій.



Кворум при скликанні повторних загальних зборів не пе­редбачений законодавством України, він визначається в загаль­ному порядку і також складає 60%. На відміну від України, в багатьох зарубіжних країнах при скликанні повторних зборів кворум не визначається, в Російській Федерації кворум змен­шується з 50% до 30%, у Республіці Казахстан — з 50% до 40%. Проектом, внесеним народним депутатом О. Єдіним, про­понується встановити кворум повторних зборів у розмірі 50%'. Вважається, що встановлення кворуму в меншому розмірі ство­рює ймовірність проведення двох зборів одночасно.

Окремі автори пропонують взагалі не встановлювати кворум для проведення повторних зборів і проводити їх незалежно від кількості присутніх акціонерів2.

Вважаю, що оптимальним було б встановлення обов'язку учасників (акціонерів) з'явитися на повторні збори, а у разі їх неявки, що призводить до відсутності кворуму — проводити збори за умови, що кількість голосів акціонерів, котрі беруть участь у повторних зборах, не менша, ніж та, що була на попе­редніх зборах (тих, що не відбулися). Така норма сприяла б консолідації акціонерів, які мають бажання подолати протидію акціонерів, котрі блокують роботу зборів.

Господарськими судами розглядалися справи у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів з тих підстав, що фактична кількість акціонерів (і відповідно належних їм голосів), які були присутні та брали участь у голосуванні на загальних зборах, у ході зборів стала меншою від кількості акціонерів, що були зареєстровані для участі у зборах (менше 60% голосів). У деяких випадках суди визнавали недійсними рішення загальних зборів, на яких були зареєстровані акціоне­ри, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60% голосів, однак частина з них не брала участі у прийнятті рішень, зокрема, після проведення реєстрації залишила залу, в якій проводилися загальні збори. При задоволенні позову про визнан­ня недійсним рішення загальних зборів суди виходили з того, що та частина акціонерів, яка залишилася у залі та брала участь у прийнятті рішень, мала менше ніж 60% голосів.



Така позиція судів є помилковою і не ґрунтується на законі. Доказом наявності чи відсутності кворуму загальних зборів і, відповідно, доказом правомочності загальних зборів щодо прий­няття рішень є належним чином оформлений реєстр, у якому зареєстровані акціонери (їх представники), які беруть участь у загальних зборах, із зазначенням належної їм кількості голо­сів. Реєстрація акціонерів (їх представників), які прибули для участі у зборах, проводиться у день проведення зборів перед початком загальних зборів. Наведені норми дають підстави для висновку про те, що акціонери (їх представники), які зареєстру­валися для участі у загальних зборах, вважаються акціонерами, які беруть участь у зборах.

Як приклад, можна навести справу № 1/13-10/133 за позовом корпорації "Вестерн Ен-Ай-Ес Ентерпрайз Фонд" до ЗАТ "Соно-ла" про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів.

Позовні вимоги обґрунтовувалися відсутністю кворуму на зборах через те, що представник позивача у встановленому порядку пройшов реєстрацію для участі у зборах, але на ви­могу голови зборів залишив їх, у результаті чого на зборах залишилися присутніми акціонери, які в сукупності володіли менш як 60% голосів. Рішенням арбітражного суду Кірово­градської області від 22 листопада 2000 р. у позові відмовлено на тій підставі, що факт участі акціонера у загальних зборах фіксується його реєстрацією, а правомочність чи неправо­мочність зборів визначається перед початком їх проведення на підставі документів реєстрації. Постановою від 19 лютого 2001 р. арбітражний суд Кіровоградської області залишив рішення без змін з тих самих підстав.

Постановою Вищого арбітражного суду України від 27 червня 2001 р. постанову арбітражного суду Кіровоградської області скасовано, а позов задоволено. Постанова Вищого арбітражного суду України мотивована тим, що загальні збори акціонерів та рішення, що ними приймаються, можуть бути правомірними за умови реєстрації акціонера для участі в них та фактичної участі у прийнятті рішень.

Верховний Суд України не погодився з таким висновком Вищого арбітражного суду і постановою від 18 лютого 2002 р. скасував постанову цього суду, а рішення від 22 листопада 2000 р. та постанову від 12 лютого 2001 р. залишив у силі1.



Контроль за реєстрацією акціонерів може проводити Держав­на комісія з цінних паперів та фондового ринку (див.: Поло­ження про проведення контролю за реєстрацією акціонерів для участі у загальних зборах акціонерних товариств, затв. рішен­ням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 грудня 1998 р. № 199) і акціонери, що володіють у сукупності не менше як 10% голосів (див.: Рекомендації щодо проведення контролю за реєстрацією акціонерів для участі у загальних зборах акціонерних товариств представниками ак­ціонерів, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів, схв. рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 25 травня 2004 р. № 207). Контроль за реєстрацією акціонерів для участі у загальних зборах акціонер­них товариств проводиться з метою створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітен­тами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів.

Керівник виконавчого органу товариства або особа, яка його заміщує, або посадові особи реєстратора попереджаються, що у разі недопущення осіб Комісії до контролю за реєстрацією акціонерів та застосування до них протиправних дій уповноваже­ні особи Комісії мають право звернутися до органів внутрішніх справ із проханням негайно вжити заходів щодо забезпечення проведення контролю.

Информация о работе Корпоративне право. Науково-практичний коментар законодавства та судової практики