Корпоративне право. Науково-практичний коментар законодавства та судової практики

—  відомості, що відповідно до чинного законодавства під­лягають оголошенню.

Конфіденційною інформацією є будь-яка інформація, яка безпосередньо не стосується господарської діяльності, але може мати вплив на діяльність господарського товариства та його відносини з третіми особами (стан здоров'я керівників, кон­флікти між учасниками, особисті плани учасників та інша, так звана "інсайдерська" (внутрішня) інформація).

Учасники господарського товариства можуть також мати інші обов'язки, встановлені установчим документом товариства та законом.

Корпоративна відповідальність. Законодавче регулювання суспільних відносин передбачає моделювання в нормативних актах бажаної поведінки суб'єктів правовідносин та встанов­лення санкцій за порушення їх приписів. Більшість з таких санкцій мають характер юридичної відповідальності, що реалізу­ється за допомогою заходів державного примусу та полягає в покладенні на правопорушника додаткових обов'язків, яких до цього в нього не було, або в позбавленні його певних прав.

Товариство, закріплюючи певні правила поведінки у влас­них корпоративних актах (положеннях, регламентах, кодексах тощо), може встановити санкції за порушення цих правил, які позбавлятимуть винних осіб певних прав чи покладатимуть на них додаткові обов'язки. Застосування таких заходів примусу здійснюватиметься через притягнення до корпоративної відпо­відальності.

Визначення поняття корпоративної відповідальності немож­ливе без з'ясування змісту юридичної відповідальності. Серед дослідників відсутня одностайна позиція щодо визначення по­няття юридичної відповідальності, її сутності та ознак. Автори пропонували різні визначення цього правового явища, під­креслюючи ті чи інші ознаки, які вони вважали визначальними. Так, одні науковці розглядають юридичну відповідальність як забезпечуваний державою юридичний обов'язок зазнати при­мусового позбавлення певних цінностей1, інші — як правовід­носини, в яких держава має право застосувати певні заходи

примусу до суб'єктів, які скоїли правопорушення1, або як застосування до правопорушника заходів державного примусу, передбачених санкцією юридичної норми2.

Незважаючи на різницю у поглядах, спільним для юридич­ної відповідальності є те, що це є санкція за вчинене правопо­рушення, в результаті застосування якої на правопорушника покладаються певні додаткові обов'язки або він позбавляється певних прав.

Комплексний характер корпоративних відносин, де поєдну­ються як публічні, так і приватні інтереси, які вимагають пра­вової охорони, зумовлює те, що за вчинення правопорушень у сфері корпоративних відносин особу може бути притягнуто до різних видів юридичної відповідальності. Так, КК передбаче­но відповідальність за порушення порядку випуску (емісії) та . обігу цінних паперів (ст. 223); Кодексом України про адмі- і ністративні правопорушення (КпАП) передбачено відповідаль­ність за порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з емісії цінних паперів (ст. 163); притягнення до відпові­дальності посадових осіб товариства, що перебувають з ним в трудових відносинах, можливе у формі дисциплінарної чи матеріальної відповідальності, відшкодування збитків, завданих учасникові неправомірними рішеннями органів товариства, здійснюватиметься через притягнення до цивільної відпові­дальності.

Весь масив тих санкцій, які застосовуються за порушення правових приписів, що встановлюють порядок створення, ді­яльності, припинення юридичних осіб, їх взаємовідносини з учасниками (членами) і учасників (членів) між собою, і які пов'язані з позбавленням порушника певних прав чи покла­денням на нього додаткових обов'язків, можуть бути об'єднані в межах одного збірного поняття — відповідальність за право­порушення в сфері корпоративних відносин.

Серед санкцій, які застосовуються за правопорушення в сфері корпоративних відносин, виділяється група, віднесення якої до одного з класичних видів юридичної відповідальності, назва­них вище, є досить дискусійним. Мова йде про так звану кор­поративну відповідальність, яку учасники товариства можуть нести перед товариством, а також товариство перед учасниками

(як правило, у випадках та у формі, передбаченій локальними актами товариства).

