Корпоративне право. Науково-практичний коментар законодавства та судової практики

Так, позивач Л. звернувся до суду з вимогами до відповіда­чів, посилаючись на те, що загальними зборами акціонерів ВАТ "У." було обрано головою правління товариства особу, яка відповідно до чинного законодавства не може обіймати цю посаду, і прийняте рішення, яким голові правління това­риства на порушення чинного законодавства було доручено сформувати склад правління й представити його на розгляд спостережної ради та президента товариства. Обраний голо­ва правління товариства сформував склад правління шляхом видачі відповідних наказів, призначення на посади членів правління. Посади першого заступника і заступників голови правління погоджені спостережною радою. Позивач, вва­жаючи, що здійснення вказаними неправомірно призначе­ними особами своїх повноважень порушує його права та інте­реси й права та інтереси інших акціонерів, а також завдає значних збитків товариству, просить постановити рішення, яким заборонити ВАТ "У." здійснювати будь-які дії та право-чини через правління у складі голови правління, його пер­шого заступника, його заступників, членів правління, заступ­ників членів правління, зокрема через X., К., В., П. , Б., І., М., Т., призначених, обраних або затверджених на посади у період до 16 червня 2004 р., а також через представників, які діють на підставі актів, довіреностей чи доручень, виданих цими посадовими особами, через будь-яких посадових осіб ВАТ "У.", призначених, обраних або затверджених на посади правлінням або спостережною радою ВАТ у складі, який діяв до 16 червня 2004 р., та особам, які обіймали у період до 16 ■■£.., червня 2004 р. посади голови правління, його першого заступ-,,.; ника, заступників, членів правління, заступників членів прав-..,. ління, зокрема X., К., В., П. , Б., І., М., Т., а також через представників, які діють на підставі актів, довіреностей чи п доручень, виданих цими посадовими особами товариству. і£ Позивач також просить зобов'язати Фонд державного майна України як основного акціонера товариства забезпечити від­повідно до покладених на нього повноважень обрання на­лежного складу правління товариства.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги Л., посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

У судове засідання співвідповідач — Фонд державного майна України — свого представника не направив, при цьому про день і час розгляду справи був сповіщений. Із пояснень, наданих суду, вбачається, що позов Л. до Фонду державного майна України відповідач не визнає, просить у його задово­ленні відмовити.

Судом встановлено, що 14 листопада 2000 р. відбулися загальні збори акціонерів ВАТ "У.", на яких вирішувалися питання про результати господарювання в 1999 р. та за 9 міся­ців 2000 р.; про внесення змін та доповнень до статуту ком­панії; про вибори президента компанії, про вибори голови правління компанії; про вибори ревізійної комісії, про пе­редачу частини повноважень, що належать до компетенції загальних зборів акціонерів, спостережній раді ВАТ "У."; про ведення реєстру власників іменних цінних паперів.

Згідно з протоколом № 2 загальних зборів акціонерів ВАТ "У." від 14 листопада 2000 р. (далі протокол № 2) у роботі зборів оголошено перерву. ЗО листопада 2000 р. загальні збори акціонерів продовжили свою роботу. На них запросили заступ­ника голови Харківської облдержадміністрації X.

Відповідно до ст. 23 Закону "Про господарські товариства" голова виконавчого органу є посадовою особою органів управління товариства. Посадовими особами органів управ­ління товариства не можуть бути посадові особи органів державної влади, крім випадків, коли державні службовці здій­снюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляють інтереси держави в раді товариства (спостережній раді) або ревізійній комісії това­риства.

Згідно зі ст. 12 Закону України від 9 квітня 1999 р. "Про місцеві державні адміністрації" голови місцевих державних адміністрацій, їх заступники, керівники управлінь, відділів, інших структурних підрозділів місцевих державних адмініст­рацій не можуть бути народними депутатами України або мати інший представницький мандат, суміщати свою службову ді­яльність з іншою, зокрема, на громадських засадах, крім вик­ладацької, наукової та творчої діяльності у неробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради під­приємства або іншої організації, що має на меті одержання прибутку.

