Корпоративне право. Науково-практичний коментар законодавства та судової практики

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Апреля 2012 в 23:09, научная работа

Описание

У роботі з практичної точки зору прокоментовано основні положення законодавства та судової практики з питань корпоративних відносин, висвітлені найважливіші проблеми сучасного корпоративного права України. Видання зацікавить насамперед адвокатів, нотаріусів, суддів, юрисконсультів, а також керівників господарських товариств, акціонерів, викладачів та студентів.

Работа состоит из  11 файлов

КП п.2 ( 2 полов.).doc

— 51.50 Кб (Открыть документ, Скачать документ)

КП п.7 ( 2 полов. ).doc

— 529.00 Кб (Открыть документ, Скачать документ)

КП п.7.doc

— 580.50 Кб (Скачать документ)

2)  обрання членів наглядової ради, а також утворення і від­кликання виконавчого та інших органів товариства;

3)  затвердження річної фінансової звітності, розподіл при­бутку і збитків товариства;

4)  рішення про ліквідацію товариства (ч. 2 ст. 159 ЦК);

5)  затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства;

6)  затвердження звітів і висновків ревізійної комісії;

7)  створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень;



8) прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу (ст. 41 Закону "Про господарські товариства").

Усі інші питання, що належать до компетенції загальних зборів акціонерів, можуть бути делеговані наглядовій раді або правлінню.

Рішення про делегування повноважень повинні фіксува­тись у протоколі відповідного органу з визначенням органу, якому делегуються повноваження, переліку повноважень, що делегуються, та строку делегування.

Склад осіб, які беруть участь в загальних зборах. Право на участь в управлінні товариством реалізується учасниками через їх участь у загальних зборах, а також через право бути обраними до складу інших органів управління відповідно до закону та статуту товариства.

Загальні збори учасників — це вищий орган товариства. Саме через нього учасники можуть реалізовувати своє право на участь в управлінні справами товариства безпосередньо.

У зборах мають право брати участь усі особи, які є учасни­ками товариства на момент проведення загальних зборів. Склад учасників визначається за установчими документами в редак­ції на день проведення зборів, а в акціонерних товариствах — за реєстром власників іменних цінних паперів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України від 10 грудня 1997 р. "Про Національну депозитарну систему та особливості електрон­ного обігу цінних паперів в Україні" права на участь в управ­лінні, одержанні доходу тощо, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів.

Право учасника на управління не може бути припиненим чи призупиненим рішенням органів чи посадових осіб това­риства.

Так, у справі про поновлення прав акціонерів у частині

„і внесення змін та доповнень до статуту щодо можливості виключення акціонерів з АТ позивачі зазначили, що згідно із Законом "Про господарські товариства" акціонером това­риства є особа, яка придбала акції товариства, і що цим Зако­ном не передбачено виключення акціонера з товариства, тому зазначені рішення зборів є незаконними. Рішенням суду позов було задоволено, оскільки встановлено, що норма - статуту АТ про виключення акціонера зборами акціонерів

і'! суперечить законам "Про господарські товариства" і "Про цінні папери і фондову біржу", якими не передбачено позбав­им лення власника акцій, у тому числі і шляхом виключення

:  і його з АТ.



У загальних зборах мають право брати участь усі фізичні та/або юридичні особи, які є акціонерами товариства на день проведення загальних зборів незалежно від кількості, категорії та типу акцій, власниками яких вони є. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку висловила думку, що право на участь у зборах має також акціонер, акції якого арештовані або заблоковані. З цим слід погодитися, адже арешт торкається майнових прав акціонера, зокрема, права відчужувати акції, а не його організаційних (управлінських) можливостей.

Статтею 44 Закону "Про господарські товариства" встанов­лено, що кількість голосів визначається за принципом: "одна акція — один голос". Акція є неподільною. Тому якщо вона належить на праві спільної власності, то всі співвласники ра­зом мають один голос. У такому випадку право на участь у загальних зборах здійснюється на їх розсуд одним із співвлас­ників або їх спільним представником.

