Корпоративне право. Науково-практичний коментар законодавства та судової практики

Відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону "Про господарські това­риства" учасники зборів товариства з обмеженою відповідаль­ністю, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, що має кожний учасник. Цей перелік підпи­сується головою та секретарем зборів. Реєстру учасників як такого товариство не має. Перелік учасників, які з'явилися — це документ довільної форми, в якому повинно бути зазначено найменування товариства, дату проведення зборів, прізвище, ім'я, по батькові (найменування) учасника, кількість належних йому голосів, особистий підпис учасника. Цей перелік дода­ється до протоколу зборів.

Перелік може бути складовою протоколу. В цьому випадку на початку протоколу зазначаються усі присутні, і вони розпи­суються навпроти свого прізвища.

Наглядова рада акціонерного товариства

Поняття наглядової ради. В структурі органів управління акціонерного товариства наглядова рада посідає особливе місце. В ЦК наглядова рада зустрічається лише щодо установ та ак­ціонерних товариств. Для інших юридичних осіб такого органу не передбачено. Однак і для акціонерних товариств наглядова рада не є обов'язковим органом. Відповідно до ст. 160 ЦК наглядова рада може бути створена. Випадки обов'язкового створення в акціонерному товаристві наглядової ради встанов­люються законом.

Не передбачено її і в загальній нормі, яка стосується органів управління. У ч. 2 ст. 97 ЦК зазначено, що органами управлін­ня товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

У спеціальному акті законодавства, яким на даний час є Закон "Про господарські товариства", передбачено, що в акціо­нерному товаристві, яке налічує понад 50 акціонерів, створення ради акціонерного товариства (спостережної ради) обов'язкове (ч. З ст. 46).

Практичне застосування цієї норми породжує запитання:

1)   як визначати кількість акціонерів? Склад акціонерів не є постійним. Кількість акціонерів та належних їм акцій може змінюватися кілька разів протягом одного дня: сьогодні це 200 осіб, а завтра — 40. Єдиним достовірним джерелом інформації про кількість акціонерів є реєстр власників іменних цінних паперів. Органи управління відкритих акціонерних товариств, як правило, цих відомостей не мають, тому що реєстр акціоне­рів веде незалежний реєстратор;

2)   на яку дату слід обчислювати кількість акціонерів? У Законі про це не йдеться. Вважаю, що слід виходити з того, що якщо кількість акціонерів хоча б раз з часу створення акціо­нерного товариства перевищила 50 осіб, у товариства виникає обов'язок створювати наглядову раду. Таке тлумачення, хоч і є розширеним, ґрунтується на необхідності забезпечення гаран­тій прав акціонерів товариства, для захисту яких і створюється наглядова рада;

3)   що означає "створення" ради? Вважаю, що створення ради охоплює два моменти. По-перше, включення такого органу до структури органів управління, передбачених статутом. Тобто положення про раду повинні міститися в статуті. Якщо їх там не було, то створення ради слід розпочинати з внесення відпо­відних доповнень до статуту. По-друге, створення ради — це її формування в порядку, передбаченому законом та статутом това­риства, заповнення вакансій конкретними акціонерами;

4)   які наслідки нестворення наглядової ради у випадках, коли це є обов'язковим? Ініціатива щодо створення наглядової ради може виходити від будь-кого з акціонерів або виконавчо­го органу. Вважаю, що це питання розглядається в загальному порядку, тобто вноситься в порядок денний загальних зборів акціонерів і вирішується шляхом голосування.

Однак може виникнути ситуація, коли ніхто не ініціює роз­гляд цього питання або рішення не приймається, а тому наглядо­ва рада не створюється. Вважаю, що в такому випадку, статут

акціонерного товариства суперечить чинному законодавству. А які наслідки?

Частиною 2 ст. 38 Закону "Про державну реєстрацію юри­дичних осіб та фізичних осіб — підприємців" підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з її банкрутством, зокрема є:

—  визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

—  провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

—  невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

—  неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

—  наявність в Єдиному державному реєстрі запису про від­сутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Як бачимо, визнання установчих документів такими, що суперечать закону, не є підставою для примусового припинення юридичної особи. Вважаю, що це зроблено помилково. Адже виникає ситуація, коли, з одного боку, акціонерне товариство має обов'язок створити наглядову раду, а з другого — відпові­дальності не передбачено ні для товариства, ні для посадових осіб, ні для акціонерів.

Практичним виходом із ситуації, що розглядалася, було б закріплення в статуті акціонерного товариства положень про наглядову раду уже під час створення товариства. Якщо на час затвердження статуту акціонерів менше 50, у статуті можна закріпити норму, що рада не обирається, якщо кількість акціо­нерів не перевищує 50 осіб. Якщо кількість акціонерів на час скликання чергових загальних зборів акціонерів перевищить 50 осіб, виконавчий орган зобов'язаний включити до порядку денного питання про обрання членів наглядової ради.

Недоцільно створювати наглядову раду в акціонерних то­вариствах, де не передбачається широкого кола акціонерів та динамічного обігу акцій. Наявність ради лише ускладнить процес управління. З огляду на вимоги законодавства може бути навіть проблема, щоб сформувати її.

Існує певна термінологічна проблема у назві цього органу. В ЦК — наглядова рада, в Законі "Про господарські товарист­ва" — рада (спостережна рада). Отже, один і той самий орган може позначатися трьома термінами-синонімами: наглядова