Незважаючи на те, що підстави та форми корпоративної відповідальності можуть бути встановлені в корпоративних актах (а в перспективі більшість таких санкцій встановлюватимуться саме в таких актах), вона від цього не втрачає правового харак­теру та за своєю суттю є відповідальністю юридичною. Корпо­ративній відповідальності притаманні ті ж ознаки, що і юри­дичній відповідальності в цілому з певними особливостями:

•              підставою корпоративної відповідальності є порушення
норм права, які можуть бути встановлені як в загальних, так і
в корпоративних правових актах;

•    корпоративна відповідальність полягає в позбавленні право­порушника певного права або покладенні на нього додаткового обов'язку;

•    корпоративна відповідальність може бути застосована лише у встановленому в корпоративних або загальних правових актах процесуальному (процедурному) порядку;

•    притягнення до корпоративної відповідальності пов'язане із застосуванням корпоративного примусу (делегуючи товариству право встановлювати правила поведінки, обов'язкові для його учасників (членів), а також санкції за їх порушення, держава також делегує товариству право застосовувати їх за допомогою заходів примусу, який, очевидно, можна назвати корпоративним, оскільки застосовується учасниками корпоративних відносин в межах корпорації за порушення корпоративних норм).

Таким чином, корпоративна відповідальність є санкцією, що застосовується в межах корпоративних відносин юридич­ною особою до її учасників або учасниками до юридичної особи за порушення корпоративних обов'язків, яка має наслідком позбавлення правопорушника певного права або покладення на нього додаткового обов'язку.

Для з'ясування суті корпоративної відповідальності, звичай­но, недостатньо дати лише одне ЇЇ визначення, необхідно з'ясу­вати її місце серед інших видів юридичної відповідальності.

Відмежування корпоративної відповідальності від відпо­відальності кримінальної та адміністративної не викликає особ­ливих труднощів, оскільки дві останні мають чітко виражений публічноправовий характер, якого відповідальність корпоративна позбавлена. Притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності з незначними винятками не залежить від волі окремих осіб, а є обов'язком уповноважених органів публічної влади та насамперед спрямоване на охорону загальносуспіль-

них (публічних) інтересів. Натомість під час притягнення до корпоративної відповідальності органи публічної влади про­відної ролі не відіграють, і спрямована вона, насамперед, на охорону інтересів окремих учасників корпоративних відносин, а не загальносуспільних інтересів. Наприклад, суспільству в цілому байдуже, чи буде покладено на члена громадської ор­ганізації стягнення за порушення її внутрішніх правил, проте це не байдуже громадській організації, яка через встановлення відповідальності визнала, що дотримання певних правил є важливим для неї, і саме на охорону її інтересів спрямоване притягнення члена цієї громадської організації до відповідаль­ності.

Матеріальна та дисциплінарна відповідальність працівників, як і корпоративна відповідальність, також позбавлені очевидних публічноправових рис. Видається, що їх чітке розмежування можливе насамперед з огляду на структуру відносин, в якій застосовуються такі заходи впливу. Матеріальна та дисциплі­нарна відповідальність працівників (в тому числі посадових осіб товариств) застосовується виключно в межах трудових пра­вовідносин, єдиною підставою виникнення яких є трудовий договір (контракт). Таким чином, не може бути притягнутий до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності учасник товариства, якщо він не перебуває з останнім в трудових від­носинах, так само не може бути притягнутий до корпоративної відповідальності найманий працівник товариства, якщо він не є його учасником.

Розмежування вказаних видів відповідальності, коли найма­ний працівник є учасником товариства, здійснюється з огляду на те, в рамках яких відносин застосовуються ті чи інші заходи впливу, тобто притягують особу до відповідальності як найма­ного працівника, коли має місце матеріальна чи дисциплінарна відповідальність (трудові правовідносини), чи як учасника товариства, коли має місце корпоративна відповідальність (кор­поративні відносини).

Вирізняється корпоративна відповідальність і в порівнянні з майновою (цивільною) відповідальністю. Позначається особ­лива правова природа корпоративних відносин.