Статтею 5 Закону "Про боротьбу з корупцією" встанов­лено, що посадові особи органів місцевої адміністрації не можуть входити самостійно (крім випадків, коли державний службовець здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляє інтереси дер-

жави в раді товариства (спостережній раді) або ревізійній комісії господарського товариства), через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів підприємств, кредитно-фінансових установ, господар­ських товариств тощо, організацій, спілок, об'єднань, коопе­ративів, що здійснюють підприємницьку діяльність.

Відповідно до статуту ВАТ "У." виконавчим органом това­риства є правління.

За таких обставин рішення загальних зборів від 14—30 листопада 2000 р., викладене у протоколі № 2, в частині об­рання головою правління X., який на момент прийняття такого рішення мав статус державного службовця та не пред­ставляв державний орган, що здійснює функції з управління акціями ВАТ "У.", суперечить вимогам ст. 23 Закону "Про господарські товариства", ст. 12 Закону "Про місцеві державні адміністрації", ст. 5 Закону "Про боротьбу з ко­рупцією".

Згідно з протоколом № 2 голові правління товариства до­ручено сформувати склад правління та представити його на розгляд спостережній раді і президенту товариства.

Відповідно до ст. 41 Закону "Про господарські товариства" до повноважень загальних зборів акціонерів товариства від­несено обрання членів виконавчого органу товариства.

Відповідно до ст.ст. 41, 46, 47 зазначеного Закону загальні збори товариства мають право передати свої окремі повно­важення спостережній раді або виконавчому органу това­риства.

З наданих суду матеріалів не вбачається, що загальні збори акціонерів ВАТ "У." передали спостережній раді або президен­ту товариства повноваження щодо обрання або призначення членів правління товариства.

Згідно зі статутом ВАТ "У." й відповідно до ст. З Закону "Про господарські товариства" голова правління товариства є посадовою особою, а не виконавчим органом товариства.

Відповідно до ст. 47 цього ж Закону голова правління керує роботою правління. Таким чином, Законом не визначені ; повноваження голови правління щодо формування органів управління товариства, зокрема, призначення членів прав­ління.

За статутом ВАТ "У." та чинним законодавством прези­дент товариства також не є ані органом управління товарис­тва, ані посадовою особою товариства. Таким чином, Закон і і статут товариства не передбачають можливості передачі голові ' ■■ правління й президенту товариства окремих повноважень за­гальних зборів акціонерів товариства.

Відповідно до п. 79 статуту ВАТ "У." в редакції, чинній на момент формування складу правління, всупереч вимогам закону було визначено, що члени правління призначаються на посаду та звільняються головою правління товариства за попереднім погодженням з президентом та головою спосте­режної ради товариства.

Згідно з п. 63 статуту ВАТ "У." в редакції, чинній на момент прийняття рішення, спостережна рада товариства попередньо погоджує кандидатури членів правління товариства. Таким чином, спостережна рада за статутом не має повноважень щодо обрання членів правління товариства.

Відповідно до п. 60 статуту в редакції, чинній на момент прийняття рішення, президент товариства, який за статутом та законом не є органом управління товариства, попередньо погоджує кандидатури членів правління.

З наведеного випливає, що спостережна рада товариства та інші органи товариства не наділені повноваженнями від загальних зборів акціонерів щодо обрання членів правління товариства. Таким чином, суд дійшов висновку, що повнова­ження щодо обрання членів правління мали тільки загальні збори акціонерів товариства.

Загальні збори акціонерів не надали X. повноваження щодо обрання членів правління товариства. За таких обставин рішення загальних зборів від 14—30 листопада 2000 р., яким голові правління товариства було доручено сформувати склад правління і представити його на розгляд спостережній раді та президенту товариства, суперечить чинному законодавству.

Відповідно до наданого суду протоколу засідання спосте­режної ради товариства від 6 червня 2001 р. № 3 спостережна рада затвердила запропонований головою правління X. склад членів правління товариства, а саме: В., П., І. Згідно з нада­ним суду наказом голови правління X. від 26 жовтня 2001 р. на посаду першого заступника голови правління призначено К., на посаду заступника голови правління з лізингових опе­рацій — П., на посаду заступника голови правління-фінансо-вого директора — В. Громадянину К. також було доручено від імені товариства здійснювати юридично значимі дії.

Згідно з протоколом засідання спостережної ради това­риства від 9 листопада 2001 р. № 5 вона прийняла рішення про затвердження структури управління виконавчого органу товариства — правління ВАТ "У.", за якою, зокрема, К. призначено на посаду першого заступника голови правління, Б. — на посаду заступника голови правління з комбайно­будування. Наказом голови правління X. від 11 липня 2002 р.