На думку Професійної Асоціації реєстраторів і депозитаріїв, з якою слід погодитися, акції, на які особа підписалась, проте не оплатила їх вартості, не повинні враховуватись при визна­ченні наявності права голосу на загальних зборах та розрахунку кворуму (лист від 22 травня 2002 р. № 01-03/183). Іншими словами, акціонер набуває право голосу після оплати вартості акцій.

Брати участь у загальних зборах з правом дорадчого голосу можуть і члени виконавчого органу, які не є учасниками. Право дорадчого голосу означає, що загальні збори повинні надати можливість виступити на зборах. Член виконавчого органу може вносити свої пропозиції, обговорювати інші, однак в голосу­ванні участі не бере.

Інші особи можуть брати участь у зборах лише на запрошення. Участь сторонніх осіб у зборах, як правило, не допускається, оскільки це може зашкодити інтересам товариства щодо збере­ження комерційної таємниці та конфіденційної інформації. Питання про допуск до участі в зборах сторонніх осіб може регулюватися регламентом або вирішується зборами в загаль­ному порядку — більшістю голосів.

На думку Комісії, від імені неповнолітніх, які не досягли 15-річного віку, участь у загальних зборах беруть батьки, уси­новителі чи опікуни. Зазначені особи від імені неповноліт­нього можуть видати довіреність на участь у загальних зборах іншим особам.

Неповнолітні віком від 15 до 18 років мають право особисто брати участь у загальних зборах з моменту одруження (у цьому



випадку вони набувають повної цивільної дієздатності) або за наявності письмової згоди (у формі заяви про згоду на участь у загальних зборах неповнолітніх) їх законних представників. Неповнолітні акціонери мають право видавати довіреність іншій особі для участі у загальних зборах за згодою своїх батьків та інших представників.

Справжність підпису батьків, усиновителів чи піклувальни­ків на заяві повинна бути засвідчена в нотаріальному порядку або підприємством, установою, організацією, в якій вони працюють, житлово-експлуатаційною організацією за місцем проживання або адміністрацією стаціонарного лікувально-профі­лактичного закладу, в якому вони перебувають на лікуванні.

Заява про згоду на участь у загальних зборах неповнолітніх залишається у справах щодо реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах (див. роз'яснення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10 листопада 1999 р. № 23 "Щодо участі неповнолітніх у загальних зборах акціонерів това­риства").

Припинення трудових відносин з товариством не припиняє корпоративних відносин. У зборах вправі брати участь усі акціо­нери (учасники, члени), незалежно від того, чи працють вони в товаристві, чи ні. Неврахування цього часто є причиною виникнення спорів.

У січні 2000 р. Л-ка В. І. звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона є одним із співзас-новників колективного підприємства (КП) "Універмаг "Ю.". 25 вересня 1998 р. на загальних зборах було прийнято рішення про продаж будівлі універмагу. В зв'язку з тим, що Г-ка Р. М. неналежно виконувала свої обов'язки керівника підприєм­ства, вона рішенням загальних зборів від 11 березня 1999 р. була відсторонена від посади директора універмагу. Однак Г-ка Р. М. 19 березня 1999 р. від імені КП "Універмаг "Ю." уклала договір купівлі-продажу універмагу з МПП "В.", а 14 квітня 1999 р. — з М-ним В. В. про продаж павільйону. Вважаючи, що Г-ка Р. М. діяла незаконно і всупереч статуту підприємства, позивач просила задовольнити позов і визнати " договори купівлі-продажу від 19 березня і 14 квітня 1999 р. ^    недійсними.

Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від -'     30 травня 2002 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного •■•*!    суду Донецької області від 12 серпня 2002 р., Л-кій В. І. у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Л-ка В. І., не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, просить їх скасувати з по-



силанням на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, а справу направити на новий апе­ляційний розгляд. Верховний Суд України наведені рішення і ухвалу скасував, а справу направив на новий розгляд з таких підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи Л-кій В. І. в задово­ленні позову, виходив з того, що рішення загальних зборів КП "Універмаг "Ю." щодо укладення договорів купівлі-про-дажу від 19 березня і 14 квітня 1999 р. є правомірним, а Г-ка Р. М. діяла в межах наданих їй повноважень. Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитися неможливо.