Основне корпоративне законодавство міститься саме в ЦК, тому й норми, що стосуються корпоративної відповідальності, закріплені теж у цьому акті. Це може навести на думку, що корпоративна відповідальність є різновидом цивільної, тим більше, що про корпоративну відповідальність як таку в ЦК немає жодного слова. їй притаманні ознаки юридичної відпо-

відальності (є санкцією, покладається за вчинення правопору­шення, пов'язана з позбавленням особи певних прав або покла­денням додаткових обов'язків), а також особливості цивільної відповідальності (приватноправовий характер, можливість при­тягнення до неї як юридичних, так і фізичних осіб) та спе­цифіка, притаманна корпоративним відносинам (суб'єкти, які притягуються до відповідальності: товариства та їх учасники (члени); можливість визначення форм та підстав відповідаль­ності в локальних актах).

Співвідношення між цивільною та корпоративною відпові­дальністю, як між цілим і частиною, потребувало б визначення місця корпоративної відповідальності в загальній системі цивіль­них санкцій. За одними критеріями зробити це можна. Наприк­лад, корпоративна відповідальність, як і цивільна, може бути як майновою, так і немайновою. За іншими — неможливо. Так, існує чіткий, усталений поділ цивільної відповідальності на договірну та деліктну, практичну доцільність якого важко переоцінити. Проте віднести корпоративну відповідальність до якогось з названих видів цивільної відповідальності або "роз­поділити" її між ними неможливо, оскільки неможливо від­нести корпоративні відносини до абсолютних чи відносних або речових чи зобов'язальних.

З'ясування відмінності корпоративної відповідальності від інших цивільно-правових санкцій, що мають характер відпові­дальності, можливе через з'ясування відносин, з яких виникають права та обов'язки суб'єктів. Якщо застосування таких санкцій виникає у зв'язку з порушенням цивільного договору між това­риством та учасником, то матиме місце договірна відповідаль­ність. Якщо відповідальність на товариство чи на його учасника покладається з факту заподіяння шкоди, безвідносно до того, перебувають чи не перебувають ці особи в корпоративних від­носинах, то матиме місце деліктна відповідальність. Коли ж відповідальність однієї особи перед іншою або навпаки ви­никає з тих прав і обов'язків, котрі вони мають як суб'єкти корпоративних правовідносин, то має місце корпоративна від­повідальність.

Санкціями корпоративної відповідальності є виключення учасника з товариства, примусовий продаж акцій (частки), визнання недійсними установчих документів, примусова лікві­дація, усунення виконавчого органу, дострокове переобрання члена іншого органу управління. Ці санкції не є типовими для цивільної відповідальності, яка має переважно майновий ха­рактер і компенсаційну функцію.

Таким чином, корпоративна відповідальність є особливим видом цивільної відповідальності. її специфіка значною мірою зумовлюється специфікою корпоративних відносин. Як кор­поративні відносини не можуть бути віднесені до речових чи зобов'язальних або до абсолютних чи відносних, так і корпо­ративна відповідальність не може бути віднесена до договірної чи позадоговірної, а є поза межами традиційного поділу ци­вільної відповідальності. Наведені особливості дають підстави вважати, що з часом, в міру розвитку корпоративного права, відбудеться виділення корпоративної відповідальності в окремий вид юридичної відповідальності.

Функції корпоративної відповідальності. Соціальне призна­чення корпоративної відповідальності полягає в охороні суспіль­них відносин, зокрема, відносин корпоративних. Воно детер­мінує її функції, які можна визначити як основні напрями впливу корпоративної відповідальності на суспільні відносини.

До таких насамперед можна віднести:

•    правоохоронну функцію — захист правопорядку від право­порушень у сфері корпоративних відносин;

•    виховну — виховання в правопорушника та інших учасників корпоративних відносин шанобливого ставлення до вимог правових норм;

•     запобіжну (превентивну) — запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником (спеціальна запобіж­на), так й іншими учасниками корпоративних правовідносин (загальна запобіжна) з огляду на ймовірне застосування до них корпоративних санкцій;

•     каральну — покладення на правопорушення додаткового обов'язку або позбавлення його певного права у відповідь на вчинене ним правопорушення;

•     правовідновлювальну (компенсаційну) функцію корпо­ративної відповідальності — реалізується, коли разом із застосу­ванням до правопорушника заходів корпоративної відповідаль­ності здійснюється відновлення порушених корпоративних прав іншого учасника корпоративних відносин (наприклад, відшко­дування збитків, завданих учаснику товариства невиплатою належних йому дивідендів).