№ 40 на посаду заступника голови правління — фінансового директора призначено Т.

Суд встановив, що загальні збори ВАТ "У." рішення про обрання К. членом правління товариства та першим заступ­ником голови правління, а також рішення щодо обрання членами правління та заступниками голови правління В., П., І., Б. не приймали. Таким чином, суд вважає, що зазначені рішення, акти в частині формування складу правління та призначення голови правління, членів правління, першого заступника, заступників голови правління не відповідають ви­могам закону, а тому мають бути визнані недійсними.

З огляду на зміст ст. 41 Закону "Про господарські това­риства" щодо повноваження загальних зборів обирати та від­кликати членів виконавчого органу визнання недійсними вказаних актів не може бути підставою для відновлення на посадах осіб, які обіймали посади голови правління, його зас­тупників, членів правління до призначення. Зокрема, нака­зом від 29 травня 2000 р. № 22, виданим головою Державного комітету промислової політики України, на посаду голови правління ВАТ "У." було призначено І. Скасування рішення про обрання головою правління ВАТ "У." X. не є підставою для відновлення на цій посаді І.

Встановлено, що 16 червня 2004 р. відбулися позачергові загальні збори акціонерів ВАТ "У.", які скликані Фондом державного майна України, що використав право акціонера

' товариства, котрий володіє в сукупності більш ніж 10% го­лосів, відповідно до ст. 45 Закону "Про господарські това­риства". Збори одностайно постановили відкликати всіх членів спостережної ради, ревізійної комісії, правління ВАТ "У." у складі його голови X., членів правління К., Т., І., Б., М.,

; обрано новий склад спостережної ради, ревізійної комісії, голову правління (протокол від 16 червня 2004 р. № 4). За

; таких обставин, ураховуючи неправомірність обрання на посаду голови правління X. й неправомірність обрання (при­значення) персонального складу правління, здійснення дій і правочинів правлінням (у складі голови правління, його пер­шого заступника, заступників, а також членів правління та заступників членів правління, зокрема X., К., В., П., Б., І., М., Т., призначених, обраних або затверджених на посади у період до 16 червня 2004 р., є неправомірним, порушує ви­моги ст. 92 ЦК, за якою юридична особа набуває своїх прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють від­повідно до установчих документів та закону. Крім того, згід­но зі ст. 97 ЦК управління товариством здійснюють його органи.

Суд, ураховуючи викладене, а також рішення позачерго­вих зборів акціонерів ВАТ "У." від 16 червня 2004 р., на під­ставі ст.ст. 92, 97 ЦК дійшов висновку про неправомірність здійснення дій та правочинів будь-якими посадовими особа­ми ВАТ "У.", призначеними, обраними або затвердженими на посади правлінням або спостережною радою у складі, який діяв до 16 червня 2004 р., та особами, які обіймали посади голови правління, його першого заступника, заступників, чле­нів правління, заступників членів правління у період до 16 червня 2004 р., зокрема X., К., В., П., Б., І., М., Т., тому на підставі ст.ст. 237, 246 ЦК вважає неправомірним здій­снення дій та правочинів представниками, які діють на під­ставі актів, довіреностей чи доручень, виданих вказаними посадовими особами.

Відповідно до ст. 16 ЦК до способів захисту цивільних прав та інтересів належить припинення дії, яка порушує право.

За таких обставин суд вважає, що здійснення особами, призначеними до 16 червня 2004 р. на посади голови прав­ління, його першого заступника, заступників, членів прав­ління, їх заступників, порушуючи права та інтереси позивача та інших акціонерів, може завдати значних збитків товарист­ву. При цьому вимоги позову до Фонду державного майна України не відповідають закону і не можуть бути взяті до уваги з таких підстав.

Відповідно до ст. 116 ЦК, ст. 10 Закону "Про господарські товариства" учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах.

Статтею 159 ЦК, ст. 41 Закону "Про господарські това­риства" встановлено, що вищим органом акціонерного това­риства є загальні збори товариства. В загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, незалежно від кількості та класу акцій, власниками яких вони є.

Таким чином, участь в управлінні справами товариства є правом, а не обов'язком акціонера господарського товариства.