Судом встановлено, що КП "Універмаг "Ю." створено у 1994 р. Рішенням загальних зборів від 25 вересня 1998 р. одно­стайно було прийнято рішення про продаж будівлі універ­магу і павільйону, на зборах були присутні 24 особи — члени трудового колективу універмагу. Аналогічні рішення прий­малися загальними зборами ЗО жовтня 1998 р., на яких були присутні 10 осіб, 27 лютого та 16 березня 1999 р., на яких були присутні 3 особи.

Відповідно до рішення загальних зборів трудового ко­лективу від ЗО жовтня 1998 р. та протоколу комісії про ви­вільнення працівників підприємства від 10 листопада 1998 р. наказом № 17 від 10 січня 1999 р. на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України було звільнено 7 працівників універмагу в зв'язку зі скороченням штатів. Станом на 1 березня 1999 р. на підпри­ємстві працювали 3 особи.

Разом з тим відповідно до пунктів 3.1, 3.2 статуту КП "Уні­вермаг "Ю." звільнення працівників з посади не позбавляє їх членства в трудовому колективі та індивідуальної частки в статутному фонді підприємства.

Відповідно до п. 4.1 статуту КП "Універмаг "Ю." вищим органом управління підприємства є загальні збори членів його трудового колективу та їх рішення приймаються більшістю присутніх членів трудового колективу підприємства.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір, фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини не встановив, належ­но не дослідив дійсну кількість членів трудового колективу універмагу на час проведення їх загальних зборів ЗО жовтня 1998 р. та наступних, відповідно, не з'ясував правомочність рішень цих зборів1. Участь у зборах представників. Право на участь у зборах учасник може реалізувати безпосередньо або через представника.



Слід враховувати, що представництво учасника третьою особою допускається лише щодо підприємницьких товариств. Право участі в непідприємницьких товариствах є особистим (ст. 100 ЦК) і не може здійснюватися через представника.

Відповідно до ч. З ст. 244 ЦК довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для пред­ставництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку пред­ставляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відповідно до ст. 245 ЦК форма довіреності повинна від­повідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність, що видається в порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню.

Крім нотаріуса, довіреності можуть посвідчувати й інші особи:

—  довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка пере­буває на лікуванні в госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, може бути посвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем;

—  довіреність військовослужбовця, який перебуває в пунктах дислокації військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, а також довіреність робітника, службовця, члена їхніх сімей і члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідче­на командиром (начальником) цих частин, з'єднання, установи або закладу;

—  довіреність особи, яка перебуває в місці позбавлення волі (слідчому ізоляторі), може бути посвідчена начальником місця» позбавлення волі.

Як виняток, довіреність на право участі та голосування на загальних зборах акціонерів може бути посвідчена реєстратором або правлінням акціонерного товариства (ч. З ст. 41 Закону "Про господарські товариства"). Жодних інших повноважень такі довіреності передбачати не можуть.

У роз'ясненні Державної комісії з цінних паперів та фондо­вого ринку від 31 травня 2001 р. № 8 "Щодо передачі акціоне­ром повноважень, які виникають з прав власності на акції" зазначено, що довіреність може стосуватися як усіх належних акціонеру акцій, так і будь-якої їх частини.

Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах акціонерів може бути посвідчена реєстратором, якщо він веде систему реєстру відповідного акціонерного товариства або правлінням тільки того акціонерного товариства, збори якого скликаються.



Реєстратор та правління акціонерного товариства повинні видати наказ (ухвалити рішення) про призначення особи (осіб), уповноважених від їх імені посвідчувати довіреності на право участі та голосування на загальних зборах акціонерів.

Відповідно до ч. З ст. 238 ЦК представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, в своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом. Враховуючи цю норму, голова правління акціонерного товариства не має права посвідчу­вати довіреності на своє ім'я або на ім'я осіб, яких він вже представляє.

Процедура посвідчення правлінням та реєстратором довіре­ностей на право участі та голосування на загальних зборах акціонерів здійснюється відповідно до пунктів 2, 3, 5—14 (у частині правил посвідчення доручень) та пунктів 26—33 Порядку посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 р. № 419.

Информация о работе Корпоративне право. Науково-практичний коментар законодавства та судової практики